08 березня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/1009/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якій просить:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсії в Україні на підставі наданих довідок та заяви;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити поновлення виплати пенсії в Україні ОСОБА_1 з 10.08.2022 на підставі наданих довідок про припинення виплати пенсії на території іншої держави.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій ГУПФУ в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсії в Україні на підставі наданих довідок та заяви, оскільки вони суперечать вимог законодавства. Позивач у період з 17.06.2005 по жовтень 2013 року перебував на пенсійному обліку в Україні та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" як колишній військовослужбовець збройних сил російської федерації. У подальшому, позивач перейшов на пенсійне забезпечення в органи пенсійного фонду російської федерації. З мотивів незгоди з військовою агресією росії по відношенню до України позивач подав заяву про переведення його з пенсійного забезпечення в росії на пенсійне забезпечення в Україні. Згідно з наданими відомостями позивач з 02.05.2022 пенсійне забезпечення в росії не отримує, а його пенсійна справа направлена до Пенсійного фонду України для подальшого нарахування та виплати пенсійного забезпечення. Разом з тим, пенсійний орган за місцем проживання позивача поновлення нарахування та виплати останньому пенсії в Україні безпідставно не здійснив.
Ухвалою суду від 08.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/1009/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач у визначений судом строк не скористався.
Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється громадянином України, що підтверджується паспортом від 22.04.2022, та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 26.07.2022, що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади.
Відповідно до наказів від 08.06.2005 №043 та від 14.06.2005 №6 майора ОСОБА_1 звільнено з військової служби збройних сил російської федерації в запас по стану здоров'я, виключено зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення та направлено на облік у військовий комісаріат м. Кременчука Полтавської області Україна.
Позивач у період з 17.06.2005 по жовтень 2013 року перебував на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", про що свідчить відповідний розрахунок на пенсію за вислугу років та довідка пенсійного органу від 07.10.2022 вих.№1945/02.
Згідно даних пенсійного органу виплата пенсії позивачу припинена у жовтні 2013 року у зв'язку з його вибуттям на постійне місце проживання до іншої країни, про що зазначено у довідці Кременчуцького ОМВК від 07.10.2013 №3/239.
За змістом довідки з особистого рахунку пенсійної справи №КБ/73513 та довідки пенсійного фонду російської федерації останні пенсійні виплати на користь позивача пенсійним органом російської федерації проведено у квітні 2022 року і станом на 09.10.2022 ОСОБА_1 вже не рахується отримувачем пенсії і соціальної виплати від пенсійного фонду російської федерації.
10.08.2022 позивач звернувся до ГУПФУ в Полтавській області із заявою про поновлення виплати йому пенсії на території України.
Листом від 16.08.2022 №9329-7851/Б-02/8-1600/22 ГУПФУ в Полтавській області проінформувало ОСОБА_1 про те, що призначення пенсій в Україні особам, які переїхали на постійне місце проживання з держав-учасниць СНД, здійснюється після надходження пенсійних справ таких осіб з документами про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання. В зв'язку із встановленням воєнного стану в Україні, розірвання комунікаційних відносин між Україною та російською федерацією, на сьогодні відділення поштового зв'язку АТ "Укрпошта" не здійснюють пересилання поштових відправлень на територію російської федерації. Здійснити запит пенсійної справи ОСОБА_1 не вбачається за можливе.
Також листом від 06.12.2022 №13356-11819/Б-02/8-1600/22 ГУПФУ в Полтавській області проінформувало ОСОБА_1 про те, що розглянути питання поновлення останньому пенсійної виплати на території України буде можливо після надання сформованої належним чином пенсійної справи, отриманої в органах Пенсійного фонду держав-учасниць СНД, з документами про припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду держави-учасниці. На адресу ГУПФУ в Полтавській області пенсійна справа ОСОБА_1 не надходила.
Вважаючи протиправними дії ГУПФУ в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсії в Україні на підставі наданих довідок та заяви, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Відповідно до статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі по тексту Закон №2262-XII) законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, то застосовуються норми міжнародного договору.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно зі статтею 62 Закону №2262-XII пенсії звільненим зі служби особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, не призначаються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пенсії, призначені зазначеним особам в Україні до виїзду на постійне місце проживання за кордон, виплачуються в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 52 Закону №2262-XII передбачено, що особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (учасником якої Україна була станом на дату звернення позивача із заявою від 10.08.2022 про поновлення виплати йому пенсії на території України) визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Згідно із статтею 7 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється.
Водночас, відповідно до статей 1, 2 Угоди про порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей і державне страхування військовослужбовців держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 15.05.1992 (чинної станом на дату звернення позивача із заявою від 10.08.2022 про поновлення виплати йому пенсії на території України) пенсійне забезпечення й обов'язкове державне страхування військовослужбовців Збройних Сил держав-учасниць Співдружності та інших військових формувань, створених законодавчими органами цих держав, Об'єднаних Збройних Сил Співдружності, Збройних Сил й інших військових формувань колишнього Союзу РСР, а також пенсійне забезпечення сімей цих військовослужбовців здійснюються на умовах, за нормами і в порядку, що встановлені або будуть установлені законодавством держав-учасниць, на території яких проживають зазначені військовослужбовці та їх сім'ї, а до прийняття цими державами законодавчих актів з цих питань - на умовах, за нормами і в порядку, встановлених законодавством колишнього Союзу РСР. При цьому рівень пенсійного забезпечення військовослужбовців і їх сімей, який встановлюється законодавством держав-учасниць відповідно до Угоди про соціальні і правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, і членів їх сімей від 14 лютого 1992 року, не може бути нижче рівня, встановленого раніше законодавчими й іншими нормативними актами колишнього Союзу РСР.
У вислугу років для призначення пенсій військовим зараховується служба (у тому числі на пільгових умовах) у Збройних Силах і інших військових формуваннях, зазначених у статті 1 цієї Угоди, у порядку, встановленому законодавством держав-учасниць, на території котрих військовослужбовці проходили службу.
Розмір грошового забезпечення (заробітку) для призначення пенсій військовослужбовцям і їх сім'ям визначається в порядку, встановленому законодавством держав-учасниць, на території яких проживають військовослужбовці або їх сім'ї.
Відповідно до пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі по тексту Порядок №3-1), заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з виїздом за кордон, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні тощо, подається пенсіонером, або його законним представником особисто до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання.
Заява про запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання.
Матеріалами справи підтверджено, що 10.08.2022 позивач звернувся до ГУПФУ в Полтавській області із заявою про поновлення виплати йому пенсії на території України.
Листом від 16.08.2022 №9329-7851/Б-02/8-1600/22 ГУПФУ в Полтавській області проінформувало ОСОБА_1 про те, що призначення пенсій в Україні особам, які переїхали на постійне місце проживання з держав-учасниць СНД, здійснюється після надходження пенсійних справ таких осіб з документами про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання. В зв'язку із встановленням воєнного стану в Україні, розірвання комунікаційних відносин між Україною та російською федерацією, на сьогодні відділення поштового зв'язку АТ "Укрпошта" не здійснюють пересилання поштових відправлень на територію російської федерації. Здійснити запит пенсійної справи ОСОБА_1 не вбачається за можливе.
Також листом від 06.12.2022 №13356-11819/Б-02/8-1600/22 ГУПФУ в Полтавській області проінформувало ОСОБА_1 про те, що розглянути питання поновлення останньому пенсійної виплати на території України буде можливо після надання сформованої належним чином пенсійної справи, отриманої в органах Пенсійного фонду держав-учасниць СНД, з документами про припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду держави-учасниці. На адресу ГУПФУ в Полтавській області пенсійна справа ОСОБА_1 не надходила.
Разом з тим, на переконання суду, відсутність у пенсійного органу паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у виплаті пенсійних виплат позивачу, оскільки сутність права на пенсійне забезпечення як складової частини конституційного права на соціальний захист не може бути порушена.
Суд зауважує, що ані норми Закону № 2262-XII, ані норми Закону №1058-IV не містять такої підстави для не поновлення виплати пенсії як відсутність в пенсійного органу паперової пенсійної справи.
Крім того, судом також критично оцінюються посилання пенсійного органу на відсутність документів про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 органами пенсійного фонду російської федерації, оскільки за змістом довідки з особистого рахунку пенсійної справи №КБ/73513 та довідки пенсійного фонду російської федерації останні пенсійні виплати на користь позивача пенсійним органом російської федерації проведено у квітні 2022 року і станом на 09.10.2022 ОСОБА_1 вже не рахується отримувачем пенсії і соціальної виплати від пенсійного фонду російської федерації.
Наведені обставини свідчать про протиправність дій ГУПФУ в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсії в Україні на підставі наданих довідок та заяви.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 49 Закону №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
За змістом статті 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необхідність визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити поновлення виплати пенсії в Україні ОСОБА_1 з 10.08.2022.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області понесені судові витрати у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити поновлення виплати пенсії в Україні ОСОБА_1 з 10.08.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Гіглава