Справа № 2-о-160/2010 р.
м. Добропілля 16 липня 2010 р.
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Садчикова Д.В.
при секретарі Влащенко І.М.,
за участю:
заявника ОСОБА_1
представника зацікавленої особи Носач Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Добропілля цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа - Управління пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області «Про встановлення факту втрати джерела засобів до існування», -
Заявник звернувся до суду з заявою, де вказала, що вона з ОСОБА_3 перебувала у шлюбі, зареєстрованому відділом ЗАЦС Білозерської міської ради м. Добропілля Донецької області, з 22 вересня 1973 року, актовий запис №115. Проживали однією сім'єю та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане виконкомом Білозерської міської ради міста Добропілля Донецької області. Актовий запис № 69. Після смерті чоловіка втратила джерело засобів для існування, так як дохід чоловіка був для неї основним та постійним джерелом засобів до існування. Чоловік працював на шахті «Білицька», його дохід складався з заробітку у розмірі 0,02867 грн.(в середньому за 12 місяців). На момент смерті чоловіка працювала, що стверджується копією трудової книжки. Згідно архівної довідки наданої виконавчим комітетом Добропільської міської ради розмір заробітку за 12 місяців складає 0,04601грн., що в середньому по 0,00383 грн. щомісяця. На даний час досягла пенсійного віку. Після смерті чоловіка не вистачає грошей для нормального проживання, харчування та купівлі речей першої необхідності. В зв'язку з тим, що доходи померлого чоловіка перевищували її доходи, то у зв'язку з його смертю втратила джерело засобів до існування.
В судовому засіданні заявник підтримала свої вимоги та просила суд ухвалити рішення про встановлення факту втрати джерела засобів до існування.
Представник зацікавленої особи Управління пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області, за дорученням головний спеціаліст-юрисконсульт Носач Т.О. в судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечувала, бо остання відповідає дійсним обставинам справи.
Заслухавши пояснення заявника, представника зацікавленої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 256 ч.3 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Так, згідно статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
В судовому засіданні встановлено, що заявниця з ОСОБА_3 перебувала у шлюбі, зареєстрованому відділом ЗАЦС Білозерської міської ради м. Добропілля Донецької області, з 22 вересня 1973 року, актовий запис №115 (а.с.13). Проживали однією сім'єю та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою ПП «Білозерська ремонтно-експлуатаційна служба» «Промінь» (а.с.5). ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане виконкомом Білозерської міської ради міста Добропілля Донецької області, актовий запис № 69 (а.с.14). Після смерті чоловіка заявниця втратила джерело засобів для існування, так як дохід чоловіка був для неї основним та постійним джерелом засобів до існування, що підтверджується довідкою про заробітну плату (а.с.16). Чоловік працював на шахті «Білицька», його дохід складався з заробітку у розмірі 0,02867 грн. (в середньому за 12 місяців). На момент смерті чоловіка заявниця працювала, що стверджується копією трудової книжки (а.с.9-11). Згідно архівної довідки наданої виконавчим комітетом Добропільської міської ради розмір заробітку за 12 місяців складає 0,04601грн., що в середньому по 0,00383 грн. щомісяця (а.с.15). На даний час заявниця досягла пенсійного віку, тобто 55 років (а.с.4).
Суд вважає за можливе задовольнити вимоги заявниці, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та законним інтересам останньої.
На підставі вищевикладеного, ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та керуючись ч.3 ст. 256 ЦПК України, ст.ст. 10,11,60, 209,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт втрати джерела засобів до існування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Надруковано власноручно у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Головуючий суддя: Д.В. Садчиков