08 березня 2023 року справа № 320/8785/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач або ГУ ПФУ у Київській області), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 13.10.2022, просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500) щодо незарахування періоду стажу та заробітної плати за період з 01.01.2004 по 31.10.2008 та за грудень 2008 року за договором про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування №146 від 27.11.2017;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500) провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням фактично виплачених сум ОСОБА_1 за заявою від 15.12.2017 з 01.12.2017 враховуючи стаж та заробітну плату згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 в тому числі з врахуванням відомостей згідно договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, укладеного ОСОБА_1 27.11.2017 №146, з урахуванням стажу та заробітку за період з 01.01.2004 по 31.10.2008 та за грудень 2008 та по 31.07.2017 включно, з урахуванням індивідуального коефіцієнту для обчислення заробітної плати 4,81076 відповідно до розпорядження про проведення перерахунку пенсії за заявою від 15.12.2017 та з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2019 у справі №761/12271/18;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) різницю між фактично виплаченими сумами пенсії з 01.12.2017 до моменту прийняття рішення у справі;
- на підставі ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500) подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він є інвалідом ІІ групи з 12.06.2017, з 01.07.2022 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, у період з 12.06.2017 по 30.06.2022 він перебував на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві.
Позивач вказує, що 27.11.2017 між ним та Головним управлінням ДФС у м. Києві укладено договір про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування №146 (за період з 01.01.2004 по 31.12.2008), у зв'язку з чим на підставі заяви позивача від 15.12.2017, з 01.12.2017 проведено перерахунок його пенсії з урахуванням періоду стажу та заробітної плати за період з 01.01.2004 по 31.10.2008 та за грудень 2008 року. За результатами зазначеного перерахунку страховий стаж склав 18 років 8 місяців 11 днів та додатковий стаж 12 років 9 місяців. Розмір пенсії обчислено із заробітної плати, визначеної за період з 01.01.2004 по 31.07.2017 з індивідуальним коефіцієнтом по заробітній платі, що становить 4,81076.
Також позивач зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2019 у справі №761/12271/18 зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві провести перерахунок його пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%. На виконання вказаного судового рішення ГУ ПФУ в м. Києві з 21.12.2017 проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%. При цьому, листом від 31.12.2020 №32828-30930/П-03/8-2800/20 Пенсійний фонд України зазначив, що під час виконання вищевказаного судового рішення спеціалістами ГУ ПФУ в м. Києві встановлено нібито помилку в частині обчислення коефіцієнта заробітної плати при перерахунку пенсії позивача з 01.12.2017 (не вірно зазначено середню заробітну плату (дохід) в Україні за період з січня 2004 року по жовтень 2008 року та за грудень 2008 року), що начебто призвело до виплати пенсії у завищеному розмірі, у зв'язку з чим матеріали пенсійної справи приведено у відповідність.
На думку позивача, жодної помилки в частині обчислення коефіцієнта заробітної плати при здійсненні перерахунку за його заявою від 15.12.2017 допущено не було, перерахунок здійснено як працюючому пенсіонеру відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а відповідачем неправомірно фактично скасовано призначений ним правильний перерахунок пенсії за заявою від 15.12.2017, виключивши період стажу та заробітної плати позивача за період з 01.01.2004 по 31.10.2008 та за грудень 2008 року за договором про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування №146 від 27.11.2017, сплати за яким Пенсійний фонд України фактично здійснював до моменту виконання рішення від 17.09.2019 у справі №761/12271/18.
Зрозумівши, що після переведення на облік до ГУ ПФУ у Київській області під час проведення перерахунку його пенсії відповідачем не враховано період стажу та заробітної плати за період з 01.01.2004 по 31.10.2008 та за грудень 2008 року за договором про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування №146 від 27.11.2017, 30.08.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку його пенсії по стажу та заробітній платі згідно із вказаним договором, проте у відповідь на заяву позивача відповідач рішенням від 06.09.2022 №930100868825 відмовив у такому перерахунку його пенсії.
Позивач вважає вказане рішення про відмову у перерахунку пенсії позивача безпідставним і незаконним, таким, що не стосується суті порушеного права у неврахуванні періоду стажу та заробітної плати за період з 01.01.2004 по 31.10.2008 та за грудень 2008 року за договором про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування №146 від 27.11.2017, а також таким, що порушує його права.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк усунення недоліків позову, протягом якого позивачу необхідно було надати до суду уточнену позовну заяву (кількість примірників відповідно до кількості учасників справи), з урахуванням вказаних судом зауважень, в якій конкретизувати прохальну частину позову у пунктах 5, 6, 7, зазначивши вимоги зобов'язального характеру, які звернуті до відповідача; надати належне обґрунтування щодо необхідності залучення третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
13.10.2022 до Київського окружного адміністративного суду на виконання вимог ухвали суду від 28.09.2022 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої було додано уточнену позовну заяву від 13.10.2022.
При цьому позивач у заяві про усунення недоліків позовної заяви зазначив, що потреби у залученні третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві немає.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано докази у справі від сторін.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за наявними в пенсійній справі документами, пенсія позивачу призначена і виплачується відповідно до чинного законодавства України. Відповідач вказав, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи загального захворювання, розмір якого обчислено відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії позивача з дня її призначення обчислено з урахуванням заробітної плати, визначеної за всі періоди страхового стажу з 01.11.2008 по 31.07.2017 (коефіцієнт заробітної плати - 2,73426). При цьому, на підставі заяви позивача від 15.12.2017 з 01.12.2017 проведено перерахунок пенсії позивача згідно договору від 27.11.2017 №146 про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідач зазначив, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2019 №761/12271/18 ГУ ПФУ в м. Києві з 21.12.2017 проведено перерахунок пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, коефіцієнт заробітної плати склав 2,10461. Наголосив, що перерахунок пенсії на підставі заяви позивача від 15.12.2017 є недоцільним, оскільки зменшується коефіцієнт заробітної плати (з 2,73426 до 2,10461). Також відповідач повідомив, що позивачу з 01.04.2022 проведений масовий перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058, стаж враховано по 28.02.2022. За документами пенсійної справи страховий стаж позивача становить 26 років 6 місяців 13 днів (в тому числі додатковий стаж - 08 років 02 місяці 28 днів), коефіцієнт стажу (врахований по 28.02.2022) становить - 0,26500 по результатам автоматичного перерахунку з 01.04.2022 відповідно до абз. 5 ч. 4 ст. 42 Закону №1058. Середньомісячний заробіток для обчислення, при коефіцієнті 2,73426 становить 16915,01 (із врахуванням даних персоніфікованого обліку відповідно до сплати внесків з 01.11.2008 по 31.07.2017). З урахуванням особистих показників стажу та заробітної плати розмір пенсії позивача з 01.10.2022 склав 4134,23 грн., де: % для обчислення пенсії по інвалідності - 90; - розмір пенсії по інвалідності - 4034,23; - доплата 100 грн. з 01.07.2021 - 100,00; - розмір пенсії з надбавками 4134,23.
Не погоджуючись із доводами відповідача, представник позивача надав відповідь на відзив, у якій вказав, що відповідач у своєму відзиві не зазначив жодного аргументу, який би спростовував твердження позивача щодо порушення його права на пенсію.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
20.01.2023 до Київського окружного адміністративного суду від представника позивача - адвоката Білінського Богдана Петровича від 03.01.2023 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Білінського Богдана Петровича від 03.01.2023 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін - відмовлено.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим Червоноградським МВ УМВС України у Львівській області 27.01.2000, зареєстрований з 20.12.2019 за адресою: АДРЕСА_2 (т.1, а.с.10-14).
Згідно з довідкою Мироцького старостинського округу Бучанської міської ради Київської області від 10.06.2022 №252 позивач з 2019 року по теперішній час проживає, але не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1, а.с.15).
12.06.2017 позивачу встановлено другу групу інвалідності із загального захворювання, з 13.06.2019 при повторному огляді - довічно, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК від 13.06.2019 серії АВ №0999482 (т.1, а.с.148).
Також, з 12.06.2017 позивачу призначено пенсію по інвалідності 2-ї групи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача.
При цьому, з моменту призначення пенсії (з 12.06.2017) по 30.06.2022 позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, та з 01.07.2022 по цей час перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області.
Згідно з матеріалами пенсійної справи позивача, на дату призначення пенсії страховий стаж позивача становив 13 років 9 місяців 11 днів, врахований по 31.07.2017, та додатковий страховий стаж 12 років 9 місяців, коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35 % становив 0,35775.
Розмір пенсії позивача з дня її призначенні обчислено з урахуванням заробітної плати, визначеної за всі періоди страхового стажу з 01.11.2008 по 31.07.2017, коефіцієнт заробітної плати склав 2,73426.
При цьому, позивач є працюючим пенсіонером, що підтверджується записами трудової книжки позивача НОМЕР_3 від 25.06.1985 та не заперечується сторонами.
З 01.10.2017 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки - 3764,40 грн. та страхового стажу, один рік якого дорівнює 1%. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% становив 0,26500.
27.11.2017 між ОСОБА_1 та Головним управлінням ДФС у м. Києві укладено договір про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування №146 (за період з 01.01.2004 по 31.12.2008) (т.1, а.с.17-19), відповідно до підпунктів 3.1 - 3.3 пункту 3 якого позивач має здійснити доплату за період з 01.01.2004 по 31.12.2008 протягом 10 календарних днів з моменту підписання Договору.
27.11.2017 позивачем здійснено платіж у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на підставі договору про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування №146 (за період з 01.01.2004 по 31.12.2008) у сумі 80000,00 грн. (т.1, а.с.151).
08.12.2017 позивач подав до Головного управління ДФС у Київській області звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь (т.1 а.с.20-26).
15.12.2017 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням періоду стажу та заробітної плати за період з 01.01.2004 по 31.10.2008 відповідно до договору про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування №146 від 27.11.2017.
На підставі заяви позивача від 15.12.2017 та договору про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування №146, з 01.12.2017 позивачу проведено перерахунок його пенсії з урахуванням періоду стажу, набутого на підставі одноразової сплати до системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Розмір пенсії обчислено із заробітної плати, визначеної за період з 01.01.2004 по 31.07.2017. Коефіцієнт заробітної плати позивача склав 4,81076.
У подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2019 у справі №761/12271/18, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% при призначенні ОСОБА_1 пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, починаючи з 21.12.2017 та з урахуванням фактично виплаченої пенсії (т.1 а.с.56-58).
На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2019 у справі №761/12271/18 Головним управлінням ПФУ в м. Києві з 21.12.2017 проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%.
Листом від 31.12.2020 №32828-30930/П03/8-2800/20 Пенсійним фондом України повідомлено ГУ ПФУ в м. Києві та позивача про те, що під час виконання рішення суду спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві встановлено помилку в частині обчислення коефіцієнта заробітної плати, допущену при проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2017, а саме не вірно зазначено середню заробітну плату (дохід) в Україні за період з січня 2004 року по жовтень 2008 року та за грудень 2008 року, що призвело до виплати пенсії у завищеному розмірі. Матеріали справи приведено у відповідність. Коефіцієнт заробітної плати склав 2,10461.
При цьому повідомлено, що перерахунок пенсії позивача на підставі заяви від 25.12.2017 є недоцільним, оскільки зменшується коефіцієнт заробітної плати (з 2,73426 до 2,10461). Враховуючи зазначене, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2017 слід визначити із застосуванням коефіцієнта заробітної плати, встановленого станом на 30.11.2017, з 21.12.2017 - на виконання рішення суду від 17.09.2019 (т. 1, а.с.54).
У відповідь на адвокатський запит (вх.№24083/8 від 22.08.2022) листом від 26.08.2022 №1000-0202-8/81690 Головне управління ПФУ у Київській області повідомило позивачу про те, що за результатами проведеного перерахунку з 01.12.2017 страховий стаж позивача склав 18 років 8 місяців 11 днів та додатковий стаж 12 років 9 місяців, коефіцієнт страхового стажу 0,31417. При цьому розмір пенсії обчислено із заробітної плати, визначеної за період з 01.01.2004 по 31.07.2017. Осучаснена середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, застосовано в розмірі 3764,40 грн., індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі становить 4,81076 середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 18109,62 грн. (3764,40 х 4,81076).
У листі від 26.08.2022 №1000-0202-8/81690 зазначено про те, що при відпрацюванні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2019 у справі №761/12271/18 було виявлено допущену помилку при проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2017, тобто був невірно встановлений індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі. Пенсійну справу приведено у відповідність. Розмір пенсії обчислено із заробітної плати, визначеної за період з 01.11.2008 по 31.07.2017. Осучаснена середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески застосовано в розмірі 6186,32 грн., індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі становить 2,73426 середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 16915,01 грн. (6186,32 х 2,73426).
30.08.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням договору про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування №146 від 27.11.2017 (т.1 а.с.164).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06.09.2022 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з тих підстав, що заявнику був проведений масовий перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.04.2022, стаж було враховано по 28.02.2022 (т.1, а.с.52).
Не погоджуючись з діями відповідача щодо незарахування періоду стажу та заробітної плати за період з 01.01.2004 по 31.10.2008 та за грудень 2008 року за договором про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування №146 від 27.11.2017, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Пенсія за віком відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
В розумінні статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до положень статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
Кс = (См х Вс) / (100% х 12), де:
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85.
В свою чергу, як зазначено вище, порядок визначення розміру заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, врегульований статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де:
Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Отже, один із головних чинників при розрахунку заробітної плати для призначення пенсії є індивідуальний коефіцієнт заробітної плати (Кз), який визначається з п'ятьма знаками після коми. При цьому, коефіцієнт заробітної плати не є сталою величиною, а розраховується кожного разу при перерахунку пенсії у зв'язку зі змінами розміру заробітної плати.
Так, як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли внаслідок неправомірного, на думку позивача, застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивача з 01.12.2017 індивідуального коефіцієнта заробітної плати у розмірі 2,73426 замість необхідного 4,81076.
Відповідно до встановлених обставин справи, позивачу призначено пенсію з 12.06.2017 з урахуванням заробітної плати за період страхового стажу з 01.11.2008 по 31.07.2017. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати склав - 2,73426.
27.11.2017 між позивачем та Головним управлінням ДФС у м. Києві укладено договір про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування №146 (за період з 01.01.2004 по 31.12.2008) (т.1, а.с.17-19), відповідно до підпунктів 3.1 - 3.3 пункту 3 якого позивач має здійснити доплату за період з 01.01.2004 по 31.12.2008 протягом 10 календарних днів з моменту підписання Договору.
27.11.2017 позивачем здійснено платіж у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на підставі договору про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування №146 (за період з 01.01.2004 по 31.12.2008) у сумі 80000,00 грн. (т.1, а.с.151).
08.12.2017 позивач подав до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів за формою №Д6 (т.1 а.с.20-26).
В подальшому, 15.12.2017 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням періоду стажу та заробітної плати за період з 01.01.2004 по 31.10.2008 відповідно до договору про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування №146 від 27.11.2017.
На підставі заяви позивача від 15.12.2017, Головне управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, згідно з розпорядженням від 19.12.2017 № 868825 (т.1 а.с. 157), здійснило з 01.12.2017 перерахунок пенсії позивача.
Розмір пенсії визначено з урахуванням періоду страхового стажу з 01.01.2004 по 31.07.2017. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача склав 4,81076.
Розмір пенсії склав 5120,55 грн. (заробітна плата, з якої обчислюється пенсія 18 109,62 х коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи 0,31417) х відсоток для обчислення пенсії 90).
У свою чергу, розмір заробітної плати, з якої обчислюється пенсія - 18 109,62 грн. обчислено наступним чином: середня заробітна плата (дохід) в Україні за три роки 3764,40 х індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 4,81076.
В подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2019 у справі № 76112271/18 зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, починаючи з 21.12.2017.
Відповідно до рішення про перерахунок пенсії від 11.12.2019 № 930100865323 (т.1 а.с.40), на виконання рішення суду від 17.09.2019 у справі № 761/12271/18, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснило перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки страхового стажу 1,35% з 21.12.2017.
Розмір пенсії визначено з урахуванням періоду страхового стажу з 01.01.2004 по 31.07.2017. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача склав 2,10461.
Розмір пенсії після перерахунку на підставі рішення суду склав 3024,19 грн. (заробітна плата, з якої обчислюється пенсія 7922,59 х коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи 0,42413 (тобто 377/100х12)х1,35) х відсоток для обчислення пенсії 90).
У свою чергу розмір заробітної плати, з якої обчислюється пенсія 7922,59 грн., обчислено наступним чином: середня заробітна плата (дохід) в Україні за три роки 3764,40 х індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 2,10461.
Отже, за результатом перерахунку пенсії позивача на підставі рішення суду у справі №761/12271/18 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати зменшився з 4,81076 до 2,10461.
Обґрунтовуючи причини зменшення індивідуального коефіцієнта заробітної плати позивача за період страхового стажу з 01.01.2004 по 31.07.2017 відповідач у відзиві на позов зазначив, що під час виконання рішення суду у справі №761/12271/18 спеціалістами Головного управління встановлено помилку в частині обчислення коефіцієнта заробітної плати, допущену при проведенні перерахунку з 01.12.2017 (невірно зазначено середню заробітну плату в Україні за період з 01.01.2004 по 31.10.2008 та за грудень 2008 року), що призвело до виплати пенсії у завищеному розмірі.
Дослідивши довідку форми ОК-5 позивача щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу (т.1 а.с.178-183), розрахунок до розпорядження від 19.12.2017 № 868825 (т.1 а.с.158-159) та розрахунок до рішення про перерахунок пенсії від 11.12.2019 № 930100865323 (т.1 а.с.42-43), зокрема, в частині періоду з 01.01.2004 по 31.10.2008 та за грудень 2008 року, судом встановлено наступне.
Так, при перерахунку пенсії позивача на підставі заяви від 15.12.2017, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві розраховано коефіцієнт заробітної плати позивача за кожен місяць страхового стажу з 01.01.2004 по 31.10.2008 та за грудень 2008 шляхом ділення суми заробітної плати позивача за місяць, за який розраховується коефіцієнт на середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць, за який розраховується коефіцієнт.
Суд відмічає, що дані про розмір середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії містяться на офіційному сайті Пенсійного фонду України (https://www.pfu.gov.ua/statystyka/pokazniki-serednoyi-zarobitnoyi-plat/).
В той же час, при перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №761/12271/18, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві розраховано коефіцієнт заробітної плати за кожен місяць страхового стажу з 01.01.2004 по 31.10.2008 та за грудень 2008 шляхом ділення суми заробітної плати позивача за місяць, за який розраховується коефіцієнт на 6598,71 грн.
Суд нагадує, що за правилами частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де:
Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Зі змісту наведеної норми слідує, що в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи за кожен місяць визначається шляхом ділення суми заробітної плати позивача за місяць, за який розраховується коефіцієнт на середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Як свідчать встановлені обставини справи, договір про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (за період з 01.01.2004 по 31.12.2008) позивачем укладено 27.11.2017 (т.1 а.с.17-19).
Таким чином, враховуючи наведене вище правове регулювання, коефіцієнт заробітної плати позивача за період одноразової сплати єдиного внеску з 01.01.2004 по 31.10.2008 та за грудень 2018 року має обраховуватися шляхом ділення суми заробітної плати позивача за місяць, за який розраховується коефіцієнт на середню заробітну плату в Україні за листопад 2017 року.
Відповідно до відомостей з офіційного сайту Пенсійного фонду України (https://www.pfu.gov.ua/32389-pokaznyky-serednoyi-zarobitnoyi-platy-za-2017-rik/), розмір середньої заробітної плати для обчислення пенсії у листопаді 2017 року складав 6 598 гривень 71 коп.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві дійсно була допущена помилка під час перерахунку пенсії позивача на підставі заяви від 15.12.2017, зокрема в частині розрахунку коефіцієнта заробітної плати позивача за період з 01.01.2004 по 31.10.2008 та за грудень 2008 року шляхом ділення суми заробітної плати позивача за місяць, за який розраховується коефіцієнт на середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць, за який розраховується коефіцієнт, замість правильного - на середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь, тобто листопад 2017 року, розмір якої становить 6 598,71 грн.
Вказана помилка призвела до неправильного визначення індивідуального коефіцієнта заробітної плати в розмірі 4,81076 та завищення розміру пенсії позивача з 3024,19 грн. до 5120,55 грн.
В контексті наведеного варто зазначити, що досліджуючи форми ОК-5 позивача щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу (т.1 а.с.178-183), розрахунок до розпорядження від 19.12.2017 № 868825 (т.1 а.с.158-159) та розрахунок до рішення про перерахунок пенсії від 11.12.2019 № 930100865323 (т.1 а.с.42-43), за період з 01.01.2009 по 31.07.2017 судом установлено, що коефіцієнт заробітної плати позивача за кожен місяць визначено ГУ ПФУ в м. Києві однаково, зокрема шляхом ділення суми заробітної плати позивача за місяць, за який розраховується коефіцієнт на середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт, тобто відповідно до вимог частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розбіжностей у показниках заробітної плати позивача за кожен місяць страхового стажу та середньої заробітної плати в Україні за відповідний місяць судом не встановлено.
З огляду на те, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення суду у справі №761/12271/18 з урахуванням періоду страхового стажу з 01.01.2004 по 31.10.2008, за грудень 2018 року та по 31.07.2017 включно призвів до визначення індивідуального коефіцієнта заробітної плати позивача в розмірі 2,10461, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, згідно з рішенням про перерахунок пенсії № 930100868825 від 16.02.2021, розраховано пенсію позивача на підставі рішення суду у справі №761/12271/18, взявши за основу період стажу позивача з 01.11.2008 по 31.07.2017. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача склав 2,73426 (т.1 а.с.143).
Розмір пенсії визначено у розмірі 3314,04 грн. (заробітна плата, з якої обчислюється пенсія 10 292,85 х коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи 0,035775) х відсоток для обчислення пенсії 90).
У свою чергу розмір заробітної плати, з якої обчислюється пенсія 10 292,85 грн. обчислено наступним чином: середня заробітна плата (дохід) в Україні за три роки 3764,40 х індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 2,73426.
Як встановлено судом вище, 30.08.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою щодо перерахунку його пенсії по інвалідності відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням договору про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування №146 від 27.11.2017, тобто з урахуванням періоду з 01.01.2004 по 31.10.2008 та за грудень 2008 року (т.1 а.с.164).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06.09.2022 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності, оскільки заявнику був проведений масовий перерахунок пенсії відповідно до абз. 5 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.04.2022, стаж було враховано по 28.02.2022 (т.1, а.с.52).
Так, частиною четвертою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Із аналізу наведених вище норм встановлено, що органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які станом на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах.
Як свідчать матеріали пенсійної справи позивача, з 01.04.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 був проведений перерахунок пенсії відповідно до абзацу 5 частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатом перерахунку пенсії позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві зараховано стаж позивача по 28.02.2022 (26 років 6 місяців 13 днів, у тому числі додатковий стаж 8 років, 02 місяці 28 днів).
Згідно з рішенням про перерахунок пенсії з 01.04.2022 розмір пенсії позивача склав 4134,23 грн. (заробітна плата, з якої обчислюється пенсія 16 915,01 х коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи 0,26500 (318/100*12)*1) х відсоток для обчислення пенсії 90 + доплата 100 грн.).
У свою чергу, розмір заробітної плати, з якої обчислюється пенсія 16 915,01 грн. обчислено наступним чином: середня заробітна плата (дохід) в Україні за три роки 6186,32 х індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 2,73426.
Зі встановлених судом обставин вбачається, що при проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі рішення суду у справі №761/12271/18 та під час масового перерахунку з 01.04.2022, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати ОСОБА_1 визначався пенсійним органом з урахуванням відомостей про страховий стаж позивача за період з 01.11.2008 по 31.07.2017.
При цьому, перевіривши перерахунок пенсії позивача з 01.12.2017 на підставі заяви від 15.12.2017 з урахуванням періоду стажу та заробітної плати з 01.01.2004 по 31.10.2008 та за грудень 2008 року та по 31.07.2017 включно, який проведено пенсійним органом, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що перерахунок на підставі заяви від 15.12.2017 є недоцільним, оскільки зменшується коефіцієнт заробітної плати з 2,73426 до 2,10461, що підтверджується розрахунком до рішення про перерахунок пенсії від 11.12.2019 № 930100865323 (т. 1 а.с.42-43).
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що правових підстав для обчислення пенсії позивача з урахуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 4,81076 немає, оскільки такий підхід порушує принципи системи пенсійного забезпечення, яке здійснюється відповідно до вимог пенсійного законодавства і яким врегульовано спірні правовідносини, та беручи до уваги, що перерахунок пенсії позивача з врахуванням стажу з 01.01.2004 по 31.10.2008 та за грудень 2008 року призводить до визначення індивідуального коефіцієнта заробітної плати позивача в розмірі 2,10461 та відповідно зменшення розміру його пенсії, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо незарахування стажу з 01.01.2004 по 31.10.2008 та за грудень 2008, та зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача за заявою від 15.12.2017 з 01.12.2017, враховуючи стаж та заробітну плату згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 в тому числі з врахуванням відомостей згідно договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, укладеного ОСОБА_1 27.11.2017 №146, з урахуванням стажу та заробітку за період з 01.01.2004 по 31.10.2008 та за грудень 2008 та по 31.07.2017 включно, з урахуванням індивідуального коефіцієнту для обчислення заробітної плати 4,81076 відповідно до розпорядження про проведення перерахунку пенсії за заявою від 15.12.2017, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, суд відмічає, що станом на 01.04.2022 позивачу проведено масовий перерахунок пенсії відповідно до абз. 5 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу по 28.02.2022, а тому на момент звернення із заявою 30.08.2022 позивач мав менше як 24 місяці страхового стажу та минуло менше ніж два роки після попереднього перерахунку пенсії відповідно до вимог частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу за заявою від 15.12.2017 з 01.12.2017 з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2019 у справі №761/12271/18, суд зазначає наступне.
Так, 11.10.2017 набрав чинності Закон № 2148-VIII, яким внесено зміни, зокрема до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділ XV Прикінцевих та перехідних положень якого доповнено пунктами 4-3, 4-4.
Пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Відповідно до пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Аналіз вищезазначених норм Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» свідчить про те, що у разі перерахунку призначених пенсій до набрання чинності Законом № 2148-VIII застосовується величина оцінки одного року страхового стажу - 1%, а у разі призначення пенсії, застосовується величина 1,35%.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05.02.2020 у справі № 822/3781/17, від 27.04.2021 у справі № 200/2266/19-а, від 29.12.2021 у справі № 620/1492/19, від 14.09.2022 у справі № 825/381/18, від 15.09.2022 у справі № 377/287/19.
Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об'єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.
Як вбачається з матеріалів справи, пенсія була призначена позивачу відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом № 2148-VIII, у зв'язку з чим підлягала перерахунку з 01.10.2017 з урахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Як встановлено раніше, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2019 у справі №761/12271/18, що набрало законної сили, зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, починаючи з 21.12.2017.
На виконання вказаного рішення суду від 17.09.2019 у справі № 761/12271/18, згідно з рішенням про перерахунок пенсії № 930100868825 від 16.02.2021, ГУ ПФУ в м. Києві здійснило перерахунок ОСОБА_2 із застосуванням величини оцінки страхового стажу 1,35% з 21.12.2017.
Тобто, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2019 у справі №761/12271/18 ГУ ПФУ в м. Києві виконано, що не заперечується позивачем.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відсутність у судовому рішенні кінцевої дати виплати пенсії з урахуванням перерахунку не породжує у відповідача обов'язок довічно здійснювати виплату позивачу пенсії у розмірах, встановлених вказаним судовим рішенням.
Суд зауважує, що вказані норми пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не було визнано неконституційними, а отже у відповідача відсутні підстави не застосовувати їх при перерахунку пенсії позивача.
З огляду на викладене, підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу за заявою від 15.12.2017 з 01.12.2017 з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2019 у справі №761/12271/18 відсутні.
Що стосується позовної вимоги про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 різниці між фактично виплаченими сумами пенсії з 01.12.2017 до моменту прийняття рішення у справі, то суд зазначає, що дана вимога є похідною від основних вимог, а тому також задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо нарахування та виплати позивачу пенсії без урахування періоду стажу та заробітної плати за період з 01.01.2004 по 31.10.2008 та за грудень 2008 року за договором про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування №146 від 27.11.2017.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Беручи до уваги те, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, тобто ухвалено рішення суду на користь суб'єкта владних повноважень, підстави для встановлення судового контролю у суду відсутні.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено та підписано 08.03.2023.
Суддя Кушнова А.О.