09.03.23
33/812/7/23
Справа № 481/921/22
Провадження № 33/812/7/23
Іменем України
09 березня 2023 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Коломієць В.В.
із секретарем судового засідання Біляєвою В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 02 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 211477, 28 вересня 2022 року о 18:40 год. в м. Новий Буг по вул. Софіївській, водій ОСОБА_1 керував автомобілем TOYOTA HIGHLANDER, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою приладу «Drager» Alcotest+6820 ARNE 0047 в присутності двох свідків. Результат тесту №85 склав 2,84 ‰ (промілле), чим порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Новобузького районного суду Миколаївської області від 02 грудня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 12 грудня 2022 року подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Новобузького районного суду Миколаївської області від 02 грудня 2022 року скасувати, оскільки її винесено з порушенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та провадження у справі закрити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначав, що справа була розглянута за відсутності сторони обвинувачення тобто небезсторонім судом та виправити це в апеляційній інстанції неможливо оскільки не має повноважень направляти справу на новий судовий розгляд. Також вказував, що судом необґрунтовано було відхилено його клопотання витребувати у Міністерстві юстиції України автентичний переклад рішення ЄСПЛ від 06 жовтня 2022 року по справі «Бантиш та інші проти України», застосувати вказане рішення під час розгляду справи та викликати в судове засідання прокурора, який має підтримувати сторону державного обвинувачення.
В судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 вдруге не з'явився. Повідомлення про дату, час і місце судових засідань, призначених на 09 січня 2023 року, 09 лютого 2023 року та в дане судове засідання направлялись ОСОБА_1 на зазначену ним в апеляційній скарзі адресу, проте повернулись до суду з поштовою відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою. Про зміну своєї адреси апелянт суд не повідомляв. Разом із тим про дату та час призначеного на 09 березня 2023 року судове засідання ОСОБА_1 був належним чином сповіщений по зазначеному ним у клопотанні до суду першої інстанції телефонному номеру (а.с. 57), про причину своєї неявки в дане судове засідання не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду не надходило.
У зв'язку з викладеним згідно з ч. 6 ст. 294 КУпАП апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 .
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вважаю, що суд першої інстанції наведених вище вимог законодавства дотримався.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст 252 КУпАП).
Відповідно до п.п."а" п.2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Положеннями частин 1-3 статті 266 КУпАП встановлено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З оскаржуваної постанови вбачається, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції встановлені правильно, такі висновки ґрунтуються на доказах, які досліджені під час судового розгляду.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ДПР18 № 211477, 28 вересня 2022 року о о 18:40 год. в м. Новий Буг по вул. Софіївській, водій ОСОБА_1 керував автомобілем TOYOTA HIGHLANDER, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою приладу «Drager» Alcotest+6820 ARNE 0047, в присутності двох свідків. Результат тесту № 85 склав 2,84 ‰ (промілле), чим порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
В письмових поясненнях свідка ОСОБА_2 зазначено, що 28.09.2022 року о 18:44 год в м. Новий Буг по вул. Софіївській біля магазину «ВАТ» його було залучено в якості свідка при тому як водій ОСОБА_1 який мав явні ознаки алкогольного спяніння: нестійка хода, порушення мови, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, в його присутності продув прилад «Драгер» показники якого склали 2,84 ‰ (промілле) та відмовився від підписів та пояснень в адміністративних матеріалах.
В письмових поясненнях свідка ОСОБА_3 зазначено, що 28.09.2022 року в м. Новий Буг по вул. Софіївській його було залучено в якості свідка при тому як водій автомобіля TOYOTA HIGHLANDER, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 який керував з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, в його присутності продув прилад «Драгер» показники якого склали 2,84 ‰ (промілле) з результатами був згоден, їхати в лікарню та від підпису і ознайомлення з протоколом відмовився.
Згідно роздруківки тестування ОСОБА_1 на алкоголь №85 від 28 вересня 2022 року за допомогою спеціального технічного засобу "Alcotest Drager 6820" на місці зупинки, результат становить 2,84‰ (промілле), аналогічні дані щодо тестування ОСОБА_1 зазначені у Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.
Від підпису в акті огляду та у протоколі ОСОБА_1 відмовився.
Зазначені докази в їх сукупності суд першої інстанції належним чином проаналізував та прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Що стосується доводів апелянта про необхідність участі у провадженні сторони обвинувачення, то апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ст.7 КУпАП, яким регламентовано порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, участь прокурора під час розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачена лише у випадках, коли прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Встановлені Європейським судом з прав людини порушення прав осіб у справі Бантиш та інші проти України, на яке посилається апелянт, перш за все стосуються обов'язку держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України, а не обов'язку суду усувати певні законодавчі прогалини своїм рішенням.
Іншіх доводів апеляційна скарга не містить.
Норм матеріального і процесуального права, які могли б вплинути на правильність прийнятого рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, немає підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що просить апелянт.
Зважаючи на викладене, а також на відповідність постанови місцевого суду вимогам КУпАП, з урахуванням положень ст. 33 КУпАП, ОСОБА_1 обґрунтовано притягнуто до відповідальності, та в межах санкції ч. 1 ст.130КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
За такого прийняте судом першої інстанції рішення є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.294 КУпАП суд,-
Апеляційну скаргу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 02 грудня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду В.В. Коломієць