28 лютого 2023 року м. Кропивницький
справа № 399/531/22
провадження № 22-ц/4809/466/23
Суддя Кропивницького апеляційного суду Дьомич Л. М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області про повернення грошових кошті та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення із Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області на користь позивача 500,00 грн за складання позовної заяви на виправлення помилки; 5000,00 грн посереднику адвокату за інформацію і позовну заяву; 992,00 грн судового збору; 145,00 грн за витяг про зняття арешту; 40 000,00 грн моральної шкоди.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 19 вересня 2022 року визначено підсудність даної цивільної справи за Онуфріївським районним судом Кіровоградської області.
Відповідно до ухвали Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 04 листопада 2022 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області про повернення грошових коштів та стягнення моральної шкоди.
Позивачем на зазначене судове рішення було подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 21 грудня 2022 року з підстав, що у ній зазначені, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 04 листопада 2022 року повернуто скаржнику без розгляду.
23 січня 2023 року ОСОБА_1 на адресу суду апеляційної інстанції направлено «апеляційну скаргу на повторне звернення» (мовою оригіналу), відповідно до якої просить Кропивницький апеляційний суд стягнути з канцелярії Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області або з держави України грошові кошти: 500,00 грн - за складання позовної заяви на виправлення описки; 5000,00 грн - посереднику за інформацію і позовну заяву; 992,00 грн - судовий збір; 145,00 грн - за витяг про зняття арешту; 1984,80 грн - судовий збір; 160 грн - за поштові послуги; 700,00 грн - дорога до суду, всього до стягнення - 9481,80 грн. Доповнення: 225,00 грн за послуги банку по сплаті судового збору, всього - 9706,80 грн.
Разом з «апеляційною скаргою на повторне звернення» скаржником подано заяву, відповідно до якої, зокрема, просить поновити строки на подання апеляційної скарги від 23 січня 2023 року.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно до ст. 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (§ 22, рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Усталеною практикою ЄСПЛ закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Так, у рішенні у справі «Скорик проти України» від 08 січня 2008 року, заява № 32671/02, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.
Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Апеляційна скарга, як один із видів процесуальної форми звернення до суду, тягне (зумовлює) відповідні заходи процесуального реагування на такий вид заяви (скарги).
Разом з тим, ОСОБА_1 звертається до апеляційного суду з письмовим зверненням, яке за формою, назвою та порядком подання відносить до апеляційної скарги, але водночас не відповідає вимогам процесуального закону щодо змісту апеляційної скарги та повноважень суду апеляційної інстанції. Зокрема, «апеляційна скарга на повторне звернення» не тільки не відображає чітко бажання та волю ОСОБА_1 щодо оспорення судового рішення саме у даній справі, а й власне не містить зазначення самого об'єкта апеляційного оскарження.
Викладене унеможливлює подальший рух «апеляційної скарги на повторне звернення» до усунення таких розбіжностей.
Так, подана скаржником «апеляційна скарга на повторне звернення» не відповідає встановленим ЦПК України вимогам до апеляційних скарг і змістовно викладена з очевидним порушенням норм процесуального права, зокрема ст. 356 ЦПК України, якою визначено форму і зміст апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) рішення або ухвала, що оскаржуються; 5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); 6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Всупереч викладеному, подана скаржником «апеляційна скарга на повторне звернення» не містить:
- реєстраційного номеру облікової картки платника податків (за його наявності) або номеру і серії паспорта громадянина України, засобів зв'язку скаржника;
- правильного найменування відповідача. Зазначене скаржником у апеляційній скарзі не відповідає позовній заяві у справі. До того ж, канцелярія - це відділ місцевого суду, який не є окремою юридичною особою, а тому не може бути стороною у справі;
- судового рішення, що оскаржується. Виходячи із принципу диспозитивності цивільного процесу, зазначення у тексті скарги кількох судових рішень у різних цивільних справах унеможливлює ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів скаржника, оскільки суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями визначати, яка справа має пріоритет та є більш важливою для нього у контексті апеляційного оскарження.
- підстав апеляційного оскарження (у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість оскаржуваного судового рішення: неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо);
- дати отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
За вимогами ч. 4 та ч. 5 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися; 2) копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи; 3) документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності). Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
У порушення зазначених процесуальних вимог, скаржником до «апеляційної скарги на повторне звернення» не додано:
- копії скарги та доданих письмових матеріалів для відповідача у справі;
- документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення скаржника від сплати судового збору відповідно до закону. Так, якщо скаржник не звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції йому необхідно сплатити судовий збір у сумі 496,20 грн.
- доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).
Апеляційний суд наголошує, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Виходячи з викладеного, прохальна частина апеляційної скарги повинна узгоджуватися зі встановленими процесуальним законом межами розгляду справи апеляційним судом та повноваженнями суду апеляційної інстанції, що наведені у ст.ст. 367, 374 ЦПК України.
Крім того, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу (ст. 354 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.127 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
В силу вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, крім власне викладу причин пропуску строку, повинна надати докази на підтвердження того, що такий пропуск дійсно пов'язаний з непереборними обставинами чи істотними перешкодами, які об'єктивно завадили чи унеможливили своєчасне вчинення скаржником відповідної процесуальної дії.
Однак, додана до апеляційної скарги заява про поновлення строку на апеляційне оскарження доводів скаржника про причини пропуску ним процесуального строку, обґрунтування їх поважності та посилання на докази, що такі доводи підтверджують, не містить.
Викладене разом з відсутністю чітко викладеної позиції скаржника щодо того, яке саме судове рішення ним оспорюється, наразі позбавляє апеляційний суд можливості вирішити питання поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Враховуючи встановлені обставини та наведені вимоги процесуального закону, «апеляційна скарга на повторне звернення» підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без руху.
Запропонувати скаржнику у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати до апеляційного суду:
- обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також докази на підтвердження відповідних доводів.
У випадку, коли підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними, скаржнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Запропонувати скаржнику у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати до апеляційного суду:
-виправлену апеляційну скаргу, зміст якої відповідає вимогам процесуального закону, наведеним у даній ухвалі;
-копії виправленої апеляційної скарги та усіх доданих до скарги письмових матеріалів (для відповідача у справі);
-докази сплати судового збору за реквізитами, розміщеними на офіційному сайті Кропивницького апеляційного суду або документи, які підтверджують підстави звільнення скаржника від сплати судового збору відповідно до закону;
-докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення (за наявності).
У разі невиконання у встановлений апеляційним судом строк вимог щодо усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л. М. Дьомич