02 березня 2023 року
справа №380/675/23
провадження № П/380/682/23
Львівський окружний адміністративний суд в складі
головуючої-судді - Морської Г.М.
за участю: секретаря судового засідання - Кованої В.А.
представника позивача - Шокала В.С.,
представника відповідача - Герасиміва В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕОЕКСПО» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів ,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖЕОЕКСПО" (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/210205/2 від 27.09.2022;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209230/2022/100006/2 від 03.11.2022;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900216/2 від 12.12.2022.
Ухвалою суду від 16.01.2023 відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 01.02.2023 суд задовольнив клопотання відповідача та призначив справу до розгляду у судовому засіданні.
У судовому засіданні 02.03.2023 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕОЕКСПО» (далі - ТОВ, позивач) та ФОП ОСОБА_1 (продавець), Грузія уклали Контракти №17/17-1 купівлі- продажу від 10.08.2017, від 14.10.2022 № 14/1, від 11.11.2022 № 14/2, предметом яких є зобов'язання Продавця продавати (поставляти), а покупця прийняти і оплатити свіжі зрізи Рускуса. На виконання контрактів позивач придбав товар. З метою митного оформлення товару ТОВ «ДЖЕОЕКСПО» 26.09.2022 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №UA209140/2022/101114, 02.11.2022 подало електронну митну декларацію №22UA209230003978U1, 09.12.2022 подало електронну митну декларацію №22UA209170098167U9. На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу пакет документів, які передбачені статтею 53 Митного Кодексу України, проте під час митного оформлення товару посадовою особою відповідача витребувані додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, за наслідками чого прийняті спірні рішення про коригування митної вартості за резервним методом від 27.09.2022 №UA209000/2022/210205/2, від 03.11.2022 № UA209230/2022/100006/2, від 12.12.2022 № UA209000/2022/900216/2 та визначено іншу митну вартість товарів. Позивач вважає протиправними спірні рішення відповідача, посилаючись на те, що митним органом не обґрунтовано свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Окрім цього, вказує, що оскаржуване рішення відповідача не містить передбачених ст.55 Митного кодексу України відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Наголошує, що обставини на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Позивач вважає спірні рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та просить суд задовольнити позов.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов та просив його задовольнити із підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову мотивуючи тим, що до митного оформлення надійшли митні декларації про ввезення позивачем на митну територію України товар «свіжі зрізи Рускуса». За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів та додатково наданих на вимогу митного органу, Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару та прийняті рішення про коригування митної вартості товарів від 27.09.2022 №UA209000/2022/210205/2, від 03.11.2022 № UA209230/2022/100006/2, від 12.12.2022 № UA209000/2022/900216/2.
Під час здійснення митного оформлення за МД №UA209140/2022/101114 від 26.09.2022 виявлено, що у ЦМР №0005 від 12.09.2022 гр.22 незаповнена, відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57 та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр.22. CMR- зазначається ім'я, адреса та відправника; у наданому до митного оформлення інвойсі є посилання на контракт та додатки до нього, додатки до митного оформлення не подані, що є порушенням частини 2 ст. 53 МКУ; у товаросупровідних документах відсутні відомості щодо таких складових митної вартості, як навантаження, перевантаження.
Під час здійснення митного оформлення за МД № UA209230/2022/003978 від 02.11.2022 виявлено, що відповідно до пункту №2.1 контракту №14/1 від 14.10.2022 передбачена партія товару у розмірі 200000 кг., відповідно враховуючи вартість 1.5 дол. США/кг, сума контракту мала би складати 300000 дол.США, проте пунктом 4.3 контракту зазначена сума 200000 дол. США; пунктом 6.3 зовнішньоекономічного договору передбачено надання сертифікату походження товару форми СПТ-1, разом з тим у наданому декларантом пакеті документів до митної декларації даний документ відсутній; пунктом 7.1 зовнішньоекономічного договору зазначено у вартість тари та упаковки входить до ціни товару, але інформація про вартість пакування не указана у рахунку - фактурі; наданий прайс-лист декларантом є фактично комерційною пропозицією та виданий після складання контракту; декларантом надано цінову довідку Львівської торгово-промислової палати, згідно якої фактично не можливо визначити довідкову ціну товару, адже у ній визначено ціну за пучок (40 гілочок) а не за кг, як у рахунку.
Під час здійснення митного оформлення за МД № UA2091700/2022/98167 від 09.12.2022 виявлено, що відповідно до умов контракту №14/2 від 11.11.2022 п.5 розрахунки за товар здійснюються на умовах післяплати, проте, у наданому до митного оформлення відсутні банківські реквізити для здійснення оплати; у товаросупровідних документах відсутні відомості щодо таких складових митної вартості, як навантаження, перевантаження. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі- продажу товару.
Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову, із підстав, викладених у відзиві.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕОЕКСПО» (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (продавець), Грузія уклали Контракт №17/17-1 купівлі- продажу від 10.08.2017, предметом якого є зобов'язання Продавця продавати (поставляти), а покупця прийняти і оплатити свіжі зрізи Рускуса.
На виконання вимог Контракту №17/17-1 від 10.08.2017, згідно Рахунку- фактури (Інвойсу) №5 від 12.09.2022 р., покупець придбав у продавця товар загальною сумою 3065,00 доларів США.
ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 26.09.2022 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №UA209140/2022/101114.
Разом із митною декларацією були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №17/17-1 від 10.08.2017 з додатками до Договору; рахунок-фактура №5 від 12.09.2022; договір №30/08/2022 від 30.08.2022; заявка №4 від 05.09.2022; рахунок №28/09 від 28.09.2022; автотранспортна накладна №0005 від 12.09.2022; копія митної декларації країни відправлення №C31440 від 14.09.2022; копія транзитної декларації Т1 №222154452144756Т941810 від 21.09.2022; прайс-лист б/н від 12.09.2022; заява від відправника б/н від 27.09.2022.
Згідно із ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару, а тому необхідно подати наступні відомості:
« 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».
У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані наступні документи: прайс-лист від постачальника (продавця); калькуляцію (довідку) від виробника від 27.09.2022.
27.09.2022 Львівською митницею прийняте рішення №UA209230/2022/210205/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого митна вартість товарів відкоригована у бік збільшення до загальної суми 12566,5 дол. США.
Вважаючи це рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
Надаючи оцінку доводам сторін, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з частиною 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Згідно протоколу обробки №2299267 від 26.09.2022 відповідачем витребувані додаткові документи, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідний протокол не містить.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.
Для підтвердження митної вартості товару декларант надав наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №17/17-1 від 10.08.2017 з додатками до Договору; рахунок-фактура №5 від 12.09.2022; договір №30/08/2022 від 30.08.2022; заявка №4 від 05.09.2022; рахунок №28/09 від 28.09.2022; автотранспортна накладна №0005 від 12.09.2022; копія митної декларації країни відправлення №C31440 від 14.09.2022; копія транзитної декларації Т1 №222154452144756Т941810 від 21.09.2022; прайс-лист б/н від 12.09.2022; заява від відправника б/н від 27.09.2022, інші некласифіковані документи, прайс-лист від постачальника, калькуляцію (довідку) від виробника від 27.09.2022.
Проте, митний орган дійшов висновку, що надані позивачем на запит додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.
За результатами проведеної консультації прийнято рішення про визначення митної вартості товарів, що імпортуються, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.
Приймаючи оскаржуване рішення відповідач вказав на наступні підстави:
«…Під час розгляду документів було виявлено наступне: у ЦМР гр. 22 незаповнена; у наданому до митного оформлення інвойсі є посилання на контракт, додатки до митного оформлення не подані; у товаросупровідних документах відсутні відомості щодо таких складових митної вартості як навантаження, перевантаження.
… на вимогу декларантом надано додаткові документи: ЦМР (продубльовано); документ із заголовком «прайс-лист». Ціни вказані на умовах СРТ, отже зазначений документ не може слугувати ціновою пропозицією необмеженому колу осіб. Інформаційний лист від ИП Сихарулидзе Зоя (відсутній переклад). Інші документи не надано.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість…».
Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності зважаючи на наступне.
З приводу посилання митного органу на те, що графа 22 товарно-транспортної накладної (CMR) не заповнена, суд зазначає наступне.
Так, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. До того ж, зазначена СМR містить надруковані реквізити відправника (у графі 1), що дають змогу його ідентифікувати та не суперечить вимогам Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.
Суд погоджується із позивачем, що наявність/відсутність окремих, необов'язкових реквізитів у СМR не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено.
Також представник відповідача у судовому засіданні визнав, що інформація графи 22 товарно-транспортної накладної (CMR) не впливає на числове значення вартості ввезеного товару.
Щодо посилання митного органу на те, що у наданому до митного оформлення інвойсі є посилання на контракт, додатки до якого до митного оформлення не подані, суд зазначає наступне.
У судовому засіданні судом досліджено, що у поданій до митного оформлення митній декларації, у графі 44 під кодом « 4103» міститься документ - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), зокрема це Доповнення №4 від 05.01.2022 та Доповнення №5 від 02.06.2022 до Контракту №17/17-1 від 10.08.2017.
Також, у Картці відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209140/2022/001698 зазначено, що до митної декларації були додані вищенаведені Доповнення до Контракту.
Позивач стверджує, що Доповнення №2 від 18.01.2019 р. та №3 від 05.11.2020 р., подавались до митного оформлення за попередніми деклараціями, зокрема за МД №100060/2020/350595 від 24.12.2020 р., МД №100320/2022/302471 від 27.01.2022 та іншими (додаються до позову - додаток 47), біля коду документа « 4103» у графі 44 зазначена буква «т», що відповідно до «Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012 р. свідчить про подачу декларантом таких документів з попередніми митними деклараціями та наявність їх у митного органу.
Суд у судовому засіданні 16.02.2023 зобов'язав відповідача надати докази, що спростовують дане твердження позивача про наявність вказаних документів у митного органу, проте дана вимога суду виконана не була.
Крім цього суд зауважує, що доповнення стосуються лише пролонгації договору, тобто продовження строку чинності документа. Відтак, Доповнення №4 від 05.01.2022 також передбачає продовження дії контракту. Окрім того в подальшому вказана обставина (відсутність додатків №2 та № 3) не стала причиною, що унеможливила оформлення відповідного товару у вільний обіг.
Щодо посилання митного органу на те, що у товаросупровідних документах відсутні відомості щодо таких складових митної вартості як навантаження, перевантаження, суд зазначає наступне.
За обраними нами умовами поставки CPT-Львів, термін «фрахт/перевезення оплачено до...» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. У даному випадку Фактурна вартість товару включає: Ціна товару + Митні збори та платежі в країні експорту + Навантаження + Транспортні витрати до кордону України + Транспортні витрати від кордону України до місця призначення.
Судом досліджено, що ТОВ «ЖУКТРАНСАВТО», перевізник імпортованого товару надав замовнику (ФОП ОСОБА_2 ) Заявку на перевезення №4 від 05.09.2022 р. та виставив рахунок №28/09 від 28.09.2022 р. на суму 920 дол. США.
Відтак, суд погоджується із позивачем, що перевізником у даному випадку вже включено у вартість наданих послух усі супутні послуги, такі зокрема як навантаження та перевантаження, без яких неможливе перевезення товару.
Дана обставина була також визнана представником відповідача у судовому засіданні.
Щодо посилання митного органу на те, що інформаційний лист від ФОП ОСОБА_3 про порядок формування ціни на поставлений товар був поданий до митного оформлення без перекладу із російської мови на українську, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом зовнішньоекономічний контракт про поставку товару від 10.08.2017 № 17/17-1 та додатки до нього також складений російською мовою і був прийнятий митницею без будь-яких зауважень, відтак позивач після відсутності зауважень митного органу щодо відсутності перекладу контракту додатково на вимогу митниці надав лист постачальника про порядок формування ним ціни товару.
На питання суду про причини вибіркового підходу до прийняття документів (контракт із додатками прийнятий митницею, а лист - ні) представник відповідача пояснень не надав.
З урахуванням наведеного, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості, у зв'язку із чим суд визнає протиправним та скасовує рішення Львівської митниці №UA209000/2022/210205/2 від 27.09.2022 року про коригування митної вартості товарів.
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕОЕКСПО» (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (продавець), Грузія уклали Контракт №14/1 купівлі-продажу від 14.10.2022 р., предметом якого є зобов'язання продавця продавати (поставляти), а покупця прийняти і оплатити свіжі зрізи Рускуса.
На виконання вимог Контракту №14/1 від 14.10.2022 р., згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №6 від 20.10.2022 р., покупець придбав у продавця товар, загальною сумою 4230,00 доларів США.
ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 02.11.2022 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №22UA209230003978U1.
Разом із митною декларацією були подані наступні документи: Зовнішньоекономічний контракт №14/1 від 14.10.2022; рахунок-фактура №6 від 20.10.2022; договір №20/10/2022 від 20.10.2022; заявка №6 від 20.10.2022 до Договору №20/10/2022 від 20.10.2022; рахунок №31-1 від 31.10.2022; автотранспортна накладна №0005 від 20.10.2022; копія транзитної декларації Т1 №22TR08020000336875 від 23.10.2022.
Згідно із ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару, а тому необхідно подати наступні відомості:
« 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».
У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані наступні документи: цінову довідку Львівської ТПП №19-09/593 від 21.10.2022; прайс-лист виробника б/н від 20.10.2022; калькуляцію вартості виробника від 17.10.2022; висновок ТПП Грузії №01-14/75 від 28.09.2022; видаткові накладні.
Проте, митний орган дійшов висновку, що надані позивачем на запит додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.
За результатами проведеної консультації прийнято рішення про визначення митної вартості товарів, що імпортуються, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.
03.11.2022 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА209230/2022/100006/2, згідно якого митна вартість товарів відкоригована у бік збільшення до загальної суми 11590,2 дол. США.
Вважаючи це рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
Приймаючи оскаржуване рішення відповідач вказав на наступні підстави:
«…Під час розгляду документів було виявлено наступне:
- Згідно п. 2.1 контракту передбачена партія товару у розмірі 200000 кг, відповідно враховуючи вартість 1,5 дол. США/кг, сума контракту мала би складати 300000 дол. США, але уп. 4.3контракту зазначена сума 200000 дол. США;
- п. 6.3 зовнішньоекономічного договору передбачено надання сертифікату походження товару форми СТ-1, разом з тим у наданому декларантом пакеті документів до митної декларації даний документ відсутній;
- у п. 7.1 зовнішньоекономічного договору зазначено вартість тари та упаковки входить до ціни товару, але інформація про вартість пакування не указана у рахунку- фактурі;
- прайс-лист наданий декларантом є фактично комерційною пропозицією та виданий після складання контракту;
- декларантом надано цінову довідку Львівської торгово-промислової палати, згідно якої фактично не можливо визначити довідкову ціну товару, адже у ній визначено ціну за пучок (40 гілочок), а не за кг яку рахунку.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість…».
Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності зважаючи на наступне.
З приводу посилання митного органу на те, що згідно п. 2.1 контракту передбачена партія товару у розмірі 200000 кг, відповідно враховуючи вартість 1,5 дол. США/кг, сума контракту мала би складати 300000 дол. США, але уп. 4.Зконтракту зазначена сума 200000 дол. США.
Суд відмічає, що вартість одиниці виміру поставленого товару 1кг становить 1,5 дол. США. Саме ця ціна відображена у договорі поставки та інвойсі.
Позивач стверджує, що при складанні контракту була допущена описка у визначенні загальної сими контракту, загальна сума контракту має складати 300000 дол. США.
Суд погоджується із позивачем, що вказане зауваження не може слугувати підставою для коригування митної вартості товару. Оскільки, за цією поставкою відправником був виставлений інвойс №6 від 20.10.2022 року на суму 4230, 00 дол. США, який слугує підтвердженням задекларованої нами вартості, де 1 кг товару = 1,5 дол. США.
З приводу посилання митного органу на те, що п. 6.3 зовнішньоекономічного договору передбачено надання сертифікату походження товару форми СТ-1, разом з тим у наданому декларантом пакеті документів до митної декларації даний документ відсутній.
Під час розгляду справи судом встановлено, що в інвойсі №6 від 20.10.2022, зазначено країну походження товару - Грузія, що не суперечить відомостям, наявним в інших основних документах, у тому числі митній декларації. Позивачем до митного оформлення було надано декларацію країни відправлення та Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №А063472 від 20.10.2022, у яких теж зазначена країна походження товару - Грузія.
Сторони у судовому засіданні визнали, що на підтвердження країни походження товару позивач подав до митного оформлення Сертифікат форми EUR.1 №А063472 від 20.10.2022, який підтверджує країну походження товару - Грузія та був прийнятий митним органом без зауважень.
Крім цього суд відмічає, що сертифікат походження товару форми СТ-1 не входить до переліку документів, передбачених ч.ч.2-3 ст.53 Митного кодексу України, відповідно, не є таким, що підтверджує митну вартість товару, відтак його відсутність (при наявності Сертифікату EUR.1 №А063472 від 20.10.2022) не може слугувати підставою для коригування митної вартості товару.
З приводу посилання митного органу на те, що у п. 7.1 зовнішньоекономічного договору зазначено вартість тари та упаковки входить до ціни товару, але інформація про вартість пакування не указана у рахунку- фактурі, суд зазначає наступне.
Так пунктом 3.1 Зовнішньоекономічного контракту №14/1 від 14.10.2022 р. передбачено, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах СРТ-Львів (у відповідності до Incoterms 2000).
За умовами поставки CPT Incoterms Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування. Отже, витрати на упаковку товару за умовами поставки CPT покладається на продавця.
Представник відповідача у судовому засіданні визнав той факт, що умови поставки СРТ-Львів (у відповідності до Incoterms 2000) передбачають включення до ціни товару витрат продавця на пакування товару.
Також у рахунку-фактурі №6 від 20.10.2022 вказано, що вартість упакування включена до ціни товарів на умовах поставки CPT-Lviv.
З приводу посилання митного органу на те, що декларантом надано цінову довідку Львівської торгово-промислової палати, згідно якої фактично не можливо визначити довідкову ціну товару, адже у ній визначено ціну за пучок (40 гілочок), а не за кг яку рахунку, суд зазначає наступне.
Судом досліджена цінова довідка, видана Львівською ТПП №19-09/593 від 21.10.2022, відповідно до якої станом на жовтень 2022 пропозиції щодо продажу свіжих гілок грузинського рускуса становлять 75,0 грн за пучок (40 шт).
Листом №19-09/668 від 21.11.2022 Львівська ТПП роз'яснює Цінову довідку, видану Львівською ТПП №19-09/593 від 21.10.2022, що грузинський рускус зростає в лісах, та не має стандартної маси. Вага 1 пучка грузинського рускуса становить 0,85-1,00 кг в залежності від довжини стебла.
Також судом встановлено, що до митного оформлення за вказаною митною декларацією заявлено 3350 зв'язок масою нетто 2820 кг загальною ціною 4230 дол. США.
Із аналізу даних документів слідує, що вага однієї зв'язки свіжих гілок грузинського рускуса становить: 2820 кг (загальна вага рускуса) / 3350 (кількість в'язок рускуса) = 0,84 кг вага однієї в'язки рускуса.
Відтак зазначена у контракті ціна та вага не суперечать Ціновій довідці Львівської ТПП №19-09/593 від 21.10.2022.
З урахуванням наведеного, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості, у зв'язку із чим суд визнає протиправним та скасовує рішення Львівської митниці №UA209230/2022/100006/2 від 03.11.2022 про коригування митної вартості товарів.
3. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕОЕКСПО» (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (продавець), Грузія уклали Контракт №14/2 купівлі-продажу від 11.11.2022 р., предметом якого є зобов'язання продавця продавати (поставляти), а покупця прийняти і оплатити свіжі зрізи Рускуса.
На виконання вимог Контракту №14/2 від 11.11.2022, згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №7 від 01.12.2022, покупець придбав у продавця товар, загальною сумою 5625,00 доларів США.
ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 09.12.2022 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №22UA209170098167U9.
Разом із митною декларацією були подані наступні документи: Зовнішньоекономічний контракт №14/2 від 11.11.2022; рахунок-фактура №7 від 01.12.2022; договір №21/11/2022 від 21.11.2022; заявка №7 від 01.12.2022 до Договору №21/11/2022 від 21.11.2022; рахунок №03/12 від 03.12.2022; автотранспортна накладна №318502 від 01.12.2022; копія митної декларації країни відправлення №С24857 від 01.12.2022; висновок ТПП Грузії №01-14/76 від 29.09.2022; цінова довідка Львівської ТПП №19-09/593 від 21.10.2022; лист Львівської ТПП №19-09/668 від 21.11.2022; прайс-лист №5 від 09.11.2022; видаткові накладні.
Згідно із ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару, а тому необхідно подати наступні відомості:
« 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».
У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані наступні документи: супровідний документ Т1 №22TR08020000381879 від 02.12.2022 р.
Проте, митний орган дійшов висновку, що надані позивачем на запит додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.
За результатами проведеної консультації прийнято рішення про визначення митної вартості товарів, що імпортуються, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.
12.12.2022 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2022/9000216/2, згідно якого митна вартість товарів відкоригована у бік збільшення до загальної суми 15450,0 дол. США.
Вважаючи це рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
Приймаючи оскаржуване рішення відповідач вказав на наступні підстави:
«…Під час розгляду документів було виявлено наступне:
- Відповідно до умов контракту №14/2 від 11.11.2022 п. 5, розрахунки за товар здійснюються на умовах післяплати, проте, у наданому до митного оформлення відсутні банківські реквізити для здійснення оплати;
- У товаросупровідних документах відсутні відомості щодо таких складових митної вартості як навантаження, перевантаження….
- прайс-лист наданий декларантом є фактично комерційною пропозицією;
- декларантом надано цінову довідку Львівської Торгово-промислової палати, датовану 21.10.2022, не може слугувати підтвердженням вартості до дати складання чинного Контракту, тобто такий, що не може слугувати підтвердженням вартості даної партії товару;
- видаткові накладні, (відсутні умови на яких здійснюється продаж товарів - самовивіз, доставка за рахунок продавця).
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість…».
Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності зважаючи на наступне.
З приводу посилання митного органу на те, що відповідно до умов контракту №14/2 від 11.11.2022 п. 5, розрахунки за товар здійснюються на умовах післяплати, проте, у наданому до митного оформлення відсутні банківські реквізити для здійснення оплати, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що розділ 12 Контракту №14/2 від 11.11.2022 містить банківські реквізити, за якими покупець має оплатити суму поставленого товару.
Представник відповідача у судовому засіданні не зміг пояснити чому митний орган вважає відсутніми банківські реквізити у договорі поставки.
З приводу посилання митного органу на те, що у товаросупровідних документах відсутні відомості щодо таких складових митної вартості як навантаження, перевантаження, суд висловив свою позицію вище.
Крім того представник відповідача у судовому засіданні визнав той факт, що поставка товару на умовах СРТ-Львів (у відповідності до Incoterms 2000) включає вартість навантаження, перевантаження у вартість товару і ці витрати несе продавець.
Щодо посилання митного органу на те, що декларантом надано цінову довідку Львівської Торгово-промислової палати, датовану 21.10.2022, не може слугувати підтвердженням вартості до дати складання чинного Контракту, тобто такий, що не може слугувати підтвердженням вартості даної партії товару, суд зазначає наступне.
Цінова довідка Львівської ТПП від 21.10.2022 року фіксує пропозиції з продажу певного товару.
За попередньою поставкою (митна декларація №22UА209230003978U1), позивачем імпортувався такий самий товар (свіжі зрізи гілки рускуса грузинського). До митного оформлення подавалась зазначена Цінова довідка Львівської ТПП №19-09/593 від 21.10.2022. Згодом, позивач надав лист з відповіддю Львівської ТПП №19-09/668 від 21.11.2022, де роз'яснюється, що грузинський рускус зростає в лісах, та не має стандартної маси. Вага 1 пучка грузинського рускуса становить 0,85-1,00 кг в залежності від довжини стебла.
Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України», методичні та експертні документи, видані Торгово-промисловою палатою в межах її повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
З приводу посилання митного органу на те, що декларантом надані видаткові накладні, (відсутні умови на яких здійснюється продаж товарів - самовивіз, доставка за рахунок продавця), суд зазначає наступне.
Форма видаткової накладної законодавством України не передбачена.
Суд дослідив подані до митного оформлення видаткові накладні, які містять усі необхідні реквізити як первинного документа, вимоги до якого передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Суд погоджується із позивачем, що жодним нормативним документом не визначено, що обов'язковим реквізитом первинного документа є умови, на яких здійснюється продаж товарів (самовивіз чи доставка за рахунок продавця).
З урахуванням наведеного, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Як встановлено судом, за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст.64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.
Як вбачається зі змісту графи 33 спірних рішень, то за результатами проведеної консультації:
- у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UА209000/2022/210205/2 від 27.09.2022 коригування відбулось на підставі митної декларації №UА100190/2022/027486 від 26.09.22, по якій тов. №13 оформлявся по ціні 4,2 Євро/кг (ціна товару, вказана в графі 45 МД, вирахувана по курсу EUR (гр.23 МД) поділена на вагу товару, зазначеного в гр.38 МД) по 6 (резервному) методу, що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром. Відповідач бере за джерело товар, країна походження якого NL (Нідерланди) натомість позивач імпортував товар (№1) країна походження якого GE (Грузія);
- у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209230/2022/100006/2 від 03.11.2022: зазначено, що джерелом інформації для коригування митної вартості на товар № 1 слугувала митна декларація № UA209140/2022/0113590 від 27.10.2022, однак при цьому відповідну декларацію не надає. Натомість до відзиву надано МД №22UА209140113590U8 від 27.10.2022, по якій тов. №11 оформлявся по ціні 4,1 дол. США/кг (ціна товару, вказана в графі 45 МД, вирахувана по курсу EUR (гр.23 МД) поділена на вагу товару, зазначеного в гр.38 МД) по 6 (резервному) методу, що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром. Відповідач бере за джерело товар, країна походження якого NL (Нідерланди) натомість нами імпортувався товар (№1) країна походження якого GE (Грузія);
- у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900216/2 від 12.12.2022 зазначено, що джерелом інформації для коригування митної вартості на товар № 1 слугувала митна декларація № UА401020/2022/053521 від 18.11.2022, однак при цьому відповідну декларацію не надає. Натомість до відзиву надано МД №22UА401020053521U3 від 18.11.2022, по якій тов. №2 оформлявся по ціні 4,12 дол. США/кг (ціна товару, вказана в графі 45 МД, вирахувана по курсу USD (гр.23 МД) поділена на вагу товару, зазначеного в гр.38 МД) по 6 (резервному) методу, що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром.
Судом встановлено, що у графах 43 відповідних митних декларацій, на підставі яких проведено коригування товару, вказувався код МВВ (метод визначення вартості) 6 свідчить про коригування митницею відповідної вартості та про незастосування основного методу визначення вартості. Тобто піднімаючи митну вартість на задекларований позивачем товар митниця скористалась не митною декларацією, де суб'єкти ЗЕД декларували товар за ціною угоди, а декларацією, по якій митниця підняла митну вартість, а в подальшому митну вартість товару, що поставлявся піднімають до вже піднятої вартості.
Дана обставина визнана представником відповідача у судовому засіданні.
Верховний Суд України у постанові від 05 лютого 2019 року у справі №816/1199/15, висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Враховуючи викладене, суд погоджується із позивачем, що відповідач брав як джерело митні декларації з невідповідними країнами походження. Очевидним є, що визначаючи митну вартість товарів за резервним методом, відповідач повинен брати за основу (для порівняння) митну вартість товару з тією ж країною походження, бо зрозуміло, що товари різних країн походження мають різну митну вартість.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.
Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржувані рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.
За таких обставин суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці №UA209000/2022/210205/2 від 27.09.2022 року про коригування митної вартості товарів.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці №UA209230/2022/100006/2 від 03.11.2022 року про коригування митної вартості товарів.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці №UA209000/2022/9000216/2 від 12.12.2022 року про коригування митної вартості товарів.
Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, 79000, м.Львів, вул.Костюшка,1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕОЕКСПО" (код ЄДРПОУ 41126797, 79022, м.Львів, вул.Героїв УПА, 76) сплачений судовий збір у сумі 2342 (дві тисячі триста сорок дві) грн. 16 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06 березня 2023 року.
Суддя Морська Г.М.