Справа № 463/4413/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1150/22 Доповідач: ОСОБА_2
08 березня 2023 року у м.Львові.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 листопада 2022 року про повернення обвинувального акта щодо ОСОБА_7 ,
з участю: прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 листопада 2022 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62020140000001227 від 15.10.2020р. по обвинуваченню ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, повернуто прокурору.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що обвинувачення ОСОБА_7 є неконкретизоване, зокрема, не містить форми вини та способу вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, що перешкоджає та обмежує права обвинуваченого, передбачені ст.42 КПК України, а також передбачені ст.20 КПК України.
Як зазначив місцевий суд, обвинувачення в частині часу його вчинення не відповідає викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки в обвинувальному акті зазначено цілий місяць вересень та жовтень, проте обвинувачений обіймав свою посаду з 13.09.2019 року по 12.10.2020 року. Крім цього, місцевий суд вказав, що ототожнення в обвинувальному акті понять «лісоматеріалів» та «лісопродукції», втрата яких була допущена в обході №3 Східницького лісництва, із зазначенням сум збитків по відповідних кварталах, поряд з попереднім зазначенням того, що прийняття цього «обходу №3 складається з кварталів №№ 57, 58, 59 та 68 разом із готовою лісопродукцією і виробами переробки, які знаходяться під охороною лісника та належать до передачі», істотно впливають на розуміння способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення. Також місцевий суд покликався, що форма вини обвинуваченого у відповідності до вимог ст. 91 КПК України в обвинувальному акті повинна мати своє чітке відображення та ґрунтуватись на відповідних обставинах, які прокурор вважає доведеними.
На вказану ухвалу прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої апеляційні вимоги прокурор мотивує тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Вказує, що обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. 291 КПК України у повному обсязі, оскільки містить відомості, які передбачені п.п.1-9 ч.2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, до нього долучено передбачені законом додатки. Стверджує, що зі змісту обвинувального акту вбачається, що у ньому викладено обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню так, як вони були встановлені органом досудового розслідування та прокурором. Наведені в обвинувальному акті фактичні дані, у своїй сукупності дають уявлення стосовно елементів складу кримінального правопорушення, що дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
В апеляційній скарзі прокурор покликається, що під час підготовчого судового засідання не досліджуються докази на підтвердження, або спростування викладених прокурором фактичних обставин, а тому суд позбавлений можливості на даному етапі перевіряти чи встановлювати їх достовірність. У підготовчому судовому засіданні суд лише перевіряє відповідність процесуальної форми обвинувального акта вимогам КПК та не досліджує суть обвинувачення, і не вправі пропонувати слідчому чи прокурору зазначати в обвинувальному акті інші обставини чи події, або викладати їх в інший спосіб.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор підтримав вимоги поданої апеляційної скарги у повному обсязі з підстав, викладених у поданій апеляційній скарзі.
Захисник та обвинувачений заперечили проти поданої апеляційної скарги, вважають ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляційної скарги, пояснення присутніх учасників судового провадження, вивчивши матеріали провадження, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні та обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила таке.
Аналіз положень Глави 27 КПК України дає підстави вважати, що підготовче судове засідання у судовому провадженні є обов'язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Зокрема, на стадії підготовчого провадження суд перевіряє обвинувальний акт на його відповідність вимогам закону.
Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у випадку невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України суд має право повернути такий обвинувальний акт прокурору.
Вимоги до обвинувального акта встановлені у статті 291 КПК України.
Приймаючи рішення про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_7 суд першої інстанції констатував факт невідповідності даного обвинувального акта вимогам КПК України, вказавши, що обвинувачення ОСОБА_7 є неконкретизоване, зокрема, не містить форми вини та способу вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
Однак, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції необґрунтовано повернув обвинувальний акт прокурору, всупереч вимогам ст.ст. 291, 314 КПК України, оскільки відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України у зазначеному обвинувальному акті наведено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
При цьому, колегія суддів зауважує, що висування обвинувачення є виключною компетенцією прокурора і не може покладатися на суд. Питання, які стосуються змісту та достовірності викладених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення не підлягають розгляду у підготовчому судовому засіданні, і суд не цій стадії встановлює лише відповідність обвинувального акта вимогам КПК України, не досліджуючи при цьому суть обвинувачення.
Конкретність обвинувачення є оціночним критерієм, та може бути перевірена лише в ході судового розгляду провадження, оскільки під час підготовчого судового засідання суд не може давати оцінку кваліфікації дій обвинуваченого, доказам чи фактичним обставинам кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
Отже, на переконання колегії суддів, неконкретність обвинувачення у даному кримінальному провадженні та з урахуванням вимог ст. 291 КПК України не може бути підставою для повернення обвинувального акту.
Одночасно, судова колегія зауважує, що з метою недопущення порушення права особи на захист через неконкретність обвинувачення та можливого скасування рішення суду першої інстанції з підстав незабезпечення гарантій на справедливий суд, прокурор відповідно до положень ст. 337 КПК України в ході судового розгляду може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення тощо.
При цьому, в силу наведеної вище норми, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, рівно як і прийняти рішення про виправдання (ч.1 ст. 373 КПК України).
Апеляційний суд не знаходить беззаперечних підстав для повернення вказаного обвинувального акту, оскільки в оскаржуваній ухвалі не наведено жодної достатньої та мотивованої підстави, яка ґрунтується на вимогах закону для повернення обвинувального акту прокурору, як такого, що не відповідає вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, апеляційну скаргу прокурора обґрунтованою та приходить до переконання, що на підставі п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України ухвалу суду першої інстанції про повернення обвинувального акту щодо ОСОБА_7 прокурору слід скасувати, оскільки така постановлення з порушенням вимог кримінального процесуального закону, і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задоволити.
Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 листопада 2022 року про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 62020140000001227 від 15.10.2020р. по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий :
Судді :