Справа № 450/3445/22 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Провадження № 33/811/139/23 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
02 березня 2023 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Гриневича Михайла Михайловича, розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 січня 2023 року,
встановив:
постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 січня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000,00 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 496 грн. 20 коп. судового збору.
Відповідно до постанови, 20 жовтня 2022 року о 13 год. 05 хв. на вул. Відродження, буд. 3, в м. Пустомити Львівської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей, порушення вимови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 , як водієм, були вчинені дії, пов'язані з приведенням транспортного засобу в рух, відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу.
Просить суд врахувати, що автомобіль Volkswagen Bora, д.н.з. НОМЕР_1 , рух не здійснював, знаходився припаркований на узбіччі дороги, неподалік від місця проживання ОСОБА_1 , який разом зі своїм товаришем перебували у автомобілі.
Апелянт стверджує, що у нього не було наміру в подальшому керувати транспортним засобом.
Вказує на істотне порушення порядку проведення огляду особи (водія) на стан сп'яніння, який передбачений чинним законодавством, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не був складений працівником поліції у присутності двох свідків.
Вважає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не був дотриманий порядок фіксації відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я, внаслідок чого були істотно порушені права та законні інтереси ОСОБА_1 , що, на думку апелянта, є підставою для визнання доказу недопустимим.
Стверджує, що працівниками поліції не було доставлено ОСОБА_1 в медичний заклад.
Зазначає, що наявні в матеріалах справи відеофайли не відповідають положенням чинного законодавства, оскільки відеореєстратор поліцейського повинен бути ввімкнений від самого початку контакту з особою до закінчення складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно цієї особи, а також на відео не відображається час проведення зйомки та дата її проведення, що є грубим порушенням норм чинного законодавства.
Звертає увагу, що в матеріалах справи міститься рапорт поліцейського, в якому зазначено обставини події, однак зазначений рапорт є внутрішнім документом, який повинен містити резолюцію особи, на ім'я якої складено рапорт. Окрім цього, з таким рапортом не ознайомлено особу, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи захисника Гриневича М. М., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- чи кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Зазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 20 жовтня 2022 року о 13 год. 05 хв. на вул. Відродження, буд. 3, в м. Пустомити Львівської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей, порушення вимови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження ОСОБА_1 про порушення працівниками поліції процедури проведення огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння є обґрунтованими.
Так, згідно з п. 6 Розділу II Наказу № 1452/735 від 09 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п.2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026 (далі - Інструкція), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
За визначеннями п. 3 розділу І Інструкції, відеореєстратор - це пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації; п.1 розділу III вказує, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія;
портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.
Згідно із п. 4 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського.
Згідно п. 3 розділу 2 Інструкції Портативні відеореєстратори та карти пам'яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації (далі - Журнал обліку), який зберігається в органі, підрозділі поліції.
Таким чином, як вбачається із вище наведених положень чинного законодавства та відомчих нормативно-правових актів, під час здійснення своїх повноважень поліцейськими може використовуватися лише портативний відеореєстратор, отриманий за підписом у відповідному підрозділі поліції, та закріплений на форменному одязі працівника поліції, та відеозапис саме з такого реєстратору є допустимим доказом наявності тих чи інших подій зафіксованих на ньому, оскільки саме з відеозапису здійсненого на відеореєстраторі вбачається час та дата фіксації тих чи інших подій.
Відповідно до п. 5 розділу 2 Інструкції №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що на відеозаписі, який не є безперервним, відображено лише частина процедури огляду водія на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Як пояснив в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , останній не керував транспортним засобом та у нього не було наміру в подальшому керувати транспортним засобом. Зазначив, що автомобіль Volkswagen Bora, д.н.з. НОМЕР_1 , рух не здійснював, знаходився припаркований на узбіччі дороги, неподалік від місця проживання ОСОБА_1 , який разом зі своїм товаришем перебували у автомобілі.
Однак, в подальшому, працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'янніння та склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, що, також, не відображено повністю на відеозаписах, долучених до матеріалів справи.
Вказані обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи письмовими поясненнями ОСОБА_2 , який перебував в транспортному засобі разом з ОСОБА_1 .
Тобто має місце недотримання поліцейським Інструкції №1026 щодо порядку роботи та застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки відеозапису.
Отже, враховуючи той факт, що відеозйомка працівниками поліції велася не безперервно, суд апеляційної інстанції визнає недопустимим доказом відеозапис, який міститься в матеріалах справи.
Таким чином, огляд ОСОБА_1 проведено з порушенням норм чинного законодавства, а відтак його результат є недійсним, та не може братися судом до уваги як допустимий доказ у даній справі, зважаючи на те, що поліцейськими, за відсутності двох свідків огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , не здійснювалася безперервна відеофіксація у встановленому законом порядку, а приєднаний до матеріалів справи відеозапис є недопустимим доказом з огляду на вище наведені обставини.
Отже, враховуючи вище наведене, слід зазначити про те, що оскільки огляд був проведений поліцейськими з порушенням встановленої законом процедури, результати такого огляду є недійсними та не можуть бути підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Тому, за наявності вищевказаних обставин, вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
постановив:
апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 січня 2023 року скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Маліновська-Микич О.В.