ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" березня 2023 р. справа № 300/243/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Тимощука О.Л.,
за участю:
секретаря судового засідання - Зюбак Н.І.,
представниці позивача - Удудяк Н.М.,
представника відповідача - Гринишина Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕО Комунальник»
до Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (головний державний виконавець Гринишин Д.В.)
про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю “ЖЕО Комунальник” (надалі, також - позивач, ТОВ “ЖЕО Комунальник”) 23.01.2023 звернулося в суд з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (головний державний виконавець Гринишин Д.В.) (надалі, також - відповідач, орган ДВС, державний виконавець), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) Гринишина Д.В. про відкриття виконавчого провадження №70619198 від 28.12.2022 (надалі, також - спірна постанова).
На обґрунтування заявлених позовних вимог представниця позивача зазначила, що відповідачем 28.12.2022 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №70619198 з примусового виконання постанови №59723429 від 26.12.2022 про стягнення виконавчого збору в розмірі 26 800,00 грн. Вважає спірну постанову протиправною, оскільки ТОВ “ЖЕО Комунальник” добровільно виконано рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2019 у справі №909/359/19, на підставі якого видано наказ, з примусового виконання якого відкрито виконавче провадження №59723429. Зокрема, зазначила, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2019 у справі №909/359/19 зобов'язано ТОВ “ЖЕО Комунальник” забезпечити доступ приватному акціонерному товариству "Прикарпаттяобленерго" (надалі, також - ПрАТ "Прикарпаттяобленерго") до об'єкта ТОВ “ЖЕО Комунальник”, який знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Федьковича, 7-Б, для обстеження вузла вимірювання, електроустановок та електропроводки в порядку, передбаченому п.п.5 п.6.2 Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 та укладеного між приватним акціонерним товариством "Прикарпаттяобленерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЖЕО Комунальник" шляхом підписання товариством з обмеженою відповідальністю "ЖЕО Комунальник" заяви-приєднання від 02.01.2019 (надалі, також - доступ до спірного об'єкта). Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2019 у справі №909/359/19 залишено без змін. Після перегляду зазначеного рішення судом апеляційної інстанції позивач звернувся до ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" з листом №14/11 від 12.11.2019 про надання, на виконання зазначеної постанови, доступу до об'єкта, однак АТ «Прикарпаттяобленерго» листом за №055/7251 від 10.12.2019 повідомило, що виконання вказаної постанови здійснюється в межах виконавчого провадження. Представниця позивача зазначила, що 13.12.2019 ТОВ «ЖЕО Комунальник» за усною домовленістю з ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" та головним державним виконавцем на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2019 у справі №909/359/19 забезпечило доступ АТ «Прикарпаттяобленерго» до спірного об'єкта. За наслідками наданого доступу державним виконавцем 13.12.2019 складено акт, в якому вказано, що « при виході на місце виконання за адресою вул. Федьковича 7 Б, м. Івано-Франківськ було надано доступ до об'єкта ТОВ «ЖЕО Комунальник», однак не надано доступу до всіх вузлів вимірювання та електрощитових для обстеження електроустановки та електропроводки». Також державним виконавцем складено акт обстеження, в якому, серед іншого, зазначено, що ТОВ “ЖЕО Комунальник” не допустив представників ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" до технічної перевірки. Представниця позивача звертає увагу, що судовим рішенням не зобов'язано надавати доступ для проведення технічної перевірки, тому вважає, що рішення суду ним виконано в повному обсязі. На переконання останньої, наказ Господарського суду Івано-Франківської області №886 від 11.07.2019 позивачем виконаний добровільно і жодних заходів з примусового виконання державним виконавцем не вчинялось, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення з позивача виконавчого збору. Таким чином, вважає спірну постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2022 №912 «Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції», уряд постановив реорганізувати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) шляхом його приєднання до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) з перейменуванням у Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result, а.с. 75), найменування юридичної особи з ідентифікаційним кодом 35021710 є Відділ державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Зважаючи на викладене, у зв'язку з реорганізацією Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та його перейменуванням у Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, правильним найменуванням відповідача на момент розгляду цієї справи є Відділ державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення виявлених суддею недоліків (а.с. 52-54).
Представницею позивача недоліки позовної заяви усунуті у строк, встановлений судом, у зв'язку з чим судом 27.02.2023 постановлено ухвалу, якою визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, поновлено ТОВ “ЖЕО Комунальник” пропущений строк звернення до суду з цією позовною заявою та відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд справи на 08.03.2023 о 10:00 год, відповідно до особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с.63-64).
Також пунктом 6 резолютивної частини цієї ухвали витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №70619198.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Представниця позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, зважаючи на обставини, викладені у позовній заяві. Додатково звернула увагу суду на порушення відповідачем процедури надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження №59723429 з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №886 від 11.07.2019. Просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що спірна постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України "Про виконавче провадження", зазначив, що виконавчий збір не є різновидом виногороди державного виконавця, а є сплатою "державного мита" за вжиті заходи примусового характеру, спрямовані на виконання рішення суду. Просив суд у задоволенні позовний вимог відмовити.
Заслухавши позиції представників сторін, розглянувши та дослідивши в сукупності позовну заяву та письмові докази, наявні у матеріалах цієї адміністративної справи, судом встановлено такі обставини.
За результатами розгляду позову ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" до ТОВ “ЖЕО Комунальник” про визнання права на безперешкодний доступ до електричних установок відповідача та зобов'язання відповідача забезпечити доступ позивачу до об'єкта відповідача, для обстеження вузла вимірювання електроустановок та електропроводки у справі №909/359/19 Господарським судом Івано-Франківської області 13.06.2019 ухвалено рішення, яким зобов'язано ТОВ “ЖЕО Комунальник” забезпечити доступ ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" до об'єкта ТОВ “ЖЕО Комунальник”, який знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Федьковича, 7-Б, для обстеження вузла вимірювання, електроустановок та електропроводки в порядку, передбаченому п.п.5 п.6.2 Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 та укладеного між ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" та ТОВ “ЖЕО Комунальник” шляхом підписання ТОВ “ЖЕО Комунальник” заяви-приєднання від 02.01.2019 (а.с. 13-18).
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2019 у справі №909/359/19 залишено без змін (а.с. 19-25).
Господарським судом Івано-Франківської області на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2019 по справі №909/359/19 видано наказ №886 від 11.07.2019 (а.с. 26).
Постановою Головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Каліфіцького А.С. від 07.08.2019 ВП №59723429 відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання наказу №886, виданого 11.07.2019 Господарським судом Івано-Франківської області. Пунктом 2 цієї постанови повідомлено про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с. 42).
ТОВ “ЖЕО Комунальник” звернулося до ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" з листом №14/11 від 12.11.2019, в якому повідомило, що на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 у справі №909/359/19 надає уповноваженим представникам ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" доступ до спірного об'єкта (а.с. 27), у відповідь на який ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" листом №055/7251 від 10.12.2019 повідомило, що виконання вказаної постанови здійснюється в межах виконавчого провадження та про необхідність узгодження дати доступу з органом ДВС (а.с. 29).
Головним державним виконавцем Каліфіцьким А.С. Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ 13.12.2019 складено акт державного виконавця, в якому встановлено, що при виході на місце виконання за адресою вул. Федьковича 7-Б, м. Івано-Франківськ було надано доступ до об'єкта ТОВ «ЖЕО Комунальник», однак не надано доступу до всіх вузлів вимірювання та електрощитових для обстеження електроустановки та електропроводки (а.с. 30).
ТОВ “ЖЕО Комунальник” подало керівнику органу ДВС скаргу від 17.12.2019, відповідно до якої представниця позивача просила визнати протиправними дії державного виконавця по складанню акта від 13.12.2019 та вважати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2019 у справі №909/359/19 (наказ №886 від 11.07.2019) виконаним; винести постанову про закінчення виконавчого провадження №59723436 (а.с. 35-37).
У межах виконавчого провадження №59723429 державним виконавцем виносилися постанови від 13.03.2020, від 17.09.2020 та від 29.09.2021 про примусове виконання рішення, відповідно до яких призначалося примусове виконання рішення суду на вказані у них час та дату (а.с. 43, 44, 45).
Листом №01/10/03 від 21.10.2021 представниця позивача повідомила орган ДВС, що на виконання судового рішення представниками ТОВ “ЖЕО Комунальник” надано стягувачу доступ до спірного об'єкта та долучила відеоматеріали від 13.12.2019 та акт про надання доступу від 13.12.2019 (а.с. 46).
Окрім цього, представниця позивача подавала скаргу №28/10/07 від 28.10.2021, в якій просила вжити заходів щодо порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження», які полягали у недотриманні головним державним виконавцем Гринишином Д.В. порядку звернення судового рішення до виконання, вважати наказ №886 від 11.07.2019 виконаним та винести постанову про закінчення виконавчого провадження №5972342 (а.с. 39-40).
У подальшому, відповідачем 26.12.2022 винесено постанову ВП №59723429 про закінчення виконавчого провадження, у якій встановлено, що до органу досудового розслідування направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. Рішення суду без участі боржника не може бути виконано. Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору винесено в окреме провадження. Ураховуючи викладене, керуючись вимогами пункту 11 частини 1 статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», постановлено виконавче провадження з примусового виконання наказу №886, виданого 11.07.2019 Господарським судом Івано-Франківської області закінчити (а.с. 49).
Також державним виконавцем, в межах виконавчого провадження №59723429 винесено постанову від 26.12.2022 про стягнення з ТОВ “ЖЕО Комунальник” на користь Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) виконавчого збору у розмірі 26 800,00 грн (а.с. 48).
Таким чином, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.12.2022 ВП №70619198 з примусового виконання постанови №59723429, виданої 26.12.2022 Відділом державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про стягнення з ТОВ “ЖЕО Комунальник” на користь Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) 26 800,00 грн виконавчого збору (а.с. 9).
Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження №70619198 від 28.12.2022 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтями 129 та 129-1 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень. Суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 за №1404-VIII (надалі, також - Закон №1404-VIII).
Так, статтею 1 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону №1404-VІІІ).
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні в межах виконавчого провадження №59723429 в Івано-Франківському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області перебував наказ Господарського суду Івано-Франківської області №886 від 11.07.2019 (а.с. 42).
Частинами 1-3 статті 63 КАС України передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Відповідачем 26.12.2022 винесено постанову ВП №59723429 про закінчення виконавчого провадження, згідно якої, керуючись вимогами пункту 11 частини 1 статті 39, статтею 40 Закону №1404-VІІІ, постановлено виконавче провадження з примусового виконання наказу №886, виданого 11.07.2019 Господарським судом Івано-Франківської області, закінчити (а.с. 49).
Також державним виконавцем винесено постанову від 26.12.2022 ВП №59723429 про стягнення з ТОВ “ЖЕО Комунальник” на користь Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) виконавчого збору у розмірі 26 800,00 грн (а.с. 48).
Так, порядок стягнення виконавчого збору регламентовано статтею 27 Закону №1404-VІІІ.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Згідно з частиною 2 статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Частиною 3 статті 27 Закону №1404-VІІІ визначено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Відповідно до частини 4 статті 27 Закону №1404-VІІІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Порядок стягнення виконавчого збору також регламентовано пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (надалі, також - Інструкція).
Так, відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Інструкції стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.
Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Разом з цим, питання стягнення виконавчого збору після закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа урегульовано статтею 40 Закону №1404-VІІІ.
Відповідно до частини 3 статті 40 Закону №1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Аналізовані вище положення частини 3 статті 40 Закону №1404-VІІІ кореспондуються з нормою абзацу 12 пункту 8 розділу III Інструкції.
Також пункт 22 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.
При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.
Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.
При цьому, відповідно до частини 6 статті 27 Закону №1404-VІІІ у разі наступних пред'явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.
Таким чином, відповідач 26.12.2022 закінчуючи виконавче провадження №59723429 на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 та статті 40 Закону №1404-VІІІ, виніс постанову від 26.12.2022 ВП №59723429 про стягнення з ТОВ “ЖЕО Комунальник” на користь Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) виконавчого збору у розмірі 26 800,00 грн, що узгоджується з положеннями частини 3 статті 40 Закону №1404-VІІІ.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Таким чином, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору відносяться до переліку рішень, які підлягають примусовому виконанню у порядку, визначеному Законом №1404-VІІІ.
Так, після закінчення виконавчого провадження №59723429 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.12.2022 ВП №70619198 з примусового виконання постанови №59723429 від 26.12.2022 про стягнення з ТОВ “ЖЕО Комунальник” на користь Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) 26 800,00 грн виконавчого збору (а.с. 9).
Представниця позивача не погоджується з такими діями відповідача та вважає, що у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору, оскільки, на переконання останньої, обов'язковими умовами для стягнення виконавчого збору є фактичне виконання судового рішення та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень. З цього приводу суд зазначає таке.
Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону №1404-VІІІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Таким чином, законодавець не пов'язує дії державного виконавця, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбачених статтею 10 Закону №1404-VІІІ, з підставою для стягнення виконавчого збору. Такою підставою, з огляду на зміст частини 4 статті 27 Закону №1404-VІІІ, є лише факт відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення.
Верховний Суд в постанові від 13.03.2019 в справі № 812/1413/17 висловив правову позицію про те, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Початок примусового виконання рішення виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.
Враховуючи, що на час відкриття виконавчого провадження №59723429 у державного виконавця не було відомостей про повне виконання боржником рішення суду в добровільному порядку, то, на переконання суду, державний виконавець правомірно розпочав примусове виконання виконавчого документа, та у подальшому прийняв постанову про стягнення виконавчого збору.
Щодо постанови Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 2540/3203/18, яку представниця позивача зазначила у позовній заяві на підтвердження власних доводів щодо безпідставності стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні, в якому не вчинялося дій щодо примусового виконання, то суд зазначає, що такі постанови Верховного Суду не є релевантними джерелами під час розгляду цієї справи, оскільки стосується інших обставин.
Так, предметом розгляду Верховним Судом у вказаній справі була правомірність стягнення виконавчого збору у виконавчих провадженнях з примусового виконання судових рішень майнового характеру та відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, який втратив чинність з 05.01.2017.
Натомість, в спірному випадку виконавче провадження №59723429 відкрито з примусового виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2019 у справі №909/359/19 немайнового характеру та відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, які не пов'язують підставу для стягнення виконавчого збору з діями державного виконавця з примусового виконання рішення.
Випадки, коли виконавчий збір не стягується, визначені частиною п'ятою статті 27 Закону №1404-VІІІ. Так, виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.
Окрім цього, згідно з частиною 7 статті 27 Закону №1404-VІІІ у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
У цій справі судом не встановлено передбачених частинами 5 та 7 статті 27 Закону №1404-VІІІ обставин, які давали б підстави державному виконавцю не стягувати з ТОВ “ЖЕО Комунальник” виконавчий збір у виконавчому провадженні №70619198.
З приводу доводів представниці позивача стосовного того, що відповідачем постанова про стягнення виконавчого збору винесена не при відкритті виконавчого провадження №59723429, як цього вимагає стаття 27 Закону №1404-VІІІ, а через тривалий проміжок часу, що вплинуло на розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, оскільки останній розраховується, виходячи з розміру мінімальної заробітної станом на поточний рік, суд зауважує, що правомірність винесення постанови від 28.12.2022 №59723429 про стягнення виконавчого збору, при оцінці якої могли б враховуватися судом наведені доводи, не є предметом цього спору.
Окрім цього, повноваження державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у разі закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 11 частини 1 статті 39 Закону №1404-VІІІ, якщо виконавчий збір не стягнуто, прямо передбачено частиною 3 статті 40 Закону №1404-VІІІ.
Також суд не погоджується з доводами представниці позивача щодо добровільного виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2019 по справі №909/359/19.
Так, наявними матеріалами справи підтверджено, що дії щодо виконання зазначеного рішення ТОВ “ЖЕО Комунальник” почало виконувати лише у листопаді 2019 року, звернувшись до ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" з листом №14/11 від 12.11.2019, в якому повідомило про надання доступу до спірного об'єкта (а.с. 27), тобто після відкриття 07.08.2019 виконавчого провадження №59723429.
Доказів судового оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження №59723429 від 07.08.2019 та її скасування матеріали справи не містять.
Також в матеріалах справи наявні докази оскарження дій державного виконавця лише в адміністративному порядку, шляхом подання до керівника органу ДВС скарг про визнання протиправними дій державного виконавця по складанню акта від 13.12.2019, визнання судового рішення виконаним та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №59723436 (а.с. 35-37).
Водночас, позивачем не надано доказів оскарження бездіяльності державного виконавця щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №59723429 у зв'язку з фактичним, на переконання останнього, виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Також відсутні відомості про повне виконання цього рішення і при примусовому виконанні в межах виконавчого провадження №59723429, оскільки відповідно до акта головного державного виконавця Каліфіцького А.С. Івано-Франківського МВДВС ГТУЮ від 13.12.2019, встановлено, що при виході на місце виконання за адресою вул. Федьковича 7-Б, м. Івано-Франківськ було надано доступ до об'єкта ТОВ «ЖЕО Комунальник», однак не надано доступу до всіх вузлів вимірювання та електрощитових для обстеження електроустановки та електропроводки.
Таким чином, зазначений акт підтверджує лише часткове виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2019 по справі №909/359/19, оскільки таким рішенням, серед іншого, зобов'язано забезпечити доступ до спірного об'єкта для обстеження вузла вимірювання, електроустановок та електропроводки, чого, відповідно до акту від 13.12.2019, ТОВ “ЖЕО Комунальник” не було зроблено.
Неповне виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2019 по справі №909/359/19 мало наслідком винесення державним виконавцем в межах виконавчого провадження №59723429 постанов від 13.03.2020, від 17.09.2020 та від 29.09.2021 про примусове виконання рішення, відповідно до яких призначалося примусове виконання рішення суду на вказані у них час та дату (а.с. 43, 44, 45).
Більше того, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2019 по справі №909/359/19 не виконано в повному обсязі і на момент звернення до суду з цим позовом, оскільки, як встановлено судом вище, з постанови від 26.12.2022 про закінчення виконавчого провадження №59723429, державним виконавцем до органу досудового розслідування направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. Рішення суду без участі боржника не може бути виконано. Враховуючи викладене, керуючись вимогами пункту 11 частини 1 статті 39, статтею 40 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження №59723429 закінчено.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято 28.12.2022 постанову про відкриття виконавчого провадження №70619198 з примусового виконання постанови №59723429 від 26.12.2022 про стягнення з ТОВ “ЖЕО Комунальник” 26 800,00 грн виконавчого збору, оскільки така прийнята з дотриманням норм Закону №1404-VІІІ, та критеріїв правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, викладених в частині другій статті 2 КАС України.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
У зв'язку із відмовою в задоволенні позову судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 250, 271, 272, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “ЖЕО Комунальник”, адреса: вул. Незалежності 136/62, м. Івано-Франківськ, 76002, код ЄДРПОУ - 35516909;
відповідач - Відділ державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: вул. Галицька, буд. 45, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 35021710.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.