вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"28" лютого 2023 р. Cправа № 902/1215/22
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Зеленюк О.В.,
представниці позивача - Кикіш Софії-Марії Русланівни,
у відсутності представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Щербини" (вул. Келецька, буд. 64/47-А, офіс 1, м. Вінниця, 21000)
про стягнення 899 389,61 грн заборгованості, розірвання договору фінансового лізингу та зобов'язання повернути об'єкт фінансового лізингу,
Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Щербини" про стягнення 899 389,61 грн заборгованості, розірвання договору фінансового лізингу та зобов'язання повернути об'єкт фінансового лізингу.
Ухвалою суду від 05.12.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1215/22 в порядку загального позовного провадження та призначено у ній підготовче засідання на 22.12.2022.
Під час підготовчого провадження учасникам справи забезпечено можливість на реалізацію прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, зокрема на подання заяв по суті спору, однак учасники справи таким правом не скористалися.
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 28.02.2023.
На визначений час у судове засідання 28.02.2023 з'явилася представниця позивача, відповідач явки у повноваженого представника не забезпечив.
Останній про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення ухвали суду від 02.02.2023.
Слід зазначити, що ухвалою від 14.12.2022 забезпечено участь представниці позивача у судових засіданнях у справі № 902/1215/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Поряд з цим 28.02.2023 на адресу електронної пошти суду надійшла заява представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із участю останнього в іншому судовому засіданні.
Дослідивши таку заяву, враховуючи позицію представниці позивача в заперечення заяви відповідача, суд дійшов висновку про її відхилення як необґрунтованої, позаяк надання переваги участі в іншому судовому засіданні об'єктивно не може вважатися поважною причиною для відкладення розгляду справи.
Представниця позивача заявлений позов підтримала у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором фінансового лізингу № 12220-SME-FL (Договір) від 15.12.2021 в частині своєчасної оплати лізингових платежів, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Щербини" 899 389,61 грн основного боргу та заявлено вимоги про розірвання Договору, а також зобов'язання повернути об'єкт фінансового лізингу залишковою вартістю 3 364 140 грн, враховуючи істотне порушення відповідачем умов Договору.
Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
15.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (Лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Щербини" (Лізингоодержувач, відповідач) укладено Договір фінансового лізингу № 12220-SME-FL (Договір), відповідно до п. 3 якого сторони підписанням даного Договору погоджують, що невід'ємну частину цього Договору становлять Загальні умови до договору фінансового лізингу в редакції від 17.08.2021, що знаходяться в загальному доступі на вебсайті Лізингодавця за адресою: https://otpleasing.com.ua/agro-auto-fabrica/ та https://otpleasing.com.ua/passenger-car/.
Отже, Договір фінансового лізингу складається із Загальних умов до договору фінансового лізингу (Загальні Умови), які є невід'ємною та публічною частиною письмового договору фінансового лізингу, в розумінні статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", а також Індивідуальної частини Договору фінансового лізингу (Індивідуальна Частина), яка укладається в письмовій формі, та підписується уповноваженими представниками Сторін.
Згідно пункту 4.1. Загальних Умов та Індивідуальної Частини позивач зобов'язався набути у власність Лізингодавця і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно - Сівалку точного висіву Great Plains YP 1625 (Об'єкт Лізингу), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Об'єкт Лізингу та сплачувати лізингові платежі, та інші платежі згідно з умовами Договору.
Пунктом 6 Індивідуальної Частини Договору визначено строк лізингу - 59 місяців.
За умовами п. 10.1. та п. 10.2. Індивідуальної Частини загальна вартість Об'єкта Лізингу, що передається за Договором, на момент укладення Договору становить 5 147 100.00 грн, в т.ч. ПДВ. Графік оплати Лізингових Платежів щодо Об'єкта Лізингу визначається в Графіку згідно Розділу 3 індивідуальної частини Договору.
Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю Лізингові Платежі, а також вартість послуг за організацію фінансування, відповідно до Загальних Умов та Графіку, наведеному у Розділі 3 індивідуальної частини Договору. Всі такі платежі виконуються в розмірі та у Дату Платежу, а також у спосіб та на умовах, вказаних для відповідного платежу у Загальних Умовах, Графіку, рахунках виставлених Лізингодавцем та інших Документах Лізингу, в залежності від випадку, та з урахування змін, що можуть відбуватись відповідно до положень Документів Лізингу. Сплачений Лізингоодержувачем Перший Лізинговий Платіж та вартість послуг за організацію фінансування не підлягають поверненню, якщо інше не передбачено цим Договором або не буде погоджено Сторонами (п. 11.1. та п. 11.2. Індивідуальної Частини).
Підпунктом 9.1.1 п. 9.1. Загальних Умов Договору визначено, що істотним порушенням умов Договору Лізингоодержувачем (надалі - "Подія Невиконання Зобов'язання"), є зокрема, якщо Лізингоодержувач не сплатив або неповністю сплатив Лізинговий Платіж або будь-який інший платіж за Договором в Дату Платежу.
У разі настання Події Невиконання Зобов'язань, передбаченої підпунктом 9.1.1 статті 9 Загальних Умов, Лізингодавець має право реалізувати своє право відмови від Договору, передбачене підпунктом 9.2.4 Загальних Умов, лише якщо невиконання (неналежне виконання) триває більше 60 (шістдесяти) днів (п. 14.1. Індивідуальної Частини ).
Підпунктом 9.2.4 п. 9.2. Загальних Умов Договору визначено, що в будь-який час після настання Події Невиконання Зобов'язань, Лізингодавець за своїм рішенням, та без жодної шкоди для будь-яких інших прав Лізингодавця за Договором, може: розірвати або відмовитись від Договору в односторонньому порядку з настанням наслідків передбачених пунктом 9.3. Загальних Умов, шляхом направлення Повідомлення про Відмову. Лізингоодержувач вважається повідомленим про відмову від Договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів з дня, наступного за днем надсилання Лізингодавцем відповідного Повідомлення про Відмову на поштову адресу вказану Лізингоодержувачем в Індивідуальній частині Договору або в повідомленні про зміну адреси, та/або адресу електронної пошти Лізингоодержувача, зазначену в Індивідуальній частині Договору.
Розірвання Лізингодавцем Договору після настання Події Невиконання Зобов'язань тягне наступні правові наслідки: Лізингоодержувач зобов'язаний за свій рахунок передати Лізингодавцю Об'єкт Лізингу в місці та в строк визначений у Повідомленні про Відмову в порядку передбаченому пунктом 9.7 Загальних Умов; Лізингоодержувач зобов'язаний впродовж 10 (десяти) Робочих Днів після дня одержання Повідомлення про Відмову в повному обсязі сплатити всю заборгованість за Договором, строк виконання якої настав в тому числі, несплаченої суми штрафних санкцій і відшкодування заподіяної шкоди, а також сплатити всі несплачені платежі за Договором, строк сплати яких настав до або в день розірвання Лізингодавцем Договору в розмірі вказаному у Повідомленні про Відмову. Сторони прийшли до згоди про те, що з моменту направлення Лізингодавцем Повідомлення про Відмову, строк погашення усієї чергової поточної заборгованості за Договором вважається таким, що настав (п. 9.3. Загальних Умов Договору).
17.12.2021 між сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору фінансового лізингу № 12220-SME-FL від 15.12.2021, відповідно до якої сторони домовились внести зміни в пункт 10 Індивідуальної Частини Договору та викласти їх в наступній редакції "10.1. Загальна вартість Об'єкта Лізингу, що передається за Договором, на момент укладення Договору становить 5 175 600.00 грн, в т.ч. ПДВ. 10.2. Графік оплати Лізингових Платежів щодо Об'єкту Лізингу визначається в Графіку сплати лізингових платежів зазначеного в Розділі 3 Індивідуальної частини Договору".
На виконання умов договору позивач придбав на підставі Договору купівлі-продажу та передав відповідачу в платне володіння та користування Об'єкт лізингу, що підтверджується Актом приймання-передачі від 17.12.2021.
Як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання, щодо сплати лізингових платежів за Договором фінансового лізингу не виконує та не сплачує лізингові платежі, в результаті чого за період з 26.02.2022 по 10.11.2022 утворилася заборгованість в сумі 899 389,61 грн.
Несплата Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" лізингових платежів за Договором слугувала підставою для звернення позивача із відповідними позовними вимогами до суду: про стягнення з відповідача 899 389,61 грн - заборгованості за лізингові платежі, розірвання Договору фінансового лізингу та повернення об'єкту фінансового лізингу.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно приписів ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу, який є належною підставою для виникнення у його контрагентів кореспондуючих прав і обов'язків.
Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 292 Господарського кодексу України (ГК України) лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 глави 58 ЦК України та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні визначає Закон України від 04.02.2021 № 1201-IX "Про фінансовий лізинг" (Закон України "Про фінансовий лізинг").
Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір фінансового лізингу повинен відповідати вимогам ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" та цього Закону.
Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу (ч. 1). До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об'єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об'єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором (ч. 2). З метою виконання лізингодавцем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу щодо оплати товарів, виконання робіт тощо лізингодавець має право отримати від лізингоодержувача авансовий платіж, що підлягає сплаті відповідно до умов договору фінансового лізингу. Авансовий платіж не є залученими коштами лізингодавця, а є складовою лізингових платежів за договором фінансового лізингу, що відшкодовує частину вартості об'єкта фінансового лізингу (ч. 3).
Пунктом 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" на лізингоодержувача покладено обов'язок своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.
Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір фінансового лізингу може бути достроково розірваний з інших підстав, встановлених законом або таким договором.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Наведені приписи ГК України кореспондується з нормами статей 525, 526 ЦК України.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджується, що в порушення умов Договору відповідач не здійснив повної та своєчасної сплати лізингових платежів, відповідно до Загальних умов та Графіку, наведеному у розділі 3 Індивідуальної частини Договору (п. 8.1 Загальних умов, п. 11.1, 11.2 Індивідуальної частини), за період з 26.02.2022 по 10.11.2022.
На підтвердження заявленої суми заборгованості зі сплати лізингових платежів за період з 26.02.2022 по 10.11.2022 у розмірі 899 389,61 грн до позову надано довідку № 031-01-3/386 від 17.11.2022 Відділення "Святошинське" АТ "ОТП Банк" у м. Києві.
Враховуючи викладене, оскільки сума заборгованості відповідача з оплати лізингових платежів за Договором у розмірі 899 389,61 грн підтверджена належними доказами та не спростована відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Щербини" про стягнення 899 389,61 грн заборгованості по сплаті лізингових платежів, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Підстави для зміни або розірвання договору передбачені ст. 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним у частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Про зміну або розірвання договору в порядку ч.1 ст. 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).
Згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, установлених зазначеною нормою.
У відповідності до частини 6 статті 17 Закону України "Про фінансовий лізинг", договір фінансового лізингу може бути достроково розірваний з підстав встановлених законом або таким договором.
Згідно з умовами пункту 9.1. Загальних умов Договору сторони узгодили, що, кожна з визначених цим пунктом подій (Подія Невиконання Зобов'язання) вважається істотним порушенням умов Договору.
Зокрема, підпунктом 9.1.1 пункту 9.1 Загальних умов Подією Невиконання Зобов'язання, яка вважається істотним порушенням умов Договору, сторони визначили не сплату або неповну сплату лізингоодержувачем лізингового платежу або будь-якого іншого платежу за Договором в дату платежу.
У разі настання Події Невиконання Зобов'язань, передбаченої підпунктом 9.1.1 статті 9 Загальних Умов, Лізингодавець має право реалізувати своє право відмови від Договору, передбачене підпунктом 9.2.4 Загальних Умов, лише якщо невиконання (неналежне виконання) триває більше 60 (шістдесяти) днів (п. 14.1. Індивідуальної Частини).
Факт несплати відповідачем лізингових платежів за спірний період, що становить понад 60 днів, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Отже, матеріалами справи підтверджується наявність у спірному випадку обставин, визначених умовами Договору як істотне порушення його умов, а відтак, наявність підстав для розірвання Договору за рішенням суду на вимогу позивача в порядку ч. 2 ст. 651 ЦК України, у зв'язку з істотним порушення Договору відповідачем. Тому вимога позивача про розірвання договору фінансового лізингу №12220-SME-FL від 15.12.2021 підлягає задоволенню повністю.
Окрім того, позивачем заявлено вимогу про повернення йому Об'єкту лізингу посилаючись на те, що у разі розірвання Договору фінансового лізингу зобов'язання Сторін припиняються, та як наслідок у Відповідача відсутні правові підстави для подальшого користування Об'єктом лізингу, в зв'язку з чим відповідно до умов Договору фінансового лізингу та вимог чинного законодавства Об'єкт лізингу підлягає поверненню Позивачу, як власнику Об'єкту лізингу.
Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об'єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об'єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об'єкта фінансового лізингу, повернути об'єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об'єкт фінансового лізингу.
З огляду на те, що відповідач в порушення умов Договору фінансового лізингу не сплачував лізингові платежі, що порушило інтереси позивача, який укладаючи договір з відповідачем розраховував на його виконання та отримання прибутку, вимога позивача про розірвання договору фінансового лізингу №12220-SME-FL від 15.12.2021 задоволена судом, суд вважає вимогу позивача про повернення Об'єкту лізингу правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем, що має наслідком розірвання Договору та повернення Об'єкту лізингу, слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.
Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог, власного контррозрахунку заборгованості чи доказів погашення заборгованості.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Звертаючись з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в загальному розмірі 66 433,94 грн, що підтверджується платіжним дорученням №40022921 від 21.11.2022, а саме за вимогу немайнового характеру (розірвання договору) в розмірі 2481 грн, за вимогу про повернення об'єкта фінансового лізингу залишковою вартістю 3 364 140 грн та за стягнення 899 389,61 грн заборгованості (в розмірі 63 952,94 грн).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи, що позов задоволено повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 66 433,94 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Щербини" (вул. Келецька, буд. 64/47-А, офіс 1, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 40148610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 35912126) 899 389,61 грн - заборгованості за лізинговими платежами та 66 433,94 грн - відшкодування витрат на сплату судового збору.
3. Розірвати договір фінансового лізингу №12220-SME-FL від 15.12.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (код ЄДРПОУ 35912126) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Щербини" (код ЄДРПОУ 40148610).
4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Щербини" (вул. Келецька, буд. 64/47-А, офіс 1, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 40148610) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (вул. Жилянська, буд. 43, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 35912126) Сівалку точного висіву Great Plains YP 1625, 2020 року виготовлення, серійний №GP-C1784Q.
5. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - legal.dep@otpleasing.com.ua; представника позивача Кикіш Софії-Марії Русланівни - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Повне рішення складено 09 березня 2023 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу - вул. Озерна, буд. 5, село Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08130 (адреса для листування);
3 - відповідачу - вул. Келецька, буд. 64/47-А, офіс 1, м. Вінниця, 21000.