Справа № 674/95/23
Провадження № 1-кп/674/39/23
про розгляд клопотання захисника
про повернення обвинувального акту прокурору
09 березня 2023 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
в складі: судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Дунаївці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області кримінальне провадження № 42020241070000028 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України,
На розгляді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору на доопрацювання. Своє клопотання захисник обґрунтовує тим, що обвинувальний акт не містить чіткого, конкретного та зрозумілого викладу даних. У зв'язку з неконкретністю та неінформативністю викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та представник потерпілого ОСОБА_6 заперечили проти задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на його необґрунтованість.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання та обвинувальний акт, вважає наступне.
Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.291 КПК України о бвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.
Згідно ч.2 ст.291 КПК України о бвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Згідно ч.3 ст.291 КПК України о бвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Суд вважає, що клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору зводиться до незгоди з форматом викладення фактичних обставин кримінального правопорушення через відсутність деталізованого опису кримінальних правопорушень та обставин вчинення кримінальних правопорушень.
Суд зауважує, що під формулюванням обвинувачення слід розуміти короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого кримінального правопорушення, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель кримінального правопорушення, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому. Належний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків органу досудового розслідування, а й для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.
Водночас щодо доводів захисника про невідповідність вимогам закону опису фактичних обставин і формулювання обвинувачення, то пункт 5 частини 2 статті 291 КПК України прямо передбачає, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як прокурор це вважає встановленим. Більше того, кримінальний процесуальний закон не надає суду повноважень до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора (постанова Касаційного кримінального суду Верховного суду від 03 липня 2019 року в справі N 273/1053/17).
В обвинувальному акті зазначаються не будь-які фактичні обставини кримінального правопорушення, а ті, які прокурор (а не суд чи інша сторона кримінального провадження) вважає встановленими.
До цього слід додати, що Кримінальний процесуальний кодекс України містить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримання державного обвинувачення (ч.2 ст.337, ст.ст.338-340 КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (ч.3 ст.337 КПК України). В свою чергу, якщо під час розгляду обвинувального акту суд не зможе дійти висновку про те, що викладені в ньому відомості (в тому числі фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення) не узгоджуються з представленими доказами або суперечать правилам кримінально-правової кваліфікації, він виносить виправдовуваний вирок.
Отже, визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються в обвинувальному акті, та формулювання обвинувачення належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані мають в своїй сукупності лише давати уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
В свою чергу, особливістю підготовчого провадження є те, що на цій стадії суд не досліджує доведеність обставин, викладених в обвинувальному акті, не оцінює повноту пред'явленого обвинувачення та правильність кваліфікації діяння, інкримінованого особі.
Закріпивши можливість повернення обвинувального акту прокурору на первісному етапі судового провадження, законодавець очевидно не мав намір створити таким чином простір для попередньої судової оцінки правильності та об'єктивності позиції сторони обвинувачення у змагальному кримінальному процесі.
Дослідження обвинувального акту під час підготовчого судового засідання спрямоване виключно на встановлення відповідності його форми та змістовного наповнення вимогам статті 291 КПК України, відсутності в ньому положень, що суперечать одне одному, усунення яких є неможливим в процесі повноцінного судового розгляду.
Водночас фактичні обставини кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення включно з часом, місцем та способом вчинення кримінального правопорушення, а також правова кваліфікація кримінального правопорушення є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті, а первісне їх зазначення в особливому процесуальному рішенні - обвинувальному акті є прерогативою прокурора.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42020241070000028 складений відповідно до вимог статті 291 КПК України, оскільки містить всі формальні і змістовні елементи, передбачені законом.
З огляду на перелік обов'язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до статті 291 КПК України, обставини, на які наголошував захисник щодо його повернення, не можуть зумовлювати повернення обвинувального акту прокурору.
За таких обставин суд приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту в кримінальному провадженні № 42020241070000028 задоволенню не підлягає, через необґрунтованість.
Керуючись ст.ст.110, 291, 314 КПК України, суд
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення прокурору обвинувального акту в кримінальному провадженні № 42020241070000028 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України - відмовити.
Копію ухвали суду направити учасникам судового провадження.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1