27.02.2023м. СумиСправа № 920/92/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., за участі секретаря судового засідання Бардакової О.М., розглянувши матеріали справи № 920/92/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Суми-Електрод” (40004, м. Суми, вул. Горького, 58; код ЄДРПОУ 36066802),
до відповідача: Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, м. Суми, вул. Горького, 58; код ЄДРПОУ 5747991),
про стягнення 1 399 654,10 грн,
За участі представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.02.2023 відкрито провадження у справі № 920/92/23 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 27.02.2023, 11:00.
Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 1399654 грн 10 коп. заборгованості по договору поруки № 22-006/ЮК/П від 12.01.2022, а також витрати зі сплати судового збору.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву від 21.02.2023 № 18-7/11 (вх. № 647), в якому просить задовольнити позовні вимоги ТОВ “Суми-Електрод” в повному обсязі; повернути ТОВ “Суми-Електрод” з державного бюджету 50% судового збору сплаченого при поданні позову.
Також відповідач подав клопотання від 24.02.2023 № 18-7/12 про розгляд справи без участі представника відповідача.
Позивачем подано до суду клопотання № 2/51 від 24.02.2023, в якому просить ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження та повернути 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
Представники позивача та відповідача в судове засідання 27.02.2023 не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
27.02.2023 представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги та клопотання підтримує і просить задовольнити.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Судом встановлено, що відповідно до поданого відзиву на позов відповідач позовні вимоги ТОВ “Суми-Електрод” визнав у повному обсязі.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:
12.01.2022 між Акціонерним товариством «Банк Альянс» (далі - Банк), Акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (далі - Позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Суми - Електрод» (далі - Поручитель,) був укладений договір поруки № 22-006/ЮК/П (далі - Договір).
Відповідно до п. 1. Договору в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, поручитель поручається перед Банком за виконання позичальником зобов'язань за Договором № 22-006/ЮК про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12 січня 2022 року, включаючи всі зміни та доповнення до нього (в т.ч., але не виключно й ті, що збільшують розмір основного зобов'язання), які будуть укладені в майбутньому між Банком та Позичальником, надалі за текстом - Кредитний договір.
Відповідно до п. 2 Договору, згідно цього Договору, порукою забезпечуються наступні зобов'язання Позичальника, що випливають з Кредитного договору:
2.1. повернути отримані на умовах відновлювальної кредитної лінії кредитні кошти (далі- Кредит) в розмірі 5 000 000, 00 (п'ять мільйонів гривень 00 копійок) в порядку та на умовах, передбачених Кредитним договором, у строки (погашення Кредиту здійснюється 29 грудня 2022 року (включно), в т.ч. з урахуванням випадків дострокового погашення), передбачені Кредитним договором;
2.2. щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом 16,5 % річних, інші проценти, як це передбачено Кредитним договором;
2.3. сплатити будь-які комісії, передбачені Кредитним договором;
2.4. використати грошові кошти (Кредит) на цілі, передбачені Кредитним договором;
2.5. у разі порушення Кредитного договору сплатити неустойку, штраф, пеню в строки, у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором;
2.6. відшкодувати збитки, витрати та іншу заборгованість, що можуть виникнути у Банку, в зв'язку з укладенням та виконанням Кредитного договору, та які передбачені умовами Кредитного договору;
2.7. виконати інші зобов'язання Позичальника, які випливають з Кредитного договору.
Відповідно до п. 3 Договору Поручитель має право самостійно (за власною ініціативою) без отримання повідомлення вимоги Банку, протягом дії Кредитного договору, виконувати (в т.ч. достроково) зобов'язання Позичальника за Кредитним договором, в тому числі погасити повністю або частково заборгованість по Кредиту, сплачувати проценти за користування Кредитом та виконати всі інші зобов'язання по Кредитному договору за Позичальника.
Згідно з п. 5 Договору поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Позичальник, але в межах суми що не перевищує 100 000,00 (сто тисяч гривень 00 копійок), включаючи сплату Кредиту, процентів за користування Кредитом, комісій, пені, інших платежів та витрат, передбачених Кредитним договором, відшкодування збитків в загальній сумі, що не перевищує 100 000,00 (сто тисяч гривень 00 копійок). Наступним Сторони домовилися, що у разі збільшення або зменшення обсягу зобов'язань Позичальника за Кредитним договором ( в тому числі зміни розміру суми кредиту, строків виконання зобов'язань за Кредитним договором, тощо), обсяг поруки згідно умов цього Договору без додаткового повідомлення Поручителя та укладання додаткового договору до цього Договору збільшується або зменшується відповідно до обсягу забезпеченого порукою основного зобов'язання таким чином, щоб Поручитель відповідав перед Банком за виконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором в повному обсязі.
Відповідно до п. 13 Договору у разі виконання Поручителем зобов'язання за Кредитним договором до Поручителя переходять права кредитора (регресу). При цьому, Банк на запит Поручителя в строк, зазначений в запиті, зобов'язаний надати Поручителю відповідні, зазначені у запиті, документи, що підтверджують дійсність вимоги, розмір виконаного Поручителем зобов'язання, а також інші необхідні Поручителю документи для реалізації належного йому права зворотної вимоги до позичальника.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань по оплаті на його користь боргу відповідно до умов Договору поруки і Кредитного договору, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 1 399 654,10 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2022 відповідач вперше звернувся до позивача листом № 35-2/12 з проханням в строк до 31.01.2022р. здійснити погашення поточної заборгованості відповідача перед Банком за укладеним Кредитним договором, яка складається з: 1 149 054,06 грн - за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 8034,08 грн - за нарахованими процентами; за нарахованими комісійними винагородами - 5 185,00 грн.
В свою чергу, у відповідь на лист від 31.01.2022р. № 35-2/12 відповідача, позивач листом від 31.01.2022р. № 2/43 проінформував відповідача про згоду в добровільному порядку погасити вказану заборгованість.
Так, листом від 31.01.2022р. № 2/42 позивач повідомив Банк, про згоду здійснити погашення поточної заборгованості відповідача перед Банком за укладеним Кредитним договором у загальному розмірі 1 162 273,14 грн.
Відповідно до платіжних доручень №429, № 430 та № 431 від 31.01.2022 позивач сплатив на користь Банку грошові кошти згідно Договору по Кредитному договору - 1 162 273,14 грн.
В подальшому, 24.02.2022 відповідач вдруге звернувся до позивача листом від 24.02.2022р. № 35-2/22 з проханням в строк до - 28.02.2022 здійснити погашення поточної заборгованості відповідача перед Банком за укладеним Кредитним договором, яка складається з: 1 734 379,10 грн - за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 14 259,97 грн - за нарахованими процентами; за нарахованими комісійними винагородами - 260,00 грн.
Позивач листом від 24.02.2022р. № 2/84.1 повідомив відповідача про згоду в добровільному порядку погасити вказану заборгованість.
Так, листом від 24.02.2022р. № 2/84.2 позивач проінформував Банк, про згоду здійснити погашення поточної заборгованості відповідача перед Банком за укладеним Кредитним договором у загальному розмірі 1 748 899,07 грн.
Відповідно до платіжної інструкції № 28/02/1 від 28.02.2022р. позивач оплатив комісійну винагороду, заборгованість за основним зобов'язанням, та комісійними винагородами згідно Договору по Кредитному договору сплативши на користь Банку грошові кошти в розмірі 1 748 899,07 грн.
Таким чином, позивач 31.01.2022р. та 28.02.2022р. будучи поручителем по Договору сплатив Банку за зобов'язаннями відповідача по Кредитному договору грошові кошти в розмірі 2 911 172, 21 грн.
Заборгованість за Договором підтверджується також підписаним між позивачем та відповідачем актом звірки взаємних розрахунків з 01.10.2022р. по 31.10.2022р.
Крім того, 30.11.2022 між позивачем та відповідачем було укладено угоду про зарахування зустрічних вимог (далі - Угода), відповідно до якої відповідач є боржником, а позивач кредитором при виконанні грошового зобов'язання за Договором в сумі 2 911 172, 21 (два мільйона дев'ятсот одинадцять тисяч сто сімдесят дві гривні 21 копійка).
Відповідно до п. 2 Угоди позивач є боржником, а відповідач кредитором при виконанні грошового зобов'язання за договором № 20/05-21 СЕ в сумі 1 511 518, 11 грн (один мільйон п'ятсот одинадцять тисяч п'ятсот вісімнадцять гривень 11 копійок).
Відповідно до п. 3 Угоди зобов'язання відповідача за Договором зменшується на суму 1 511 518, 11 (один мільйон п'ятсот одинадцять тисяч п'ятсот вісімнадцять гривень 11 копійок) і становлять 1 399 654,10 грн. (один мільйон триста дев'яносто дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят чотири гривні 10 копійок).
Як зазначалось вище в п. 13 Договору у разі виконання поручителем зобов'язання за Кредитним договором до Поручителя переходять права кредитора (регресу).
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, - кінцевий термін повернення заборгованості 29.12.2022 року (включно).
З урахуванням зазначеного, відповідач в строк до 29.12.2022 свої зобов'язання перед позивачем по сплаті заборгованості в розмірі 1 399 654,10 грн не виконав, чим порушив майнові права позивача.
Таким чином, станом на дату подання позову АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» має перед позивачем борг у сумі 1 399 654,10 грн.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Частиною першою ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до ч. 2 статті 556 Цивільного кодексу України - до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Письмовими матеріалами справи підтверджується, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем відповідно до умов Договору поруки і Кредитного договору, а також угоди про зарахування зустрічних вимог у розмірі 1 399 654,10 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 399 654,10 грн заборгованості щодо оплати грошових коштів згідно умов Договору поруки і Кредитного договору є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно Закону України “Про судовий збір” та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При зверненні до суду з позовною заявою, позивачем було сплачено 20 994,82 грн судового збору згідно платіжної інструкції № 94 від 30.01.2023.
Враховуючи те, що судом встановлено факт визнання відповідачем позовних вимог до початку розгляду справи по суті, а також клопотання позивача про ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження та повернення 50% судового збору, тому 50% сплаченого судового збору підлягають поверненню з державного бюджету на користь позивача, 10 497,41 грн витрат по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, м. Суми, вул. Горького, 58; код ЄДРПОУ 5747991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Суми-Електрод” (40004, м. Суми, вул. Горького, 58; код ЄДРПОУ 36066802) заборгованість у розмірі 1 399 654,10 грн (один мільйон триста дев'яносто дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят чотири гривні 10 копійок), 10 497,41 грн (десять тисяч чотириста дев'яносто сім гривень 41 копійка) витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.
Повний текст рішення підписаний 09.03.2023.
Суддя О.Ю. Соп'яненко