08 березня 2023 р. № 400/5961/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001,
про:визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
26 грудня 2022 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУНП в Миколаївській області) про:
визнання незаконним та скасування наказу № 1549 від 16.11.2021 (2022) року, яким позивача звільнено зі служби в поліції;
поновлення позивача на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 8 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області з 16.11.2022;
стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 16.11.2022 до прийняття судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказ відповідача від 16.11.2021 (2022) № 1549 є протиправним, оскільки відповідач не встановив належним чином факт вчинення позивачем порушення службової дисципліни. Висновок, який міститься в оскаржуваному наказі, стосується описання порушення, що інкримінується позивачу у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 386 Кримінального кодексу України, та якому буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження, при цьому причини та умови вчинення дисциплінарного проступку відповідачем не встановлені. Позивач вважає, що притягнення його дисциплінарної відповідальності є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях. В оскаржуваному наказі про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не зазначено, у чому саме полягало порушення позивача.
27.01.2023 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог від 10.01.2023 (а.с. 175-176), яка за своїм змістом є заявою про зміну предмету позову шляхом:
1) висунення нових похідних позовних вимог, а саме: визнання протиправним і скасування наказу відповідача від 16.12.2022 № 828 о/с, згідно з яким позивача звільнено зі служби в поліції, а також поновлення позивача на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 8 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області з 16.12.2022;
2) відмови від позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 16.11.2022 по 15.12.2022, а також щодо поновлення позивача на відповідній посаді з 16.11.2022.
Зміна предмету позову позивач аргументував тим, що на день подання позову (12.12.2022) у нього був відсутній наказ відповідача від 16.12.2022 № 828 о/с. Його він отримав лише 04.01.2023. На переконання позивача, підстави, які зазначені в позовній заяві для скасування наказу 16.11.2021 (2022) № 1549, повністю дублюються для скасування наказу від 16.12.2022 № 828 о/с.
У відзиві на позовну заяву від 10.01.2023 № 42/27-2023 (а.с. 54-67) відповідач заперечив проти позову і просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі. Відзив аргументовано, зокрема, тим, що 23.09.2022 слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, в межах кримінального провадження № 62022150010000364 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, позивачу повідомлено про підозру у вчинені злочину. Проте, проігнорувавши відомчі нормативні акти, прийняті на виконання законодавства, при отриманні підозри про злочин позивач не повідомив про цей факт своє керівництво. Також у цих діях вбачаються порушення вимог частини першої статті 22 Закону України «Про запобігання корупції». Крім цього, вже у межах службового розслідування позивач відмовився надати відповідній дисциплінарній комісії пояснення, що на думку відповідача, свідчить про порушення позивачем вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, Правил етичної поведінки поліцейських, а також Присяги поліцейського. На час проведення службового розслідування позивач мав дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність», оголошену наказом відповідача від 16.09.2022 № 1244.
Позивач правом на надання відповіді на відзив не скористався.
27.12.2022 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, про проведення її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також про витребування у відповідача деяких доказів.
На виконання ухвали суду від 27.12.2022 в частині витребування доказів позивач надав 03.01.2023 витребуванні в нього докази (а.с. 48).
У свою чергу, відповідач до відзиву на позовну заяву 10.01.2023 № 42/27-2023 додав витребувані судом докази, за винятком належним чином завіреної копії трудової книжки позивача. У листі управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 03.10.2023 № 15/14-2023 (а.с. 126) вказано, що всі особові справи та матеріали стосовно працівників та колишніх працівників Головного управління Національної поліції в Миколаївській області евакуйовані і надати копію заповнених сторінок трудової книжки ОСОБА_1 не має можливості.
Суд розглянув справу № 400/5961/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши заяви сторін по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 07.11.2015 № 1о/с «По особовому складу» (а.с. 128, зворотній бік) позивача призначено з 07.11.2015 як такого, який прибув з Міністерства внутрішніх справ, в порядку переатестування поліцейським Очаківськового відділу поліції.
Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 10.02.2021 № 85 о/с «По особовому складу» (а.с. 127) позивача призначено 10.02.2021 на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 8 Миколаївського районного управління поліції.
29.07.2022 Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві, зареєструвало в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 62022150010000364 відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 189 Кримінального кодексу України, за фактом можливого вимагання та одержання 28.07.2022 грошових коштів працівниками відділу поліції № 8 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, а саме: старшим інспектором реагування патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_2 та поліцейським сектору реагування патрульної поліції старшим сержантом поліції ОСОБА_1 .
Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 08.08.2022 № 1036 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії» (а.с. 131) за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП в Миколаївській області, у тому числі стосовно позивача, призначено службове розслідування.
У преамбулі наказу ГУНП в Миколаївській області від 08.08.2022 № 1036 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії» підставою для призначення відповідного розслідування зазначено доповідну записку т.в.о. начальника ВП № 8 Миколаївського РУП ГУНП від 30.07.2022 № 1780/68-2022 (а.с. 132).
У вказаній доповідній записці (а.с. 132) т.в.о. начальника ВП № 8 Миколаївського РУП ГУНП доповів начальнику ГУНП в Миколаївській області про те, що 28.07.2022 о 22:56 до відділення поліції № 8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення від ОСОБА_3 про те, що 15 хвилин тому заявника зупинили два працівника поліції, які були на авто Джип (марку не пам'ятає), безпідставно звинуватили в тому, що він знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, заявник відмовився пройти освідування, після чого, зі слів заявника, працівники поліції вимагали гроші в сумі 2000 гривень. На карту одного із працівників поліції дружина заявника перевела кошти через додаток у мобільному телефоні.
У наданих 29.07.2022 старшому інспектору СКЗ МРУП ГУНП в Миколаївській області поясненнях к-ну поліції Обращенко О. (а.с. 139) позивач заперечив факт вимагання в ОСОБА_3 та отримання ним грошових коштів у сумі 2000 грн за нескладання протоколу про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом у нетверезому стані.
05.09.2022 до відповідача надійшов лист від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві (далі - ТУ ДБР у м. Миколаєві), від 29.08.2022 № 16-04-12412-22 (а.с. 159), яким, у тому числі, повідомлено відповідача про те, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022150010000364 від 29.07.2022 за фактом можливого вимагання та одержання 28.07.2022 позивачем грошових коштів в сумі 2000 грн, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 189 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
На підставі Висновку службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни працівниками поліції ГУНП в Миколаївській області від 07.09.2022 (а.с. 161-165) та матеріалів службового розслідування (а.с. 132-160) відповідач прийняв наказ від 16.09.2022 № 1244 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП області» (а.с. 166-168).
Відповідно до пункту 2 наказу ГУНП в Миколаївській області від 16.09.2022 № 1244 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП області» (а.с. 166-168) за вчинення дисциплінарного проступку позивача попереджено про неповну службову відповідність.
Згідно з преамбули вищенаведеного наказу за результатами службового розслідування встановлено, що позивач вчинив такі порушення службової дисципліни (протиправні діяння):
1) не вжив заходів щодо документування виявленого правопорушення та притягнення винного ( ОСОБА_3 ) до відповідальності, не доповів про подію керівництву, не склав протоколу про адміністративне правопорушення, чим порушив вимоги статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), пункту 4 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941 (далі - Інструкція № 1376), пункту 5 розділу І Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853 (далі - Інструкція № 1395), та пункту 2.7 посадової інструкції;
2) допустив надзвичайну подію щодо внесення відомостей за повідомленням ОСОБА_3 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), чим порушив вимоги пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) і частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Наказ ГУНП в Миколаївській області від 16.09.2022 № 1244 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП області» (а.с. 166-168) позивач у судовому порядку не оскаржив.
23.09.2022 Перший слідчий відділу ТУ ДБР у м. Миколаєві вручив позивачу Повідомлення про підозру від 23.09.2022 (а.с. 49-52), що підтверджується заявою представника позивача про надання доказів від 28.12.2022 (а.с. 48).
У вказаному Повідомленні про підозру зазначено:
«… На підставі викладених фактичних обставин кримінального правопорушення ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.»
27.09.2022 Заводський районний суд міста Миколаєва постановив ухвали:
про відсторонення підозрюваного у кримінальному провадженні № 62022150010000364 від 29.07.2022 року ОСОБА_1 від посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 8 МРУП ГУНП в Миколаївській області строком до 23.11.2022 року (а.с. 78);
про застосування до позивача, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід - домашній арешт, заборонивши йому цілодобово залишати місце проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; ухвала слідчого судді діє до 23.11.2022 включно (а.с. 79).
Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 27.09.2022 № 1281 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії» (а.с. 68) за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП в Миколаївській області, що мали місце 23.09.2022, стосовно позивача та ОСОБА_2 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.
Підставою для прийняття наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 27.09.2022 № 1281 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії» (а.с. 68) в абзаці першому його преамбули вказано інформацію про можливе порушення службової дисципліни з боку позивача і ОСОБА_2 , що надійшла до керівництва ГУНП в Миколаївській області 26.09.2022.
У доповідній записці начальника УГІ ГУНП в Миколаївській області підполковника поліції М. Пономаренка від 26.09.2022 № 1502/43-2022, адресованій начальнику ГУНП в Миколаївській області (а.с. 69), зокрема, зазначено, що 23.09.2022 Першим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Миколаєві вручило позивачу та ОСОБА_2 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 368 КК України. У той же час, позивач і ОСОБА_2 , не дотримуючись службової дисципліни, до теперішнього часу не інформували керівництво ВП № 8, Миколаївське РУП ГУНП та ГУНП області про вказану надзвичайну подію за їх участі щодо повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до пункту 1 наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 27.09.2022 № 653 о/с «Про відсторонення від виконання службових обов'язків» (а.с. 70) на час проведення службового розслідування позивача відсторонено від виконання службових обов'язків.
Від надання пояснень дисциплінарній комісії позивач відмовився на підставі статті 63 Конституції України, що підтверджується Актом про відмову надати пояснення, складеного дисциплінарною комісією 27.09.2022 (а.с. 87). Вказаний факт позивач підтвердив у позовній заяві.
Згідно з пунктом 1 наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 10.10.2022 № 1348 «Про продовження терміну проведення службового розслідування» (а.с. 82) термін службового розслідування, призначеного відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 27.09.2022 № 653 о/с «Про відсторонення від виконання службових обов'язків», продовжено до 25.10.2022.
За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією складено Висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни працівниками поліції ГУНП в Миколаївській області від 27.10.2022 (а.с. 110-122), відповідно до якого відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування (вручення 23.09.2022 Першим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Миколаєві позивачу та ОСОБА_2 повідомлень про підозру та не інформування про це керівництво ВП № 8, Миколаївське РУП ГУНП та ГУНП області), слід уважати такими, що підтвердилися.
В описовій частині вищенаведеного висновку встановлено такі обставини вчинення дисциплінарного проступку позивачем, а саме він:
1) не дотримуючись службової дисципліни, не інформував керівництво ВП № 8, Миколаївське РУП ГУНП та ГУНП області про надзвичайну подію за його та ОСОБА_2 участі щодо повідомлення їм ТУ ДБР у м. Миколаєві про підозру у вчиненні кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 368 КК України;
2) не надав дисциплінарній комісії пояснень щодо вчиненого ним дисциплінарного проступку;
3) використав службові повноважен з метою одержання неправомірної вигоди, а також недотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції» та загальновизнаних етичних норм поведінки, що призвело до несвоєчасного виявлення та усунення причин та умов, які сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
На підставі Висновку службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни працівниками поліції ГУНП в Миколаївській області від 27.10.2022 (а.с. 110-122) та матеріалів службового розслідування (а.с. 69-109) відповідач прийняв наказ від 16.11.2021 (у дійсності наказ прийнято у 2022 році) № 1549 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників відділення поліції № 8 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області» (далі - Наказ ГУНП № 1549) (а.с. 123-125).
Відповідно до пункту 2 Наказу ГУНП № 1549 (а.с. 123-125) за вчинення дисциплінарного проступку позивача наказано звільнити зі служби в поліції.
Згідно з абзацом шостим преамбули Наказу ГУНП № 1549 (а.с. 123-125) за результатами службового розслідування встановлено, що позивач вчинив порушення службової дисципліни, яке полягає в тому, що він не інформував керівництво відділення поліції № 8 Миколаївського районного управління поліції, Миколаївське районне управління поліції та ГУНП в Миколаївській області про надзвичайну подію за його участю щодо повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до пункту 2 Наказу ГУНП № 1549 (а.с. 123-125) позивача звільнено зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у такому протиправному його діянні як негайному неповідомленні керівництва ГУНП області про надзвичайну подію за його та ОСОБА_2 участі (повідомлення їм ТУ ДБР у м. Миколаєві про підозру у вчиненні кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 368 КК України), чим він порушив вимоги статті 1 Дисциплінарного статуту, частини першої статті 18 і частини першої статті 64 Закону № 580-VIII, частини п'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту і пункту 7 розділу IV Порядку № 893, пункту 5 розділу І і пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706 (далі - Правила етичної поведінки), що призвело до невиконання позивачем наказу ГУНП в Миколаївській області від 28.08.2021 № 1030 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни, попередження надзвичайних подій за участю поліцейських ГУНП в Миколаївській області» (далі - Наказ ГУНП № 1030).
Згідно з наказом ГУНП в Миколаївській області від 16.12.2022 № 828 о/с «По особовому складу» (далі - Наказ ГУНП № 828 о/с) (а.с. 129) позивача відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII звільнено зі служби в поліції (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту).
29.12.2022 відповідач супровідним листом від 16.12.2022 № 2973/14-2022 (а.с. 130, лицьовий бік) надіслав позивачу засобами поштового зв'язку Наказ ГУНП № 828 о/с, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта» від 29.12.2022 (а.с. 130, зворотній бік).
Вважаючи накази ГУНП № 1549 і № 828 о/с протиправними в частині стосовно ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Верховний Суд у постановах від 10.04.2019 у справі № 802/1150/17-а (пункт 46 мотивувальної частини) і від 26.01.2022 № 620/397/21 (пункт 58 мотивувальної частини) вказав на те, що під час правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Так, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктами 1, 2 і 3 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 19 Закону№ 580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15.03.2018 № 233-VIII.
Законом України № 2123-ІХ від 15.03.2022 «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі - Закон № 2123-ІХ) внесено зміни до Дисциплінарного статуту шляхом доповнення його новим розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Набрав чинності Закон № 2123-ІХ 01.05.2022.
Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022 та від 07.11.2022 № 757/2022 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб та з 21.11.2022 строком на 90 діб.
Статтею 1 Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 07.02.2023 № 2915-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Відтак воєнний стан в Україні був продовжений до 20.05.2023.
Отже, у період з 24.02.2022 по 20.05.2023 в Україні діє воєнний стан.
Згідно з частиною першої статті 26 розділу V Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Таким чином, у період дії воєнного стану службове розслідування щодо поліцейських проводиться з дотриманням особливостей, встановлених розділом V Дисциплінарного статуту. У разі колізії норм, закріплених в розділі V Дисциплінарного статуту з іншими нормами Дисциплінарного статуту чи інших законів України в період дії воєнного стану застосуванню підлягають норми розділу V Дисциплінарного статуту.
Аналогічний правовий висновок щодо вирішення колізії норм розділу V Дисциплінарного статуту з нормами інших законів України в період дії воєнного стану міститься в постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22.
Оскільки дисциплінарне провадження стосовно позивача, за результатами якого було прийнято оскаржувані накази, проводилось у період з 27.09.2022 по 27.10.2022, тобто в період дії воєнного стану, тому воно повинно було проводитись з урахуванням особливостей, визначених розділом V Дисциплінарного статуту.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Пунктами 1, 2 і 3 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Додаткові обов'язки поліцейських, крім основних, що визначені статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», закріплені у частині третій статті 1 Дисциплінарного статуту.
Частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту закріплено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до абзаців другого і третього пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893), службове розслідування призначається за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення, а також про повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.
Згідно з частиною першою статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службового розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Абзацом першим пункту 4 розділу ІІ Порядку № 893 встановлено, що у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Отже, у разі внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення та (або) повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення керівник приймає наказ про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії, в якому зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Абзацом першим частини третьою статті 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
Відповідно до пункту 2 розділу V Порядку № 893 службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Суд встановив, що 23.09.2022 Першим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Миколаєві вручило позивачу Повідомлення про підозру від 23.09.2022 (а.с. 49-52).
26.09.2022 начальник УГІ ГУНП в Миколаївській області підполковника поліції М. Пономаренка подав на ім'я начальник ГУНП в Миколаївській області полковника поліції Сергія Шайхета доповідну записку (а.с. 69), у якій, зокрема, зазначив, що 23.09.2022 Першим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Миколаєві вручило позивачу та ОСОБА_2 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 368 КК України.
На підставі інформації, наведеної у доповідній записці начальника УГІ ГУНП в Миколаївській області Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області прийнято наказ від 27.09.2022 № 1281 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії» (а.с. 68), який підписано начальником ГУНП в Миколаївській області.
Отже, службове розслідування призначено за письмовим наказом керівника, якому надано повноваження із застосування до позивача дисциплінарного стягнення, на підставі, яка передбачена пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893.
Відповідно до наказу ГУНП в Миколаївській області від 27.09.2022 № 1281 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії» (а.с. 68):
призначено за фактом можливих порушень службової дисципліни працівниками ВП № 8 Миколаївського РУП службове розслідування;
утворено дисциплінарну комісію у складі трьох поліцейських ГУНП в Миколаївській області та визначено її голову;
установлено строк проведення службового розслідування, а саме: у строки, встановленні статтею 26 Дисциплінарного статуту.
Крім цього, у преамбулі цього наказу вказано прізвища, ім'я, по батькові, посади поліцейських, стосовно яких воно проводитиметься.
Таким чином, службове розслідування призначено відповідачем у межах його повноважень, у порядку та спосіб, встановлені законодавством.
Згідно з пунктом 1 наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 10.10.2022 № 1348 «Про продовження терміну проведення службового розслідування» (а.с. 82) термін службового розслідування продовжено до 25.10.2022.
Відтак наказ про продовження службового розслідування був прийнятий на 13 день службового розслідування і продовжений на 15 календарних днів, тобто з дотриманням абзацу першого частини третьої статті 26 Дисциплінарного статуту.
За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією складено Висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни працівниками поліції ГУНП в Миколаївській області від 27.10.2022, який затверджений начальником ГУНП в Миколаївській області полковником поліції ОСОБА_4 (а.с. 110-122), і який за формою відповідає вимогам частин першої і другої статті 19 Дисциплінарного статуту та розділу VI Порядку № 893.
Враховуючи пункту 2 розділу V Порядку № 893, службове розслідування тривало по 27.10.2022, тобто воно було завершено на 17-ий день з дня прийняття рішення про його продовження (10.10.2022).
Отже, службове розслідування проведено з порушенням строків, які встановлені наказом ГУНП в Миколаївській області від 10.10.2022 № 1348 (а.с. 82) (25.10.20222 - будній день) і частиною третьою статті 26 Дисциплінарного статуту (строк службового розслідування може бути продовжений не більш ніж на 15 календарних днів).
Тобто службове розслідування стосовно позивача відповідач провів з порушенням строків, встановлених статтею 26 Дисциплінарного статуту.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частини другої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку, як сукупність зовнішніх його ознак, характеризується через протиправність дій або бездіяльності поліцейського, причинно-наслідковий зв'язок між шкідливими наслідками та порушенням службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Зі змісту Висновку службового розслідування від 27.10.2022 (а.с. 110-122), абзацу шостого преамбули і пункту 2 Наказу ГУНП № 1549 (а.с. 123-125) слідує, що на переконання відповідача, ОСОБА_1 вчинив протиправне діяння, а саме: бездіяльність, яка полягає в тому, що позивач не інформував керівництво відділення поліції № 8 Миколаївського районного управління поліції, Миколаївське районне управління поліції та ГУНП в Миколаївській області про надзвичайну подію за його участю щодо вручення 23.09.2022 Першим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Миколаєві йому Повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
Ця протиправна бездіяльність, як зазначає відповідач, призвела до невиконання позивачем вимог наказу ГУНП у Миколаївській області від 28.08.2021 № 1030 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни, попередження надзвичайних подій за участі поліцейських ГУНП в Миколаївській області» (а.с. 89-100) щодо негайного повідомлення керівництва ГУНП в Миколаївській області про надзвичайну подію за його участі (повідомлення про підозру).
Тобто у Наказі ГУНП № 1549 (а.с. 123-125) визначено, у чому полягає протиправна бездіяльність позивача. Тому суд відхилив як необґрутновані твердження позивача про те, що відповідач в оскаржуваному наказі не конкретизував кваліфікацію установленого порушення позивача.
При цьому суд зазначає, що діяння позивача, щодо якого йому вручено 23.09.2022 Повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, не було предметом цього службового розслідування, на чому помилково наголосили відповідач у відзиві, обґрунтовуючи порушення позивачем частини першої статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», та позивач у позовній заяві.
Зі змісту юридичної кваліфікації дисциплінарного проступку ОСОБА_1 , зазначеної в пункті 2 Наказу ГУНП № 1549 (а.с. 123-125), позивач, не виконавши вимоги Наказу ГУНП № 1030, допустив порушення:
пунктів 1, 2, 6 частини третьої статті 1, частини п'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту;
пунктів 1 і 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію»;
пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807;
пункту 5 розділу І та пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706.
З огляду на вищезазначене суд прийшов до висновку, що для встановлення наявності або відсутності у діянні позивача складу дисциплінарного проступку, необхідно з'ясувати, чи допустив позивач порушення вимог Наказу ГУНП № 1030 (а.с. 89-100).
Із зазначеним наказом позивач ознайомлений під особистий підпис, що підтверджується рядком 29 Відомості ознайомлення особового складу відділення поліції № 8 Миколаївського РУП (а.с. 101, зворотній бік).
Так, відповідно до абзаців один, два, три, двадцять один підпункту 1.31 пункту 1 Наказу ГУНП № 1030 (а.с. 92, 98) наказано начальникам галузевих служб та підрозділів, територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП у разі настання надзвичайної події або отримання будь-якого повідомлення про факт події за участю працівників Національної поліції України (підпорядкованого підрозділу; Управління поліції охорони; Управління патрульної поліції; поліцейських, що знаходяться у відрядженнях з ГУНП інших областей, тощо), у т.ч.:
- внесення до ЄРДР відомостей про скоєння злочину працівником поліції;
- повідомлення поліцейському про підозру; …,
організувати у підпорядкованому підрозділі негайне (але не пізніше 30 хвилин з моменту, як про подію стало відомо) інформування у телефонному режимі керівництва УГІ ГУНП, а також чергового по УГІ ГУНП (мобільний телефон: …) та забезпечити протягом 1 години надання на електронну адресу: …. розширеної довідки за особистим підписом з цих питань.
Отже, Наказом ГУНП № 1030 (а.с. 89-100) чітко визначено, що в ньому розуміється під терміном «надзвичайна подія», зокрема, до неї віднесено повідомлення поліцейському про підозру. А тому суд відхилив аргументацію позивача про те, що у спірних правовідносинах повідомлення поліцейському про підозру не відноситься до надзвичайної події.
Однак, Наказом ГУНП № 1030 (а.с. 89-100) обов'язок щодо негайного повідомлення керівництва УГІ ГУНП в Миколаївській області про надзвичайну подію за його участі, у тому числі про повідомлення поліцейському про підозру, покладено виключно на начальників галузевих служб та підрозділів, територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП в Миколаївській області.
Суд встановив, що позивач з 10.02.2021 (а.с. 127) до звільнення зі служби в поліції (а.с. 123-125) проходив службу на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 8 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, тобто на посаді, яка не відноситься до посад начальників галузевих служби чи підрозділів, територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП в Миколаївській області.
Таким чином, Наказом ГУНП № 1030 (а.с. 89-100) не було покладено на позивача обов'язок щодо негайного інформування керівництва УГІ ГУНП в Миколаївській області про надзвичайну подію (повідомлення про підозру) за своєї участі чи участі інших поліцейських.
З огляду на зазначене суд прийшов до висновку, що позивач не порушив вимоги Наказу ГУНП № 1030 (а.с. 89-100), не інформувавши своє безпосереднє керівництво про вручення йому підозри, оскільки цим наказом на нього не був покладений такий обов'язок.
Не встановлений такий обов'язок і в правових нормах, на порушення позивачем яких вказав відповідач в пункті 2 Наказу ГУНП № 1549 (а.с. 123-125), а саме:
у пунктах 1, 2, 6 частини третьої статті 1, частині п'ятій статті 15 Дисциплінарного статуту;
у пунктах 1 і 2 частини першої статті 18, частині першій статті 64 Закону України «Про Національну поліцію»;
у пункті 7 розділу IV Порядку № 893;
у пункті 5 розділу І та пункті 1 розділу ІІ Правил № 1179.
Отже, бездіяльність позивача щодо неінформування керівництва відділення поліції № 8 Миколаївського районного управління поліції, Миколаївського районного управління поліції та ГУНП в Миколаївській області про вручення йому підозри відповідно до вимог Наказу ГУНП № 1030 (а.с. 89-100) не є протиправною, і, як наслідок, в його діянні відсутній склад дисциплінарного проступку.
При цьому відповідач необґрунтовано дійшов до висновку про порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 6 частини третьої статті 1, частини п'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту, пунктів 1 і 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 7 розділу IV Порядку № 893, пункту 5 розділу І та пункту 1 розділу ІІ Правил № 1179, оскільки ними безпосередньо не встановлено обов'язок поліцейських інформувати своє керівництво про вручення їм повідомлень про підозру.
Обґрунтовуючи правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у Висновку службового розслідування від 27.10.2022 (а.с. 110-122), в Наказі ГУНП № 1549 (а.с. 123-125) та у відзиві на позовну заяву відповідач наголосив на тому, що позивач також протиправно не сприяв у проведенні службового розслідування, а саме: відмовився надати пояснення.
Згідно з частиною п'ятою статті 15 Дисциплінарного статуту кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Частиною дев'ятою статті 15 Дисциплінарного статуту встановлено, що уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:
1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;
3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Згідно з підпунктами 4 і 5 пункту 1 розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1356/32808, дисциплінарна комісія під час проведення щодо поліцейського службового розслідування має право одержувати в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів службового розслідування; вивчати документи, що мають стосунок до службового розслідування, у разі потреби знімати з них копії і долучати до матеріалів службового розслідування.
Отже, на поліцейських покладено обов'язок сприяти проведенню службового розслідування, у тому числі, надавати пояснення щодо відповідних обставин справи.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови (частина третя статті 18 Дисциплінарного статуту).
Таким чином, надання пояснень поліцейським, стосовно якого проводиться службове розслідування, є його правом, а не обов'язком. При цьому такий поліцейський має право користуватися під час службового розслідування правничою допомогою.
Згідно з частиною першою статті 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Відтак існує колізія правових норм:
з одного боку, відповідно до статті 15 Дисциплінарного статуту сприяти проведенню службового розслідування, у тому числі, надавати пояснення щодо відповідних обставин справи, що є обов'язком поліцейського;
з іншого боку, відповідно до статті 63 Конституції України і статті 18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитись від надання пояснень, і за це він не несе юридичної відповідальності.
Згідно з частиною третьою статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
З огляду на вище наведене, суд прийшов до висновку, що обов'язок поліцейського сприяти проведенню службового розслідування не позбавляє його конституційного права на відмову від надання пояснень стосовно себе, і за використання такого права він не може бути притягнутий до юридичної відповідальності.
Тому твердження відповідача про те, що позивач протиправно не сприяв у проведенні службового розслідування, відмовившись надати пояснення, є необґрунтованим і суперечить приписам статті 63 Конституції України і статті 18 Дисциплінарного статуту.
Що стосується застосування відповідачем до позивача такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення із служби в поліції, суд зазначає наступне.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції (частина третя статті 13 Дисциплінарного статуту).
Абзацом першим частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
У пункті 2 Наказу ГУНП № 1549 (а.с. 123-125) зазначено, що при виборі виду дисциплінарного стягнення враховано попереднє дисциплінарне стягнення позивача «попередження про неповну службову відповідність», оголошене наказом ГУНП від 16.09.2022 № 1244.
Тобто відповідач застосував до позивача дисциплінарне стягнення (звільнення зі служби в поліції), яке є більш суворим дисциплінарним стягненням, за попереднє його дисциплінарне стягнення (попередження про неповну службову відповідність), з дотриманням вимог статті 29 Дисциплінарного статуту.
Поряд з цим, відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно з частиною третьою статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є наявність заохочень (підпункт 3 частини четвертої статті 19 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини п'ятої статті 19 Дисциплінарного статуту для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Суд встановив, що позивач під час проходження служби в органах внутрішніх справ і в органах Національної поліції України неодноразово заохочувався, а саме був нагороджений:
12.04.20210 відзнакою МВС України «За відзнаку в службі» ІІ ступеня (а.с. 2, зворотній бік);
22.07.20216 відомчою заохочувальною відзнакою Міністерства внутрішніх справ України - медаллю « 10 років сумлінної служби» (а.с. 2, лицьовий бік).
Також позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 , виданого Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області 07.09.2016 (а.с. 2, лицьовий бік).
У Висновку службового розслідування від 27.10.2022 (а.с. 110-122) і в Наказі ГУНП № 1549 (а.с. 123-125) нічого не зазначено про врахування при визначені виду стягнення вищезазначених пом'якшуючих обставин, про які відповідачу достеменно було відомо. Ці факти відповідачем не були оцінені.
Тому Наказ ГУНП № 1549 (а.с. 123-125) не відповідає вимогам частин третьої та четвертої статті 19 Дисциплінарного статуту.
З огляду на вищенаведене суд прийшов до висновку, що пункт 2 Наказу ГУНП № 1549 (а.с. 123-125), відповідно до якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення його зі служби в поліції, є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки:
відповідне службове розслідування стосовно позивача проведено з порушенням строків, встановлених статтею 26 Дисциплінарного статуту;
у бездіяльності позивача щодо неінформування керівництва відділення поліції № 8 Миколаївського районного управління поліції, Миколаївського районного управління поліції та ГУНП в Миколаївській області про вручення йому підозри відповідно до вимог Наказу ГУНП № 1030 (а.с. 89-100) відсутній склад дисциплінарного проступку;
позивач відповідно до статті 63 Конституції України і статті 18 Дисциплінарного статуту мав право не надавати пояснення стосовно себе під час проведення службового розслідування, і за відмову від надання таких пояснень його не може бути притягнуто до юридичної відповідальності;
під час визначення виду дисциплінарного стягнення відповідач не врахував і не надав оцінку пом'якшуючим обставинам, чим допустив порушення вимог статті частин третьої та четвертої статті 19 Дисциплінарного статуту.
Крім цього, оскільки відповідно до частини третьої статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення, застосоване до позивача Наказом ГУНП № 1549 (а.с. 123-125), виконане (реалізоване) шляхом видання відповідачем Наказу ГУНП № 828 о/с (а.с. 129), останній наказ також є протиправним і підлягає скасуванню.
Законом № 580-VIII не встановлено правові наслідки скасування наказу про звільнення поліцейського.
У постанові Верховного Суду України від 17.02.2015 у справі № 21-8а15 та постанові Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 400/2741/19 висловлена правова позиція, що у відносинах публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство треба застосовувати у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі.
Тому до спірних правовідносин в частині правових наслідків скасування наказу про звільнення поліцейського підлягають застосуванню загальні положення трудового законодавства.
Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Враховуючи, що суд встановив факт незаконного звільнення позивача зі служби в поліції, з метою відновлення порушеного права позивача на працю, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині поновлення на службі в поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 8 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області підлягають задоволенню.
Оскільки позивача звільнено 16.12.2022, тому позивач підлягає поновленню на службі в поліції з 17.12.2022.
Як наслідок, позовні вимоги щодо поновлення позивача на відповідній посаді з 16.12.2022 не підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16.12.2022, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
У постанові Верховного Суду України від 14.01.2014 у справі № 21-395а13 та постанові Верховного Суду від 21.04.2021 № 640/6398/19 висловлена правова позиціюя, згідно з якою суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за встановленими законодавством правилами.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абзацом першим пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводяться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата (абзац третій пункт 2 Порядку № 100).
Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Абзацом першим пункту 9 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі - Порядок № 260), встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
З наведеного випливає, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Відтак при нарахуванні розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу поліцейського необхідно брати до уваги відповідну кількість календарних днів.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 26.04.2019 у справі № 815/1829/17.
Згідно з Наказом ГУНП № 828 о/с (а.с. 129) позивача звільнено зі служби в поліції 16.12.2022.
Тому відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку № 100 середня заробітна плата (грошове забезпечення) позивача обчислюється за жовтень і листопад 2022 року, як за два календарні місяці роботи, що передували місяцю, в якому відбулася подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Зі змісту Довідки про доходи ОСОБА_1 , видану відповідачем 04.01.2023 (а.с. 169), слідує, що позивач відпрацював у жовтні та листопаді 2022 року всі календарні дні, а саме: відповідно 31 і 30 днів, всього - 61 календарний день. Позивач отримав грошове забезпечення за жовтень в розмірі 8494,42 грн, а за листопад - 9311,70 грн, всього за ці два місяці - 17806,12 гривень.
Відповідно до абзацу першого пункту 6 Порядку № 260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Відтак розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 291,90 грн (17806,12 грн / 61 календарних днів ? 291,90 грн).
Вимушений прогул включає період з 17.12.2022 (день, наступний за звільненням) по 08.03.2023 (день постановлення рішення суду про поновлення на посаді) та складає 82 календарних дні.
Відповідно позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу за 16.12.2022 не підлягають задоволенню.
При цьому відповідач повинен виплатити позивачу за вимушений прогул середній заробіток у сумі 23935,80 грн (291,90 грн Х 80 календарних днів = 23935,80 грн) (сума без сплати податків та інших обов'язкових платежів, які стягуються під час виплати цієї суми поліцейському).
Грошове забезпечення позивача за один місяць становить 9048,90 грн (291,90 грн Х 31 (кількість календарних днів у грудні місяці) = 9048,90 грн).
Відповідно до пунктів 2 і 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду:
про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;
поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Тому рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.
Отже, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як позивач у справі про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Таким чином, судові витрати у справі відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297, 371 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001; код ЄДРПОУ: 40108735) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 16.11.2021 (2022) № 1549 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників відділення поліції № 8 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області».
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 16.12.2022 № 828 о/с «По особовому складу».
4. Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 8 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 17.12.2022.
5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001; код ЄДРПОУ: 40108735) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.12.2022 по 08.03.2023 в розмірі 23935 (Двадцять три тисячі дев'ятсот тридцять п'ять) гривень 80 копійок.
6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
7. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 8 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та стягнення з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001; код ЄДРПОУ: 40108735) середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 9048 (Дев'ять тисяч сорок вісім) гривень 90 копійок.
8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
9. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
10. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 08 березня 2023 року