09 березня 2023 року м. Кропивницький
справа № 397/277/20
провадження № 22-ц/4809/358/23
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М.,Карпенко О.Л.,
дослідивши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою адвоката Сібілєвої Любов Григорівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2021 року у складі судді Івченка П.О. і
Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів задоволено частково.
Змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Олександрійського районного суду Кіровоградської області від 14.12.2020 року по цивільній справі № 397/1270/20.
Стягнуто з ОСОБА_1 на корить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29.10.2010 до повноліття доньки ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В іншій частині позовних відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, адвокат Сібілєва Любов Григорівна, яка представляє інтереси ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження та заяву про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою.
Заява мотивована тим, що вона не могла подати у встановлений законом строк апеляційну скаргу, у зв'язку з тим, що 21.12.2021 було проголошено лише вступну та резолютивну частини, а повний текст рішення був виданий за два дні до закінчення строку на апеляційне оскарження, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи.
Крім того, адвокат як представник позивача хворіла, до та після закінчення строку на оскарження рішення суду, а також в країні діяв карантин.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 10 лютого 2023 року визнано наведені адвокатом Сібілєвою Любов Григорівною, яка представляє інтереси ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2021 року неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали звернутися до Кропивницького апеляційного суду з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.
02 березня 2023 року на виконання вищезазначеної ухвали до Кропивницького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою.
Заява мотивована тим, що позивач пропустив строк апеляційного оскарження з підстав несвоєчасно надісланого і отриманого рішення суду першої інстанції.
Крім того, адвокат як представник позивача хворіла, до та після закінчення строку на оскарження рішення суду, а також в країні діяв карантин.
Позивач вважає, що строк на звернення з апеляційною скаргою підлягає поновленню, оскільки пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку, що наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2021 року є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.
Згідно ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
У статті 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Підстави пропуску строку на касаційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ЄСПЛ вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков протии Росії»).
Матеріалами справи підтверджується, що в червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на неповнолітніх дітей (а.с. 3-4).
Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів задоволено частково.
Змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Олександрійського районного суду Кіровоградської області від 14.12.2020 року по цивільній справі № 397/1270/20.
Стягнуто з ОСОБА_1 на корить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29.10.2010 до повноліття доньки ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В іншій частині позовних відмовлено (а.с. 114-125).
Повний текст рішення виготовлено 29.12.2021 року.
05 січня 2022 копію рішення направлено сторонам у справі, в тому числі представнику позивача (а.с.126).
Оскільки рішення суду ухвалено 21.12.2021 строк на його оскарження закінчився 20.01.2022, а апеляційну скаргу та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду подано 19.12.2022, про що свідчить відмітка поштового відділення, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого ст. 354 ЦПК України.
Посилання ОСОБА_1 , що пропустив строк апеляційного оскарження з підстав несвоєчасно надісланого і отриманого рішення суду першої інстанції, а також, що його представник хворіла, до та після закінчення строку на оскарження рішення суду та в країні діяв карантин, не можуть визнаватися поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не свідчить про існування об'єктивно непереборних, таких, що не залежать від волевиявлення заявника, обставин, які б перешкоджали своєчасному, у межах встановлених строків зверненню із апеляційною скаргою.
На підтвердження доводів заяви про поновлення строку апеляційне оскарження рішення суду, заявником не надано доказів на підтвердження того, що він не міг звернутися за правовою допомогою до іншого фахівця або подати апеляційну скаргу самостійно.
Крім того, не зазначено яким чином карантин в країні став перепоною для подання апеляційної скарги на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2021 року.
Права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення у справі «Юніон Еліментарія Сандерспроти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain), № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
ЄСПЛ зауважив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (рішення у справі «МПП «Голуб» проти України» (MPP Golub v. Ukraine), № 6778/05, ЄСПЛ, від 18 жовтня 2005 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» (Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine), № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Із урахуванням наведених положень національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, оцінивши наведені ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини, період пропуску, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки такі обставини не є об'єктивно непереборними та такими, що не залежали від волевиявлення заявника чи пов'язаними із перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а заявником не надано логічного та зрозумілого пояснення тому, що перешкоджало йому подати належно оформлену апеляційну скаргу у строки, визначені процесуальним законом.
Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Пунктом 4 частиною 1 статті 358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, враховуючи що апеляційна скарга на рішення суду подана після закінчення тридцятиденного строку визначеного ч. 1 ст. 354 ЦПК України, а причини пропуску строку на апеляційне оскарження, наведені в заяві, визнані судом неповажними, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Сібілєвої Любов Григорівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2021 року необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 357, 358 ЦПК України, суд
Визнати наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2021 року неповажними.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Сібілєвої Любов Григорівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2021 року відмовити.
Копію ухвали та апеляційну скаргу з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді С.М. Єгорова
О.Л. Карпенко