30 грудня 2021 року № 320/7281/19
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області які полягали у нарахуванні подвійної суми єдиного соціального внеску за 2017 рік;
- зобов'язати Головне управління ДФС у Харківській області провести перерахунок сум Єдиного соціального внеску належних до сплати ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову позивач зазначив, що дії відповідача, які полягали у нарахуванні позивачу подвійної суми єдиного внеску за 2017 рік, є протиправними, а сама сума недоїмки підлягає перерахунку, з огляду на сплату позивачем ЄСВ за січень-жовтень 2017 року як фізичною особою - підприємцем.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому останній зазначив, що він діяв у спосіб та відповідно до чинного законодавства. Також відповідач просив здійснити заміну неналежного відповідача на належного.
Розглянувши дане клопотання, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» вирішив:
- утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1;
- реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2;
- установити, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби.
Серед переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються (додаток 1), визначено Головне управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області).
Згідно із додатком 2 Головне управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) реорганізується шляхом приєднання до ГУ ДПС у Харківській області.
За приписами ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
31 липня 2019 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - ГУ ДПС у Харківській області, код за ЄДРПОУ 43143704 (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.08.2019).
Наказом ГУ ДПС у Харківській області від 29.08.2019 № 18 розпочато виконання ГУ ДПС у Харківській області повноважень ГУ ДФС у Харківській області, що припиняється.
Відповідно до п. 6 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074, дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов'язки органів виконавчої влади переходять у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.
Таким чином, на теперішній час всі права та обов'язки ГУ ДФС у Харківській області перейшли до його правонаступника - ГУ ДПС у Харківській області.
Відповідно до частини першої статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41 статті 41 Податкового кодексу України(далі - ПК України) контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Пунктом 41.5 статті 41 ПК України встановлено, що повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України.
Таким чином, суд вважає за необхідне замінити з ГУ ДФС у Харківській області на його правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Так, ОСОБА_1 здійснював професійну адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1496 від 08.12.2017р., виданого на підставі Рішення ради адвокатів Харківської області № 25 від 14.11.2007р.
В період з 05.08.2016р. по 11.10.2017р. ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець.
З 01.01.2017р. ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування, а саме був платником єдиного податку 3 групи.
Однак, з 11.10.2017р. діяльність в якості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не здійснює, що підтверджується інформаційною довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В 2019 році позивачем було отримано від Головного управління ДФС у Харківській області Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15 листопада 2018 року № Ф- 5820-53, якою зобов'язано його сплатити заборгованість по сплаті Єдиного соціального внеску в сумі 11 229 грн 51 коп.
Після отримання Вимоги Позивач звернувся до Відповідача в порядку ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з вимогою скасувати неправомірне нарахування з ЄСВ, у зв'язку з тим, що підприємницька діяльність була припинена 11.10.2017р.
Однак, відповіді на вказану скаргу Позивачу надано не було, в зв'язку з чим він звернувся до ГУ ДФС у Харківській області з вимогою надати інформацію про прийняте рішення за результатами заяви (скарги).
Листом ГУ ДФС у Харківській області від 04.12.2019р., який було отримано ОСОБА_1 20.12.2019р., йому було повідомлено про нарахування єдиного внеску від здійснення незалежної діяльності за 2017 рік вже у іншому розмірі, а саме 8 448,00 грн. Окрім того, у вказаному листі наголошено на необхідності подвійної сплати позивачем єдиного внеску і як самозайнятою особою, і як фізичною-особою підприємцем.
При цьому ОСОБА_1 своєчасно та в повному обсязі сплачував ЄСВ за себе та своїх найманих працівників. Зазначене підтверджується листом ГУ ДФС у Харківській області від 04.12.2019 р., в якому зазначено, що єдиний внесок за січень-жовтень 2017 року у розмірі 7040 грн. сплачено позивачем в повному обсязі.
Не погоджуючись із вказаними діями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.4, п.5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно норми п. 4 частини другої ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями платники єдиного внеску, починаючі з жовтня 2013 року зобов'язані подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника у строки, встановлені законодавством.
Форми та строки подання звіту визначені розділом III Порядку Формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міндоходів України від 09.09.2013р. № 455 та зареєстрованого в Мінюсті України 20.09.2013р. за № 1628/24160, що діяв до 30.04.2015р. та розділом III Порядку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015р. № 435 та зареєстрованого в Мінюсті України 23.04.2015р. за № 460/26905, що діє з 30.04.2015р.
У зв'язку з прийняттям Закону України від 4 липня 2013 №406-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із проведенням адміністративної реформи» функція забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску передана органам доходів і зборів.
Відносини справляння єдиного внеску регулюються в частині адміністрування - Податковим кодексом України, в частині своєчасності подання звітності, повноти, своєчасності, нарахування та сплати - Законом №2464. Так, відповідно до преамбули вказаного Закону, цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Пунктом 2 ч.1 ст.1 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.3 ст.25 Закону №2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Сума недоїмки не підлягає списанню (ч.7 ст.25). На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0.1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст.25). Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст.25).
Відповідно до п. З розділу VI Наказу №449 від 20.04.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів надсилають платнику вимогу про сплату боргу, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.
За реєстраційними даними ITC «Податковий блок» Головного управління ЛТТС у Харківській області, ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) знаходився на обліку з 14.11.2007 року по 11.10.2017 року, як фізична особа-підприємець, та з 25.04.2014 року по 21.12.2017 року, як особа яка здійснює незалежну професійну діяльність - адвокат.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Закону №2464 визначено вичерпний перелік платників єдиного внеску серед яких особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід вія цієї діяльності.
Згідно з п.п 14.1.226 п.14.1 ст.14 ПК України незалежна професійна діяльність - діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більше чотирьох фізичних осіб.
Одночасно, слід зазначити що згідно зі ст.. 5 Закону № 2464, обов'язки платників єдиного внеску виникають у осіб, зазначених в п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 з початку провадження такої діяльності.
Статтею 4 Закону № 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є:
фізичні особи - підприємці, у тому числі ті. які обрали спрощену систему оподаткування (п.4ч. 1 зазначеної статті);
особи, які провадять незалежну професійну діяльність (п. 5 ч. 1 зазначеної статті).
Отже, обов'язок стати на облік у контролюючих органах само зайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, як платника податків і як платника ЄСВ виникає у адвоката, якщо йому видано свідоцтво на право на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката.
Розділом 6 п.п 1 п.6.7 «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2011 № 1562/20300, (далі - Порядок), для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим «листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:
- заяву за формою № 5-ОПП (додаток 8).
Крім того, згідно п. 13.2 Розділу XII «Порядку», якщо контролюючими органами при здійснені своїх функцій за результатами перевірок та звірок, або на підставі інформації інших державних органів чи відповідних держаних реєстраторів встановлено, що:
- фізична особа зареєстрована, яка особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, але не перебуває на обліку чи знята з обліку в контролюючому органі, таким органом вживаються заходи, визначені п.п 3, п. 6.8 розділу VI «Порядку» і така особа обліковується в контролюючому органі, як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».
Відповідно до п.66.1 ст. 66 ПК України та п. 9.1 «Порядку» підстави для внесення змін до облікових даних платників податків, зокрема є:
- документально підтверджена інформація, що подається платником податків;
- інформація органів державної реєстрації ( у тому числі, даних відповідних держаних реєстрів).
З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що фізичні особи які проводять незалежну діяльність, але не перебувають на обліку, або знято з обліку в органах ДФС, контролюючих орган здійснює аналіз інформації відповідних реєстрів, які оприлюднюються уповноваженими органами та вносяться в ITC «Податковий блок» відомості відповідних реєстрів про реєстрацію незалежної професійної діяльності.
Беручи до уваги Закон України від 06.12.2016 № 1774 - VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону № 2464, які набувають чинності 01.01.2017 року, а саме:
- платниками ЄСВ відповідно до п.4, 5 ч.1 ст.4 Закону №2464 є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які проводять незалежну професійну діяльність.
Також, слід зауважити, що відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності застосовується виключно юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, Кодексом не передбачено.
Тобто фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність. не може бути підприємцем у межах такої професійної діяльності. Професійна діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою - підприємцем.
Базою нарахування єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (п.2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
У разі якщо такими платниками не отримано дохід у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Враховуючи викладене, з 01.01.2017, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та не отримує дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, зобов'язана визначити базу нарахування єдиного внеску. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Виходячи з викладеного, якщо особа перебуває на обліку у контролюючому органі, як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою - підприємцем, зобов'язана нараховувати, сплачувати та подавати звітність з єдиного внеску окремо за кожним видом діяльності.
Сума мінімального страхового внеску у 2017 році розраховується, як 22 відсотки від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на місяць, за який сплачується єдиний внесок. Враховуючи, що Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік» розмір мінімальної заробітної плати становить 3200 грн, то розмір мінімального страхового внеску у 2017 році становить 704,00 грн на місяць та 2112,00 грн на квартал.
Нарахування мінімального страхового внеску складають за І квартал 2017 року - 2112,00 грн, за II квартал 2017 року - 2112,00 грн, за III квартал 2017 року - 2112,00 грн, за IV квартал 2017 року - 2112,00 грн.
За реєстраційними даними ITC «Податковий блок» Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 знаходився на обліку з 14.11.2007 року по 11.10.2017 року, як фізична особа - підприємець, та з 25.04.2014 року по 21.12.2017 року, як особа яка здійснює незалежну професійну діяльність - адвокат.
19.04.2017р., 19.07.2017р., 19.10.2017р. нарахування єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності складають за І квартал 2017 року у розмірі 2112,00 грн, за II квартал 2017 року у розмірі 2112,00 грн, за III квартал 2017 року у розмірі 2112,00 грн відповідно.
Суд зазначає, що звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік від здійснення незалежної професійної діяльності позивачем не надано, як і не надано доказів плати єдиного внеску за 2017 рік .
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку із чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 14,243-246,258,262,293,295, 296 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.