Справа № 445/1867/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/82/23 Доповідач: ОСОБА_2
02 березня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2017 року про накладення арешту на майно,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
вищезазначеною ухвалою клопотання слідчого задоволено накладено арешт на майно в тому числі на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1132844780000.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 30.11.2017 року в частині накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволені клопотання слідчого.
Зазначає, що клопотання слідчого про арешт майна розглядалось без повідомлення власника майна, оскаржувану ухвалу про накладення арешту на майно ОСОБА_7 та його представник не отримували.
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_6 будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи не прибули, причини неявки не повідомили.
Разом з тим, у поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просив допустити його до участі у розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференції із застосуванням програмного забезпечення системи «Easycon». Проте, в судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 на зв'язок не вийшов і з'єднатись з останнім через вищевказану систему відеоконференцзв'язку «Easycon» не виявилось можливим з незалежних від суду причин.
Відтакз урахуванням вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія судів вважає за можливе провести апеляційний розгляд без участі ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_6 .
Прокурор ОСОБА_8 заперечив щодо задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Золочівського районного суду Львівської області від 30.11.2017. Додатково зазначив, що адвокат ОСОБА_6 неодноразово звертався до слідчих суддів з клопотанням про скасування арешту майна, в задоволені яких йому було відмовлено. Так 02.04.2020 ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту майна залишено без розгляду. У подальшому ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 28.04.2020 та 25.08.2022 у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту майна відмовлено. Відтак адвокату ОСОБА_6 було відомо про оскаржувану ухвалу, але правом апеляційного оскарження у визначений законом строк він не скористався.
Заслухавши думку прокурора, перевіривши доводи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, та матеріали судового провадження, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відмову у поновленні адвокату ОСОБА_6 строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційні скарги на ухвалу слідчого судді можуть бути подані протягом п'яти днів з дня їх проголошення.
Частиною 3 статті 395 КПК України передбачено, що для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З матеріалів провадження вбачається, що оскаржувана ухвала від 30.11.2017 була постановлена без виклику та участі власника майна або його представника, копія ухвали їм не направлялась.
Під час розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження прокурор ОСОБА_8 покликався на те, що адвокат ОСОБА_6 неодноразово звертався до слідчих суддів із клопотанням про скасування накладеного арешту на майно, а саме: на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого мана №1132844780000).
До поданого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження адвокатом ОСОБА_6 не долучались відповідні рішення слідчих суддів. Відтак з метою всебічного повного та об'єктивного розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційним суд скористався правом повного доступу до судових рішень.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону «Про доступ до судових рішень» судді мають право на повний доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону. Частиною 3 ст. 6 Закону визначено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Відтак суд, який розглядає справу, може самостійно при здійсненні судочинства використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру, на який сторона у справі посилається, як на доказ для доведення певних обставин.
Так з відомостей наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень апеляційному суду стало відомо про наступне.
02.04.2020 ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 про скасування арешту майна залишено без розгляду. З відомостей наявних в ухвалі вбачається, що адвокат ОСОБА_6 просив скасувати арешт накладений на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер нерухомого майна №1132844780000.
28.04.2020 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в задоволені клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту майна, а саме квартири за адресою АДРЕСА_1 реєстраційний номер нерухомого майна №1132844780000 відмовлено.
Крім того 25.08.2022 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відмовлено в задоволені клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер нерухомого майна №1132844780000.
З наведеного вбачається, що адвокат ОСОБА_6 неодноразово звертаючись до слідчих суддів з клопотаннями про скасування арешту майна в повній мірі скористався своїм право на доступ до суду.
При цьому, апелянту слід було врахувати, що слідчий суддя районного суду в рамках розгляду клопотання про скасування накладеного арешту на майно, має право приймати рішення про скасування арешту виключно з підстав необґрунтованості накладення арешту та відсутності потреби у подальшому застосуванні даного заходу.
В той же час, суд апеляційної інстанції, розглядаючи скаргу про скасування ухвали про накладення арешту, в повному обсязі переглядає рішення слідчого судді, а тому за своїм змістом перегляд судового рішення апеляційним судом є більш повним та включає також перевірку обґрунтованості підстав накладення арешту, яким обмежений розгляд клопотання у суді першої інстанції.
З наведеного випливає висновок, що спосіб оскарження обмеження права власності вибирає сама особа, яка повинна враховувати вимоги кримінального процесуального законодавства України, яке передбачає тільки два способи скасування обмежень накладених на майно в рамках кримінального провадження: 1) скасування арешту майна, на підставі ст. 174 КПК України; 2) оскарження ухвали слідчого судді, якою накладено арешт в апеляційному порядку, на підставі ст. 309 КПК України.
Тобто, особа, що дізналась про винесення слідчим суддею ухвали про арешт її майна та не погоджується з нею, повинна прийняти для себе рішення, у який спосіб захищати свої порушені права подавати до слідчого судді клопотання про скасування арешту, а в цьому випадку строки подання клопотання чинним КПК України не обмежені, або в порядку ст.309 КПК України, але з урахуванням вимог ч.ч. 2, 3 ст.395 КПК України, протягом п'яти днів з дня її оголошення або з дня отримання копії судового рішення, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, подавати апеляційну скаргу про скасування ухвали слідчого судді.
Таким чином, у відповідності до вимог КПК України, апелянт у разі бажання використати всі способи для захисту порушеного права, будучи незгодним з ухвалою слідчого судді районного суду, не був позбавлений права одночасно подавати клопотання про скасування арешту до районного суду та, у визначений п.3 ч.2 ст.395 КПК України, апеляційну скаргу про скасування ухвали слідчого судді.
Натомість, як свідчить зміст ухвал слідчих суддів від 02.04.2020, 28.04.2020, 25.08.2022 про відмову в задоволені клопотання про скасування накладеного арешту, адвокат ОСОБА_6 неодноразово оскаржував арешт в порядку ст. 174 КПК України, чим фактично реалізував один зі способів захисту порушених прав свого довірителя, але не оскаржив у визначений законом строк зазначене рішення слідчого судді в апеляційному порядку.
За таких обставин, колегія суддів приходить висновку, що апелянт ще 02.02.2020 (день винесення ухвали про залишення без розгляду клопотання про скасування арешту майна) достеменно знав про існування вказаної ухвали, був ознайомлений з мотивами та підставами її постановлення, однак апеляційну скаргу подав лише 24.01.2023, а тому відсутні підстави для поновлення строку із врахуванням поважності причини пропуску, які наведено адвокатом ОСОБА_6 у клопотанні.
Таким чином проаналізувавши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку про відсутність поважних причин пропуску на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки клопотання адвоката ОСОБА_6 не містить об'єктивних доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а матеріали провадження спростовують твердження апелянта про неможливість своєчасного подання ним апеляційної скарги, в зв'язку з чим апеляційний суд не знаходить правових підстав для поновлення процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою.
Керуючись ст. 117, п. 3 ч. 2 ст. 395, ч. 3 ст. 395, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, колегія суддів,-
відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2017 року про накладення арешту на майно.
Апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного набирає законної сили з моменту її оголошення та така може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3