Справа № 761/998/22
Провадження № 2/761/1607/2023
07 березня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Романишена І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі по тексту - відповідач) про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 11 126, 19 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході виконавчого провадження № 63011238 з виконання виконавчого напису №17571 від 14.08.2020 року, виданим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з позивача заборгованості у розмірі 22 611, 27 грн., на користь ТОВ «Вердикт Капітал» із заробітної плати позивача було утримано кошти в розмірі 11 126, 19 грн. Позивач вказує, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 березня 2021 року по справі №761/34203/20 виконавчий напис № 17571, вчинений 14.08.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., визнано таким, що не підлягає виконанню. Як зазначає позивач, ТОВ «Вердикт Капітал» грошові кошти набуті без достатньої правової підстави, а тому на підставі статті 1212 ЦК України мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.
Ухвалою суду від 07.02.2022 року було відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
14.02.2023 року до суду надійшов відзив ТОВ «Вердикт Капітал» на заявлені вимоги, в яких представник просила відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що на час звернення до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису у ТОВ «Вердикт Капітал» існувало реальне право на стягнення заборгованості у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором. Окрім того, позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що загальна сума коштів, яка вказана ним у позовні заяві, була перерахована в повному обсязі на рахунок ТОВ «Вердикт Капітал», враховуючи виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 247 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Оцінивши надані суду докази, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 14.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. був вчинений виконавчий напис, який зареєстрований за № 17571 за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором в розмірі 22611,27 грн.
Виконавчий напис був пред'явлений до примусового виконання та 11.09.2020 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова М.В. відкрила виконавче провадження № 63011238.
В межах зазначеного виконавчого провадження постановою від 15.09.2020 року було звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - ОСОБА_1
25.05.2021 року приватним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з надходженням рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05.03.2021 року, яким виконавчий напис, вчинений 14.08.2020 року визнано таким, що не підлягає виконанню.
Як вбачається з довідки ДП «Капарол Україна» від 30.04.2021 року, виданої ОСОБА_1 , за період з 01.02.2021 року по 31.03.2021 року, утримання по виконавчому листу склало 13 029, 10 грн.
Відповідно до копій платіжних доручень від 05.02.2021 року № 76796699 та від 05.03.2021 року № 76818956, за призначенням платежу «Погашення боргу за виконавчим написом № 17571 від 14.08.2020 року, боржник: ОСОБА_1 , АСВП 63011238», сплачена загальна сума коштів у розмірі 11 126,19 грн.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05.03.2021 року, виконавчий напис № 17571, вчинений 14.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.. визнано таким, що не підлягає виконанню. Рішення набрало законної сили 06.04.2021 року.
Стаття 1212 ЦК України визначає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення даної статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком подій.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц викладено позицію про те, що: «…зобов'язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала».
Згідно висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №910/16664/18: «Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не грунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.»
Згідно із постановою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20: "Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.
Для виникнення зобов'язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.
Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.
Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).
Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред'явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно".
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Представником відповідача у відзиві на позовну заяву не заперечувався факт стягнення з позивача на рахунок відповідача коштів в межах виконавчого провадження № 63011238, при цьому, останнім не надано доказів на підтвердження того, що загальна сума, яку вказує в позовній заяві позивач, не була перерахована в повному обсязі на рахунок відповідача.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що рішенням суду, яке набрало законної сили, виконавчий напис нотаріуса був визнаний таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що набуття коштів відповідачем на підставі такого виконавчого напису є абсолютно безпідставним як на час набуття, так і на моменту розгляду справи, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті кошти в розмірі 11 126,19 грн.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно із ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 11 126, 19 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 992, 40 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал»: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5 Б, код ЄДРПОУ 36799749.
Повний текст судового рішення складено 07.03.2023 року.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА