Справа 688/1556/22
№ 1-кп/688/30/23
Ухвала
07 березня 2023 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
з участю прокурора - ОСОБА_5 ,
представника потерпілих - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Шепетівка кримінальне провадження за №12022244000000211 по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , фізичної особи підприємця,раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 129 КК України,
встановив:
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 129 КК України.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_8 заявив клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, у тому числі із застосуванням електронного засобу контролю. В обгрунтування клопотання послався на те, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки: дружину ОСОБА_9 , сина ОСОБА_10 , постійно проживає та зареєстрований із ними по АДРЕСА_1 ; з 17.01.2020 року зареєстрований фізичною особою - підприємцем та здійснює господарську діяльність за цією ж адресою; по місцю свого проживання характеризується позитивно, будь-яких нарікань на його поведінку до даної події не було; частково відшкодував потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 заподіяну шкоду; відсутній ризик впливу на потерпілих та свідків, оскільки вони допитані судом, а ризик переховування від суду є вірогідним; ОСОБА_7 введений до складу 5 роти 3 взводу командиром 2 відділення і є діючим членом Добровольчого формування Шепетівської міської ТГ №1. З урахуванням наведеного вважає, що до ОСОБА_7 може бути застосований більш м'який запобіжний захід, а тому просить суд змінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, а саме домашній арешт, у тому числі із застосуванням електронного засобу контролю.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні подане захисником ОСОБА_8 клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання захисника заперечував, вказуючи на його безпідставність та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Представник потерпілих ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав думку прокурора, просив у задоволенні клопотання захисника відмовити.
Потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 в судове засідання не з'явились, про день, час та місце його проведення повідомлені у встановленому законом порядку.
Вислухавши позицію та аргументи учасників судового провадження щодо заявленого клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Як визначено в статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Стаття 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 березня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 04 травня 2022 року включно, який неодноразово продовжувався судом, востаннє ухвалою суду від 02 лютого 2023 року по 02 квітня 2023 року включно, яка ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 16 лютого 2023 року залишена без змін.
Зазначений запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у виді тримання під вартою був обраний та продовжувався в зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 129 КК України, а також наявністю ризиків, які давали підстави суду вважати, що він може здійснити дії, передбачені частиною 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілих та свідків, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно обвинувального акта ОСОБА_7 обвинувачується в незакінченому замаху на умисне вбивство двох осіб та погрозі вбивством за ч. 3 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 129 КК України, тому суд враховує тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, одне із яких є особливо тяжким злочином, покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у їх вчиненні. При цьому суд зазначає, що сама тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався суд в ухвалі від 02 лютого 2023 року про продовження строку тримання під вартою, суд вважає, що залишається актуальним ризик переховування від суду, зважаючи на тяжкість ймовірного покарання за вчинення кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до особливо тяжких та з урахуванням проведеної кваліфікації може становити до 10 років позбавлення волі.
Разом з тим, у даному кримінальному провадженні судове слідство не завершено, сторона захисту клопотала про відкладення розгляду справи для подачі клопотання про призначення експертизи, а тому продовжує існувати ризик перешкоджання кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на потерпілих та свідків з метою зміни показань останніх на користь обвинуваченого.
Обставини, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ч.2 ст. 183 КПК України відсутні.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, з часу постановлення ухвали суду від 02 лютого 2023 року для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд вважає, що суспільний інтерес у завершенні неупередженого розгляду даного кримінального провадження слід визнати виключною обставиною, згідно з якою лише продовження строку дії застосованого раніше запобіжного заходу зможе запобігти ризику можливого ухилення від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Враховуючи викладене вище та обставини вчинення кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, у тому числі із застосуванням електронного засобу контролю, відмовити.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 201, 350, 372 КПК України, суд -
ухвалив:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, у тому числі із застосуванням електронного засобу контролю - відмовити.
Повний текст ухвали проголошений о 09 год. 00 хв. 09 березня 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3