08 березня 2023 року № 320/154/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ГРАНД БУРЖЕ”
до Державної податкової служби України
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “ГРАНД БУРЖЕ” із позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій Державної податкової служби щодо відмови у прийнятті до реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №8 від 12.11.2021 до податкової накладної №1 від 24.09.2018 та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників товариства з обмеженою відповідальністю “ГРАНД БУРЖЕ” №8 від 12.11.2021 до податкової накладної №1 від 24.09.2018 датою його фактичного отримання - 29.11.2021.
Позов мотивовано протиправністю відмови у прийнятті до реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, оскільки положеннями статті 192 Податкового кодексу не передбачено жодних обмежень у строках проведення відповідних коригувань, податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у разі збільшення (зменшення) суми компенсації на користь платника податку-постачальника.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що, зазначено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, оскільки позивачем пропущено строк подання розрахунку коригування більше чим на 1095 днів.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ГРАНД БУРЖЕ” є юридичною особою та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Київській області.
19.08.20185 між товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНД БУРЖЕ» та товариством з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд», укладено попередній договір №19/09-18 про укладення договору нежилого приміщення, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В., зареєстровано в реєстрі №5986.
20.08.2018 позивач направив товариству з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» рахунок №4 на оплату забезпечувального платежу по попередньому договору про укладення договору оренди нежитлового приміщення від 19.09.2018 №19/09-18-П у сумі 1 494 480,29 грн, який відповідно до банківської виписки оплачено 24.09.2018.
Відповідно до вимог пункту 187.1 статті 187, статті 201 Податкового кодексу України позивачем складено та направлено для реєстрації податкову накладну від 24.09.2018 №1 на суму 1 494 480,29 грн, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.10.2018.
10.11.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНД БУРЖЕ», товариством з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» та товариством з обмеженою відповідальністю «МСФО 16С» укладено Договір про передачу прав та обов'язків за Попереднім договором №17/09-18-П про укладення договору оренди нежитлового приміщення, посвідченого 09.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. за реєстровим №4123.
Відповідно п.4.у Договору у випадку відмови будь-якої із Сторін від укладення Основного договору або укладення нового Попереднього договору, як це передбачено п.2.3 цього Попереднього договору, та/або у випадку якщо укладання Основного Договору або Нового договору стане неможливим через обставини за які відповідає одна із сторін сплачений за Попереднім Договором забезпечувальний платіж підлягає поверненню Орендарю.
12.11.2021 позивачем платіжним дорученням №2219 повернуто товариству з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» забезпечувальний платіж у сумі 1 494 480,29 грн.
Відповідно до вимог пункту 192.1. статті 192 ПК України у разі часткового повернення попередньої оплати відповідно до вимог договору - необхідно відкоригувати податкові зобов'язання/кредит за рахунок виписки розрахунків коригування до складених по таких оплатах податкових накладних.
Враховуючи зазначені вимоги податкового законодавства товариством з обмеженою відповідальністю “ГРАНД БУРЖЕ” складено та направлено до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 12.11.2021 №8 до податкової накладної від 24.09.2018 №1.
Проте, товариством з обмеженою відповідальністю “ГРАНД БУРЖЕ” було отримано квитанцію № 1 в якій було зазначено, що розрахунок - коригування не прийнято податковим органом.
Підставою для не прийняття вказаного розрахунку коригування вказано наступне: «Порушено вимоги статті 102 ПК України та пункту 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.12.2010 № 1246, а саме: дата складання податкової накладної не може перевищувати більше ніж на 1095 календарних днів дату складання податкової накладної, до якої складено таких розрахунок коригування».
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач, вважаючи, що відповідач зобов'язаний здійснити реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За положеннями пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Аналогічна процедура реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них встановлена Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).
Згідно пункту 4 Порядку № 1246, до Єдиного реєстру податкових накладних вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Відповідно до пункту 5 Зазначеного Порядку податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
За приписами пункту 9 Порядку №1246 розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) до податкової накладної, складеної на отримувача (покупця) - платника податку, підлягає реєстрації:
постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних і вартісних показників у підсумку не змінює суми такої компенсації;
отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника (продавця), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).
Аналіз наведених норм свідчить про наявність у позивача права на внесення змін до податкової накладної, що була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку із зміною кількісних та вартісних показників, внесених до такої податкової накладної.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пункт 15 Порядку визначає, що у разі якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
При цьому, пункт 12 Порядку визначає, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Водночас, як вбачається, з матеріалів справи, підставою для відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування стало те, що вони подані пізніше 1095 календарних днів від дати складання податкової накладної, що, на думку відповідача, не відповідає положенням статті 102 Податкового кодексу України.
Проте, положення статті 102 Податкового кодексу України, у спірних відносинах не підлягають застосуванню, враховуючи таке.
Так, згідно пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Однак, матеріалами справи не підтверджено факт подачі позивачем заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених Податковим кодексом України, подання яких є предметом правового регулювання у пункті 102.5 статті 102 цього Кодексу.
Крім того, суд вважає помилковими твердження відповідача про те, що у разі, якщо повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг відбувається після спливу 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, то платник податків - продавець таких товарів/послуг не може застосовувати норми пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України і відкоригувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки таке твердження ґрунтується на помилковому тлумаченні норм податкового законодавства, так як статтею 192 Податкового кодексу України не передбачено жодних обмежень у строках проведення відповідних коригувань податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у разі збільшення (зменшення) суми компенсації на користь платника податку-постачальника.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № 810/30/16, від 07 листопада 2018 року у справі № 816/1403/17 та від 05 грудня 2019 року у справі № 820/3401/17, від 27.05.2021 року у справі №814/2620/16, яка враховуючи положення частини 4 статті 242 КАС України обов'язкова для врахування судом апеляційної інстанції.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що у Державної податкової служби України не було законних підстав для відмови у прийнятті спірних розрахунків коригування, а тому дії останнього, які полягають у відмові в реєстрації спірного розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними.
Водночас згідно пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З системного аналізу вказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання дій протиправними, зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Відтак, зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників товариства з обмеженою відповідальністю “ГРАНД БУРЖЕ” №8 від 12.11.2021 до податкової накладної №1 від 24.09.2018 датою його фактичного отримання - 29.11.2021, є дотриманням судом гарантій на те, що даний спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій, відмовляючи позивачу у реєстрації спірних розрахунків коригувань до податкових накладних.
Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відтак, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “ГРАНД БУРЖЕ” є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн. (платіжне доручення від 04.01.2022 №2467). Враховуючи задоволення позову у повному обсязі на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРАНД БУРЖЕ” задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №8 від 12.11.2021 до податкової накладної №1 від 24.09.2018.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників товариства з обмеженою відповідальністю “ГРАНД БУРЖЕ” №8 від 12.11.2021 до податкової накладної №1 від 24.09.2018 датою його фактичного отримання - 29.11.2021.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ГРАНД БУРЖЕ” судові витрати в розмірі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Державної податкової служби України.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “ГРАНД БУРЖЕ” (ідентифікаційний код 40975078, місцезнаходження: 08205, Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Соборна, буд.105-Б)
Відповідач - Державна податкова служба України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8)
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.