Справа № 181/991/22
Провадження №3/181/9/23
09 березня 2023 року смт. Межова
Суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Філь О.Є. з участю захисника - адвоката Дубини О.А., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла з відділення поліції №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючого ПЧ №8 м.Покровськ, мешканця АДРЕСА_1 , притягнутого по ст.124 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП,
01 грудня 2022 року о 14.50 годині водій ОСОБА_1 по вул.Центральній с.Антонівське керував транспортним засобом марки ВАЗ 21104, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. При цьому не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та допустив перекидання вказаного вище автомобіля, внаслідок чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що він не був за кермом під час подій 01 грудня 2022 року о 14.50 годині по вул.Центральній с.Антонівське.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Дубина О.А. у судовому засіданні надав клопотання та вказав, що ОСОБА_1 адміністративне правопорушення не вчиняв, транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння не керував, у розумінні ст.130 КУпАП водієм не був. Просить закрити провадження у справі з підстав відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що перебуває у дружніх стосунках з ОСОБА_1 та додав, що 01 грудня 2022 року приблизно о 15.00 годині в с.Антонівське причиною перекидання автомобіля марки ВАЗ 21104, державний номерний знак НОМЕР_1 став обгін їхнього транспортного засобу іншим авто темного кольору.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що працює разом з
ОСОБА_1 та має з ним товариські стосунки. Додав, що точного числа не пам'ятає, однак під його керуванням з с.Дубово по вул.Центральній с.Антонівське транспортний засіб марки ВАЗ 21104, державний номерний знак НОМЕР_1 перекинувся. При цьому швидкість авто була не більше 60 км/год., а причиною тому є обгін їхнього транспортного засобу іншим авто світлого кольору. Після ДТП працівників поліції викликали місцеві мешканці.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, доводи захисника, вивчивши його клопотання, дослідивши матеріали справи оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Зважаючи на той факт, що в провадженні судді знаходиться дві справи про адміністративні правопорушення за правопорушення, передбачені ст.124 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 вважаю, що згідно ст. 36 КУпАП, вони мають бути об'єднані в одне провадження та їм слід присвоїти загальний номер справи №181/991/22 (провадження №3/181/9/23).
Відповідно до ч.7 ст.38 КпАП України, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Як вбачається зі змісту протоколу серії ААБ №169952, правопорушення по ст.124 КУпАП скоєно ОСОБА_1 01 грудня 2022 року, протокол складено 01 грудня 2022 року. Адміністративний матеріал до суду надійшов 07 грудня 2022 року. Втім на момент розгляду справи 09 березня 2023 року, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності з дня вчинення правопорушення минув.
Згідно п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП слід закрити.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280,256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР, передбачена ст.130 КУпАП. Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Крім того, слід зазначити, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Отже, при наявності у особи, яка керувала транспортним засобом ознак наркотичного/алкогольного сп'яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції підтверджується наступними доказами, які відповідно до ст.251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення: протоколами про адміністративне правопорушення від 01 грудня 2022 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , письмовою розпискою ОСОБА_6 , фототаблицями з місця ДТП та схемою місця ДТП, складеної 01 грудня 2022 року о 14.58 годині.
Згідно з вимогами ст.ст.31, 40 Закону України «Про національну поліцію», наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року №100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них» та наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.11.2015 року №14/1 «Про порядок зберігання, використання відеозапису та відеореєстраторів патрульних» чітко регламентовано, що кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера.
Відповідно до пунктів 5,6 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що запис з портативного відеореєстратора працівниками поліції під час виконання службових обов'язків є обов'язковим і є безпосереднім доказом наявності або відсутності ознак адміністративного правопорушення.
При розгляді даної справи встановлено, що серед матеріалів справи мається запис з портативного відеореєстратора працівника поліції, який підтверджує фактичні дані, підтвердження факту напряму руху та керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який також особисто вказав напрям звідки він рухався на авто та причину за якою транспортний засіб зазнав пошкодження «Кинуло», а також відмова останнього від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Встановлені порушення вказують на те, що наявний в матеріалах справи відеозапис, є допустимим доказом.
Досліджені докази у своїй сукупності узгоджуються між собою та відображають реальний перебіг події, які трапились 01 грудня 2022 року о 14.50 годині по вул.Центральній, с.Антонівське, Синельниківського району, Дніпропетровської області.
Заперечення ОСОБА_1 про не вчинення порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ст.124 КУпАП суд розцінює як спосіб захисту, можливість уникнути відповідальності та можливого стягнення.
Суд також констатує відмінність показів свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині кольору автомобіля, який їх ніби то обганяв та на відеозаписі відсутні доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом.
Слід зауважити, що суд також не бере до уваги доводи захисника - адвоката Дубини О.А. щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, так як такі повністю спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Такі пояснення суд також розцінює як спосіб захисту з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та ст.124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Матеріали справи містять докази того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення водія серії НОМЕР_2 , тому останній являється водієм у розумінні ст.130 КУпАП.
Під час накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, згідно ч.2 ст.33 КУпАП не враховуються, а тому в разі встановлення вини особи суддя лише накладає стягнення, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, зокрема по ч.1 ст.130 КУпАП - штраф з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу України (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Таким чином, для розрахунку розміру штрафу по призначеному покаранню суд за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян приймає суму в розмірі 17 гривень.
Такої ж позиції дотримався Верховний Суд України під час винесення постанови від 01 жовтня 2015 року по справі №5-154кс15, що перебувала на розгляді судової палати у кримінальних справах цього суду.
Відповідно до Закону України “Про судовий збір” у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з порушника стягується судовий збір, який станом на день винесення постанови складає 536,80 гривні.
Враховуючи вище викладене, на підставі ч.2 ст.36, ст.124 КУпАП, ч.1 ст.130 КУпАП та, керуючись ст.ст.221, 249, 252, 283, ч.1 п.1 ст.284 КУпАП , -
Об'єднати справи про вчинення адміністративних правопорушень відносно ОСОБА_1 №181/991/22 (провадження №3/181/9/23) по ч.1 ст.130 КУпАП та по ст.124 КУпАП, №181/990/22 (провадження №3/181/8/23) в одне провадження, присвоївши об'єднаним справам №181/991/22 (провадження №3/181/9/23).
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, - закрити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячінеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, з наданням до суду квитанції у вказаний строк. У разі несплати штрафу, постанова звертається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, а з порушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 536 (п'ятисот тридцяти шести) гривень 80 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Cуддя: О. Є. Філь