Справа № 944/970/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/210/23 Доповідач: ОСОБА_2
02 березня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 22 лютого 2023 року про обрання підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стара Гута Старовижівського району Волинської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого на території військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави,
з участю прокурора ОСОБА_8
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 22 лютого 2023 року клопотання задоволено.
Обрано підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 календарних днів з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19», без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту фактичного затримання ОСОБА_6 , тобто до 20.04.2023 включно.
Не погоджуючись з даною ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 22 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник покликається на те, що обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом, яке розходиться з практикою ЄСПЛ та практикою України. Вважає, що до підозрюваного цілком можливим було б застосувати домашній арешт або особисте зобов'язання, не порушуючи норми КПК України.
Зазначає, що судом не взято до уваги те, що підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, одружений, має на утримані двох неповнолітніх дітей, даний злочин не пов'язаний проти життя та здоров'я, підозрюваний чудово розуміє відповідальність за порушення покладеного на нього зобов'язання.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_8 про законність судового рішення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів клопотання, СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023141350000302, відомості про яке внесено 20.02.2023 до ЄРДР, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що рядовий ОСОБА_6 проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ). Так, 20.02.2023 близько 22.00 год. рядовий ОСОБА_6 та солдат ОСОБА_9 , перебуваючи у приміщенні казарми військової частини НОМЕР_1 , що в АДРЕСА_2 , вживали алкогольні напої, а саме горілку. Під час вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на ґрунті раптових неприязних відносин виникла словесна перепалка у вигляді нецензурної лайки, в наслідок чого ОСОБА_6 діючи протиправно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, маючи прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, правою рукою наніс один удар кишеньковим розкладним ножем в ділянку живота, чим спричинив ОСОБА_9 проникаюче поранення живота з пошкодженням великого чебця, внутрішньочеревну кровотечу, які за ознакою небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
20.02.2023 о 03 год. 30 хв. слідчим СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_10 у порядку, передбаченому ст.208 КПК України затримано ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
20.02.2023 о 14. год. 00 хв. старшим слідчим СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_11 , за погодженням з прокурором Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_8 повідомлено про підозру ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Судове рішення про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України.
Під час вирішення питання про задоволення клопотання слідчого слідчим суддею першої інстанції враховано, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 обумовлено наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, а також наявністю ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
При обранні запобіжного заходу слідчий суддя дійшов правильного висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: показаннями потерпілого ОСОБА_9 , протоколом огляду місця події від 20.02.2023, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.02.2023, показами підозрюваного ОСОБА_6 , показами свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , вилученими речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що додані до клопотання слідчого докази в своїй сукупності дають можливість переконати об'єктивного спостерігача в ймовірності вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, та наявні фактичні обставини кримінального провадження дають можливість об'єктивно його пов'язати із вчиненням даного кримінального правопорушення.
При обранні запобіжного заходу слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального закону, встановив наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, слідчим суддею враховано те, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний є військовослужбовцем, неодружений та в разі не обрання йому запобіжного заходу пов'язаного з триманням під вартою, він може продовжити вчиняти нові кримінальні правопорушення, може переховуватись від суду, покинувши територію Львівської області, також може знищити або сховати речі, які мають істотне значення для кримінального провадження.
Приймаючи дане рішення слідчим суддею вірно враховано те, що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 5 до 8 років.
Таким чином, приймаючи рішення про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального закону, врахував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу та обрав останньому винятковий у вигляді тримання під вартою, довівши, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, та саме такий вид унеможливить переховування від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
З таким висновком слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів повністю погоджується.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
На переконання колегії суддів апеляційного суду, під час розгляду клопотання прокурором було доведено наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту.
Дані про особу підозрюваного, про які зазначає адвокат, були враховані слідчим суддею при вирішенні питання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу, такі не зменшують існуючих ризиків, а тому не можуть бути підставою для зміни йому запобіжного заходу.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника про можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, зокрема не пов'язаного із триманням під вартою, є безпідставними.
Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Таким чином, враховуючи наведене, конкретні обставини кримінального провадження, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, що у повній мірі відповідає вимогам закону, а застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, у тому числі і запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою не зможе запобігти наявним у справі процесуальним ризикам.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною й обґрунтованою, відтак підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимог не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
ухвалу слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 22 лютого 2023 року про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: