07 березня 2023 року
м. Київ
справа № 234/13295/21
провадження № 61-2193ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
розглянув касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькі області на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 січня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Донецькій області про відшкодування моральної шкоди,
29 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції у Донецькій області (далі - ГУ НП у Донецькій області) із позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненням з роботи у розмірі 75 000,00 грн.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 27 січня 2022 року, залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, позов задоволено частково. З ГУ НП у Донецькій області на користь ОСОБА_1 стягнено 15 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та 2 270,00 грн сплаченого судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
У лютому 2023 року ГУ НП у Донецькій області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 січня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2023 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини дев'ятої статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 684,00 грн.
З позовом про відшкодування моральної шкоди у розмірі 75 000,00 грн заявник звернувся у 2021 році. Ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн*100=268 400,00 грн).
Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вимог закону і окремого визнання її такою не потребує.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
У касаційній скарзі ГУ НП у Донецькій області зазначає, що справа має значний суспільний інтерес, оскільки потребує правової визначеності та передбачуваності стосовно застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах. На сьогодні застосування норм загального законодавства у правовідносинах, які врегульовані нормами спеціального законодавства, призводить до здійснення непередбачуваних виплат державних коштів за рахунок асигнувань ГУ НП у Донецькій області.
Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має виняткове значення для усього суспільства загалом, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства.
У касаційній скарзі не викладено обґрунтованих аргументів щодо значного суспільного інтересу до цієї конкретної справи.
Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку.
Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судового рішення, що оскаржується, у касаційній скарзі не зазначені.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані ГУ НП у Донецькій області рішення судів ухвалені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Донецькі області на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 січня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Донецькій області про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
О. В. Ступак
В. В. Яремко