Справа № 947/6187/23
Провадження № 2/947/1586/23
про передачу справи до іншого суду
09.03.2023 року
Суддя Київського районного суду м.Одеси Гниличенко М.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Обслуговуючого кооперативу «Жемчужина Таирово» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, інфляційні втрати та три відсотка річних, -
21.02.2023 року Обслуговуючий кооператив «Жемчужина Таирово» звернувся до Київського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, інфляційні втрати та три відсотка річних у загальному розмірі 50856,04 грн., посилаючись на те, що Обслуговуючий кооператив «Жемчужина Таирово» створений на добровільних засадах для експлуатації та управління житловим комплексом, який складається з чотирьох багатоповерхових будинків за адресою: АДРЕСА_1 . З вересня 2018 року кооператив організовує та забезпечує утримання будинку АДРЕСА_1 , який переданий на баланс кооперативу за Актом приймання-передачі житлового комплексу від 01.09.2018 року та відповідно сприяє співвласникам багатоквартирного будинку в належному утриманні їх спільного майна. Квартира АДРЕСА_2 відповідно до Акту приймання-передачі в користування від 20.07.2018 року належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є відповідачами по справі. Представник позивача у позові посилається на ст.8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та зазначає, що обсяг зобов'язань та відповідальності кожного співвласника за договором, який є обов'язковим для всіх співвласників, визначається пропорційно до його частки співвласника, проте відповідачі, як власники майна, неналежним чином виконували договірні зобов'язання, внаслідок чого у період з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року виникла заборгованість у загальній сумі 47916,12 грн., яку позивач просить стягнути разом з судовими витратами на його користь.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2023 року справу за вказаним позовом було розподілено судді Гниличенко М.В.
Дослідивши матеріали позовної заяви Обслуговуючого кооперативу «Жемчужина Таирово» , встановлено наступне.
Однією із умов реалізації права особи на пред'явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.
Правила підсудності справ, які розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, визначені у параграфі 3 глави 2 розділу І ЦПК України (ст. ст. 26-30 Кодексу).
У вказаному параграфі ЦПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (ст.27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (ст.26), правила альтернативної підсудності (ст.28) та правила виключної підсудності (ст.30).
За загальним правилом ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені нормами ст.30 ЦПК України, зокрема виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
В пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначається, що підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
З сукупного аналізу вищенаведених положень законодавства можна зробити висновок, що під порушенням правил підсудності розуміється відкриття провадження і розгляд цивільної справи тим судом першої інстанції, до повноважень якого не відноситься вирішення даного спору.
З огляду на тлумачення правових норм, положення частини 1 статті 30 ЦПК України означають, що спір має розглядатися за правилами виключної підсудності, коли нерухоме майно, право власності на таке майно або інші вимоги, що стосуються нерухомого майна, є предметом спору.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
За таких обставин, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
При цьому, виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.
Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору зобов'язань, об'єктом якого є нерухоме майно.
Як зазначалось вище, предметом позову у даній справі є стягнення з відповідачів заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, інфляційні втрати та три відсотка річних у розмірі 47916,12 грн. за фактичне порушення договірних відносин щодо обслуговування нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 .
З огляду на викладене, суд вважає, що спір у даній справі виник з приводу нерухомого майна, оскільки позовні вимоги мають явний, очевидний правовий зв'язок із нерухомим майном, стосується прав та зобов'язань на об'єкт нерухомого майна, відповідно, і позов має розглядатися за правилами виключної підсудності.
Враховуючи викладене, вказану справу необхідно передати за місцезнаходженням майна до Овідіопольського районного суду Одеської області (67801, смт.Овідіополь, вулиця Берегова, 9).
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно положень ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 187, 260, 353-354 ЦПК України, суддя, -
Цивільну справу за позовною заявою Обслуговуючого кооперативу «Жемчужина Таирово» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, інфляційні втрати та три відсотка річних - передати на розгляд Овідіопольському районному суду Одеської області (67801, смт.Овідіополь, вулиця Берегова, 9).
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 09.03.2023 року.
Суддя Гниличенко М. В.