Справа № 686/4571/23
Провадження № 1-кп/686/762/23
07 березня 2023 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницькому кримінальне провадження № 12023240000000038 від 20.01.2023 року на підставі обвинувального акта по обвинуваченню,-
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, фізичної особи-підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
20 січня 2023 року, близько 06 години 40 хвилин, в темну пору доби, водій ОСОБА_7 , керуючи технічно справним вантажопасажирським автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Т4 VPHA5» р.н. НОМЕР_1 , рухався в межах міста Хмельницького із увімкнутим ближнім світлом фар, по правій смузі руху мокрої, прямої, асфальтобетонної проїзної частини, вулиці Чорновола зі сторони провулку Госпітального в напрямку до вулиці Трудової, де на той період часу було включене міське електроосвітлення, з швидкістю 40 км/год.
Продовжуючи рух на вказаній ділянці дороги по вул. Чорновола, поблизу зупинки громадського транспорту «АДВІС», в порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту - Правил) не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну і створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху.
Так, ОСОБА_7 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.2 «зебра» та дорожніми знаками 5.38.1 і 5.38.2 «Пішохідний перехід», рухаючись в межах своєї смуги руху, маючи об'єктивну спроможність виявити на проїзній частині пішохода ОСОБА_8 , яка перетинала проїзну частину в межах вищевказаного нерегульованого переходу зліва направо відносно напрямку руху автомобіля «Volkswagen» моделі «Т4 VPHA5» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 , в порушення вимог п. 18.1 Правил, не вжив заходів для зменшення швидкості та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_8 , чим створив для неї небезпеку, та продовжуючи свій рух, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , лівим боковим дзеркалом автомобіля.
Внаслідок вчинення ОСОБА_7 , наїзду керованим ним автомобілем «Volkswagen» моделі «Т4 VPHA5» р.н. НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_8 , останній заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: - рани зовнішнього краю правої брови, крововиливів правої та лівої наволочних ділянок, саден лобної ділянки зліва, крововиливу в м'які тканини з внутрішньої поверхні правої скроневої ділянки, перелому кісток черепа, що розпочинається з лобної ділянки справа переходить на верхню стінку правої очниці та на скроневу кістку справа, крововиливу під м'які мозкові оболонки обох лобних часток із забоєм речовини головного мозку лівої лобної частки, крововиливу під м'які мозкові оболонки мозочка, перелому кута нижньої щелепи справа, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення та перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті; закритих переломів 2-5-го ребер по передній аксілярній лінії справа, що мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що в причинному зв'язку із настанням смерті не перебувають.
Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок внутрішньочерепної травми (крововилив під м'які мозкові оболонки обох лобних часток із забоєм речовини головного мозку лівої лобної частки, крововилив під м'які мозкові оболонки мозочка), як наслідок набряк головного мозку та мозочка.
Своїми діями ОСОБА_7 , порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б), 2.3 д), 18.1 Правил дорожнього руху України, зміст яких полягає в наступному: п. 1.3. Учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. 18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками - спричинення смерті потерпілої ОСОБА_8 .
Обвинувачений ОСОБА_7 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що за обставин зазначених в обвинувальному акті, він керуючи автомобілем «Volkswagen» моделі «Т4 VPHA5» р.н. НОМЕР_1 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , лівим боковим дзеркалом автомобіля, яка перетинала проїзну частину по вул. Чорновола, поблизу зупинки громадського транспорту «АДВІС» в межах нерегульованого переходу зліва направо відносно напрямку руху його автомобіля.
Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ст. 349 КПК України показаннями обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого злочину, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеним пред'явлене обвинуваченому обвинувачення.
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.
ОСОБА_7 раніше не судимий, одружений, за місцем проживання характеризується позитивно, будучи фізичною особою підприємцем, що здійснює господарську діяльність, а також волонтером щоденно використовує транспортний засіб.
Також, суд враховує думку потерпілого, який в ході судового розгляду кримінального провадження не наполягав на застосовуванні до обвинуваченого суворого покарання та необхідності позбавлення його посвідчення водія.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому є те, що він активно сприяв розкриттю злочину, повністю визнав вину та просив вибачення у потерпілого, щиро розкаявся у вчиненому.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_7 судом не встановлено.
Згідно із ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів
З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, досудову доповідь, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів шляхом призначення йому основного покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк у межах, встановлених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Враховуючи обставини, які значно пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, визнання вини), позицію прокурора та потерпілого щодо основного та додаткового покарання, а також досудову доповідь відповідно до якої виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та він не становить високої небезпеки для суспільства, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами із застосуванням ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк, та покладанням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
На думку суду дана міра покарання є справедливою, необхідною і достатньою для запобігання вчинення винним правопорушень у майбутньому.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.
Враховуючи, що арештоване майно не підлягає конфіскації за вироком, суд вважає за можливе накладений арешт скасувати.
Крім того, з ОСОБА_7 підлягають стягненню процесуальні витрати за проведення експертиз по справі в сумі 2831 грн. 70 коп., що підтверджуються відповідними довідками.
Питання про долю речового доказу суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням і встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1(один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь державного бюджету процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі 2831 (дві тисячі вісімсот тридцять одна) грн. 70 коп.
Застосований ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.01.2023 року захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на майно, а самеавтомобіль марки «Volkswagen» моделі «Т4 VPHA5» р.н. НОМЕР_1 та уламки лівого бокового дзеркала заднього виду автомобіля, - скасувати.
Речові докази:
- вантажопасажирський автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Т4 VPHA5» р.н. НОМЕР_1 , який, відповідно до акту прийому-передачі транспортного засобу від 20.01.2023 року, залишено на відповідальне зберігання на майданчику для тимчасового утримання транспортного засобу що за адресою: м. Хмельницький, вул. Шухевича, 120Д, - повернути власнику ОСОБА_9 ;
- уламки лівого бокового дзеркала заднього виду автомобіля «Volkswagen» моделі «Т4 VPHA5» р.н. НОМЕР_1 , передані на відповідальне зберігання у камеру зберігання речових доказів Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Скоблі, 15, - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя: