№ провадження 11-сс/4809/108/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
28.02.2023 року м. Кропивницький
Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
при участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
переглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , яка здійснює захист підозрюваного ОСОБА_8 , ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 лютого 2023 року, якою стосовно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянин України та Ізраїлю, розлученого, без утриманців, безробітного, без місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах досудового розслідування, на строк 60 днів, до 07 квітня 2023 року, 12 години 40 хвилин, із визначенням застави у розмірі 13 420 гривень.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Обставини вчинення кримінального правопорушення як їх наразі встановлено органом досудового розслідування, наступні.
Поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , 07 лютого 2023 року, надійшло повідомлення про крадіжку майна, належного ОСОБА_11 з приміщення перукарні «ІНФОРМАЦІЯ_2». Прибувши на місце події, поліцейські провели опитування заявниці ОСОБА_11 , яка вказала, що 06 лютого 2023 року її син ОСОБА_8 без її відома взяв із сейфа належні їй документи. У подальшому, цього ж дня, пізніше, до перукарні знов прийшов ОСОБА_8 , почав забирати із сейфу документи, на що отримав вказівку від поліцейських припинити такі дії, однак ігнорував її.
Поліцеськиі, з метою завадити ОСОБА_8 винести із приміщення документи, стали у дверному проході.
ОСОБА_8 розпочав чинити супротив, наніс кулаком правої руки один боковий удар в ліву частину обличчя ОСОБА_9 , після чого штовхнув останнього у корпус тіла, від чого він не втримавши рівноваги, спиною вдарився о дверний косяк.
Вказаними діями ОСОБА_8 ОСОБА_9 спричинено легких тілесних ушкоджень.
Ухвалою слідчого судді постановлено задовольнити клопотання слідчого, застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у межах строку досудового розслідування, на строк 60 днів, із визначенням застави.
Своє рішення слідчий суддя районного суду вмотивував наступним.
Слідчим у клопотанні та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Органом досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що може перешкодити належному виконанню підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, або може створити загрозу для виконання завдань кримінального судочинства.
Слідчий суддя прийшов до переконання про можливість підозрюваного ОСОБА_8 переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, враховано слідчим суддею й обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Зокрема враховано: підозру пред'явлено у вчиненні нетяжкого, умисного злочину, особу підозрюваного, який не має міцних соціальних зв'язків, характеризований негативною поведінкою у побуті.
З урахуванням всіх обставин, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що належна процесуальна поведінка підозрюваного, та забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків можливе за умови застосування щодо нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою.
Із судовим рішенням слідчого судді не погоджується та оскаржує його в апеляційному порядку адвокат підозрюваного - ОСОБА_7 , яка в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Свої вимоги мотивує наступними доводами.
Слідчим суддею не перевірено належно обґрунтованості підозри ОСОБА_8 .
ОСОБА_8 виконав законні вимоги поліцейських і поклав на стіл документи, що взяв із сейфу у перукарні, намагався залишити приміщення перукарні, випадково заціпив плечем поліцейського, що перегороджував йому вихід, від чого той вдарився об одвірки. Ударів по обличчю поліцейському він не наносив; поліцейським було застосовано сльозогінний газ, тому ОСОБА_8 не зміг вийти з приміщення.
Щодо тілесних ушкоджень, завданих ОСОБА_9 - відповідно до довідки лікарні у останнього виявлено дише забій поперекового відділу хребту, однак жодних інших тілесних ушкоджень не зазначено і жодних доказів того немає.
Слідчим суддею не вказано конкретних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які встановлені судом.
Не обґрунтовано необхідності застосування найсуворішого запобіжного заходу, не наведено причин неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
ОСОБА_8 не визнає заподіяння умисних тілесних ушкоджень поліцейському, проте не заперечує конфлікту і штовханини, яка виникла, в ході якої він необережно штовхнув поліцейського.
Підозрюваний не має наміру переховуватись, також немає підстав вважати, що він вчинятиме нові кримінальні правопорушення або чинитиме тиск на потерпілого та свідків.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_8 , його адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати ухвалу слідчого судді, обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, думку прокурора, яка заперечила задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України: Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України: Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Крім того, колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Зважується на практику Європейського суду, - тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Щодо підозри.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КПК України.
Підозра обґрунтована, досудовим розслідуванням надані факти та інформація, які можуть переконати у тому, що підозрюваний міг вчинити правопорушення: рапорти правоохоронного органу про надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, заява про кримінальне правопорушення, протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 від 07.02.2023, протоколи допиту свідків ОСОБА_10 від 07.02.2023, ОСОБА_11 від 07.02.2023, протоколи допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 від 07.02.2023, протокол перегляду відеозапису на ком пакт диску від 08.02.2023.
Кримінальне правопорушення - вчинення умисного заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків, - умисне, нетяжке.
Покарання за інкримінований злочин передбачає обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Щодо обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
ОСОБА_8 має нейтральні характеристики, безробітний, розлучений, у наявності двоє неповнолітніх дітей, проте не утриманців, на обліках психіатра та нарколога не перебуває, до затримання мав місце проживання, не судимий; майновий стан підозрюваного - відсутність у власності нерухомого, рухомого майна, грошових вкладень.
Відносно репутації підозрюваного - не надано фактів та інформації, які б свідчили про негативну репутацію.
Відносно майнової шкоди, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -матеріалами клопотання не встановлено вчинення такої шкоди.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Колегія суддів вважає наявними ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності, зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_8 має подвійне громадянство, проживає у м. Кропивницькому приблизно рік, до цього мешкав в іншій країні, громадянство якої має (Ізраїль). Крім того, у зв'язку із воєнним станом та тимчасовою непідконтрольністю частини території країни - ризик переховування підозрюваного на таких територіях є можливим.
Разом із тим, наявність всіх інших ризиків, регламентованих ст. 177 КПК України, органом досудового розслідування станом на даний час не доведена.
Підозрюваний ОСОБА_8 визнає факт конфліктної ситуації із працівниками поліції та штовханини у салоні «ІНФОРМАЦІЯ_2», належному його матері, де він намагався забрати документи, що його стосуються, заперечує умисне спричинення працівникові поліції тілесних ушкоджень
Наразі відсутні об'єктивні факти і докази на те, що підозрюваний намагається, намагатиметься або має намір знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризики незаконного впливу на потерпілого та свідків - мінімальні, оскільки вони є працівниками поліції.
У разі спроб незаконно впливати на свідка ОСОБА_11 , - ризик унеможливлюється та зменшується шляхом застосування щодо підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а також попередженням підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. У разі вчинення таких спроб та наявності відповідних заяв від свідка - запобіжний захід стосовно ОСОБА_8 може бути змінений на більш жорсткий.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення - не підтверджується фактичними даними. ОСОБА_8 не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, тобто, за відсутності кримінальної історії минулого підозрюваного та належних доказів про його протиправну поведінку у матеріалах клопотання - неможливо стверджувати про схильність підозрюваного до асоціальної, протиправної поведінки, до вчинення ним протиправних вчинків.
Щодо позиції сторони обвинувачення на застосуванні стосовно ОСОБА_8 найсуворішого запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою.
Вказане у конкретному випадку суперечить положенням ст. 183, ч. 4 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
У даному провадженні наразі не доведено, що ОСОБА_8 переховувався від досудового розслідування, достовірних фактів перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню на даній стадії провадження не встановлено, про підозру ОСОБА_8 у вчиненні іншого злочину - повідомлень не пред'явлено.
Отже, з огляду на зазначене вище: встановлено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення; наявні достатні підстави вважати, що існують декотрі із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор.
Однак, не доведено всіх ризиків, передбачених с т. 177 КПК України, не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, не встановлено всіх необхідних обставин, передбачених п. 3) ч. 2 ст. 183 КПК України, із якими закон пов'язує можливість застосування найсуворішого запобіжного заходу.
Тож, за встановлених обставин, колегія суддів вважає, що достатнім запобіжним заходом для запобігання виявленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 , стане особисте зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного вище, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, апеляційна скарга - задоволенню, клопотання слідчого про обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 179, 194, 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , яка здійснює захист підозрюваного ОСОБА_8 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 лютого 2023 року, якою стосовно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах досудового розслідування, на строк 60 днів, до 07 квітня 2023 року, 12 години 40 хвилин, із визначенням застави у розмірі 13 420 гривень, - скасувати.
Клопотання начальника відділення СВ Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_14 - задовольнити частково.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України: - прибувати до слідчого, а також прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження, за першою їх вимогою, - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає і наразі перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду, - утримуватися від спілкування з усіма іншими учасниками кримінального провадження, за виключенням участі у слідчих діях або іншої процесуальної необхідності у справі, - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрюваному ОСОБА_8 роз'яснити, що в разі невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснюється слідчими у кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали Кропивницького апеляційного суду встановити до 29 квітня 2023 року включно.
Підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - звільнити з-під варти негайно.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3