Провадження номер 2-о/741/23/23
Єдиний унікальний номер 741/268/23
іменем України
08 березня 2023 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Крупини А.О.,
з участю секретаря судового засідання Багмута О.С.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника Гунька О.Ю. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Носівська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини,
У лютому 2023 року представник заявника адвокат Гунько Олександр Юрійович від імені та в інтересах заявника ОСОБА_1 звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області із цією заявою. Вимоги заяви представник заявника мотивував тим, що, починаючи з 12 квітня 1991 року, заявник ОСОБА_1 стала проживати зі ОСОБА_3 в її будинку в АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 працював у місцевому колгоспі, вони близько спілкувалися, а потім прийняли рішення проживати разом, оскільки заявник не була заміжньою, а ОСОБА_3 не був одруженим. ОСОБА_1 зі ОСОБА_3 систематично вели спільне господарство, тобто планували спільний бюджет, брали участь у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності їх сім'ї. Вони весь час проживали в одному приміщенні.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ведмедівка Носівського району Чернігівської області помер ОСОБА_3 . Після його смерті залишилося спадкове майно: право на земельну частку (пай) розміром 4,07 в умовних кадастрових гектарах в с. Адамівка Носівського району Чернігівської області, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0221371, виданому члену КСП «Мічурінець».
За життя ОСОБА_3 заповіту не складав. ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3 четвертої черги за законом відповідно до ст. 1264 ЦК України. Інші спадкоємці, які бажають прийняти спадщину, відсутні.
Заявник проживала разом зі ОСОБА_3 на день його смерті, тому вона вважається такою, що прийняла спадщину після його смерті. Заявник зверталася до Носівської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Свідоцтво про право на спадщину видано не було, нотаріус роз'яснив заявникові про необхідність пред'явити всі необхідні документи щодо родинного зв'язку та необхідність звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
У заявника залишилися деякі особисті документи ОСОБА_3 , зокрема оригінал свідоцтва про народження, оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай).
Установлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до відкриття спадщини необхідне заявникові для юридичного оформлення спадкових прав, а тому представник заявника просив судовим рішенням встановити факт проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, починаючи з 12 квітня 1991 року і до ІНФОРМАЦІЯ_1.
У судовому засіданні заявник підтримала вимоги заяви з мотивів, викладених у ній, просила заяву задовольнити, пояснила, що з 12 квітня 1991 року вона почала проживати зі ОСОБА_3 у власному будинку в АДРЕСА_1 однією сім'єю в цивільному шлюбі. Вони разом вели спільне господарство, мали спільний бюджет, мали спільних знайомих та друзів. Усі вважали їх чоловіком та дружиною, ОСОБА_3 був зареєстрований у її будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, заявник проводила поховання, поминальні обряди, упорядковувала місце його поховання, має бажання оформити спадкові права після померлого ОСОБА_3 на земельну частку (пай).
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 підтримав заяву, просив її задовольнити.
Представник заінтересованої особи Носівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилася. Представник заінтересованої особи направила до суду заяву, у якій просила справу розглянути без участі представника нотаріальної контори.
Вислухавши пояснення заявника та її представника, показання свідків, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд робить нижченаведений висновок.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік фактів, що мають юридичне значення, які можуть бути встановлені судом визначено в ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України.
Нормою частини другої ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз'яснено у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини тощо.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 66 років у с. Ведмедівка Носівського району Чернігівської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 5). На день своєї смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 . Разом із ним на час його смерті була зареєстрована та проживала ОСОБА_1 , що підтверджується копією довідки виконкому Держанівської сільської ради Носівського району Чернігівської області від 22 листопада 2017 року № 584 (а. с. 7).
Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, яка складається із земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності колишнього КСП «Мічурінець» розміром 4,07 в умовних кадастрових гектарах на території с. Адамівка Носівського району Чернігівської області, що належало померлому на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0221371 (а. с. 10).
Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У судовому засіданні встановлено, що за життя ОСОБА_3 заповіту не складав, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру. Отже, спадкування після смерті ОСОБА_3 здійснюється за законом.
Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.
У той же час кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (частина друга статті 1258 ЦК України).
Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1268 та частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, ОСОБА_1 спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї.
Судом встановлено, що до майна померлого ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину).
Із листа завідувача нотаріуса Носівською районною державною нотаріальною конторою Чернігівської області вбачається, що 31 грудня 2020 року заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 отримана Носівською районною державною нотаріальною конторою та зареєстрована в журналі вхідної кореспонденції. Після ознайомлення з наданими копіями документів, які долучено до вищезазначеної заяви, нотаріусом встановлено, що заповіт ОСОБА_3 не складав, а документи, що доводять родинні зв'язки заявника з ним (необхідні для спадкування за законом), відсутні (а. с. 6).
Дана обставина і змусила заявника звернутися до суду із даною заявою.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 СК України, який набрав чинності 01 січня 2004 року, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Необхідною умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 10, 60 ЦПК України 2004 року, яким кореспондують положення статей 12, 81 чинного ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями свідків (стаття 57 ЦПК України 2004 року, якій кореспондують положення статі 76 ЦПК України).
На підтвердження юридичного факту проживання заявника разом зі спадкодавцем не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини представник заявника заявив клопотання про допит свідків.
Так, допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 дала показання, що вона є дружиною племінника заявника, вони підтримують родинні зв'язки із заявником. Свідку достовірно відомо, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 1991 року проживали безперервно разом як чоловік і дружина в будинку ОСОБА_5 у АДРЕСА_1 , доглядали разом за будинком, вели спільне господарство, спільно будували криницю. Інших близьких родичів ОСОБА_3 не мав. ОСОБА_5 взяла на себе всі витрати та турботи, пов'язані із похованням та поминальними обрядами, коли ОСОБА_6 помер.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 дала показання, що вона є соціальним працівником по с. Ведмедівка Носівського району Чернігівської області. Свідку достовірно відомо, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 1991 року по день смерті ОСОБА_3 проживали безперервно разом як чоловік і дружина в АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, тримали худобу, усі вважали їх чоловіком та дружиною.
Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши представлені докази, вислухавши показання свідків, суд уважає доведеним факт проживання однією сім'єю заявника зі ОСОБА_3 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зав'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Установлення в судовому порядку факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно для вирішення питання щодо оформлення права на спадкове майно після його смерті.
Ураховуючи вищевикладене та те, що вимоги не містять в собі спору про право, суд уважає за необхідне заяву задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 264, 265 та 315 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Носівська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини задовольнити.
Установити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зі ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , починаючи з 12 квітня 1991 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
заінтересована особа: Носівська державна нотаріальна контора Чернігівської області, код ЄДРПОУ 02901687, місцезнаходження: м. Носівка Чернігівської області, вул. Центральна, буд. 20.
Повний текст судового рішення складено 08 березня 2023 року.
Суддя Анатолій КРУПИНА