Справа № 127/24591/22
Провадження № 33/801/161/2023
Категорія: 146
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гайду Г. В.
Доповідач: Голота Л. О.
08 березня 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О.,
розглянувши апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23.01.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Кременецьким РВ УМВС України в Тернопільській області 11.10.2006, РНОКПП № НОМЕР_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, -
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.01.2023 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 124 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Як зазначено в постанові суду, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 544132 від 24.10.2022 року, ОСОБА_2 24.10.2022 року о 08:13 год. в м. Вінниця на вул. Брацлавська, 11, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_3 , рухаючись по вул. Д. Нечая, де рух регулюється сигналами світлофора, здійснив рух на заборонений жовтий сигнал світлофора, не був уважним та не надав перевагу в русі автомобілю, який рухався на дозволяючий сигнал світлофора, в результаті чого сталось зіткнення з транспортним засобом «Porshe Panamera», державний номерний знак НОМЕР_4 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.3.б, п. 8.7.3 ґ Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись із постановою суду, 01.02.2023 року потерпілим ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу (вх. № 8355), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним в порушенні п.2.3б, п. 8.7.3 г ПДР України.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що :
-із пояснень учасників ДТП вбачається розбіжності, оскільки обидва учасники не могли рухатись на зелений сигнал світлофора. Проте така можливість виключається, оскільки світлофор працює в автоматичному режимі та не допускає накладення зелених сигналів світлофора в будь якій послідовності. Суд першої інстанції не усунув цих розбіжностей, всебічно не з'ясував за яких обставин було порушено ПДР України, в який спосіб та чиї дії стали причиною вчинення ДТП.
-суд першої інстанції не взяв до уваги протокол про адміністративне правопорушення, схему з місця події, пояснення інспектора Чикаленко А. О., яка переглянувши камери відеоспостереження встановила, що ОСОБА_2 рухався на заборонений жовтий сигнал світлофора.
-покази свідка ОСОБА_3 суд першої інстанції помилково взяв до уваги, оскільки свідок на момент ДТП перебував в автомобілі ОСОБА_2 , перебуває з ним в приязних відносинах, відтак міг спотворити свої покази в інтересах ОСОБА_2 , з метою уникнення відповідальності останнім.
-судом першої інстанції не досліджено належним чином відеозапис з місця події, на якому зафіксовано час, дату та місце вчинення ДТП. Пояснення ОСОБА_2 не відповідають фактичним обставинам справи. ОСОБА_2 перетинає стоп-лінію о 08:13:37 год, тоді як переключення світлофора на наступну фазу відбувається о 08:13:36 год.
-суд першої інстанції дійшов висновку в постанові про те, що ОСОБА_1 коли загорілося зелене світло мав надати дорогу транспортному засобу «ВАЗ 21036» під керуванням ОСОБА_2 , тим самим допустив порушення ст. 62 Конституції України та розглянув питання, яке не було предметом судового розгляду.
ОСОБА_1 зазначаючи про те, що оскільки він не приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції з об'єктивних та незалежним від нього причин (є військовослужбовцем та не міг залишити службу та бути присутнім в судових засіданнях під час розгляду справи) просить суд апеляційної інстанції прийняти, долучити додаткові докази до матеріалів справи та дослідити їх під час апеляційного розгляду довідку про роботу перехрестя (вул. Д. Нечая - Брацлавська-Замостянська у м. Вінниці, схему роботи світлофорів на цьому перехресті).
Також заявлено ОСОБА_1 клопотання про виклик та допит свідків :
- ОСОБА_4 (рухався зі сторони вул. Брацлавської паралельно з автомобілем «Porshe Panamera», державний номерний знак НОМЕР_4 . Свідок вчинення ДТП);
- ОСОБА_5 (є водієм муніципального автобуса, який рухався зі сторони вул. Д. Нечая одразу за ВАЗ 21063 та зафіксований на відео).
Також заявлено ОСОБА_1 клопотання про призначення у справі фототехнічної експертизи, оскільки ОСОБА_2 заперечує перетинання перехрестя вул. Д. Нечая та вул. Брацлавської, 11, у м. Вінниці на заборонений сигнал світлофора, рахує, що відсутні докази, що доводять його вину. Дані обставини можна встановити шляхом проведення фототехнічної експертизи на підставі матеріалів, що наявні у справі.
Суд апеляційної інстанції ознайомившись із заявленими клопотаннями дійшов висновку про задоволення клопотання про виклик та допит свідків та приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.
В задоволенні клопотання про призначення у справі фототехнічної експертизи суд апеляційної інстанції відмовляє, оскільки ОСОБА_1 приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, однак клопотання про призначення фототехнічної експертизи не заявляв, просив справу розглядати у його відсутності. Доказів того, що ОСОБА_1 не міг заявити клопотання про призначення фототехнічної експертизи в суді першої інстанції суду апеляційної інстанції не надано.
28.02.2023 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшло через електронну пошту клопотання (вх. № 849) ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про залишення апеляційної скарги без задоволення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Бевз О.І. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
ОСОБА_2 та його захисник Педина О. А. заперечили проти апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Суд першої інстанції закриваючи провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП дійшов висновку про недоведеність його вини.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Диспозиція статті 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Наведена норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до конкретних правил дорожнього руху, порушення вимог яких має бути у причинному зв'язку з їх наслідками.
Пунктом 2.3 б Правил дорожнього руху передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 8.7.3 ґ Правил дорожнього руху передбачено, що жовтий сигнал світлофору забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 252 КУпАП).
Зі справи видно, що в ній зібрано та подано до суду наступні докази :
-протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 544132 від 24.10.2022 року (а. с. 1);
-схему місця ДТП від 24.10.2022 року, яка відображає розташування автомобілів після ДТП, а також їхній стан та пошкодження (а. с. 2);
-письмові пояснення ОСОБА_3 від 24.10.2022 року, згідно яких 24.10.2022 він рухався в напрямку вул. Д. Нечая на перехресті вулиць Брацлавська-Замостянська на пасажирському сидінні автомобіля «ВАЗ 2106», державний номерний знак НОМЕР_3 . Рухаючись на зелений сигнал світлофора, з дозволеною швидкістю, ОСОБА_3 відчув удар в праву сторону автомобіля. Внаслідок удару автомобіль зазнав пошкоджень (а. с. 3);
-письмові пояснення ОСОБА_2 від 24.10.2022 року, згідно яких 24.10.2022 року він переїжджаючи перехрестя на зелене світло, завершаючи маневр, перетнувши майже перехрестя в нього в'їхав автомобіль «Porshe Panamera», державний номерний знак НОМЕР_4 . Автомобіль ОСОБА_2 розвернуло від удару (а. с. 4);
-письмові пояснення ОСОБА_1 від 24.10.2022 року, згідно яких 24.10.2022 рухаючись по вул. Брацлавська, на автомобілі «Porshe Panamera», державний номерний знак НОМЕР_4 , перетинаючи перехрестя в напрямку вул. Київська на зелене світло зіткнувся з автомобілем «ВАЗ 2106», який перетинав перехрестя на червоний колір світлофора (а. с. 5);
-відеозапис з камери відеоспостереження, що розташована на перехресті вулиць Д. Нечая - Брацлавська, з якого вбачається, що автомобіль «ВАЗ 21036», рухається останнім в напрямку з вул. Д. Нечая до вул. Замостянська, перетнувши 2 смуги руху, та майже проїхавши перехрестя, в нього в'їжджає автомобіль «Porshe Panamera», який рухається з крайньої правої смуги вул. Брацлавська. З відеозапису не представляється за можливе встановити, який колір світлофора був увімкнений для водія автомобіля «ВАЗ 21036» на момент виїзду на перехрестя та для водія автомобіля «Porshe Panamera».
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази та враховуючи, відсутність доказу про те на який саме колір світлофора виїхав на перехрестя кожен із учасників ДТП, суд першої інстанції прийшов вірного висновку, що у даній ситуації, водій ВАЗ 21036 мав закінчити маневр, а інші учасники руху, перед початком свого руху та виїзду на перехрестя зобов'язані були дати йому дорогу щоб завершити рух через перехрестя, згідно п.16.8 Правил дорожнього руху, тим самим суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується також з висновками суду першої інстанції про неприйняття до уваги пояснень інспектора поліції Чикаленко А. О. про початок руху ОСОБА_2 на жовтий сигнал світлофора, оскільки жодним із наявних у справі доказів даний факт не доводиться, а інспектор поліції не була свідком ДТП.
Виходячи з наведеного, зробити висновок, що ОСОБА_2 здійснив рух через перехрестя на забороняючий жовтий сигнал світлофора є неможливим. Також відсутні докази того на який колір світлофору рухався автомобіль «Porshe Panamera», державний номерний знак НОМЕР_4 .
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Аргументи апеляційної скарги про те, що покази свідка ОСОБА_3 суд першої інстанції помилково взяв до уваги, оскільки свідок на момент ДТП перебував в автомобілі ОСОБА_2 , перебуває з ним в приязних відносинах, відтак міг спотворити свої покази в інтересах ОСОБА_2 , з метою уникнення відповідальності останнім, суд апеляційної інстанції не вважає такими, що дають правові підстави для скасування постанови суду, оскільки у справі не доведено сукупністю зібраних у ній доказів порушення ОСОБА_2 пунктів 2.3 б, 8.7.3 ґ ПДР України. Доказів того, що ОСОБА_3 є заінтересованою особою суду не надано, а тому відсутні правові підстави не брати до уваги покази свідка ОСОБА_3 , оскільки доказів, які б спростовували ці покази суду не надано.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги протокол про адміністративне правопорушення, схему з місця події, пояснення інспектора Чикаленко А. О., яка переглянувши камери відеоспостереження встановила, що ОСОБА_2 рухався на заборонений жовтий сигнал світлофора, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки зібрані у справі докази не підтверджують, який колір світлофора був увімкнений для водія автомобіля «ВАЗ 21036» на момент виїзду на перехрестя та для водія автомобіля «Porshe Panamera».
Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновку суду першої інстанції в тій частині, що ОСОБА_1 коли загорілося зелене світло світлофора повинен був надати дорогу транспортному засобу «ВАЗ 21036» під керуванням ОСОБА_2 , який завершував проїзд перехрестя згідно п. 16.8. Правил дорожнього руху, положенням статті 62 Конституції України (розглянув питання, яке не було предметом судового розгляду), суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки у постанові місцевого суду не містяться висновки про порушення Правил дорожнього руху іншим учасником дорожнього руху, а зроблено висновок про недоведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення з огляду на зібрані у справі докази.
Долучена судом апеляційної інстанції до справи довідка про роботу перехрестя вул. Д. Нечая - Брацлавська-Замостянська у м. Вінниці та схема роботи світлофорів на цьому перехресті також не свідчать про наявність в діях ОСОБА_2 складу інкримінованого правопорушення зважаючи на відсутність у справі доказів які б містили інформацію про те, на який колір світлофора ОСОБА_2 виїхав на перехрестя.
Допитаний у судовому засіданні, за клопотанням апелянта свідок ОСОБА_5 пояснив, що він є водієм муніципального автобуса, який рухався зі сторони вул. Д. Нечая одразу за ВАЗ 21063. Суду засвідчив, що 24.10.2022 року був свідком ДТП та підтвердив, що будучи водієм автобусу та помітивши червоний сигнал світлофору почав гальмувати раніше і його обігнав ВАЗ 21063. Вважає, що водій ВАЗ виїхав на перехрестя на червоний сигнал світлофора, але з певністю на 100 % цього стверджувати не може.
Апеляційний суд відхиляє покази даного свідка та вважає їх такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції з огляду на те, що дані покази свідка суперечать матеріалам справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення у якому зазначено, що ОСОБА_2 рухався на жовтий сигнал світлофора та відеозапису з якого вбачається, що автомобіль ВАЗ 21063 перед перехрестям значно випереджав автобус під керуванням свідка.
Покази свідка ОСОБА_4 , суд вважає неналежним доказом, оскільки вони не містить інформації щодо предмета доказування, а висновок про дії водія Ніссан ліф базуються лише на припущеннях самого свідка. Так свідок пояснив, що був пасажиром у автомобілі Део гірчичного кольору, який рухався зі сторони Брацлавської паралельно з автомобілем «Porshe Panamera», д. н. з. НОМЕР_4 , та був свідком того, що водій автомобіля Ніссан Ліф, який рухався перед ними зменшив швидкість щоб надати змогу водію автомобіля «Porshe Panamera» перестроїтися у лівий ряд.
Допитані у судовому засіданні свідки не спростовують правильні висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення ОСОБА_2 п. 2.3б, п. 8.7.3 г ПДР України.
Згідно з частиною восьмою статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, з поміж-іншого , залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін .
Апеляційний суд приходить висновку, що під час розгляду справи судом першої інстанції були з'ясовані та надано оцінку усім обставинам, які могли вплинути на правильність прийнятого рішення.
Виходячи з наведеного, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, аргументи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду, відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтею 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23.01.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л. О. Голота