Справа № 202/3928/23
Провадження № 1-кп/202/474/2023
08 березня 2023 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду м.Дніпропетровська обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12023052390000106 від 12 січня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України -
01 березня 2023 року до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023052390000106 від 12 січня 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст.121 КК України.
Ухвалою від 02 березня 2023 року призначено підготовче судове засідання за участю сторін.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта. Крім того, посилаючись на ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, просив суд продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. В обґрунтування клопотання зазначив, що обвинувачений з метою уникнення від відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від суду, крім того розуміючи факт того, що обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення базується на показаннях потерпілого та свідків, тому він може одноосібно або за допомогою інших осіб, незаконно впливати на них, та шляхом погроз або умовлянь із застосуванням фізичного або психологічного впливу примусити останніх до зміни своїх показів, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності та в період випробувального терміну знову вчинив умисний злочин, що свідчить про те, що останній належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став.
Потерпіла підтримала позицію прокурора.
Захисник обвинуваченого не заперечував проти призначення обвинувального акта до судового розгляду. У задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив відмовити, зазначивши що прокурором не були доведені ризики, на які він посилався у своєму клопотанні. Зазначив, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Обвинувачений позицію свого захисника підтримав.
Вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, суд приходить до наступного висновку.
Дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до висновку, що відповідно до Розпорядження голови Верховного Суду від 15.03.2022 року №8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», дане кримінальне провадження підсудне Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська, угоди про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст.468-475 КПК України до суду не надійшли, підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.4-8 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України немає, повернення обвинувального акта з причин не відповідності вимогам КПК України не встановлено, у зв'язку з чим обвинувальний акт необхідно призначити до судового розгляду.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Згідно матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 14 січня 2023 року ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 11 березня 2023 року.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Мотивуючи клопотання про продовження відносно обвинуваченого строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор зазначає, що існують ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчини інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
На виконання вказаних вимог КПК України судом встановлено, що обвинуваченому інкримінований злочин, який відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти роківтому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватими у інкримінованому злочині, ОСОБА_7 може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого незаконно впливати на потерпілого, свідків у вказаному кримінальному провадженні, котрі наразі в суді не допитані, теж неможливо повністю виключити, оскільки, як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи. Допит потерпілого та свідків судом ще не розпочато.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення також продовжує існувати, оскільки обвинувачений притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, не має сталого заробітку, офіційного джерела доходів та міцних соціальних зв'язків.
При вирішенні питання про наявність ризиків, передбачених п.1 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» у якій зазначено, що «суворість передбаченого покарання» є хоч і не основним, але суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З урахуванням вищевикладеного, особи обвинуваченого, маються всі підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду та перешкоджати розгляду справи по суті.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав та доцільність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, а також те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.110,315-317,369,371 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,на підставі обвинувального акта до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська на 14 годину 30 хвилин 16 березня 2023 року.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, тобто до 06 травня 2023 року включно.
Ухвала підлягає оскарженню в частині продовження запобіжного заходу до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1