Постанова від 08.02.2023 по справі 910/8510/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2023 р. Справа№ 910/8510/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко А.І.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 08.02.2023.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 у справі №910/8510/21 (суддя Приходько І.В., повний текст рішення складено та підписано 12.08.2022)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі №910/8510/21 (суддя Приходько І.В., повний текст рішення складено та підписано 12.07.2022) за клопотанням Адвокатського об'єднання "ЕМ ДЖИ ГРУП" про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі №910/8510/21

за позовом Адвокатського об'єднання "ЕМ ДЖИ ГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС"

третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Адвокат ОСОБА_1

третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Адвокат ОСОБА_8

третя особа - 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний виконавець ОСОБА_4

про визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію інформацію та зобов'язання спростувати недостовірну інформацію

ВСТАНОВИВ:

АДВОКАТСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ «ЕМ ДЖИ ГРУП» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮРСЕРВІС» про визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію інформацію та зобов'язання спростувати недостовірну інформацію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було розповсюджено недостовірну інформацію стосовно позивача, яка не відповідає дійсності та не підтверджена належними доказами, тим самим завдано істотної шкоди немайновим інтересам позивача, порушивши його бездоганну ділову репутацію.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію Адвокатського об'єднання «ЕМ ДЖИ ГРУП» інформацію, поширену на веб-сайті politica.com.ua, за посиланнями https://politica.com.ua/efir-novostej/81533-zlod-v-zakon-zm-nyuyut-oblichchya-advokats-ke-ob-dnannya-mg-group-na-chol-z-mikoloyu-grigor-vim-za-dopomogoyu-sudovogo-vikonavcya-kuma-andr-ya-vanova-znischuyut-zhittya-svo-h-kl-nt-v.html та https://politica.com.ua/efir-novostej/82628-m-nyust-v-tem-privatniy-vikonavec-andr-y-vanov-plyu-na-zakoni-ukra-ni-ta-prikriva-t-sya-yuridichnimi-ozu-kpd-consulting-mg-group-pane-malyus-ka-pochn-t-borotisya-z-korupc-yu-v-m-n sterstv.html?fbclid=IwAR1txFunh1pjn9c0pnuEZ1evkrJxVKRIMUCWZrRwMyOtaKIbjHJmwyqVjFg#.X5fKkVv6lxo.facebook, розміщену Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС», що є власником веб-сайту politica.com.ua.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС», що є власником веб-сайту politica.com.ua, спростувати недостовірну інформацію відносно Адвокатського об'єднання «ЕМ ДЖИ ГРУП», яка розміщена за посиланнями https://politica.com.ua/efir-novostej/81533-zlod-v-zakon-zm-nyuyut-oblichchya-advokats-ke-ob-dnannya-mg-group-na-chol-z-mikoloyu-grigor-vim-za-dopomogoyu-sudovogo-vikonavcya-kuma-andr-ya-vanova-znischuyut-zhittya-svo-h-kl-nt-v.html та https://politica.com.ua/efir-novostej/82628-m-nyust-v-tem-privatniy-vikonavec-andr-y-vanov-plyu-na-zakoni-ukra-ni-ta-prikriva-t-sya-yuridichnimi-ozu-kpd-consulting-mg-group-pane-malyus-ka-pochn-t-borotisya-z-korupc-yu-v-m-n sterstv.html?fbclid=IwAR1txFunh1pjn9c0pnuEZ1evkrJxVKRIMUCWZrRwMyOtaKIbjHJmwyqVjFg#.X5fKkVv6lxo.facebook, шляхом публікації протягом 10 (десяти) днів з дня набрання рішенням суду законної сили тексту спростування, з посиланням на таке рішення суду та розміщенням резолютивної частини рішення у даній справі, на веб-сайті politica.com.ua із заголовком: «Спростування недостовірної інформації відносно Адвокатського об'єднання «ЕМ ДЖИ ГРУП» та два роки з дня опублікування спростування не знімати статтю щодо спростування.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» на користь Адвокатського об'єднання «ЕМ ДЖИ ГРУП» витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 540,00 грн.

Судом визнано обґрунтованими позовні вимоги, що не були спростовані відповідачем належними доказами, зазначивши при цьому, що інформація відносно Адвокатського об'єднання «ЕМ ДЖИ ГРУП» не має достатніх правових підстав вважатися достовірною, а тому визнається судом недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію позивача.

У подальшому, до Господарського суду міста Києва АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ «ЕМ ДЖИ ГРУП» було подано клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8510/21 в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат в загальному розмірі 122 460,00 грн., з яких: 115 500,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу, 6 960,00 грн. - витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду: отримання довідки у розмірі 1200,00 та звіту у розмірі 5 760,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 клопотання Адвокатського об'єднання «ЕМ ДЖИ ГРУП» задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» на користь Адвокатського об'єднання «ЕМ ДЖИ ГРУП» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 82 500,00 грн. та витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду у розмірі 6 960,00 грн.

В іншій частині в задоволенні клопотання відмовлено.

Суд, дослідивши опис наданих послуг, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиції правовим висновкам суду, відображеним у рішенні, дійшов до висновку, що обґрунтованою та співмірною є сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 82 500,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 у справі №910/8510/21 в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову повністю. Стягнути сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги із позивача на користь відповідача.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- відповідач у справі не є належним, оскільки в даному випадку належним відповідачем є ТОВ «Медіа Холдинг Політика»;

- поширена інформація не порушує особисті немайнові права позивача, оскільки не завдала шкоди відповідним особистим немайновим благам та не перешкоджає позивачу повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право;

- щодо способу спростування недостовірної інформації відповідач зазначає, що сам текст спростування відсутній.

30.08.2022 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 у справі №910/8510/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Куксов В.В.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/8510/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв'язку з чим ухвалою від 05.09.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 у справі №910/8510/21 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/8510/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

15.09.2022 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Адвокатського об'єднання «ЕМ ДЖИ ГРУП» надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

19.09.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/8510/21.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2799/22 від 20.09.2022, у зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 у справі №910/8510/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 у справі №910/8510/21 та відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.11.2022 року.

Крім того, не погодившись з прийнятим додатковим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі №910/8510/21 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та витрат пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій - скасувати.

Апелянт вважає, що оскаржуване додаткове рішення винесене з порушенням норм процесуального права, зазначаючи, що в акті зазначені деякі роботи, які є безпідставними, а сума сплачених коштів є надмірною.

03.10.2022 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі №910/8510/21.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) 03.10.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 у справі №910/8510/21 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі №910/8510/21 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі №910/8510/21. Прийнято до спільного розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі №910/8510/21 з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 у справі №910/8510/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.11.2022.

23.11.2022 до канцелярії суду від Адвокатського об'єднання «ЕМ ДЖИ ГРУП» надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022, яку позивач просить залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, зазначаючи наступне:

- доводи відповідача про неналежність відповідача у справі є недоведеними й безпідставними, та такими, що спростовуються наявними у справі доказами;

- недостовірною інформацією відповідач псує ділову репутацію позивача, а доводи відповідача про не зазначення способу спростування такої інформації є безпідставними з огляду на резолютивну частину оскаржуваного рішення.

У зв'язку із оголошенням повітряної тривоги, розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 у справі №910/8510/21 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі №910/8510/21 не відбувся 23.11.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 призначено справу до розгляду на 14.12.2022.

05.12.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 відкладено розгляд справи за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 у справі №910/8510/21 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі №910/8510/21 на 08.02.2023.

16.12.2022 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

08.02.2023 у судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача підтримав подані апеляційні скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційних скарг, які просив суд залишити без задоволення.

Треті особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Суд апеляційної інстанції враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу за відсутності третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішень, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 у справі №910/8510/21.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 15.09.2020 на веб-сайті politica.com.ua за посиланням: https://politica.com.ua/efir- novostej/81533-zlod-v-zakon-zm-nyuyut-oblichchya-advokats-ke-ob- dnannya-mg-group-na-chol-z- mikoloyu-grigor-vim-za-dopomogoyu-sudovogo-vikonavcya-kuma-andr-ya-vanova-znischuyut- zhittya-svo -h-kl-nt-v.html було розміщено інформаційний матеріал під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_3»: Адвокатське об'єднання MG group на чолі із ОСОБА_1 за допомогою судового виконавця-кума ОСОБА_4 знищують життя своїх клієнтів».

Крім того, 01.10.2020 на веб-сайті politica.com.ua за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 було розміщено інформаційний матеріал під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_4»? Приватний виконавець ОСОБА_4 плює на Закони України та прикривається юридичними ОЗУ: KPD Consulting і MG group. Пане ОСОБА_9, почніть боротися з корупцією в міністерстві!».

Відповідно до довідки за Вих. №108/2021-Д від 29.03.2021, виданою Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» про належність доменного імені відповідній фізичній та юридичній особі, вбачається, що власником веб-сайту https://politica.com.ua, зокрема станом на 15.09.2020, є реєстрант доменного імені politica.com.ua - TOV YuRSERVIS (Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» (ідентифікаційний код: 32047046).

При цьому, суд враховує доводи сторін щодо належності відповідача та зазначає, що відповідно до чинного законодавства належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен встановити та зазначити в позовній заяві. Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет, що і було зроблено позивачем.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не надав жодних заперечень щодо факту володіння ним веб-сайтом https://politica.com.ua, так само як і факту публікації оскаржуваного позивачем інформаційного матеріалу, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що оскільки власником веб-сайту є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС», саме цей суб'єкт є належним відповідачем у справі.

Скаржник проти вказаного заперечує, зазначаючи, що належним відповідачем у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа Холдинг Політика», а автором статті є ОСОБА_11, а тому відсутні підстави для задоволення позову, оскільки відповідач у справі є неналежним.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та врахувавши вказані доводи скаржника, зазначає, що наведені твердження є не підтверджені апелянтом належними та допустимими доказами, у той час як відповідно до довідки за Вих. №108/2021-Д від 29.03.2021, наявної в матеріалах справи, вбачається, що власником веб-сайту https://politica.com.ua, зокрема станом на 15.09.2020, є реєстрант доменного імені politica.com.ua - TOV YuRSERVIS (Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» (ідентифікаційний код: 32047046).

За вказаних обставин, беручи до уваги критерії вірогідності доказів, судом апеляційної інстанції відхиляються доводи скаржника про неналежність його як відповідача у даній справі.

Щодо заявлених позовних вимог.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що інформація на ресурсі https://politica.com.ua за вищезазначеними посиланнями - є недостовірною, оскільки не відповідає дійсності та не підтверджена належними доказами.

Позивач наполягає, що не відповідають дійсності та є недостовірними наступні факти і твердження, що містяться у розповсюджених відповідачем інформаційних матеріалах:

1. «ІНФОРМАЦІЯ_3»: Адвокатське об'єднання MG group на чолі із ОСОБА_1 за допомогою судового виконавця-кума ОСОБА_4 знищують життя своїх клієнтів»

(за доводами позивача, назва статті, що розміщена на веб-сайті з доменом politica.com.ua, щодо зазначеного твердження з найменуванням статті та її змістом не відповідає дійсності та спростовується довідкою про відсутністю судимості ОСОБА_1 та свідоцтвом про відсутність в первинних документах в сім'ї ОСОБА_1 інформації, щодо хибного твердження про те, що ОСОБА_4 є близьким родичем чи хресним батьком ОСОБА_1 ).

2. «Від любові до ненависті один крок», цю фразу кожен з нас неодноразово чув у своєму житті. Та якщо у вищезгаданих відносинах хоча б цей один крок є, то у твердженні «від допомоги до знищення» - такого кроку явно немає... принаймні саме таким кредо керується організоване злочинне угруповання (ОЗУ) групи осіб із адвокатського об'єднання MG group на чолі із ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 і близьким другом та партнером по кривавому бізнесу - приватним судовим виконавцем ОСОБА_4»

(за доводами позивача, фактичне твердження відповідача про те, що адвокатське об'єднання «MG group» в особі Керуючого партнера ОСОБА_1 ОСОБА_10, а також старшого партнеру ОСОБА_8 є організованим злочинним угрупуванням не відповідає дійсності та спростовується довідкою про відсутність судимості згаданих осіб).

3. «Здавалось би адвокати мають захищати своїх клієнтів, та це явно не стосується адвокатського об'єднання MG group, адже в них все навпаки - напару із ОСОБА_4 вони просто добивають людей яких мали б захистити. Ці «вори в законі» давно змінили своє обличчя і перейшли із статусу адвокатів у звичайні рейдери, «пожирачі» людських життів. Під прикриттям адвокатської діяльності за допомогою судового виконавця ОСОБА_4 від них уже постраждала чимала кількість людей. В загальному ця шайка під прикриттям «Закону» - це звичайне організоване злочинне угруповання, хоча ні - не звичайне, а цинічне і безжальне, яке на своєму шляху пожирає без перебору все що потрапляє до їхніх рук»

(за доводами позивача, відповідач своїми твердженнями про факти вводить в оману громадськість та коло осіб, які є потенційними Клієнтами з позитивною історією співпраці з Адвокатським об'єднанням, що підтверджується: 1) Довідкою з Ради адвокатів міста Києва про відсутність дисциплінарних скарг на адресу адвокатів Адвокатського об'єднання «MG group». 2) Позитивними рекомендаціями низки Клієнтів, щодо наданих послуг Адвокатського об'єднання: «MG group», системним підвищенням рівня кваліфікації адвокатів).

4. «ОСОБА_1 - колишній співробітник генеральної прокуратури, ОСОБА_4 - його кум, приватний судовий виконавець і також колишній співробітник генеральної прокуратури. Цей тандем доповнюють адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_5 . А діють вони за звичайною злочинною схемою: втираються в довіру до клієнтів, з'ясовують «проблемні області», а тоді...зв'язуються з протилежною стороною з метою збільшення проблем. А коли вже самі доводять ситуацію до критичної - викачують гроші з клієнта на рішення з правоохоронними органами та в судах. Вони прямо підставляють клієнта і беруть гроші з протилежного боку. Та і це ще далеко не все, адже з свого клієнта-жертви вони вижимають все до останньої краплі - заволодівають майном клієнта і переписують це майно на своїх підставних осіб, іноді використовують підставні компанії. Особливо це ОЗУ відзначається своїм прейскурантом з продажу зв'язків в прокуратурі та судах, адже таких у них залишилось чимало згідно колишньої праці у генеральній прокуратурі. Саме цим вони й «обробляють» своїх клієнтів-жертв, яким обіцяють за винагороду вирішити будь-яке питання, але взявши гроші ца хабар - все-рівно все роблять виключно у своїх інтересах»

(за доводами позивача, на відповідача покладається обов'язок доказування недостовірної інформації про те, що « ОСОБА_4 - є кумом ОСОБА_1 та те, що «вони діють звичайною злочинною схемою., прямо підставляють клієнта і беруть гроші... заволодівають майном клієнта і переписують це майно на своїх підставних осіб, іноді використовують підставні компанії... взявши гроші на хабар - все-рівно все роблять виключно у своїх інтересах». Адвокат ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_8 є засновниками юридичної особи Позивача Адвокатського об'єднання «Ем Джи Груп». Докази з переліком засновників позивача підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо Адвокатське об'єднання «ЕМ ДЖИ ГРУП». Таким чином, позивач стверджує, що недостовірна інформація щодо зазначених осіб негативно впливає на ділову репутацію засновників юридичної особи).

5. ОСОБА_1 , ОСОБА_8 і ОСОБА_5 своїм клієнтам внушають, що без «проплати» за потрібне рішення позитивного результату для клієнта не буде, а винна людина чи ні - це ніякого значення абсолютно немає. І коли на цьому етапі свого клієнта-жертву вони обдирають до нитки то явно не зупиняються, а переходять до наступної фази - в «гру» вступає «кум ОСОБА_1» приватний судовий виконавець ОСОБА_4. От тоді й їхні клієнти вже повністю розуміють, що стали «жертвами цинічних мародерів - злочинного угрупування під прикриттям адвокатського об'єднання MG group»

(за доводами позивача, він спростовує твердження відповідача, що не підтверджується жодними доказами про зв'язок Адвокатського об'єднання «MG group» з приватним судовим виконавцем ОСОБА_4, а також фраз, що порочать гідність, честь фізичної особи, а також ділову репутацію адвокатів фізичних осіб та юридичної особи Адвокатського об'єднання «MG group» наступними доказами:

- Запитом до Приватного виконавця ОСОБА_4 про перелік осіб та відкриті виконавчі провадження з інформацією про осіб, що розміщені на відео з веб - сайту: https://politica.com.ua/.

- Відповідь на запит Адвокатського об'єднання «MG group», щодо відсутність будь-якого відношення до учасників виконавчого провадження, що зображені на відео з веб сайту: https://politica.com.ua/.

- Довідкою МВС про відсутність будь-яких внесених даних до Реєстру досудових розслідувань, щодо адвокатів AO «MG group».

- Довідкою про відсутність в штаті співробітників АО «Ем Джи Груп» Приватного виконавця ОСОБА_4).

6. «MG group ОСОБА_1 як і KPD Consulting активно захищають ОСОБА_4 в судах і купують за гроші «замовників послуги», потрібні, рятівні для них рішення від кримінальних справ відкритих національною поліцією і численних судових позовів від постраждалих людей!» Хіба, це не корупція і не замотивована змова, хіба це не справжня організована злочинна група!???

ОСОБА_4 і MG group на чолі із ОСОБА_1 за допомогою шахрайських дій, підробці документів, куплених судових рішень, підтасовування даних і подій, незаконного оскарження, відчуження, реалізації, захоплень і привласнення майна простих громадян які вже набули масового характеру знищили долі далеко не одного десятка людей. Коли ОСОБА_1 розуміє що до їх рук потрапив «потрібний клієнт», то створюється будь-який юридичний прецедент (суд, заборгованість, кредит...), тоді відкривається виконавче провадження і починається правове беззаконня і фальсифікації. Починається програма: «без мене, мене, одружили», ви лише спостерігаєте, як вас роздягають до нитки! Дальше йде арешт всього рухомого і нерухомого майна, вилучення грошей з рахунків, блокування свободи пересування, оспорювання всього, що в підсумку може принести «дивіденди», скасування реєстрації майна, виділення і арешт часткою всіх членів сім'ї і т. д. Потім, через маніпуляції сфальсифікованими даними і рішення продажних судів, шахрайські дії і підробку документів, все продається j на своїх підставних осіб, поки у людини нічого не залишиться. І якраз тут головну роль відіграє ОСОБА_4 , який за гроші зробить все, навіть якщо прийдеться висилити малолітніх дітей на вулицю.

За даними нашого видавництва одне із силових відомств веде розслідування за фактами «шахрайства» цією групою осіб у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_5.

«Ми в свою чергу продовжуємо наше журналістське розслідування під час якого вже встановили численні факти порушення закону, корупції і шахрайства в діях вищевказаної групи осіб». В подальшому ми публікуватимемо виявлені факти які ретельно намагається приховати це ОЗУ від громадськості та від своїх замовників, які й не підозрюють про свої майбутні судові «перспективи» від співпраці з ними.

Ну а на завершення можете переглянути відео чим займається ОСОБА_4, а адвокатське об'єднання MG group ОСОБА_1 в цьому йому допомагає, точніше - «це їх спільний бізнес по знищенню життя українців»

(за доводами позивача, твердження Відповідача про факти, що не відповідають дійсності та підлягають спростування підтверджуються згаданими доказами Позивача з урахуванням факту відсутності судимостей (довідками), щодо адвокатів Адвокатського об'єднання «MG group», позитивними рекомендаціями Клієнтів. На відео відсутні співробітники Адвокатського об'єднання «ЕМ ДЖИ ГРУП», інші обличчя, що зображені на відео не є адвокатами об'єднання, що підтверджується відповіддю Приватного виконавця в клопотанні від 21.01.2021).

Таким чином, позивач зазначає, що твердження відповідача щодо позивача з застосуванням таких висловів як: «шахраї, жертви цинічних мародерів - злочинного угрупування під прикриттям адвокатського об'єднання MG group», у будь-якому випадку сприймаються громадськістю та діловою спільнотою негативно, адже пов'язують юридичну особу із злочинною діяльністю.

Також позивач стверджує, що конкретні негативні вислови щодо нього з застосуванням висловів: «шахраї-», «вори в законі», «злодії в законі», «звичайні рейдери», «злочинне угрупування», «знищують життя своїх клієнтів», «добивають людей», «купують за гроші «замовників послуги», «корупція», «справжня організована злочинна група» створюють враження про дійсні протиправні дії позивача, та сприймаються потенційними замовниками послуг (Клієнтів) як факти вчинення позивачем шахрайських дій, що завдає шкоду іміджу та порушує недоторканність ділової репутації позивача).

На підтвердження власних тверджень позивач також зазначає, що відповідно до Звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 19.04.2021 №165/2021-ЗВ було встановлено, що в структурі веб-сторінки №1 містяться, зокрема, 4 відео-програвачі, які дозволяють переглядати відеоряди із звуковим супроводом безпосередньо на досліджуваній веб-сторінці №1 або переходити на досліджувані веб- сторінки №2 - 5 та переглядати ці відеоряди на веб-сайті відеохостингу YouTube (https://www.youtube.com/).

При цьому, звітом №165/2021-ЗВ від 19.04.2021 підтверджується не лише перегляди недостовірної інформації, але і те, що Відповідач, який є автор статті, розповсюдив недостовірну інформацію за посиланнями на 86 веб-сайтів засобів масової інформації (під час відкриття зазначених сайтів відображається опублікований матеріал з недостовірною інформацією, автором якої являється Відповідач з доменним ім'ям: «politica.com.ua»).

Отже, позивач наполягає, що вищенаведена інформація, яка була розповсюджена відповідачем, не є оціночним судженням, а також має негативний характер, оскільки повідомляє третім особам про порушення загальновизнаних правил співжиття, прийнятих у суспільстві вимог та принципів етики і моралі, та є такою, що порушує немайнові права.

У зв'язку з цим, позивач просить суд визнати цю інформацію недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ «ЕМ ДЖИ ГРУП», а також зобов'язати відповідача спростувати недостовірну інформацію відносно позивача шляхом публікації протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили тексту спростування, з посиланням на таке рішення суду та розміщенням резолютивної частини рішення у даній справі, на веб-сайті «politica.com.ua» із заголовком: «Спростування недостовірної інформації відносно Адвокатського об'єднання «MG group» та два роки з дня опублікування спростування не знімати статтю щодо спростування.

Колегією суддів враховано, що відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції обставини, викладені позивачем у позовній заяві в обгрунтування позовних вимог, не спростував. Натомість в поданій апеляційній скарзі відповідач наполягає, що поширена інформація не порушує особисті немайнові права позивача, оскільки не завдала шкоди відповідним особистим немайновим благам та не перешкоджає позивачу повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право; крім того, щодо способу спростування недостовірної інформації відповідач зазначає, що сам текст спростування відсутній.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи сторін, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

При цьому за змістом приписів статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Так, право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).

Згідно з ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України, інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Статтею 4 Закону України «Про інформацію» встановлено, що суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень, а об'єктом інформаційних відносин є інформація.

Як визначено статтею 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 України «Про інформацію» визначено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Згідно з частиною 2 наведеної статті визначено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Згідно зі ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим, ст. 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

15.09.2020 на веб-сайті politica.com.ua за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 було розміщено інформаційний матеріал під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_3»: Адвокатське об'єднання MG group на чолі із ОСОБА_1 за допомогою судового виконавця-кума ОСОБА_4 знищують життя своїх клієнтів».

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Отже, для вирішення спору та прийняття правильного рішення необхідно встановити:

- чи мало місце поширення відповідачем інформації;

- чи стосувалася поширена інформація позивача;

- чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, що не відповідає дійсності;

- чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

Як встановлено судом, відповідачем не спростована та обставина, що вищенаведена інформація на веб-сайті https://politica.com.ua була розповсюджена безпосередньо ним, зокрема як власником цього веб-сайту та реєстрантом відповідного доменного імені politica.com.ua.

При цьому, оскільки спірна інформація була розміщена відповідачем у мережі Інтернет на медіа ресурсі, що позиціонується власником як портал новин, тоді як доступ до такої інформації є відкритим для усіх користувачів мережі Інтернет, суд першої інстанції правильно зазначив, що така інформація отримала форму поширення невизначеному колу осіб.

Зі змісту публікації вбачається, що поширена відповідачем інформація безпосередньо стосується позивача - АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ «ЕМ ДЖИ ГРУП» (по тексту статті Адвокатське об'єднання «MG group»).

При вирішенні питання щодо наявності підстав вважати поширену відповідачем інформацію про позивача недостовірною, суд виходить з наступного.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

За приписами ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Дослідивши інформаційні матеріали, у яких, як зазначає позивач, міститься недостовірна інформація про нього, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що назва статті - «ІНФОРМАЦІЯ_3»: Адвокатське об'єднання MG group на чолі із ОСОБА_1 за допомогою судового виконавця-кума ОСОБА_4 знищують життя своїх клієнтів», а також фрагмент назви статті - «Приватний виконавець ОСОБА_4 плює на Закони України та прикривається юридичними ОЗУ: KPD Consulting і MG group» - носять характер фактичного твердження, якими автор у категоричній формі характеризує конкретно визначених суб'єктів із зазначенням відповідних дій цих суб'єктів, а тому така інформація може бути визнана недостовірною у випадку, якщо вона не відповідає дійсності або викладена неправдиво.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що не є оціночними судженнями або вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача застосовані у спірному матеріалі фактичні твердження, такі як: «організоване злочинне угруповання (ОЗУ) групи осіб із адвокатського об'єднання MG на чолі із ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 і близьким другом та партнером по кривавому бізнесу - приватним судовим виконавцем ОСОБА_4»; «Ці «вори в законі» давно змінили своє обличчя перейшли із статусу адвокатів у звичайні рейдери»; «Під прикриттям адвокатської діяльності за допомогою судового виконавця ОСОБА_4 від них уже постраждала чимала кількість людей. Ця шайка під прикриттям «Закону» - це звичайне організоване злочинне угруповання»; « ОСОБА_1 - колишній співробітник генеральної прокуратури, ОСОБА_4 - його кум»; «Вони прямо підставляють клієнта і беруть гроші з протилежного боку»; «взявши гроші на хабар - все-рівно все роблять виключно у своїх інтересах»«, « ОСОБА_1 , ОСОБА_8 і ОСОБА_5 своїм клієнтам внушають, що без «проплати» за потрібне рішення позитивного результату для клієнта не буде»; «на цьому етапі свого клієнта-жертву вони обдирають до нитки»; Клієнти вже повністю розуміють, що стали «жертвами цинічних мародерів - злочинного угрупування під прикриттям адвокатського об'єднання MG group»; «MG group ОСОБА_1 як і KPD Consulting активно захищають ОСОБА_4 в судах і купують за гроші «замовників послуги»; « ОСОБА_4 і MG group на чолі із ОСОБА_1 за допомогою шахрайських дій, підробці документів, куплених судових рішень, підтасовування даних і подій, незаконного оскарження, відчуження, реалізації, захоплень і привласнення майна простих громадян які вже набули масового характеру знищили долі далеко не одного десятка людей»; одне із силових відомств веде розслідування за фактами «шахрайства» цією групою осіб у складі ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_5»; «Ми в свою чергу продовжуємо наше журналістське розслідування під час якого вже встановили численні факти порушення закону, корупції і шахрайства в діях вищевказаної групи осіб».

Слід зауважити, що характер оспорюваної інформації, яка міститься у вищенаведених матеріалах, не дає правових підстав вважати таку інформацію оціночними судженнями або вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, оскільки подача матеріалу викладена у формі переліку численних фактичних тверджень, якими автор у категоричній манері характеризує конкретно визначених суб'єктів із зазначенням низки відповідних дій цих суб'єктів, а також вказуючи на певні події, що, начебто, відбулися, в тому числі протиправного характеру.

Разом з тим, у поданих до суду письмових поясненнях треті особи по справі повністю заперечували факти, про які йдеться у опублікованих відповідачем матеріалах, а також вказали на те, що опублікована інформація не відповідає дійсності.

При цьому, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не надав суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в підтвердження того, що викладена ним інформація щодо конкретно визначених суб'єктів (зокрема, щодо позивача та його засновників), із зазначенням низки відповідних дій та подій, в тому числі протиправного характеру, є достовірною, а перелічені відповідачем обставини і факти такими, що відбулися або мали місце в реальності.

Водночас, відповідних доводів не містить також і апеляційна скарга.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що за наведених обставин, враховуючи відсутність належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження правдивості тієї інформації, що була оприлюднена відповідачем на веб-сайті politica.com.ua у матеріалі під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_3»: Адвокатське об'єднання MG group на чолі із ОСОБА_1 за допомогою судового виконавця-кума ОСОБА_4 знищують життя своїх клієнтів», а також у матеріалі під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_4»? Приватний виконавець ОСОБА_4 плює на Закони України та прикривається юридичними ОЗУ: KPD Consulting і MG group. Пане ОСОБА_9, почніть боротися з корупцією в міністерстві!», ця інформація не має достатніх правових підстав вважатися достовірною, а тому визнається судом недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію позивача.

Так, під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин

Доводи позивача про те, що поширення неправдивої інформації негативного характеру безпосередньо впливає на зниження його ділової репутації, що у свою чергу порушує особисті немайнові права позивача як юридичної особи, є обґрунтованими.

Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 Цивільного кодексу України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 Цивільного кодексу України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 Цивільного кодексу України) тощо.

Відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доводи апеляційної скарги про те, що поширена інформація не порушує особисті немайнові права позивача, оскільки не завдала шкоди відповідним особистим немайновим благам та не перешкоджає позивачу повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, спростовуються наведеними вище висновками суду з урахуванням того, що такі твердження, наведені в апеляційній скарзі, не містять належного обгрунтування та не підтверджені належними доказами.

Також судом відхиляються як безпідставні твердження відповідача щодо способу спростування недостовірної інформації про те, що сам текст спростування відсутній, з огляду на те, що позивачем було визначено спосіб спростування недостовірної інформації самостійно в поданій позовній заяві, а відповідні доводи не є релевантними в контексті встановлених вище обставин судом.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Відтак, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 у справі №910/8510/21.

Щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі №910/8510/21.

17.06.2022 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ «ЕМ ДЖИ ГРУП» було подано клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8510/21 в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат в загальному розмірі 122 460,00 грн., з яких: 115 500,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу, 6 960,00 грн. - витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду: отримання довідки у розмірі 1200,00 та звіту у розмірі 5 760,00 грн.

Оскаржуваним додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі №910/8510/21 вказану заяву задоволено частково та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 82 500,00 грн. та витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду у розмірі 6 960,00 грн.

У свою чергу апелянт вважає, що таке рішення підлягає скасуванню, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та зазначаючи, що в акті зазначені деякі роботи, які є безпідставними, а сума сплачених коштів є надмірною.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи учасників справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного додаткового рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано: витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у позовній заяві було зазначено, що загальна орієнтована вартість понесених витрат на правову (правничу) допомогу складає 90 000,00 грн. буде підсумована та надана позивачем з відповідними доказами до завершення спору по суті розглянутих позовних вимог. Разом з цим, позивачем було вказано, що вартість може змінюватися та бути уточненою за результатами кожного судового засідання в залежності від складності та тривалості судового спору.

Крім того, в позовній заяві позивачем було зазначено, що витрати, понесені останнім, пов'язані зі збиранням доказів підтверджуються квитанцією від 12.04.2021 на суму 5760,00 грн. за отриманий звіт за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки відповідно до рахунку №1-2203 від 09.04.2021 (Оплата Звіту за результатами проведення фіксації про власника веб-сайту №165/2021-ЗВ від 19.04.2021) (копію квитанції додано). Витрати, понесені позивачем зі збиранням доказів підтверджуються квитанцією від 16.03.2021 на суму 1200,00 грн. про оплату рахунку №2-2271 від 12.03.2021 (Оплата Довідки з відомостями про власника веб-сайту №108/2021-Д від 29.03.2021) (копію квитанції додано).

Разом з цим, до позовної заяви було додано копію договору про надання правової допомоги від 01.04.2021, укладений між АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ «ЕМ ДЖИ ГРУП» (клієнт) та Ліпінським Є.В. (адвокат), який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5244 від 31.10.2018, а також ордер серії ДН №059913 від 21.05.2021.

При цьому, при поданні клопотання про розподіл судових витрат від 21.02.2022 позивачем було зазначено, що докази на підтвердження розміру судових витрат будуть подані після ухвалення рішення суду по цій справі та представник позивача просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат, поклавши їх на відповідача, після ухвалення рішення суду по цій справі.

17.06.2022 позивачем було подано клопотання про розподіл судових витрат у справі №910/8510/21, до якого долучено копії: Додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги від 01.04.2021, де в п.2 сторонами погоджено вартість оплати послуг адвоката в суді першої інстанції; рахунку на оплату №2 від 16.06.2022 на підставі договору про надання правової допомоги від 01.04.2021 та Додаткової угоди №2 від 01.04.2021 на суму 115 500,00 грн.; Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №2 від 16.06.2022 на суму 115 500,00 грн., який підписаний сторонами; видаткового касового ордеру від 16.06.2022 на суму 115 500,00 грн.; Договору про надання послуг №97/2021 від 15.03.2021 року, укладеного між АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ «ЕМ ДЖИ ГРУП» (замовник) та ДОЧІРНІМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ЦЕНТР КОМПЕТЕНЦІЇ АДРЕСНОГО ПРОСТОРУ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ» КОНСОРЦІУМУ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ПІДТРИМКИ НОМЕРІВ І АДРЕС» (виконавець); Акту наданих послуг №2-97/2021 від 19.04.2021 на суму 5760,00 грн.; Акту наданих послуг №1-97/2021 від 29.03.2021 на суму 1200,00 грн.; доказів відправки учасникам справи копії клопотання.

З урахуванням вищенаведеного, позивачем в своєму клопотанні про ухвалення додаткового рішення визначено загальний розмір судових витрат в загальному розмірі 122 460,00 грн., з яких: 115 500,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу, 6 960,00 - витрати на отримання довідки та звіту.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015).

Разом з цим, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.

Судом встановлено, що позивачем долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме: Акт прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) №2 від 16.06.2022, на підставі договору про надання правової допомоги від 01.04.2021 та Додаткової угоди №2 від 01.04.2021, з якого вбачається, що адвокатом були надані наступні види правової допомоги на загальну суму 115 500,00 грн., а саме: аналіз законодавства пов'язаного із предметом позовної заяви від 29.04.2021 на суму 5 000 грн., підготовка проекту запиту на отримання інформації від 29.04.2021 на суму 5 000 грн., підготовка проекту претензії щодо протиправного розповсюдження недостовірної інформації в мережі інтернет від 06.05.2021 на суму 7 500 грн., підготовка проекту інформаційного запиту від 13.05.2021 на суму 2 500 грн., клопотання про витребування доказів від 21.05.2021 на суму 3 000 грн., позовна заява про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації від 24.05.2021 на суму 15 000 грн., участь у судовому засіданні 04.08.2021 на суму 4 500 грн., очікування судового засідання 04.08.2021 на суму 3 000 грн., супровідний лист від 07.09.2021 на суму 3 000 грн., участь у судовому засіданні 08.09.2021 на суму 4 500 грн., очікування судового засідання 08.09.2021 на суму 3 000 грн., участь у судовому засіданні 18.10.2021 на суму 4 500 грн., очікування судового засідання 18.10.2021 на суму 3 000 грн., повідомлення про підготовче засідання від 27.10.2021 на суму 3 000 грн., участь у судовому засіданні 29.11.2021 на суму 4 500 грн., очікування судового засідання 29.11.2021 на суму 3 000 грн., клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 17.12.2021 на суму 3 000 грн., додаткові письмові пояснення від 21.12.2021 на суму 3 000 грн., участь у судовому засіданні 22.12.2021 на суму 4 500 грн., очікування судового засідання 22.12.2021 на суму 3 000 грн., участь у судовому засіданні 21.02.2022 на суму 4 500 грн., очікування судового засідання 21.02.2022 на суму 3 000 грн., участь у судовому засіданні 15.06.2022 на суму 4 500 грн., супроводження проведення звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 19.04.2021 на суму 5 000 грн., супроводження отримання довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його становлення від 29.03.2021 на суму 5 000 грн., клопотання про розподіл судових витрат від 18.02.2022 на суму 3 000 грн., клопотання про розподіл судових витрат 16.06.2022 на суму 3 000 грн.

Додатково позивачем надано суду докази, що підтверджують витрати на оплату інших витрат, пов'язаних із підготовкою до подачі позовної заяви, а саме: звіту за результатами проведення фіксації про власника веб-сайту №165/2021-ЗВ від 19.04.2021 - оплата звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 19.04.2021 на суму 5 760 грн., довідки з відомостями про власника веб-сайту №108/2021-Д від 29.03.2021 - оплата довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його становлення від 29.03.2021 на суму 1 200 грн. В якості доказів на підтвердження здійснення оплати вартості витрат для отримання звіту, до позовної заяви було додано копію квитанції №ПН2399 від 12.04.2021 на суму 5 760 грн. Так само на підтвердження здійснення оплати вартості витрат для отримання довідки, до позовної заяви було додано копію платіжного доручення №1377 на суму 1200 грн.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

При цьому, при вирішенні даного питання від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮРСЕРВІС» надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених витрат не надходило.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі №756/2114/17 «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У зазначеній вище постанові Верховний Суд зменшив розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.

Таким чином, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо:

- заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо);

- суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо);

- заявлені судові витрати були недоцільні або не обов'язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів тощо).

Водночас, слід наголосити, що розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд враховує, що подані документи не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Дослідивши надані позивачем докази, суд першої інстанції зазначив, що перелік наданих адвокатом послуг містить найменування послуг, оплата за які не повинна відшкодовуватися за рахунок відповідача.

Зокрема, такими послугами відповідно до Акту прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) №2 від 16.06.2022, зокрема є: аналіз законодавства пов'язаного із предметом позовної заяви від 29.04.2021 на суму 5 000 грн., підготовка проекту запиту на отримання інформації від 29.04.2021 на суму 5 000 грн., підготовка проекту претензії щодо протиправного розповсюдження недостовірної інформації в мережі інтернет від 06.05.2021 на суму 7 500 грн., підготовка проекту інформаційного запиту від 13.05.2021 на суму 2 500 грн., клопотання про витребування доказів від 21.05.2021 на суму 3 000 грн., супроводження проведення звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 19.04.2021 на суму 5 000 грн., супроводження отримання довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його становлення від 29.03.2021 на суму 5 000 грн..

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки вищенаведені послуги надавались адвокатом до складання та подання позовної заяви, і, відповідно, до відкриття провадження у даній справі, а відтак не можуть вважатись витратами, пов'язаними з розглядом справи, так як були спрямовані на врегулювання спору саме у досудовому порядку, так само вказані послуги не можуть вважатися вчиненням процесуальних дій, обов'язково необхідних для підготовки до розгляду справи у розумінні ст. 123 Господарського процесуального кодексу України.

За викладених обставин, дослідивши опис наданих послуг, врахувавши рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиції правовим висновкам суду, відображеним у рішенні, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що співмірною є сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 82 500,00 грн.

Крім того, на відповідача покладаються також витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, в сумі 6 960,00 грн., з яких: вартість оплати довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його становлення від 29.03.2021 на суму 1 200,00 грн., вартість оплати звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 19.04.2021 на суму 5 760,00 грн.

В поданій до суду апеляційній скарзі відповідач вказує, що в акті зазначені деякі роботи які є безпідставними, а сума сплачених коштів є надмірною, однак скаржником не наведено належного обгрунтування щодо неправильності розрахунку витрат, які він вважає надмірними.

Також відповідач вважає, що витрати, пов'язані із підготовкою справи до розгляду, а саме звіту за результатами проведення фіксації про власника веб-сайту №165/2021-313 від 19.04.2021 - оплата звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 19.04.2021 на суму 5 760 грн., довідки з відомостями про власника веб-сайту №108/2021-Д від 29.03.2021 - оплата довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його становлення від 29.03.2021 на суму 1 200 грн. є безпідставними, оскільки вищевказана послуга була надана позивачу до складання та подання позовної заяви до суду, і до відкриття провадження у справі, а тому не можуть бути витратами пов'язані із розглядом справи.

Однак, колегія суддів відхиляє такі доводи з огляду на їх необґрунтованість та враховуючи, що такі витрати є необхідними для підготовки до розгляду справи у розумінні ст. 123 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обґрунтованою та співмірною є сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 82 500,00 грн.

Відтак, колегія суддів визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги позивача на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі №910/8510/21.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг відповідача та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 у справі №910/8510/21 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі №910/8510/21.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 у справі №910/8510/21 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі №910/8510/21 відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для їх скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРСЕРВІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 у справі №910/8510/21 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі №910/8510/21 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Крім того, оскільки ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 та 05.10.2022 дія оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі №910/8510/21 відповідно була зупинена з огляду на приписи ч. 5 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України та у зв'язку з прийняттям постанови за результатами їх апеляційного перегляду, дія вказаних рішень підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРСЕРВІС" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 у справі №910/8510/21 - залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 у справі №910/8510/21 - залишити без змін.

4. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

5. Матеріали справи № 910/8510/21 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 07.03.2023.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

А.І. Тищенко

Попередній документ

109439296

Наступний документ

109439298

Інформація про рішення:

№ рішення:	109439297
№ справи:	910/8510/21
Дата рішення:	08.02.2023
Дата публікації:	10.03.2023
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту ділової репутації

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (21.02.2024)
Дата надходження:	19.02.2024
Предмет позову:	про захист ділової репутації та спростування недосвірної інформації

Розклад засідань:

Минулі засідання (28)

15.02.2026 21:35	Господарський суд міста Києва
15.02.2026 21:35	Господарський суд міста Києва
15.02.2026 21:35	Господарський суд міста Києва
15.02.2026 21:35	Господарський суд міста Києва
15.02.2026 21:35	Господарський суд міста Києва
15.02.2026 21:35	Господарський суд міста Києва
15.02.2026 21:35	Господарський суд міста Києва
15.02.2026 21:35	Господарський суд міста Києва
15.02.2026 21:35	Господарський суд міста Києва
30.06.2021 14:00	Господарський суд міста Києва
04.08.2021 12:30	Господарський суд міста Києва
08.09.2021 14:30	Господарський суд міста Києва
18.10.2021 12:30	Господарський суд міста Києва
08.11.2021 14:00	Господарський суд міста Києва
29.11.2021 14:00	Господарський суд міста Києва
22.12.2021 15:30	Господарський суд міста Києва
14.02.2022 15:00	Господарський суд міста Києва
21.02.2022 15:00	Господарський суд міста Києва
23.11.2022 12:30	Північний апеляційний господарський суд
14.12.2022 12:50	Північний апеляційний господарський суд
08.02.2023 12:15	Північний апеляційний господарський суд
19.04.2023 12:00	Північний апеляційний господарський суд
24.05.2023 12:30	Північний апеляційний господарський суд
13.06.2023 13:30	Касаційний господарський суд
27.06.2023 14:30	Касаційний господарський суд
11.07.2023 12:45	Касаційний господарський суд
15.08.2023 13:45	Касаційний господарський суд
11.10.2023 12:15	Північний апеляційний господарський суд