Рішення від 01.03.2023 по справі 183/7066/22

Справа № 183/7066/22

№ 2/183/1255/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 рокуНовомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

за участю секретаря судових засідань Краснянської Д.О.,

розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа: Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 202 2 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа: Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, в якому просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявленого позову, позивач посилається на те, що вона, на підставі договору дарування серії НМР № 039191 від 23 вересня 2021 року, одноособово володіє земельною ділянкою та житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 . В даному будинку окрім позивача зареєстровані її родичі, які вже більше року не мешкають за місцем реєстрації, оскільки переїхали на постійне місце проживання до Львівської області. Так, дід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виїхали з помешкання в серпні 2021 року, сестра ОСОБА_2 ще в 2007 році.

У зв'язку з наявністю факту реєстрації в будинку інших осіб, які не є власниками (співвласниками), які добровільно не мають змоги знятись з реєстрації, позивач, як єдиний власник даного житла, позбавлена права розпорядитись ним на свій розсуд.

Факт постійної відсутності та не проживання за місцем реєстрації відповідачів строком понад один рік, підтверджується актами обстеження житлових умов депутата Піщанської сільської ради Новомосковського району від 19.09.2022 року.

Позивач наполягає на тому, що усунення перешкод у здійснені права користування та розпорядження своїм майном шляхом визнання осіб такими, що втратили право користуватися житловим приміщенням є належним способом захисту прав позивача.

Ухвалою суду від 08 листопада 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі (а.с. 20).

Позивач звернулась до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач, ОСОБА_2 ,відзив на позов не подав, в судове засідання повторно не з'явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідач, ОСОБА_3 ,відзив на позов не подав, в судове засідання повторно не з'явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідач, ОСОБА_2 ,відзив на позов не подала, в судове засідання повторно не з'явилась, була повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі, тому у зв'язку із неявкою всіх відповідачів суд, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, провів заочний розгляд справи.

Представник третьої особи Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області звернувся до суду із заявою у якій просить суд вирішити питання на власний розсуд за його відсутності.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши докази з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі договору дарування серії НМР № 039191 від 23 вересня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Куліш Ю.О., являється власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Також, право власності позивача на вищевказаний будинок підтверджене витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 8).

У будинку АДРЕСА_1 , власником якого є позивач по справі, зареєстровані: ОСОБА_2 , 1930 року народження; ОСОБА_3 , 1964 року народження; ОСОБА_2 1982 року народження, що підтверджується довідкою Піщанської сільської ради Вих № 1419/0/2-22 від 19.09.2022 року (а.с. 12).

Відповідно до акту фактичного проживання, складеного депутатом Піщанської сільської ради Плачковим С.Ф. у присутності сусідів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 19 вересня 2022 року ОСОБА_2 , 1930 року народження та ОСОБА_3 , 1964 року народження з серпня 2021 року за місцем реєстрації не проживають, їх фактичним місцем проживання є російська федерація (а.с. 13).

Відповідно до акту фактичного проживання складеного депутатом Піщанської сільської ради Плачковим С.Ф., у присутності сусідів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 19 вересня 2022 року, ОСОБА_2 , 1982 року народження з 2007 року проживає у Сполучених Штатах Америки (а.с. 14).

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України, докази встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеним законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 406 ЦК України, право користування чужим майном може бути припинено за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, що мають значення.

Ч. 2 ст. 405 ЦК України передбачає, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Вимоги ст. 156 ЖК України передбачають, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає суду підстави дійти висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

У відповідності до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Як випливає із зазначеної норми закону, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно при позбавленні права власності на житлове приміщення, позбавленні права користування житловим приміщенням, визнанні особи безвісно відсутньою, оголошенні фізичної особи померлою.

З огляду на те, що Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 21-1438а15).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, суд вважає, що відповідач, не проживаючи в будинку позивача, що належить йому на праві власності, втратив право користування ним, а тому, суд вважає за необхідне задовольнити позов, усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим будинком за АДРЕСА_2 ..

Питання щодо судових витрат належить вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10-12, 27, 30, 58-62, 209, 212-215, 280 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа: Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком за АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком за АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком за АДРЕСА_1 .

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 гривень (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідач 1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , місце проживання: невідоме.

відповідач 2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , місце проживання: невідоме.

відповідач 3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідоме, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , місце проживання: невідоме.

третя особа - Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, місце знаходження: 51283, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с. Піщанка, вул. Центральна, буд. 4.

Суддя О.В.Сорока.

Попередній документ
109444063
Наступний документ
109444065
Інформація про рішення:
№ рішення: 109444064
№ справи: 183/7066/22
Дата рішення: 01.03.2023
Дата публікації: 10.03.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (24.01.2023)
Дата надходження: 26.10.2022
Предмет позову: про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням
Розклад засідань:
16.01.2023 08:30 Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
01.03.2023 08:30 Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області