Дата документу Справа № 334/5853/22
ЄУ № 334/5853/22 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадж. №11-сс/807/118/23 Доповідач 2 інст. ОСОБА_2
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
представника власника майна адвоката ОСОБА_6 ,
власника майна ОСОБА_7 ,
розглянула 13 лютого 2023 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали справи за апеляційною скаргою представника власника майна адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12022082050002163 від 08 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, до слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12022082050002163 від 08.12.2022 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.246 КК України про арешт майна, яке було вилучено під час проведення огляду місця події 07.12.2022, а саме: вантажний автомобіль ГАЗ 33021 (державний номерний знак НОМЕР_1 ), право власності на який зареєстровано за ОСОБА_7 , кузов якого наполовину завантажений деревиною, шляхом заборони користування та розпорядження зазначеним майном.
Клопотання слідчого обґрунтоване тим, що 07.12.2022 близько 15.42 години на блокпосту № М5, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 2 працівниками поліції зупинений автомобіль ГАЗ 33021 (держаний номер НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кузові якого виявлено та вилучено розпиляні стовбури дерев, кількістю приблизно 5 мЗ, які ОСОБА_7 незаконно перевозив.
07.12.2022 в період часу з 17.01 години до 18.10 години слідчим СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 було проведено огляд відкритої ділянки місцевості, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 2 в ході якого було виявлено та вилучено вантажний автомобіль ГАЗ 33021 (державний номерний знак НОМЕР_1 ), кузов якого наполовину завантажений деревиною.
Статтею 246 КК України визначена відповідальність за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.
В ході досудового розслідування, з урахуванням майна, що було виявлено та вилучено, виникла необхідність у проведенні судових експертиз, спрямованих на встановлення точного об'єму фрагментів стовбурів дерева породи акація, розміру шкоди, що заподіяна державі, інших обставин що підлягають доказуванню.
Крім того, оскільки перевезення вказаної деревини здійснювалось саме на вантажному автомобілі ГАЗ 33021 (державний номерний знак НОМЕР_1 ), вказаний автомобіль є знаряддям скоєння злочину, у зв'язку з чим вказаний автомобіль визнано речовим доказом.
Виходячи з викладеного, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказаний автомобіль, завантажений деревиною, який є тимчасово вилученим, з метою збереження цих речових доказів, необхідних для проведення в подальшому відповідних експертиз для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого суддіЛенінського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2022 року частково задоволено клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 про арешт майна.
Накладено арешт на об'єкти, які були вилучені 07.12.2022 в ході огляду місця події, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 2, а саме на вантажний автомобіль ГАЗ 33021 (державний номерний знак НОМЕР_1 ), право власності на який зареєстровано за ОСОБА_7 , кузов якого наполовину завантажений деревиною.
Задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна частково, слідчий суддя прийшов до висновку, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що речі, вилучені під час огляду місця події мають істотне значення для проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, а також містять відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, можуть бути доказами скоєння кримінального правопорушення або могли бути використанні як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та на них необхідно накласти арешт відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою збереження речових доказів для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.
В апеляційній скарзі представник власника майна, не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою слідчого судді вважає її незаконною та необґрунтованою.
В обґрунтування доводів зазначає, що обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, в рамках кримінального провадження № 12022082050002163 не існує. Клопотання про арешт майна і додані до нього документи не містять даних, які б спростовували вказаний висновок. Станом на 07.12.2022 року (день проведення огляду й вилучення майна) у транспортному засобі марки ГАЗ моделі 33021, реєстраційний номер НОМЕР_1 , правомірно перевозилось 5 м3 деревини абсолютно законного походження, власником яких є фізична особа - підприємець ОСОБА_10 . На вимогу поліцейських ОСОБА_7 пред'являв їм документи (зокрема товарно-транспортну накладну № 07/12/04 від 07.12.2022 року, накладну № 07/12/04 від 07 грудня 2022 року, тощо), що підтверджують законність перевезення деревини в автомобілі марки ГАЗ моделі 33021, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, в рамках кримінального провадження № 12022082050002163 означає, що всі інші умови застосування арешту майна також відсутні. Наприклад, транспортний засіб марки ГАЗ моделі 33021, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та деревина об'ємом 5 м3, вилучені під час огляду, не є речовими доказами, оскільки не пов'язані із здійсненням незаконної діяльності.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.
Позиції учасників судового провадження.
Власник майна та його представник в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
В судове засідання апеляційної інстанції прокурор, будучи належним чином повідомленим про час і дату судового засідання не з'явився, причини неявки суду невідома, а тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути провадження за відсутністю прокурора, що не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132, 170, 171, 172, 173 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.
Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Як органом досудового розслідування, так і слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано не було.
Доводи власника майна та його представника щодо відсутності належного обґрунтування відповідності арештованого майна, а саме вантажного автомобілю ГАЗ 33021 (державний номерний знак НОМЕР_1 ), право власності на який зареєстровано за ОСОБА_7 , кузов якого наполовину завантажений деревиною, критеріям речового доказу, передбаченим ст.98 КПК України, а також відсутності ризиків його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, заслуговують на увагу.
Так, відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Отже, кримінальний процесуальний закон покладає обов'язок на слідчого суддю перевірити чи відповідає клопотання про арешт вимогам закону, заслухати ініціатора подання клопотання та прокурора на предмет обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні.
Так, з матеріалів кримінального провадження встановлено, що в провадженні Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області знаходяться матеріали кримінального провадження за №12022082050002163 від 08 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
З поданого до суду першої інстанції клопотання про арешт майна вбачається, що 07.12.2022 близько 15.42 години на блокпосту № М5, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 2 працівниками поліції зупинений автомобіль ГАЗ 33021 (держаний номер НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кузові якого виявлено та вилучено розпиляні стовбури дерев, кількістю приблизно 5 мЗ, які ОСОБА_7 незаконно перевозив.
07.12.2022 в період часу з 17.01 години до 18.10 години слідчим СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 було проведено огляд відкритої ділянки місцевості, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 2 в ході якого було виявлено та вилучено вантажний автомобіль ГАЗ 33021 (державний номерний знак НОМЕР_1 ), кузов якого наполовину завантажений деревиною.
Посилаючись на те, що вилучене під час огляду місця події майно, а саме вантажний автомобіль ГАЗ 33021 (державний номерний знак НОМЕР_1 ), кузов якого наполовину завантажений деревиною, є знаряддям скоєння злочину, у зв'язку з чим виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказаний автомобіль, завантажений деревиною, з метою збереження цих речових доказів необхідних для проведення в подальшому відповідних експертиз для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.
Аналізуючи клопотання слідчого та додані до нього матеріали, колегія суддів констатує недоведеність органом досудового розслідування необхідності застосування інституту арешту майна в даному кримінальному провадженні.
Так, відомості про злочин за наведених обставин внесено до ЄРДР 08.12.2022 року за правовою кваліфікацією ч.1 ст.246 КК України.
У фабулі кримінального правопорушення, у короткому викладі обставин зазначено, що 07.12.2022 року приблизно о 15.42 на блокпості м5, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, будинок 2, співробітниками поліції було зупинено автомобіль ГАЗЕЛЬ з д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 , в кузові якого було виявлено свіжеспиляні частини дерев.
Проте, в порушення вимог ч.2 ст.171 КПК України, до клопотання слідчим не було додано оригіналів або копій документів та інших матеріалів, якими б слідчий обґрунтовував доводи клопотання щодо наявності самого факту вчинення злочину. Слідчим не надано жодного доказу на підтвердження того, що ним нібито встановлено.
Відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України настає у разі незаконної порубки дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.
Обставин на підтвердження обов'язкової кваліфікуючої ознаки істотності шкоди не наведено.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_7 пояснив, що він працює на ФОП ОСОБА_10 , з яким укладений цивільно-правовий договір на перевезення вантажів на власному автомобілі, оскільки він є пенсіонером та є потреба у додатковому заробітку. Також зазначив, що після його зупинки працівниками поліції, він надав товарно-транспортну накладу, надав документи, які засвідчували придбання в іншій області України дров, їх транспортування на об'єкт, однак його автомобіль разом з дровами все рівно було вилучено.
Разом з апеляційною скаргою адвокатом були надані копії документів, які підтверджують законність перевезення деревини ОСОБА_7 .
Відповідно до копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_10 має право займатися наступними видами економічної діяльності: лісництво та інша діяльність у лісовому господарстві, оптова торгівля деревиною, інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, лісозаготівля. В свою чергу 16.08.2022 року між ФОП ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_11 був укладений договір поставки паливних дров, які були придбані ФОП ОСОБА_10 , що підтверджуються наданими адвокатом до апеляційної скарги платіжними дорученнями.
01.06.2022 року між ФОП ОСОБА_10 та ОСОБА_7 був укладений цивільно-правовий договір про перевезення вантажів, копія якого наявна в матеріалах справи.
Згідно накладної №07/12/04 від 07.12.2022 року ФОП ОСОБА_10 було продано ОСОБА_12 дрова кількістю 5 м3 на суму 7000 гривень. Відповідно до товарно-транспортної накладної №07/12/04 від 07.12.2022 року вантажовідправником є ФОП ОСОБА_10 , водій ОСОБА_7 , вантажоодержувач ОСОБА_12 за адресою проживання АДРЕСА_1 , де і знаходиться пункт розвантаження. Тобто в товарно-транспортній накладній зазначені всі відомості, які підтверджують законність перевезення деревини. Зі слів ОСОБА_7 на місці зупинки вантажного автомобіля ним була надана накладна працівникам поліції.
Разом з цим, висновок слідчого судді про вірогідність здобуття деревини злочинним шляхом, за відсутності відповідного аргументування з боку органу досудового розслідування, слід вважати безпідставним. Вказана обставина взагалі не отримала відображення у клопотанні про накладення арешту на майно, що засвідчує не дотримання слідчим суддею передбачених ст.ст.22, 26 КПК України загальних засад кримінального провадження у вигляді змагальності та диспозитивності.
Більш того, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.246 КК України має матеріальну складову. При цьому, в доданих до клопотання матеріалах не міститься відомостей про заподіяння істотної шкоди, не було встановлено розміру заподіяної шкоди, не надано доказів проведення експертних досліджень для встановлення цієї шкоди. Встановлення розміру завданої шкоди є обов'язковою ознакою вказаного злочину.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п.1, 2 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання у права свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого.
Однак слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.
Між тим, саме обставина вчинення кримінального правопорушення першочергово підлягає ретельній перевірці, оскільки всі інші обставини, з якими Закон пов'язує накладення арешту на майно, є похідними від цієї обставини, яка відповідно до вимог ч.3 ст. 170 КПК України підлягає доведенню ініціатором клопотання.
Крім того, у клопотанні про арешт майна слідчий зазначав, що вказане майно має суттєве значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, не накладення арешту на майно може призвести до приховування слідів злочину, його пошкодження, знищення, перетворення, відчуження, а тому виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене під час огляду майно з метою збереження речових доказів та проведення відповідних експертиз.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість клопотання.
Судова колегія, звертаючись до мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, констатує очевидну невмотивованість висновку слідчого судді.
Так, слідчий суддя лише процитував процесуальні норми без викладення мотивів власного висновку, що засвідчує формальний підхід до з'ясування обставин, з якими закон пов'язує вирішення питання щодо застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.
Положення ч.5 ст.132, ч.2 ст.171 КПК України покладають на ініціатора клопотання обов'язок довести обставини, на які він посилається, а на слідчого суддю вимоги ст.ст.172, 173 КПК України покладають обов'язок не лише перевірити клопотання на предмет додержання вимог ст.171 КПК України, а і стосовно доведеності певних обставин.
Однак, зміст заявленого клопотання у співставленні із вимогами, встановленими для його викладення, засвідчує невідповідність клопотання вимогам ст.171 КПК України.
З цього приводу колегія суддів відмічає, що обставина відповідності майна критеріям речового доказу перебуває у площині положень ст.98 КПК України і також потребує обґрунтування у клопотанні, а також перевірки з боку слідчого судді в контексті правової кваліфікації внесеного до ЄРДР кримінального правопорушення, чого ні зі змісту заявленого клопотання, ні зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається.
Не доведення органом досудового розслідування усіх складових задля застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження не надає можливість стверджувати про необхідність накладення арешту на майно в порядку ст.170 КПК України. Відсутність законної передумови задля утримання вилученого майна в якості речового доказу, ставить під сумнів підстави для подальшого застосування передбаченого ст.170 КПК України заходу забезпечення кримінального провадження.
Вимоги ч.3 ст.132, ч.1 ст.171 КПК України, у випадку не доведення певних обставин для накладення арешту на майно, зобов'язують слідчого суддю відмовити у задоволенні відповідного клопотання.
За встановлених апеляційною інстанцією обставин, судова колегія не може погодитися із рішенням слідчого судді про накладення арешту на запитуване органом досудового розслідування майно.
Крім того, при накладенні арешту на майно слідчим суддею не застосовано спосіб арешту майна.
Разом з цим, відповідно до п.4 ч.5 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
В своєму клопотанні орган досудового розслідування просив накласти арешт на майно шляхом заборони користування та розпорядження зазначеним майном. Між тим, задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна частково, слідчий суддя взагалі не визначив спосіб арешту майна.
Не можна залишити без уваги і неконкретні вимоги клопотання, зміст яких не надає можливості чітко визначитися чи є і деревина затребуваним для накладення арешту майном. На цю обставину і слідчий суддя не звернув уваги, а резолютивна частина оскаржуваного рішення викладена в аналогічному неконкретному вигляді.
Підсумовуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання слідчого, без належного обґрунтування, носить формальний характер, слідчим не доведено необхідного об'єму правових підстав для прийняття рішення про арешт вантажного автомобіля ГАЗ 33021 (державний номерний знак НОМЕР_1 ), право власності на який зареєстровано за ОСОБА_7 , кузов якого наполовину завантажений деревиною, а рішення слідчого судді без наведення необхідних обставин, за наявності лише формальних фраз, не можна визнати вмотивованим.
Сукупність вище наведених обставин обумовлює скасування оскаржуваної ухвали з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12022082050002163 від 08 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022082050002163 від 08 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4