02.03.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/82/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Гарасимко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рона інжиніринг",
вул. Будіндустрії, 6, м.Київ, 01013;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС",
вул. Тичини, 8-А, м.Івано-Франківськ, 76018;
про стягнення 250 121,60 грн.
Представники сторін в судове засідання не з"явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рона інжиніринг" звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про стягнення 250 121,60 грн за невиконання грошового зобов"язання за договором про надання послуг №204 від 06.07.2021.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 31.01.2023. Позовні вимоги обґрунтовані укладенням між сторонами договору про надання послуг №204 від 06.07.2021 та несплатою відповідачем в повному обсязі вартості наданих позивачем послуг, згідно актів приймання виконаних робіт за липень 2021, серпень 2021, вересень 2021, грудень 2021, в розмірі 250 121,60 грн, яку просить стягнути в судовому порядку. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 525, 526, 625, 853, 854, 882 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 31.01.2023. Однак, адресував суду заяву вх№3045/23 від 24.02.2023 про визнання позову. Просить суд врахувати часткову сплату відповідачем суми позовних вимог в розмірі 50 000,00грн та надати розстрочку виконання рішення шляхом слати: до 31.03.2023 - 50 000,00 грн; до 30.04.2023 - 50 000,00 грн; до 31.05.2023 - 50 000,00грн; до 30.06.2023 - 50 121,60грн. Крім того, на підставі частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 50% сплаченого позивачем судового збору, а 50% - повернути позивачу з державного бюджету.
В свою чергу, в адресованій суду заяві вх№3377/23 від 02.03.2023, позивач підтвердив сплату відповідачем 50 000,00грн та не заперечив щодо ухвалення судом рішення з розстрочкою сплати боргу згідно з графіком, запропонованим відповідачем. Одночасно, понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору просить покласти на відповідача.
Беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а їх явка не визнавалась судом обов"язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представників сторін за матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи вказують на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рона інжиніринг" (виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПБС" (замовник/відповідач) укладено договір про надання послуг №204 від 06.07.2021. Згідно з умовами договору виконавець надає послуги з очищення водопропускних труб та приймальних колодязів від насосів та бруду гідродинамічною установкою, а замовник сплачує вартість наданих послуг протягом 10 календарних днів після підписання замовником та виконавцем актів наданих послуг (пункти 1.1.,1.3.,3.2. договору).
Позивач виконав, а відповідач прийняв виконані роботи, обумовлені договором №204 від 06.07.2021, підписав без жодних зауважень та скріпив печаткою акти приймання виконаних робіт №1 за липень 2021, №2 за серпень 2021, №3 за вересень 2021, №4 за грудень 2021 на загальну суму 1 609 354,80 грн. Однак доказів сплати повної вартості виконаних позивачем робіт (1 359 233,20грн - відповідачем сплачено) суду не подано.
Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення вартості виконаних робіт в сумі 250 121,60 грн.
Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.
Згідно з приписами статей 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Договір про надання послуг №204 від 06.07.2021 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).
Статтею 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Нормою частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки виконання робіт доведено перед судом актами приймання виконаних робіт №1 за липень 2021, №2 за серпень 2021, №3 за вересень 2021, №4 за грудень 2021, а несплату їх вартості в повному обсязі відповідачем визнано, то позовна вимога про стягнення з відповідача 200 121,60 грн підлягає задоволенню. При цьому, платіжною інструкцією кредитового переказу №2831 від 21.02.2023 відповідачем підтверджено перед судом перерахування на рахунок позивача 50 000,00грн - за очищення водопропускних труб. Часткову сплату відповідачем суми позовних вимог підтверджено позивачем.
За таких обставин суд прийшов до висновку про припинення існування між сторонами предмету спору щодо стягнення основного боргу в розмірі 50 000,00грн, що в свою чергу у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, яка вказує на те, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, є підставою для закриття провадження у справі в цій частині.
Водночас, беручи до уваги клопотання відповідача про надання розстрочки сплати боргу (вх№3045/23 від 24.02.2023), згоду позивача на таку розстрочку (вх№3377/23 від 02.03.2023), приписи пункту 2 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, які надають право суду, у резолютивній частині вказати про надання розстрочки виконання рішення, з метою забезпечення реального виконання рішення, суд вважає за можливе, надати відповідачу розстрочку виконання рішення шляхом слати: до 31.03.2023 - 50 000,00 грн; до 30.04.2023 - 50 000,00 грн; до 31.05.2023 - 50 000,00грн; до 30.06.2023 - 50 121,60грн.
З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покласти на відповідача.
Що стосується клопотання відповідача вх№3045/23 від 24.02.2023, то частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України обумовлено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. При цьому, порядок повернення сплаченого судового збору з бюджету урегульовано статтею 7 спеціального нормативно - правового акту Закону України "Про судовий збір", згідно з якою сплачена сума судового збору повертається за клопотанням сторони, яка його сплатила. Станом на дату ухвалення судом рішення, клопотання позивача про повернення з державного бюджету 50% сплаченого судового збору - не надходило, натомість у заяві вх№3377/23 від 02.03.2023 позивач просить покласти судовий збір на відповідача.
Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рона інжиніринг" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про стягнення 250 121,60 грн - задовольнити частково.
Сягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС", вул. Тичини, 8-А, м.Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 32872788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рона інжиніринг", вул. Будіндустрії, 6, м.Київ, 01013 (ідентифікаційний код 39070065) 200 121,60 грн - заборгованості, 3 751,82грн - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "ПБС", вул. Тичини, 8-А, м.Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 32872788) розстрочку виконання рішення шляхом слати: до 31.03.2023 - 50 000,00 грн; до 30.04.2023 - 50 000,00 грн; до 31.05.2023 - 50 000,00грн; до 30.06.2023 - 50 121,60грн.
В частині стягнення основного боргу в сумі 50 000,00 грн - провадження у справі закрити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено 07.03.2023
Суддя С.Кобецька