Справа № 185/10364/22
Провадження № 2/185/810/23
іменем України
08 березня 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.
з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Мотуза Олександра Володимировича звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
Позовна заява надійшла до суду 28 листопада 2022 року.
01 грудня 2022 року здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Позиція позивача
Позивач посилається на те, що протягом тривалого часу він працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах. Актом форми П-4 від 02 жовтня 2017 року, затвердженим начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, у нього встановлено наявність професійних захворювань. Довідкою МСЕК від 06 жовтня 2017 року серії 12ААА № 049653 йому було встановлено первинно 40 відсотків втрати професійної працездатності. Внаслідок професійних захворювань порушені його нормальні життєві зв'язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання.
Позивач вважає, що за таких обставин відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду, оскільки він втратив здоров'я саме з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці.
Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 245 000 грн.
Ухвалою від 02 грудня 2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Заяви та клопотання відповідача
Від представника відповідача ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» надійшла заява із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На думку представника відповідача справа потребує розгляду у порядку загального позовного провадження, оскільки для повного та всебічного розгляду справи необхідна особиста участь позивача у судовому розгляді справи, крім того справа має прецедентний характер і становить значний суспільний інтерес, для встановлення факту заподіяння моральної шкоди необхідно вирішити клопотання про проведення судово-психологічної експертизи, у позовній заяві не зазначено яким чином позивач розрахував розмір моральної шкоди.
Крім того представником відповідача подані клопотання:
- про визнання обов'язковою явки позивача у судове засідання,
- про витребування додаткових доказів у позивача, а саме розрахунку розміру моральної шкоди.
Як передбачено частинами 4, 5 статті 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є зокрема з'ясування заперечень проти позовних вимог, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті.
За змістом статей 81, 83 ЦПК України, позивач зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Позивачем додані до позовної заяви письмові докази, що підтверджують обставини, на які він посилається у позовній заяві, а саме його роботу на підприємстві відповідача у шкідливих умовах, встановлення йому висновком МСЕК первинно втрати професійної працездатності внаслідок професійних захворювань.
За змістом статті 23 Цивільного кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Позиція позивача по справі детально викладена у позовній заяві, зокрема позивачем зроблений докладний опис негативних змін у його житті, спричинених ушкодженням здоров'я, тому немає необхідності обов'язкової явки позивача у судове засідання.
На позивача законом не покладено обов'язку надавати розрахунок розміру моральної шкоди.
Як визначено постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 210/3177/17, право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності.
Таким чином факт встановлення позивачу стійкої втрати працездатності висновком МСЕК вже є підставою для відшкодування йому моральної шкоди.
Додаткові докази, які просить витребувати представник відповідача, не стосуються предмету позову.
Призначення по справі судово-психологічної експертизи є недоцільним, оскільки позивачем такого клопотання не заявлено, для встановлення факту спричинення моральної шкоди та оцінки її розміру не потрібні спеціальні знання.
Тому суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, про витребування додаткових доказів, а також про визнання обов'язковою явки позивача у судове засідання.
Заперечення відповідача
ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» згідно поданого відзиву позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди, а також наявності вини підприємства у спричиненні цієї шкоди.
Фактичні обставини, встановлені судом
Згідно із записами у трудовій книжці (а.с.8-10), ОСОБА_1 працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах з повним робочим днем у шахті, був звільнений 26 липня 2017 року у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я.
02 жовтня 2017 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області затверджено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, за змістом якого 21 вересня 2017 року до територіального органу Держпраці надійшло повідомлення про наявність у ОСОБА_1 професійних захворювань:
-остеоартроз у поєднанні з періартрозом колінних та ліктьових суглобів, двосторонній плечолопатковий періартроз , стійкий больовий синдром,
-хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В, легенева недостатність першого-другого ступеня,
-нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху).
Остаточний діагноз встановлено 14 вересня 2017 року ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», м.Кривий Ріг.
Причиною виникнення професійного захворювання зазначено тривалу дію шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм працівника, недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту, а саме: важкість та напруженість праці, підвищена концентрація пилу в повітрі робочої зони, підвищений рівень шуму. (а.с.11-12)
Довідкою МСЕК серії 12ААА № 078390 від 28 жовтня 2019 року ОСОБА_1 первинно встановлено 40 відсотків втрати професійної працездатності, у томі числі: 20 відсотків - ХОЗЛ, 15 відсотків - дефартрози, 5 відсотків - приглухуватість. (а.с.13)
Право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня первинного встановлення йому висновком МСЕК стійкої втрати працездатності.
Надані позивачем письмові докази є достатніми, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.
Норми права, які застосував суд
Відповідно до статті 237-1 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен відшкодувати заподіяну моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Нормою статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці позивач частково втратив професійну працездатність, що порушило його звичне життя, змусило лікуватися, обмежувати свою життєву активність, прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
Таким чином судом встановлено наявність порушення права позивача на безпечні та здорові умови праці, що призвело до виникнення професійних захворювань та обмеження працездатності. Тому наявні підстави для відшкодування роботодавцем заподіяної працівнику моральної шкоди.
З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на ступінь втрати позивачем професійної працездатності, необхідність постійного лікування та реабілітації, наявність вимушених змін у житті позивача у зв'язку з професійним захворюванням, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 80 000 грн, що відповідатиме характеру та обсягу моральних страждань, які позивач пережив і які переживатиме надалі через ушкодження здоров'я.
Згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України в редакції, що є чинною на день розгляду справи в суді, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Попередньою редакцію підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, що була чинною до 25 травня 2020 року, передбачалося, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, окрім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.
Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21 червня 2022 року у справі № 599/645/21, оскільки моральну шкоду завдано подією, яка відбулася до набрання чинності новою редакцією підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, підлягає застосуванню правовий висновок Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 180/683/13-ц, згідно якого не підлягають оподаткуванню суми, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, заподіяних платникові податків внаслідок спричинення шкоди здоров'ю.
Право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача 28 жовтня 2019 року (довідка МСЕК серії 12ААА № 078390), коли була чинною редакція підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, за змістом якої не підлягали оподаткуванню суми, спрямовані за рішенням суду на відшкодування шкоди здоров'ю.
Тому визначена судом сума моральної шкоди підлягає стягненню без відрахування податків та інших обов'язкових платежів.
Розподіл судових витрат
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою (мінімальний розмір - 992 грн 40 коп).
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 .
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 80 000 (вісімдесят тисяч) грн без відрахування податків та інших обов'язкових платежів.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
-Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, 76, ЄДРПОУ 00178353.
Суддя У.М. Болдирєва