Справа № 420/17330/22
08 березня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» (вул. В.Чорновола, 4, оф.50, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 44601800) до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Івана і Юрія Лип, 21-А, м.Одеса, 65078 код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальності “СТІЛЛІ” до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA300500/2022/200277/2 від 25.10.2022 року, прийняте Одеською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18.07.2022 року між RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd (Продавець) та ТОВ «СТІЛЛІ (Покупець) укладено Контракт № 1 за умовами якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар взуття.
Згідно з п. 1.5. Контракту № 1 номенклатура товару та ціни визначаються у Додатках до цього Контракту, які є його невід'ємною частиною
Згідно з п. 2.1. Контракту № 1 всі ціни визначаються у пропозиціях продавця і встановлюються у Доларах США. Продавець не має права змінювати ціни з моменту надання пропозиції.
Згідно з п. 2.2. Контракту № 1 загальною вартістю Контракту є ціна всіх товарів. погоджених сторонами у додатках протягом дії цього Контракту.
Згідно з Додатковою угодою від 19.07.2022 року до Контракту №1 сторони вирішили викласти п. 3.1. Контракту в новій редакції: 3.1. Умови поставки: (базові умови) - FOB. Строки поставки визначаються у Додатках.
05.08.2022 року на виконання умов Контракту №1 сторони уклали Додаток № 7, яким визначили перелік товарів на загальну суму 50593,63 доларів США. Також у Додатку № 7 було визначено: умови поставки: протягом 70 днів з дня повної передоплати.
На підставі Додатку № 7 Продавцем було виставлено Інвойс № 7 від 05.08.2022 року з переліком товарів на загальну суму 50593,63 доларів США.
Згідно з платіжним дорученням № 12. Покупцем було сплачено на користь Продавця 208446,86 доларів США як передоплату за товари по інвойсам № 5 від 05.08.2022 року (на суму 48340,71 доларів США), № 6 від 05.08.2022 року (на суму 56710,11 доларів США), № 7 від 05.08.2022 року (50593,63 долари США) та 8 від 05.08.2022 року (на суму 52802,41 Долари США).
З метою митного оформлення випуску ввезених товарів до Одеської митниці було надано митну декларацію UA500500/2022/038726.
25.10.2022 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500500/2022/200277/2, яке обгрунтовано наступним:
1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно з п.5 зовнішньоекономічного договору від 18.07.2022 № 1 товар повинен бути упакований та маркований. Проте, у наданих до митного оформления документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару:
2) у наданому до митного оформлення платіжному дорученні від 09.08.2022 року № 18 не вказано суб'єкта, якому перераховуються кошти за товар, що унеможливлює ідентифікувати дану зовнішньоекономічну операцію.
Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів. обчисленою згідно з митною вартістю товарів. визначеною декларантом, та сумою митних платежів. обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
Позивач зазначає, що з наданих декларантом документів безсумнівно і однозначно можна встановити вартість придбаного товару, зокрема, ціна зазначена в Додатку. Інвойсі відповідно до вимог Контракту Також декларантом було фактично сплачено вартість ввезеного товару, про що надано відповідне платіжне доручення. У поданих документах відсутні будь-які суперечності та неповнота, які могли б вплинути на вартісні характеристики оцінюваного товару. Відповідач лише формально послався на ненадання повного переліку витребуваних документів, не зазначивши які саме обґрунтовані сумніви щодо вартості товару залишились не усунутими. За i таких умов оскаржуване рішення, на думку позивача, відповідач прийняв необґрунтовано і протиправно, а тому підлягають скасуванню.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.
03.01.2023 від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UA500500/2022/038726 від 24.10.2022 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200277/2 від 25.10.2022, а саме: 1) відповідно до пп.в) п1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно з п.5 зовнішньоекономічного договору від 18.07.2022 № 1 товар повинен бути упакований та маркований. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) у наданому до митного оформлення платіжному дорученні від 09.08.2022 № 18 не вказано суб'єкта, якому перераховуються кошти за товар, що унеможливлює ідентифікувати дану зовнішньоекономічну операцію. Більш того, відповідно до Довідки про транспортні витрати від 13.09.2022 р. №1309- 22/2, вартість транспортування вантажу в 1х45'HQ контейнері SEGU562960 (коносамент BW22080011), за маршрутом Нінгбо, Китай - Констанца, Румунія, складає 442 910,60 грн, проте самого коносаменту додано не було.
Відповідач зазначає, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.
25.10.2022 ТОВ "СТІЛЛІ" надіслано лист з проханням продовжити процедуру митного оформлення товарів за Інвойсом 7 до Контракту №1 від 18.07.2022 року за наявними, раніше поданими, документами. Протягом наступних 10 днів інші документи додаватися не будуть, тому до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано. Також декларант повідомив, що вартість упаковки та пакування вже включені в ціну товару. Проте, досі не зрозуміло, де це вказано і як впливає вартість пакування на ціну товару в цілому. Так, в інвойсі вказано: «Package according to customer requirements», що в перекладі на українську «Пакування відповідно до заявки покупця», проте ніяких доказів, тієї ж заявки покупця, декларантом не надано та не вказано, що вартість пакування входить в ціну товару.
За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, по товару №1 є більшим (МД від 23.10.2022 № UA500110/2022/007465) та становить 16,03 дол. США/пару, ніж заявлено декларантом 7,23 дол. США/пару. Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.01.2023 13 У зв'язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200277/2 від 25.10.2022.
У рішенні про коригування митної вартості №UA500500/2022/200277/2 від 25.10.2022 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.
Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001047 від 25.10.2022 та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення
Таким чином, на думку відповідача, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2022/200277/2 від 25.10.2022 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001047 від 25.10.2022 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ».
Ухвалою суду від 12.01.2023 року вирішено розгляд вказаної справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 13.02.2023 року закрито підготовче провадження по справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24.02.2023 року.
У судове засідання 24.02.2023 року учасники справи не з'явились, про дату, час та місце проведення останнього повідомлялися належним чином.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляду справи в порядку письмового провадження.
За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне: 18.07.2022 року між RUIAN TONGQI SHOESCO. Ltd (Продавець) та TOB «СТІЛЛІ» (Покупець) укладено Контракт № 1, за умовами п.п.1.1-1.2 якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар - взуття.
Згідно з п. 1.5. Контракту № 1 номенклатура товару та ціни визначаються у Додатках до цього Контракту, які є його невід'ємною частиною.
Згідно з п. 2.1. Контракту № 1 всі ціни визначаються у пропозиціях продавця і встановлюються у Доларах США. Продавець не має права змінювати ціни з моменту надання пропозиції.
Згідно з п. 2.2. Контракту № 1 загальною вартістю Контракту є ціна всіх товарів, погоджених сторонами у Додатках протягом дії цього Контракту.
Згідно з Додатковою угодою від 19.07.2022 року до Контракту № 1 сторони вирішили викласти п. 3.1. Контракту № 1 в новій редакції: 3.1. Умови поставки: (базові умови) - FOB. Строки поставки визначаються у Додатках.
05.08.2022 року на виконання умов Контракту сторони уклали Додаток № 7, яким сторони погодили номенклатуру товару та його вартість.
05.08.2022 року на виконання умов Контракту № 1 та Додатку №7 продавцем було виставлено Інвойс №7 з переліком товарів на загальну суму 50 593,63 доларів США.
Згідно з платіжним дорученням №12, Покупцем було сплачено на користь Продавця 208446,86 доларів США як передоплату за товари по інвойсам №5 від 05.08.2022 року (на суму 48340,71 доларів США), №6 від 05.08.2022 року (на суму 56710,11 доларів США), №7 від 05.08.2022 року (50593,63 долари США) та №8 від 05.08.2022 року (на суму 52802,41 долари США)
З метою митного оформлення випуску ввезених товарів до Одеської митниці було надано митну декларацію №UA500500/2022/038726.
За результатами перевірки документів було повідомлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:
1) відповідно до пп. в) п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно з п.5 зовнішньоекономічного договору від 18.07.2022 № 1 товар повинен бути упакований та маркований. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові щодо згаданої складової митної вартості, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) у наданому до митного оформлення платіжному дорученні від 09.08.2022 № 18 не вказано суб'єкта, якому перераховуються кошти за товар, що унеможливлює ідентифікувати дану зовнішньоекономічну операцію.
Разом з тим, митниця керуючись п.3 ст.53 МК України запропонувала Товариству надати протягом 10 календарних днів такі додаткові документи, а саме: копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Відповідачем прийнято рішення про відмову в митному оформленні у вигляді Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2022/001047 з таких причин: у зв'язку з тим, що митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 58, 59, 60, 61, 62, 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом резервним. Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості UA500500/2022/200277/2 від 25.10.2022.
Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Отже, Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).
Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно зі ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно зі ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається зі змісту пункту 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, то підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості товару є висновок митниці про те, що у зв'язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості товарів були опрацьовані подані декларантом документи, які підтверджують митну вартість товарів, і встановлено, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності.
Надаючи оцінку доводу Митниці, покладеному в основу прийняття вказаного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 09.07.2020 року у справі №815/4180/17 вказав, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом). При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Щодо доводу Митниці про те, що відповідно до пп. «в» п.1 ч. 10 ст. 58 МКУ, п.5 зовнішньоекономічного договору від 18.07.2022 № 1 товар повинен бути упакований та маркований. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові щодо згаданої складової митної вартості, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, то суд вказує про таке.
За положеннями підпункту «в» пункту 1 частини 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Як вбачається з умов зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.07.2021 року №1, п.5 п.5.1 Товар має бути упакований відповідно до вимоги до кожного виду товару. Зовнішнє та внутрішнє пакування мають забезпечити захист від псування, пошкоджень та атмосферних впливів.
При цьому, судом не встановлено що вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням не включалась до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Також, суд зазначає, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі митної декларації « 37.Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації позивачем зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. З огляду на вказане, контрактна ціна імпортованого позивачем товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування.
А відтак, за приписами ч. 10 ст. 58 МКУ, ці складові не підлягають додаванню декларантом з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення ним митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду по справі №815/6794/17 від 22.01.2019 р.
Вказане спростовує доводи Митниці щодо неможливості перевірити правильність визначення митної вартості товару через відсутність даних такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки.
Щодо тверджень Митниці про те, що у наданому до митного оформлення платіжному дорученні від 09.08.2022 № 18 не вказано суб'єкта, якому перераховуються кошти за товар, що унеможливлює ідентифікувати дану зовнішньоекономічну операцію.
Згідно з п. 4 ч.2 ст.53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Тобто чинне законодавство покладає на декларанта обов'язок надати митному органу платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, якщо такий рахунок сплачено.
Відповідно до платіжного доручення № 12 від 09 серпня 2022 року саме стосується оцінюваного товару за інвойсами № 5, 6, 7, 8 та зазначено отримувача - RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd, а також адресу отримувача та реквізити банку отримувача.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 №598).
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19 червня 2018 в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31 січня 2018 в справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02 березня 2018 по справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).
Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дата та номер вказаної вище митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Отже, висновки відповідача щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі митної декларації є протиправним.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в ході судового розгляду справи не встановлено обставин, що свідчать про наявність обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та, як наслідок, судом не встановлено порушення вимог статті 52 МК України в частині правильності визначення митної вартості товару, що є підставою для визнання рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200277/2 від 25.10.2022 року таким, що не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість митний орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно положень ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Щодо розподілу судових витрат в частині судового збору.
Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Як встановлено судом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №191 від 27.11.2022 року.
З огляду на викладене та враховуючи, що судом задоволено вимоги позивача в повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2481,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» (вул. В.Чорновола, 4, оф.50, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 44601800) до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Івана і Юрія Лип, 21-А, м.Одеса, 65078 код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA300500/2022/200277/2 від 25.10.2022 року, прийняте Одеською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.
Стягнути з Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» сплачений судовий збір у розмірі 2481, 00 грн.
Враховуючи періодичну відсутність електроенергії у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду, тривалість повітряних тривог, знаходження судді на лікарняному, повний текст рішення складено та підписано суддею 08.03.2023 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К. Василяка