Рішення від 02.08.2010 по справі 2-5524/2010

№2-5524/2010

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2010 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Канурної О.Д.

при секретарі судового засідання Черкасової О.В.

за участю:

представника відповідача Носач Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в помешканні суду в м.Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області (далі за текстом УПФУ в м.Добропілля) про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни. Позивач просить визнати дії відповідача щодо відмови виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2006, 2007, 2008, 2009 роки. Стягнути з відповідача на її користь недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2009 роки в сумі 4839 гривень 10 копійок. Також позивач просить зобов'язати відповідача виплачувати на її користь в подальшому щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії повністю в розмірах, які будуть встановлені відповідним законодавством. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що є пенсіонеркою та має статус "дитини війни", тому у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та Рішення Конституційного Суду України має право на щомісячну соціальну державну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

В судове засідання позивач не з'явилася, надавши письмову заяву де просить розглянути справу в його відсутність. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. (а.с.12)

Представник вiдповiдача - головний спеціаліст-юрисконсульт управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області Носач Т.О., діюча на підставі доручення, в судовому засіданні позов не визнала, і в обґрунтування своїх заперечень пояснила, що УПФУ мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпний перелік яких визначено діючим законодавством України, до яких не відносяться виплати підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши інші докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч.1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, вказані обставини підтверджуються відміткою в пенсійному посвідченні, виданого на ім'я ОСОБА_2 (а.с.9)

За правилами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п.12 ст.71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.

Законом України “Про Державний бюджет на 2008 рік”, а саме п.2 ч.41 ст.85 було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та визначено, що на 2008 рік щомісячна соціальна допомога виплачується в розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вищезазначені зміни визнані неконституційними та втратили чинність з дня їх ухвалення.

Відповідно до ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету) в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабміном України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже, відсутні підстави для їх не застосування. Крім того, у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тому, позовні вимоги щодо стягнення підвищення до пенсії за 2006 рік не підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення доплати до пенсії за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року; з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 рік та з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 рік слід відмовити, як не обґрунтовані на законі.

Вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача в подальшому виплачувати щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії повністю в розмірах, які будуть встановлені відповідним законодавством, не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тому у суду не має законних підстав для зобов'язання відповідача у майбутньому вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача у майбутньому.

Таким чином, після прийняття вищезазначених рішень Конституційного Суду України, а також враховуючи те, що дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялася на 2009 рік чинним законодавством, відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 рік.

Встановлені в судовому засіданні обставини дають підставу суду зробити висновок про те, що в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 рік право позивача на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", було обмежено відповідачем, який незаконно не здійснив відповідний перерахунок та виплату пенсії у відповідності до зазначеної норми Закону без належних для цього правових підстав, а тому суд приходить до висновку, що дії відповідача по справі УПФУ в м.Добропілля щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є протиправною.

У відповідності до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який є спеціальним законом, підлягаючим застосуванню при розгляді справи із соціальних правовідносин, та носить публічно-правовий характер, суд визнає дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести відповідне нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

У відповідності до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком визначений в розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Тому соціальна допомога має бути визначена від цієї величини.

Доводи представника відповідача про відсутність відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок виплати пенсії з відповідними підвищеннями.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 6, 10 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст.28, 58 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", ст.62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/07, Законом “Про Державний бюджет на 2008 рік”, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/08 від 22.05.2008 року, ст.ст. 15, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області щодо відмови ОСОБА_2 виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік; з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік; з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 рік відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області на користь ОСОБА_2 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік; з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік; з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 рік відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням фактично виплачених коштів.

В частини позовних вимог про визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області щодо відмови ОСОБА_2 виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року; 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 рік; з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 рік - відмовити.

В частини позовних вимог про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області на користь ОСОБА_2 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року; 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 рік; з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 рік - відмовити.

В частині позовних вимог про зобов'язати відповідача виплачувати на користь ОСОБА_2 в подальшому щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії повністю в розмірах, які будуть встановлені відповідним законодавством - відмовити.

Копію рішення направити позивачу ОСОБА_2 для відома.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд потягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Надруковано власноручно в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Головуючий суддя О.Д. Канурна

Попередній документ
10944323
Наступний документ
10944325
Інформація про рішення:
№ рішення: 10944324
№ справи: 2-5524/2010
Дата рішення: 02.08.2010
Дата публікації: 02.09.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Добропільський міськрайонний суд Донецької області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (30.09.2010)
Дата надходження: 30.09.2010
Предмет позову: про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності