Справа № 192/1300/22
Провадження № 1-кс/192/43/23
Ухвала
Іменем України
28 лютого 2023 року
Слідчий суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
представника скаржниці - адвоката ОСОБА_3 ,
представника скаржниці - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області скаргу ОСОБА_5 на постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 9 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , прийняту 24 жовтня 2022 року, про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 червня 2022 року за № 12022046570000134 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
встановив:
ОСОБА_5 звернулась до суду із вказаною скаргою, в якій просить скасувати постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 9 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , прийняту 24 жовтня 2022 року, про закриття кримінального провадження № 12022046570000134, внесену до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 червня 2022 року.
Скарга обґрунтовується тим, що дізнавач без зазначення будь-яких доводів виходить з того, що «в діях завдавача шкоди ОСОБА_7 відсутні ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України так як він діяв в межах необхідної оборони», а тому кримінальне провадження підлягає закриттю з підстав п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
У резолютивній частині постанови дізнавач послався на п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, якою передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. Проте, аби говорити про відсутність складу злочину, треба конкретно називати, якого саме елементу складу злочину немає.
Дізнавач посилається на опитування громадян ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , а також ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та невідомого опитуваного з ініціалами ОСОБА_11 , які взагалі не є свідками та очевидцями події. Проте, ч. 1 ст. 103 КПК України не передбачено такої форми фіксування кримінального провадження як опитування. Під час провадження досудового розслідування, складання протоколу є основним засобом кримінального провадження.
З часу внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяви потерпілої та початку кримінального провадження, дізнавачем, всупереч ст. 9 КПК України, не були дотримані вимоги щодо всебічності та повноти, неупередженості дослідження обставин кримінального провадження. Зокрема, клопотання потерпілої ОСОБА_5 про проведення слідчого експерименту за її участі та участі ОСОБА_7 та ОСОБА_12 залишене без задоволення та безпідставно проігнороване.
Також не встановлено та не допитано інших осіб, які могли бути очевидцями вчинення кримінального правопорушення, зокрема, свідка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Також ОСОБА_6 у постанові не зазначає, яким чином вона спростовує доводи потерпілої ОСОБА_5 щодо місця, часу та способу вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_12 кримінального правопорушення. Потерпіла прямо зазначала, що 09.06.2022, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення їй тілесних ушкоджень її рідна сестра - ОСОБА_8 тримала її за руки, в той час, коли і чоловік - ОСОБА_7 бив руками, ногами та металевим батончиком по голові, тулубі та кінцівках, а також душив рукам за шию, а їх донька ОСОБА_12 била її ручкою від віника по руках.
Дізнавач ОСОБА_6 протиправно та незаконно відмовила потерпілій у задоволенні заяви про долучення до матеріалів кримінального провадження висновку спеціаліста судово-медичного експерта № 65 ОСОБА_14 . За результатами вказаного дослідження судмедексперт встановив, що виявлені тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_5 відносяться до легких тілесних ушкоджень, зумовили короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад 6 діб, але не більше як три тижні. Зазначені обставини прямо впливають на кваліфікацію злочину, оскільки з урахуванням висновку судмедексперта кримінальне провадження повинне бути перекваліфіковано на ч. 2 ст. 125 КК України.
Особа, призначена здійснювати досудове розслідування, не забезпечила ефективного розслідування у кримінальному провадженні № 12022046570000134. Проведене нею досудове слідство не було ретельним, безстороннім і сумлінним. Дізнавач допустив порушення процесуальних норм, жодних дій щодо проведення досудового розслідування не виконав та не розглянув звернення потерпілої ОСОБА_5 про проведення слідчого експерименту, про долучення висновку судмедексперта ОСОБА_16 від 18.07.2022 та про допит свідка ОСОБА_17 .
Підставами для скасування оскаржуваного рішення дізнавача ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження здебільшого є невжиття органом досудового розслідування всіх необхідних заходів для збирання доказів та забезпечення повного та всебічного досудового розслідування, необґрунтованість висновків, які містяться в постанові, щодо обставин, які повинні бути встановлені слідчим та завчасність висновку про відсутність в діянні складу злочину або події злочину, не проведення слідчим необхідного та повного переліку слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі, не встановлено та не допитано інших осіб, які були очевидцями вчиненого кримінального правопорушення, ненадання належної оцінки діям ОСОБА_7 та ОСОБА_12 щодо завдання тілесних ушкоджень потерпілій, не призначення та не проведення слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та ОСОБА_12 щодо підтвердження механізму нанесення останніми тілесних ушкоджень.
У судовому засіданні представники ОСОБА_5 підтримали скаргу з викладених у ній підстав, повідомили, що із вказаними клопотаннями потерпіла зверталась до дізнавача усно.
Ні дізнавач, ні прокурор в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином.
Оскільки, з огляду на правила, визначені ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, слідчий суддя постановив здійснювати розгляд скарги за відсутності прокурора та дізнавача.
Заслухавши пояснення представників скаржниці, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 червня 2022 року ОСОБА_5 звернулась до відділення поліції № 9 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про те, що 13.06.2022 близько 11 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 наніс їй легкі тілесні ушкодження. За її заявою 14 червня 2022 року були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстроване кримінальне провадження № 12022046570000134 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
29 липня 2022 року дізнавач сектору дізнання Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області постановив закрити вказане кримінальне провадження у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
15 вересня 2022 року ухвалою слідчого судді зазначена постанова про закриття кримінального провадження була скасована.
Після скасування постанови дізнавачем було проведено огляд кімнати у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , допитано як свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10
24 жовтня 2022 року дізнавач закрив кримінальне провадження, посилаючись на відсутність складу кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, копію постанови ОСОБА_5 отримала 15 лютого 2023 року, про що зроблено відмітку на супровідному листі.
Перевіряючи обґрунтованість постанови про закриття кримінального провадження, слідчий суддя зазначає, що відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За приписами частин 1, 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, визначені статтею 91 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого (ч. 1 ст. 92 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Аналіз наведених правових приписів дає підстави для висновку, що для прийняття рішення дізнавач повинен був зібрати докази, перевірити їх, оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно з матеріалами кримінального провадження під час кримінального провадження було допитано потерпілу ОСОБА_5 , відібрано пояснення у ОСОБА_7 , допитано свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , було проведено огляд кімнати у будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
В матеріалах кримінального провадження наявні акт судово-медичного дослідження ОСОБА_5 , складений 13 червня 2022 року № 54, висновок спеціаліста судово-медичного експерта, складений 18 липня 2022 року № 65, та висновок експерта від 21 липня 2022 року № 70.
Разом з тим, мотивуючи постанову про закриття провадження, дізнавач посилається на пояснення потерпілої ОСОБА_5 та пояснення «опитаних» ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та особи з ініціалами ОСОБА_22 .
У постанові дізнавача не надається оцінка показанням свідка ОСОБА_21 , та оцінка показанням потерпілої та свідків з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, не було допитано як свідка ОСОБА_7 .
Відповідно висновку спеціаліста судово-медичного експерта, складеного 18 липня 2022 року № 65, та висновку експерта від 21 липня 2022 року № 70 виявлені у потерпілої ОСОБА_5 тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 діб, але не більше як три тижні (21 день).
Однак у постанові дізнавача відсутня оцінка зазначених висновків з огляду на те, що легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, є ознакою об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Окрім того, у матеріалах кримінального провадження відсутня інформація зокрема про перевірку показань свідків іншими доказами, проведення слідчого експерименту з метою встановлення механізму нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, проведення одночасних допитів.
У резолютивній частині постанови дізнавач зазначає про закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, однак не вказує складу якого саме правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що дізнавач не вичерпав можливостей отримання доказів у кримінальному провадженні, не вжив всіх передбачених процесуальним законом заходів задля встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні та не дослідив всіх обставини кримінального провадження, належним чином не обґрунтував свої висновки, а тому така постанова підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 2, 9, 303 307 КПК України,
постановив:
Скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 9 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , прийняту 24 жовтня 2022 року, про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 червня 2022 року за № 12022046570000134 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1