09.03.23
33/812/83/23
Провадження №33/812/83/23 Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП
Головуючий у першій інстанції Домарєва Н. В.
Доповідач апеляційного суду Ямкова О. О.
9 березня 2023 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі:
головуючої - судді Ямкової О. О.
за участю: секретаря Андрієнко Л. Д.
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу захисника Вишневського А. А. на постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 січня 2023 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
- якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, -
Згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення ААБ №092704, 25 жовтня 2022 року о 19 годині 35 хвилині у місті Вознесенську по вулиці Одеській водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (невнятна мова, нестійка хода), та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або у медичному закладі, чим порушив пункт 2.5 ПДР України.
Постановою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, 13 лютого 2023 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Вишневський А. А. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді від 31 січня 2023 року скасувати та поновити йому строк на апеляційне оскарження.
Апелянт вважає, що постанова є необґрунтованою, не відповідає вимогам закону. Значний зміст скарги містить викопіювання диспозицій різних норм процесуального та матеріального права, в тому числі Конституції України, КУпАП, постанови ВС в складі КАС, а також практику ЄСПЛ при розгляді справ в порядку кримінального судочинства, та лише декілька абзаців стосуються обставин справи, з якими захисник не згоден, а саме.
У скарзі зазначає, що у протоколі працівниками поліції не вказано про те, що водію роз'яснювалися права, передбачені статтею 268 КУпАП, в тому числі право на отримання безкоштовної правової допомоги при розгляді справи, внаслідок чого ОСОБА_1 був позбавлений можливості визначитися з реалізацією своїх прав, в тому числі надати пояснення по суті справи або відмовитися від їх надання.
Вказує також на те, що суд першої інстанції також не сприяв в реалізації прав ОСОБА_1 , оскільки до судового засідання не була викликана та допитана в якості свідка особа, що знаходилася в автомобілі разом з ним.
Нажаль, суд першої інстанції не допитав свідка та не надав оцінку вищезазначеним обставинам у своїй постанові, що призвело до безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливим його поновити, оскільки скарга подана у перший робочий день, після вихідних, у які закінчився строк на апеляційне оскарження.
У судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явилися, про дату слухання справи повідомлені належним чином. Від захисника Вишневського А. А. надійшло клопотання про відкладення слухання справи, у зв'язку з тим, що він після закінчення повітряної тривоги о 7.35 годині 9 березня 2023 року, не встигне добратися до приміщення Миколаївського апеляційного суду на слухання справи, призначене на 9 березня 2023 року на 9.30 годину, навіть не спробувавши виїхати до суду та не просив його зачекати, у зв'язку з можливими негараздами у дорозі.
За наведених обставин, суд не вбачає поважних причин неявки у судове засідання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та вважає можливим розглянути справу у відповідності до положень статті 294 КУпАП в межах встановленого строку для розгляду такої категорії справ.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, у їх межах, а також вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, так як висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є вірними.
Ці висновки суду ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які спростовують доводи апелянта, викладені ним у апеляційній скарзі.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення.
Тому суд першої інстанції, як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, обґрунтовано послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, його письмові пояснення, пояснення свідків, які знайшли його в автомобілі, що стояв на темній вулиці, відеозйомку, здійснену на нагрудну камеру поліцейських, згідно яких ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння, але на вимогу поліцейського відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки, так і у медичному закладі в установленому законом порядку, чим за складеним протоколом порушив положення п. 2.5 ПДР України.
Сам протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП, та щодо місця та суті адміністративного правопорушення повністю узгоджуються з даними, які містяться у відеозаписах, здійснених працівниками поліції за допомогою нагрудної камери.
З відеозапису, що здійснено безперервно, вбачається, що поліцейськими знайдено автомобіль, який вчинив ДТП та залишив місце пригоди, встановлено його водія ОСОБА_1 , та ці обставини ним не заперечуються. Визначивши, що автомобіль знаходиться на неосвітленій вулиці та у водія, який залишив місце ДТП, мають місце ознаки сп'яніння, поліцейські разом з ним для складення протоколів про адміністративні правопорушення, проїхали до приміщення поліції. У приміщенні, у присутності ОСОБА_1 , йому оголошена вимога про необхідність пройти огляд, від чого водій в категоричній формі відмовився. При складанні протоколів, у водія не лише відбирають пояснення за обставинами справи, які ним надано, а ще з'ясовують різні дані, які він охоче надає, та на намагання поліцейського надати роз'яснення о 20.20, ОСОБА_1 пояснює «я все знаю». В подальшому без зауважень ОСОБА_1 знайомиться зі змістом протоколу, його підписує, отримує копію, та не має зауважень щодо дій поліції (а.с.9).
У відповідності до змісту пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За положеннями пунктів 1.3, 1.6, 1.7 розділу І і положеннями розділу ІІ Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, з фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції, з відеофіксацією самої подій, а за відсутністю технічних засобів, які можуть фіксувати подію, у присутності двох свідків, та у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду за допомогою технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (пункт 7 розділу ІІ Інструкції).
Направлення водія для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого виду сп'яніння у медичному закладі видається поліцейським, у випадку не згоди водія з результатами показників Драгеру при огляді, що проведений поліцейськими на місці зупинки, або бажанні пройти такий огляд лише у медичному закладі.
Натомість ОСОБА_1 пояснив, що вжив алкогольні напої до ДТП, та відмовився від проходження огляду як на місці зупинки, так і у медичному закладі, та ці обставини підтверджені належними письмовими доказами, що додані до матеріалів справи.
Тому, при прийнятті рішення, суддя обґрунтовано врахував письмові пояснення самого водія ОСОБА_1 , яким визнано факт вчинення ним декількох правопорушень за вменяємих йому обставин, а також письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які знайшли автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 на вулиці (а.с.3, 6-7), та такі письмові пояснення відповідно до вимог статті 251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, наведені пояснення водія та свідків узгоджуються з відеозаписом та свідчать про те, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння, але відмовився пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, що зафіксовано за допомогою відеозапису.
Доводи захисника про необхідність виклику особи, яка знаходилася в автомобілі разом з ОСОБА_1 , для допиту в якості свідка, що на його думку безпідставно не було зроблено судом першої інстанції, не лише не містить обґрунтування підстави такого виклику, так як свідком може бути особа, стосовно якої є дані, що їх відомо про обставини, які підлягають встановленню у даній справі (стаття 272 КУпАП), а із відеозапису події вбачається, що така особа, яка вказала на ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу (обставини які правопорушником визнаються), залишилася у автомобілі та не була присутньою при відмові водія від проходження огляду та складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Тому, на думку апеляційного суду, наведене твердження захисника щодо порушення суддею першої інстанції процедури дослідження та оцінки доказів у справі, ґрунтуються на помилковому розумінні ним діючого законодавства, яке регулює розгляд справ про адміністративні правопорушення.
Такими ж є і посилання адвоката у змісті апеляції на рішення ЄСПЛ, які ухвалені за наслідками розгляду справ у кримінальних провадженнях та на підставі встановлених в них порушень прав підозрюваних та обвинувачених при проведенні обшуків, знаходження під вартою та звільнення з під неї, а тому не мають ніякого відношення до процедури та порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Не є слушними і посилання на практику КАС, оскільки розгляд справ в порядку адміністративного судочинства та справ про адміністративні правопорушення, регулюються різними галузями права. В тому числі в порядку КАС України розглядається оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, де протоколи відносно правопорушників не складаються. Тому наведена практика не може бути підставою для її застосування у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються виключно судами за складеними протоколами про адміністративні правопорушення, які як докази, досліджуються в процесі розгляду справи, з одночасною реалізацією особою, відносно якої складено протокол, своїх прав в процесі розгляду її справи судом.
Доводи про порушення прав ОСОБА_1 при складанні поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення, у зв'язку з не роз'ясненням йому його прав, передбачених статтею 268 КУпАП, в тому числі на надання правової допомоги, що вплинуло на незаконність звинувачень та є підставою для закриття провадження у справі, є безпідставними, так як: права громадянина, передбачені статтею 63 Конституції України, ОСОБА_1 були роз'ясненні, про що свідчить його особистий підпис у письмових поясненнях (а.с.3); а із відеозапису (початок з 20год. 12хв.) вбачається, що ОСОБА_1 тривалий час знаходиться у приміщенні поліції, де складаються протоколи, безпосередньо поряд з плакатами про безоплатну правову допомогу, що написано крупними літерами та з вказівкою номера телефону, чим водій і скористався шляхом укладення договору на надання правової допомоги ОСОБА_2 (а.с.15-18) при розгляді справи у суді.
Крім того сама процедура складення протоколу про адміністративне правопорушення регулюється нормами КУпАП, які містяться у главі 19 КУпАП, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у главі 21 КУпАП, а порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення у главі 22 КУпАП. Відтак, протокол за положеннями статті 256 КУпАП є доказом у справі та підлягає дослідженню і оцінці при розгляді справи по суті, в процесі якого особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП. Тому у бланку протоколу визначено про роз'яснення прав, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, за що особа, відносно якої складено протокол ставить свою підпис, що зробив і ОСОБА_1 . Зауважень або скарг з приводу складання протоколу чи інших дій з боку ОСОБА_1 не надходило
Розгляд справи про адміністративне правопорушення за протоколом, складеним відносно ОСОБА_1 , відбувся у відповідності до норм, що містяться у главах 21-22 КУпАП, з дотриманням його прав, за його участю та за участю його захисника, внаслідок чого постанова ухвалена суддею у відповідності до статей 280, 283 КУпАП, за якими суддя з'ясувала: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Тому підстави для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення (стаття 9 КУпАП) у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, так і будь якого іншого пункту статті 247 КУпАП, - відсутні.
За наведеного доводи апелянта про порушення процесуальних прав водія, з огляду на положення КУпАП, які є підставою для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, не є слушними.
Отже, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без зміни.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча О.О. Ямкова