08 березня 2023 року м.Київ № 640/21906/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національної поліції України, у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб Національної поліції України щодо розгляду скарги, що зареєстрована за №К-8682 від 04.07.2022 та зобов'язати уповноважених осіб Національної поліції України розглянути скаргу, що була зареєстрована за №К-8682 від 04.07.2022, та письмово повідомити позивача про результати розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що подав скаргу на безкоштовну телефонну "гарячу лінію" Національної поліції України на дії співробітника Харківського районного управління поліції №2 ГУ Національної поліції в Харківській області ОСОБА_2 , що він відмовляється виконувати ухвалу суду. Скаргу було зареєстровано 02.07.2022, однак станом на день звернення до суду з позовом у цій справі відповіді не отримав.
Відповідач проти позову заперечував, стверджував, що скарга розглянута у відповідності до вимог Порядку від 15.11.2017 №930 та відповідь направлена на адресу позивача. Просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
02.07.2022 позивач подав скаргу на безкоштовну телефонну "гарячу лінію" Національної поліції України на дії співробітника Харківського районного управління поліції №2 ГУ Національної поліції в Харківській області ОСОБА_2 .
У скарзі позивач просив притягнути ОСОБА_2 до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності. До скарги позивачем було додано - відео та - аудіо файли.
Не отримавши жодної відповіді на своє звернення, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно із ст. 5 Закону України "Про звернення громадян" Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.
Статтею 19 Закону визначено обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.
Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
Статтею 20 цього Закону визначено термін розгляду звернень громадян.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Відповідно до п. 1, 2 Положення про Національну поліцію від 28 жовтня 2015 р. №877 Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Національна поліція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно із підпунктом 42 п. 4 Положення №877 Національна поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Національної поліції, підприємств, установ, закладів та організацій, що належать до сфери її управління.
Згідно із п. 1 Розділу II Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України від 15.11.2017 №930 звернення громадян, що надійшли до органів (підрозділів) поліції з використанням засобів поштового зв'язку, мережі Інтернет, електронного зв'язку (електронні звернення), через контактні центри державної установи «Урядовий контактний центр» та телефонну «гарячу лінію» Національної поліції України, приймаються, попередньо розглядаються та централізовано реєструються службою діловодства органу (підрозділу) поліції в день їх надходження, а ті, що надійшли в неробочий день і час, - наступного після нього робочого дня в журналі реєстрації звернень громадян (додаток 1) або на реєстраційно-контрольних картках (далі - РКК) (додаток 2), придатних для обробки персональними комп'ютерами.
Відповідно п.п. 3 п. 6 Розділу II Порядку №930 попередній розгляд звернень громадян здійснюється з урахуванням Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, та положень про структурні підрозділи апарату Національної поліції України, міжрегіональні територіальні органи поліції, територіальні органи поліції, а також організаційно-розпорядчих актів Національної поліції України, які визначають розподіл обов'язків керівництва органів (підрозділів) поліції.
Пунктом 20 Розділу II Порядку №930 усні звернення, що надійшли на телефонну «гарячу лінію» Національної поліції України (далі - «гаряча лінія») приймаються підрозділом забезпечення діяльності «гарячої лінії» (далі - контакт-центр) та заносяться до електронного реєстру вхідних дзвінків, які надходять на «гарячу лінію».
Пунктом 26 Розділу II Порядку №930 під час прийняття звернень до розгляду відповідальною особою протягом доби до електронного реєстру вхідних дзвінків, які надходять на «гарячу лінію», вноситься інформація про реєстрацію звернень у журналі реєстрації звернень громадян або РКК.
Згідно із п. 1 розділу IV Порядку №930 керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об'єктивного вирішення порушених авторами звернень питань.
Пунктом 4 цього розділу передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів (підрозділів) поліції, має права, визначені статтею 18 Закону України «Про звернення громадян».
Статтею 18 Закону України «Про звернення громадян» визначено права громадянина при розгляді заяви чи скарги.
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
знайомитися з матеріалами перевірки;
подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Відповідно до п. 6 розділу IV Порядку №930 звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.
Згідно із п. 7 розділу IV Порядку №930 щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін повинно бути прийняте одне з таких рішень:
1) прийняти до розгляду;
2) передати на вирішення до підпорядкованого органу (підрозділу) поліції;
3) надіслати за належністю до іншого державного органу або посадовій особі, якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції поліції, про що одночасно необхідно повідомити автора звернення;
4) залишити без розгляду за наявності підстав, визначених статтею 8 Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до п. 8 розділу IV Порядку №930 у разі доручення розгляду звернення, яке надійшло до центрального органу управління поліції, органам поліції, через які вона реалізовує свої повноваження на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, термін розгляду такого звернення обчислюється з дня надходження його до органу поліції вищого рівня й закінчується днем надання відповіді тим органом поліції, який його розглядав по суті.
Згідно із п. 10 розділу IV Порядку №930 за зверненнями громадян, за якими неможливо своєчасно закінчити перевірку та прийняти в установлений термін рішення, виконавець не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення цього терміну письмово доповідає керівнику органу поліції або його заступнику та порушує питання щодо продовження терміну розгляду в межах, установлених законодавством про звернення громадян. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.
Відповідно до п. 12 розділу IV Порядку №930 за результатами розгляду звернення громадянина виконавцем готується довідка про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні, яка доповідається керівнику органу (підрозділу) поліції разом з проектом відповіді заявнику. Керівник органу (підрозділу) проставляє свій підпис на довідці про ознайомлення із вжитими заходами під час здійснення перевірки інформації, викладеної у зверненні, або вчиняє резолюцію (доручення) про необхідність ужиття додаткових заходів з метою об'єктивного, усебічного та повного розгляду звернення.
До звернень, які не потребують проведення перевірки, довідки не складаються.
Згідно із п. 10 розділу IV Порядку №930 відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку надає орган (підрозділ) поліції, який його отримав або до компетенції якого належить вирішення порушених у зверненні питань, та підписує керівництво цього органу.
Пунктом 14 цього Розділу 14. передбачено, що відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон України «Про звернення громадян» і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому зазначають заходи, вжиті органом чи підрозділом поліції в межах його компетенції для захисту конституційних прав громадян.
Про продовження терміну розгляду автора звернення повідомляють письмово.
Як убачається з матеріалів справи, 02.07.2022 о 10:40:00 позивач через гарячу лінію Національної поліції України подав скаргу № 818231 на дізнавача Харківського районного управління № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області Худяєва О.І. щодо неналежного здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також з інших питань.
Зазначена скарга Департаментом документального забезпечення зареєстрована за вхідним реєстраційним номером - К-8626 від 04.07.2022.
05.07.2022 за резолюцією заступника Голови Національної поліції України начальника Головного слідчого управління М. Цуцкірідзе доручено О. Ковтуну (начальнику управління дізнання НПУ) розглянути та вжити заходів реагування відповідно до вимог чинного законодавства. Про результати та вжиті заходи поінформувати автора у встановлений законодавством строк.
Як зазначає у відзиві відповідач, оскільки основним питанням спірної скарги було питання бездіяльності дізнавача Харківського районного управління № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області Худяєва О.І., який є працівником ГУНП в Харківській області, та притягнення його до дисциплінарної відповідальності, подальший розгляд спірної скарги за належністю порушених в ній питань, доручений відділу дізнання ГУНП в Харківській області, про що ОСОБА_1 повідомлений листом від 07.07.2022 № 49/К-340.
26.07.2022 за результатами розгляду скарги позивача відділом дізнання ГУНП в Харківській області на адресу позивача ( АДРЕСА_1 ) надіслано лист-відповідь № К-120/119-49/01-2022, яким позивача поінформовано про результати розгляду його скарги та вжиті заходи.
Одночасно відділом дізнання ГУНП в Харківській області про результати розгляду спірної скарги та копію відповіді скаржнику надіслано до управління дізнання Національної поліції України (лист від 26.07.2022 № К-120/119-49/01-2022).
Зазначені обставини свідчать про відсутність протиправної бездіяльності відповідача щодо не розгляду скарги позивача від 02.07.2022.
В даному ж випадку слід врахувати, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Аналогічний правовий підхід застосовано в постанові Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі №342/158/17.
Отже, відповідачем виконано свій обов'язок щодо розгляду скарги в розумінні Закону України «Про звернення громадян», відтак суд доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності уповноважених осіб Національної поліції України щодо розгляду скарги та зобов'язання уповноважених осіб Національної поліції України розглянути скаргу, що була зареєстрована за №К-8682 від 04.07.2022, та письмово повідомити позивача про результати розгляду.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо не розгляду його скарги в термін, передбачений Законом України "Про доступ до публічної інформації", оскільки позивач звернувся до Національної поліції України зі скаргою на дії працівника поліції в порядку Закону України "Про звернення громадян".
А відтак, його скарга розглянута у відповідності до вимог "Про звернення громадян" та Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України від 15.11.2017 №930, якими встановлено інший строк розгляду звернень.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.
З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.