Справа № 202/1664/23
Провадження № 1-кп/202/455/2023
08 березня 2023 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду м.Дніпропетровська обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023052390000168 від 01 лютого 2023 рокуза обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.190 КК України -
27 лютого 2023 року в провадження судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_6 надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12023052390000168 від 01.02.2023 року, за ч.1 ст.263, ч.2 ст.190 КК України (справа №202/3777/23, провадження № 1-кп/202/455/2023).
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 08 березня 2023 року вищезазначене кримінальне провадження передано раніше визначеному складу суду (головуючий - суддя ОСОБА_1 ) для вирішення питання про об'єднання в одне провадження із судовою справою №202/1664/23, провадження №1-кп/202/314/2023.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду та об'єднати дані кримінальні провадження в одне. Крім того, посилаючись на ризики, передбачені, п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, просила суд продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. В обґрунтування клопотання зазначила, що обвинувачений, розуміючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні вищевказаного злочину, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, шляхом погроз або вмовлянь примусити останніх до зміни своїх показів, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник не заперечували проти призначення справи до судового розгляду та об'єднання кримінальних проваджень. Також н езаперечували щодо продовження відносно обвинуваченого строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до висновку, що відповідно до Розпорядження голови Верховного Суду від 15.03.2022 року №8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», дане кримінальне провадження підсудне Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська, угоди про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст.468-475 КПК України до суду не надійшли, підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.4-8 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України немає, повернення обвинувального акта з причин не відповідності вимогам КПК України не встановлено, у зв'язку з чим обвинувальний акт необхідно призначити до судового розгляду.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.
Крім того, відповідно до положень ст.334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватись в одне провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст.217 КПК України.
У разі якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об'єднання.
Згідно із ч.1 ст.217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.
В провадженні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (справа №202/1664/23, провадження №1-кп/202/314/2023).
Оскільки вказані провадження розглядаються судом відносно однієї особи - ОСОБА_4 ,обвинувачуваного у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, суд дійшов до висновку про необхідність об'єднати вказані кримінальні провадження на підставі ч.1 ст.334 КПК України.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Згідно матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 23 лютого 2023 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 квітня 2023 року.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Мотивуючи клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор зазначає, що існують ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
На виконання вказаних вимог КПК України судом встановлено, що обвинуваченому у тому числі інкримінований злочин, який відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватими у інкримінованому злочині, ОСОБА_4 може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, котрі наразі в суді не допитані, теж неможливо повністю виключити, оскільки, як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи. Стадія допиту потерпілого та свідків судом ще не розпочато.
Крім того, ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення також продовжує існувати, оскільки обвинувачений вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, не має сталого заробітку, офіційного джерела доходів та міцних соціальних зв'язків.
При вирішенні питання про наявність ризиків, передбачених п.1 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» у якій зазначено, що «суворість передбаченого покарання» є хоч і не основним, але суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З урахуванням вищевикладеного, особи обвинуваченого, маються всі підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду та перешкоджати розгляду справи по суті.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав та доцільність продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Враховуючи положення ч.3 ст.183 КПК України, а також обставини кримінального правопорушення у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , наявності вищезазначених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає за можливе визначити заставу у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 93 940,00 гривень, що забезпечить виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110,315-317,369,371 КПК України, суд -
Призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.190 КК України - до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська на 12 годину 00 хвилин 08 березня 2023 року.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Об'єднати матеріали кримінального провадження №12023052390000043 від 03 січня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України(справа №202/1664/23, провадження №1-кп/202/314/2023) з матеріалами кримінального провадження №12023052390000168 від 01 лютого 2023 рокуза обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.190 КК України (справа №202/3777/23, провадження № 1-кп/202/455/2023).
Об'єднаному кримінальному провадженню присвоїти номер справи 202/1664/23, провадження №1-кп/202/314/2023.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, тобто до 06 травня 2023 року включно.
Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 93 940 грн. 00 коп. (дев'яносто три тисячі дев'ятсот сорок грн. 00 коп.
У випадку внесення обвинуваченими ОСОБА_4 встановленої застави, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням наступних обов'язків:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або перебування та/або місця роботи;
4) утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілим та свідками по кримінальному провадженню;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає оскарженню в частині продовження строку запобіжного заходу до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1