Справа № 204/2216/23
Провадження № 3/204/1565/23
06 березня 2023 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Черкез Д.Л., розглянувши адміністративний матеріал у відношенні:
лебідь людмили миколаївни, ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 156 КУпАП, -
У лютому 2023 року до суду надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 29.12.2022 року серії ВАВ № 111884, 29 грудня 2022 року, об 11.30 год., у м. Покровськ, по вул. Європейська, біля універмагу «Покровськ» у магазині «Спокуса» ОСОБА_1 здійснювала продаж алкогольних напоїв з рук гр. ОСОБА_2 , а саме продала горілку «Олександрійська кришталева» об'ємом 0,5 л, вміст спирту 40% по ціні 200,00 грн., а також алкогольних напоїв згідно протоколу огляду та вилучення, чим порушила вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», у зв'язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 156 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належними чином.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як вбачається з протоколу серії ВАВ № 111884 від 29 грудня 2022 року, вказаний протокол складений відносно ОСОБА_1 за торгівлю алкогольними напоями з рук та порушення нею вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», що кваліфіковано за ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Так, статтею 156 КУпАП, яка містить чотири частини, визначено відповідальність за порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння. Аналіз зазначеної статті вказує, що відповідальність за конкретною частиною статті 156 КУпАП визначається за суб'єктним складом.
Частина 3 статті 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Крім того, статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481-95-ВР, визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
У Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833, визначені загальні умови провадження торговельної діяльності суб'єктами оптової торгівлі, роздрібної торгівлі, закладами ресторанного господарства, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування споживачів (покупців), які придбавають товари у підприємств, установ та організацій, незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, фізичних осіб-підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України (суб'єкти господарювання). Так, пунктом 7 зазначеного Порядку передбачено, що торговельними об'єктами у сфері роздрібної торгівлі є: магазин, який може бути продовольчим, не продовольчим, змішаним (за товарною спеціалізацією), універсальним, спеціалізованим, вузькоспеціалізованим, комбінованим, неспеціалізованим (за товарним асортиментом), з індивідуальним обслуговуванням, самообслуговуванням, торгівлею за зразками, торгівлею за замовленням (за методом продажу товарів); павільйон; кіоск, ятка; палатка, намет; лоток, рундук; склад товарний; крамниця-склад, магазин-склад.
Отже, суд зазначає, що лише торгівля поза вищезазначеними об'єктами може вважатись торгівлею з рук.
Але, незважаючи на те, що в вину ОСОБА_1 ставиться торгівля алкогольними напоями з рук, з протоколу серії ВАВ № 111884 від 29 грудня 2022 року, вбачається, що торгівля алкогольними напоями здійснювалась саме в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а не з рук, що не узгоджується з диспозицією частини 3 статті 156 КУпАП.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно якого винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях.
Таким чином, описані ДОП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції Стецюрою О.С. у протоколі дії ОСОБА_1 не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим. Такі дії будуть свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням того, що всі сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь та винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях, враховуючи, що торгівля алкогольними напоями в магазині не є торгівлею з рук та описані у протоколі дії ОСОБА_1 не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 156, 247, 251, 256, 268, 277, 278, 280 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення лебідь людмили миколаївни, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Д.Л. Черкез