Справа № 299/5956/22
Закарпатський апеляційний суд
03.03.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Фазикош Г.В., розглянувши в залі судових засідань, в м. Ужгороді, матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою його захисника - адвоката Довбаки Р.В. на постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13.12.2022,
Постановою судді Виноградівського районного суду від 13.12.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП - провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн без конфіскації виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн судового збору.
В оскарженій постанові судді від 13.12.2022 йдеться про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за таких обставин.
25.10.2022, о 10 год. 35 хв., в с. Теково, ОСОБА_1 на автомобілі «Форд», н.з. НОМЕР_1 , надавав послуги з перевезенням пасажирів на таксі за маршрутом смт. Королево-м. Виноградів без одержання ліцензії, яка передбачена п.24 ст.7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Довбак Р.В. просить зазначену вище постанову судді від 13.12.2022 скасувати, а провадження у даній справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог адвокат посилається на те, що ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, оскільки на момент складення протоколу не діяв як перевізник, тому як вище вказаний автомобіль не обладнаний розпізнавальними знаками таксі. В цей день, через погані погодні умови, їхав зі своєю дружиною та зятем, підібрав кількох знайомих односільчан. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що ОСОБА_1 , здійснював господарську діяльність, чи є суб'єктом господарської діяльності, чи здійснював господарську діяльність систематично, тобто здійснював свою діяльність на постійній, платній основі.
ОСОБА_2 вказує, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим був позбавлений можливості спростувати складений на нього протокол, надати пояснення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні в апеляційній інстанції, яке відбулося 03.03.2023 ОСОБА_1 та його захисник Довбак Р.В. апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що віз сім'ю та трьох односільчан.
Доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.
Апеляційний суд, відповідно до положень ст.294 КУпАП, переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, які зазначені у ст.251 КУпАП.
Суд, у відповідності до приписів ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Апеляційний суд вважає, що вищевказані вимоги закону під час розгляду матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 цього адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд визнає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у справі, досліджених суддею місцевого суду та перевірених апеляційним судом доказів, яким дана правильна оцінка у постанові.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 25.10.2022, о 10 год. 35 хв., в с. Теково, ОСОБА_1 на автомобілі «Форд», н.з. НОМЕР_1 , надавав послуги з перевезенням пасажирів на таксі за маршрутом смт. Королево-м. Виноградів без одержання ліцензії, яка передбачена п.24 ст.7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП.
З протоколу вбачається, що такий складений за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який своїми підписами підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомився, копію документу отримав, відомості щодо його особи правильні. У протоколі вказано, що такий складений за участі двох свідків - громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які своїми особистими підписами це засвідчили. Крім того в протоколі зазначені пояснення ОСОБА_1 , де вказує, що ліцензію зробить обов'язково.
Вищевказані обставини підтверджуються копією направлення на рейдову перевірку від 24.10.2022 № 015882 (а.с.7), копією графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 24.10.2022, копіями посвідчення водія серії НОМЕР_2 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.4), фотокартками, на яких зображений автомобіль «Форд», н.з. НОМЕР_1 (а.с. 2,3).
Надавши об'єктивну правову оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким у суду апеляційної інстанції підстав немає.
Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази вини ОСОБА_1 апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки докази, що містяться у матеріалах справи, які досліджені та оцінені місцевим судом, відтак перевірені на предмет належності та допустимості судом апеляційної інстанції, у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.24 ст.7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» та вчинив передбачене ч.1 ст.164 КУпАП адміністративне правопорушення. Дану обставину не оспорив і сам ОСОБА_1 , який в протоколі у графі пояснення особи, пояснив, що ліцензію зробить обов'язково.
Не вважає слушними апеляційний суд доводи адвоката Довбаки Р.В. про те, що у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують те, що ОСОБА_1 займався господарською діяльністю на постійній основі тривалий час та отримував від неї прибуток. Вказані доводи апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення та зібраних у справі доказів, ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення пасажирів без одержання ліцензії, яка є обов'язковою, що дає обґрунтовані підстави вважати, що він займався підприємницькою діяльністю.
Крім цього, дослідивши наявні докази, зокрема і вказаний вище протокол, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомився, при цьому жодних зауважень та скарг не висловлював, так і фотокартки, на яких зображений автомобіль автомобіль «Форд», н.з. НОМЕР_1 , апеляційний суд вважає, що такі є належними, достатніми та достовірними.
Відповідно до п.24 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» діяльність із перевезення пасажирів підлягає ліцензуванню, тобто отримання особою, яка здійснює таку діяльність, відповідної ліцензії
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а також без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Зміст вказаної норми свідчить і про те, що адміністративна відповідальність настає й за одноразове надання послуг з перевезення пасажирів без відповідної ліцензії на зайняття таким видом діяльності.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що, надаючи послуги з перевезення пасажирів, ОСОБА_1 не мав ліцензії, отримання якої є обов'язковим для особи, яка займається перевезеннями пасажирів. Вищенаведене свідчить про те, що ОСОБА_1 є суб'єктом передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП адміністративного правопорушення.
Таким чином, вищевказані доводи апеляційної скарги стосовно того, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі не підлягають задоволенню.
Також апеляційний суд не враховує пояснення ОСОБА_1 щодо того, що він віз сім'ю та трьох односільчан, оскільки в судовому засіданні в апеляційному суді не міг назвати прізвища, ім'я односільчан. Крім того, як під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді не заявляв клопотання про виклик вказаних осіб в якості свідків.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують факту вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення відносно ОСОБА_1 накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 23,33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.164 КУпАП.
Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без змін, а подана адвокатом Довбакою Р.В. апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження і є безпідставними - без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Довбаки Р.В. залишити без задоволення, а постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13.12.2022 про визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.164 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя