Ухвала від 07.03.2023 по справі 420/66/23

Справа № 420/66/23

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Одеській області у формі відмови виплатити заборгованість по пенсії ОСОБА_1 ; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заборгованість по пенсійним виплатам пенсіонеру ОСОБА_1 з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 181 123,35 грн.

Ухвалою судді від 06.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

17.11.2021 року ДУ ТМО МВС України по Одеській області видала ОСОБА_1 довідку № 33/36- 4677 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” із зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про проведення перерахунку основного розміру пенсії відповідно до нової довідки про розмір грошового забезпечення.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом повідомило ОСОБА_1 , що відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2022 по справі № 420/27083/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено:

визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Одеській області» № 33/36-4677 від 17.11.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.92 N 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. N 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»;

зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по Одеській області» №33/36-4677 від 17.11.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.92 N 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням раніше виплачених сум.

Ознайомившись, 30.09.2022, з матеріалами пенсійної справи позивача, адвокатом Марченко В.В. був виявлений розрахунок від 08.07.2022 щодо заборгованості, яка накопичилась з огляду на недоплату пенсії в період з грудня 2019 року по липень 2022 року в сумі 170331 грн 81 коп.

Адвокат Марченко В.В. в інтересах позивача надіслав відповідачу заяву в якій просив виплатити заборгованість, яка накопичилась з огляду на недоплату в період грудня 2019 року по липень 2022 року в сумі 170331 грн 81 коп. ОСОБА_1 .

У відповідь на цю заяву надійшов лист від 18.11.2022 № 19153-16752/М-02/8-1500/22, відповідно до якого Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2022 по справі № 420/27083/21, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії. Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно з пунктом 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень, або їх перевищення всупереч цьому кодексу чи Державному бюджету України, с порушенням бюджетного законодавства. Враховуючи вищезазначене, погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. У зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги", починаючи з 1 квітня 2021 року асигнування з державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат Пенсійний фонд України. Доплата пенсії за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2022 по справі № 420/27083/22 за період з 01.12.2019 по 31.07.2022 в сумі 170331,81 грн, буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з державного бюджету України.

Отже, 8 липня 2022 року відповідачем нарахована, але не виплачена в повному обсязі пенсія за період з 1 грудня 2019 року по 31 липня 2022 року в сумі 170331 грн 81 коп., у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить стягнути цю суму.

Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 по справі № 802/1933/18-а.

Такий порядок оскарження рішення, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п'ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.

Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а.

За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправним рішення, яке на погляд представника позивача прийнято в листі від 18.11.2022 № 19153-16752/М-02/8-1500/22, щодо проведення виплати на виконання судового рішення по справі № 420/27083/22.

Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися її права, свободи чи інтереси, то вона повинна була звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Тобто, якщо позивач вважає протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинені на виконання рішення ООАС від 11.03.2022 по справі № 420/27083/22, то він може звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції», Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. (Hornsby v. Greece № 18357/91).

У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини від в справі «Антонюк проти України» (заява № 17022/02) зазначено, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні.

Суд, у цій справі враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У пункті 54 даного Висновку йдеться про те, що згідно з тлумаченням Європейського суду з прав людини право на справедливий суд, зафіксоване в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, означає не лише те, що судове рішення повинно бути ухвалено в розумні строки, а й те, що воно повинно бути - коли це доречно - таким, яке можна ефективно виконати на користь сторони, яка виграла справу. Справді, Конвенція не передбачає теоретичного захисту прав людини, а має на меті гарантувати максимальну ефективність такого захисту.

При цьому, зазначений висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

При викладених вище обставинах, оскільки позовні вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, суд дійшов висновку про наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

Водночас суд зазначає, що статтею 378 КАС України передбачено право суду встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Пред'явлений адміністративний позов також містить ознаки заяви в порядку ст. 378 КАС України про зміну способу виконання рішення ООАС від 11.03.2022 по справі № 420/27083/22, зокрема зміну зобов'язання відповідача вчинити певну дію - «здійснити перерахунок пенсії» на «стягнення» перерахованої суми пенсії. Тобто спору щодо заборгованості між сторонами не існує і відповідач визнає свій обов'язок сплатити таку суму, проте така несплата обумовлена асигнуваннями з державного бюджету. Наведені у листі-відповіді пояснення непроведення виплати не є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо відмови у проведенні узгодженої ним же суми пенсії. При цьому період нарахування компенсації не закінчився, оскільки не проведено повну виплату позивачу доплати перерахованої пенсії, відтак включення в структуру позовної вимоги похідної вимоги на зміст встановлених судом правовідносин та висновки не впливає.

На підставі викладеного та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (м. Одеса, вул. Канатна, 83, 65012; ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Завальнюк

.

Попередній документ
109429390
Наступний документ
109429392
Інформація про рішення:
№ рішення: 109429391
№ справи: 420/66/23
Дата рішення: 07.03.2023
Дата публікації: 10.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (07.03.2023)
Дата надходження: 02.01.2023
Предмет позову: про стягнення заборгованості по пенсійним виплатам
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ЗАВАЛЬНЮК І В
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області
позивач (заявник):
Мотов Олександр Сергійович
представник позивача:
Марченко Валентин Валентинович