Постанова
Іменем України
01 березня 2023 року
м. Київ
справа № 211/5626/19
провадження № 61-9748 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», акціонерне товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз»;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (далі - ТОВ «Дніпропетровськгаз збут»), акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» (далі - АТ «ОГС «Криворіжгаз») про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив стягнути з АТ «ОГС «Криворіжгаз» на його користь вартість побутового лічильника в сумі 2 250 грн та вартість його пересилання у розмірі 60 грн, а також 50 тис. грн на відшкодування моральної шкоди; зобов'язати ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» скасувати заборгованість у сумі 10 248 грн 56 коп. та провести перерахунок за спожитий газ за період відсутності лічильника; зобов'язати АТ «ОГС «Криворіжгаз» звернутися до служби «Нова-Ком» з клопотанням поновити сторінку нарахувань як користувача з газовим лічильником, всію історію платежів за минулий час, показників лічильника газу, тарифи за спожитий газ по квартирі АДРЕСА_1 ; зобов'язати АТ «ОГС «Криворіжгаз» провести безкоштовну повірку нового газового лічильника та безкоштовне встановлення газового лічильника; зобов'язати АТ «ОГС «Криворіжгаз» встановити 10-денний термін для проведення робіт по відновленню газопостачання із встановленням газового лічильника з моменту подання заявки позивачем або його представником до центру обслуговування клієнтів. .
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив зобов'язати АТ «ОГС «Криворіжгаз» скасувати наказ про відключення від газопостачання та зборонити вчиняти будь-які дії, спрямовані на відключення газопостачання квартири АДРЕСА_1 до вирішення спору по суті.
Заява мотивована тим, що у 2008 році він за власні кошти придбав побутовий лічильник газу «GMS-Arsenal» РЛ G4 № 856628, який спеціалістами ПАТ «Криворіжгаз», правонаступником якого є АТ «ОГС «Криворіжгаз», був встановлений у його квартирі АДРЕСА_1 .
27 березня 2018 року вказаний лічильник було демонтовано на повірку. На місце демонтованого газового лічильника встановили замість справного аналогічного газового лічильника несправний газовий лічильник у якості перехідного патрубка, у зв'язку із чим нарахування за споживання газу стало на загальних підставах, як без лічильника, тобто значно більшим.
Працівниками АТ «ОГС «Криворіжгаз» було відмовлено йому у присутності при повірці його газового лічильника, в результаті чого без його присутності було проведено повірку його газового лічильника та визнано його непридатним до використання та таким, що ремонту не підлягає. Даний лічильник повернуто йому не було. На його письмову пропозицію встановити придбаний за його кошти новий газовий лічильник, було відмовлено.
Відповідачем були безпідставно нараховані суми за газ, підстави для нарахування яких оскаржуються ним у вказаній справі.
Посилаючись на те, що відповідач, незважаючи на судовий спір щодо заборгованості за спожитий природній газ, погрожує відключенням квартири позивача від газового постачання за несплату коштів за спожитий газ, позивач просив суд вжити заходи забезпечення його позову.
Короткий зміст ухвали суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 травня 2022 року у складі судді Ткаченко С. В. заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Заборонено АТ «ОГС «Криворіжгаз» вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення газопостачання за адресою: АДРЕСА_2 , до вирішення спору по суті. У задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що примусове припинення газопостачання до житла позивача, може мати вкрай негативні та незворотні наслідки для життя та здоров'я його та його сім'ї, що не буде відповідати нагальній суспільній необхідності, і таке втручання в права позивача не буде необхідним у демократичному суспільстві.
Однак, суд звертає увагу на неприпустимість заборони АТ «ОГС «Криворіжгаз» вчиняти дії спрямовані на припинення газопостачання у квартирі позивача, оскільки це порушує Правила безпеки системи газопостачання, що може спричинити небезпеку для оточуючих.
суд вважає за можливе заборонити АТ «ОГС Криворіжгаз» вживати заходи щодо відключення квартири ОСОБА_1 через існування заборгованості за послуги з газопостачання, а тому в такому випадку, на думку суду, вжиття такого виду забезпечення позову як заборона відключення газу не створить негативних наслідків та не перешкоджатиме господарській діяльності відповідача АТ «ОГС Криворіжгаз», який не позбавлений права нараховувати вартість спожитого газу протягом судового розгляду і в подальшому пред'явити вимоги до позивача по сплаті цієї вартості, а також забезпечить рівний баланс прав та обов'язків сторін у справі та усуне можливі подальші судові спори в разі задоволення заявлених позовних вимог, тобто буде сприяти ефективному захисту прав позивача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року АТ «ОГС «Криворіжгаз» задоволено. Ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 травня 2022 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обраний спосіб забезпечення позову шляхом заборони АТ «ОГС «Криворіжгаз» вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення газопостачання за адресою: АДРЕСА_2 , до вирішення спору по суті призведе до неможливості застосування АТ «ОГС «Криворіжгаз», як Оператором ГРМ, своїх прав, визначених у розділі 7 глави VI Кодексу газорозподільних систем, є небезпечним та може призвести до аварійної ситуації, порушує Правила безпеки системи газопостачання, тобто є таким, що не відповідає вимогам закону.
Крім того, у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 не виклав мотиви, яким чином, на його думку, не забезпечення позову може утруднити виконання судового рішення, викладаючи лише обставини поданого ним позову, посилаючись лише на можливе незаконне відключенні від газопостачання, однак такі висновки є припущенням, а питання про правомірність/протиправність дій відповідача може бути розглянуте судом лише по суті спору.
Крім того, у разі безпідставного і незаконного припинення газопостачання інтереси та права позивача можуть бути відновлені у спосіб відшкодування збитків, що передбачено розділом 6 глави XI Кодексу газорозподільних систем та іншими нормами цивільного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, й залишити в силі судове рішення першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неповне дослідження наявних у справі матеріалів, а висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки суд не врахував правову позицію, що викладена у постанові великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, постановах Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі № 753/410/19, від 20 липня 2020 року у справі № 639/8448/19 тощо.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 211/5626/19 з Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2023 року зазначену справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що в його квартирі опалення в зимовий період проводиться газом і в разі відключення від газопостачання йому буде завдано шкоди, яка полягатиме в тому, що вся його сім'я та неповнолітня дитина в зимовий період будуть змушені проживати в неопалюваному житлі, цю шкоду компенсувати буде неможливо навіть при задоволені його позову в повному обсязі. Вказував, що його не попередили про те, що на час повірки замість демонтованого лічильника буде поставлений несправний лічильник замість патрубка, ввели його в оману. Зазначав, що демонтований лічильник визнано непридатним, а встановлювати придбаний ним лічильник відповідачі відмовляються.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Між сторонами виник спір у тому числі і щодо розміру та порядку нарахування заборгованості за спожитий газ, що надає право АТ «ОГС «Криворіжгаз» припинити газопостачання споживачу, однак це в майбутньому може ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У матеріалах позовної заяви містяться копії повідомлень про припинення газопостачання у зв'язку із наявністю заборгованості.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що АТ «ОГС «Криворіжгаз» з метою його спонукання на сплату за донарахованими об'ємами спожитого природнього газу висловлює погрози по відключенню його квартири від газорозподільної системи і не зважає на те, що наразі правомірність нарахування суми боргу є предметом судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Частиною першою статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений статтею 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 частини першої статті 150 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що примусове припинення газопостачання до житла позивача, може мати вкрай негативні та незворотні наслідки для життя та здоров'я його та його сім'ї, що не буде відповідати нагальній суспільній необхідності, і таке втручання в права позивача не буде необхідним у демократичному суспільстві.
При цьому суд першої інстанції правильно вважав за можливе заборонити АТ «ОГС Криворіжгаз» вживати заходи щодо відключення квартири ОСОБА_1 у зв'язку з існування заборгованості за послуги з газопостачання, оскільки у такому випадку вжиття такого виду забезпечення позову як заборона відключення газу не створить негативних наслідків та не перешкоджатиме господарській діяльності відповідача АТ «ОГС Криворіжгаз», який не позбавлений права нараховувати вартість спожитого газу протягом судового розгляду і в подальшому пред'явити вимоги до позивача по сплаті цієї вартості.
Встановлений судом спосіб забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами та будуть достатнім інструментом забезпечення ефективності судового захисту, забезпечить баланс прав та обов'язків сторін у справі та усуне можливі подальші судові спори в разі задоволення заявлених позовних вимог.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції на вказані обставини уваги не звернув та не врахував, що опалення в квартирі позивача опалюється газом і в разі відключення від газопостачання сім'я позивача змушена буде проживати в неопалюваному житлі. Крім того, судом не враховано, що наявна заборгованість за послуги газопостачання виникла після демонтажу газового лічильника працівниками АТ «ОГС «Криворіжгаз» і такі дії відповідача позивач вважає неправомірними, оскаржує нараховану суму заборгованості.
Отже, рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року скасувати, ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 травня 2022 року залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта