Справа № 201/1751/23
Провадження № 3/201/1089/2023
02 березня 2023 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Демидова С.О., розглянувши у судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №5 ГУНП в Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ч. 2 ст. 182 КУпАП, -
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з відділення поліції №5 ГУНП в Дніпропетровській області, надійшли матеріали про притягнення відділення поліції №5 ГУНП в Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 182 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засідання пояснила що вона не вмикала гучно музику, просила не притягувати да адміністративної
Так, 07 лютого 2023 року після 22 години за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 порушувала у нічний час, а саме гучно вмикала музику та топотіла ногами, чим заважала спокою мешканцям будинку, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 182 КУпАП.
Так, на підтвердження протиправності дій ОСОБА_1 суду було надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №828094 від 10 лютого2023 року, в якому викладено обставини вчиненого останньою адміністративного правопорушення, протокол прийняття заяви. Інших доказів на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 182 КУпАП, матеріали справи не містять.
Оцінюючи досліджені докази, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу(ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що було виявлено правопорушення, однак, матеріали справи не містять жодних доказів, на основі яких можна б було встановити наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 182 КУпАП.
Частина 2 ст. 182 КУпАП передбачає порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях , вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення. -
Так, на підтвердження протиправних дій ОСОБА_1 не було надано жодного належного доказу. Було надано лише протокол про прийняття заяви.
Виключно протоколом про адміністративне правопорушення та доданого до нього протоколу про прийняття заяви не підтверджується факт події та складу інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.
В свою чергу Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на його користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Отже, в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 182 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 23, 182, 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 182 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 182 КУпАП.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.О. Демидова