Справа № 761/21704/22
Провадження № 2-адр/761/12/23
(додаткове)
07 березня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Романишена І.П., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Києві заяву про винесення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13.02.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено.
27.02.2023 р. на розгляд судді було передано заяву від представника позивача про розподіл витрат на правничу допомогу (винесення додаткового рішення) у адміністративній справі №761/21704/22, зі змісту якої вбачається, що представник просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 13 500 грн.
07.03.2023 року до суду надійшла заява відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. З огляду на незначну складність справи та ціну позову Департамент, вважає суму витрат на правничу допомогу в розмірі 13 500 грн. безпідставно завищеною, неспівмірною, такою, що не відповідає обставинам справи, не підтвердженою доказами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши заяви представника позивача та відповідача, суд зазначає наступне.
За приписами статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Водночас частинами 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до заяви долучено документи, а саме: копію договору про надання правової допомоги від 29.09.2022 р., укладеного між позивачем та адвокатом Самойленком А.В.; копію звіту про виконання договору від 14.02.2023 р.: копію акта прийому-передачі наданих послуг від 14.02.2023 р.; копію рахунку від 14.02.2023 р.
Згідно змісту вказаних документів, представником позивача надано правничі послуги у зв'язку з розглядом адміністративного позову, котрі позивач отримав за відсутності зауважень на загальну суму 13 500 грн., та зобов'язаний сплати не раніше 90 днів після набранням судовим рішенням законної сили.:
- здійснено правовий аналіз документів у спірних правовідносинах та вивчено судову практику з аналогічної категорії справ та надано консультаційні послуги щодо можливості оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення на суму 2 000,00 грн.;
- складено та направлено адвокатський запит з метою отримання доказів та копії оскаржуваної постанови на суму 1 500 грн.;
- підготовлено та подано до суду позовну заяву, заяву на усунення недоліків, адміністративний позов в новій редакції та клопотання про звільнення від сплати судового збору у розмірі 5 000 грн;
Також узгоджено гонорар адвоката за супроводження справи в першій інстанції в розмірі 5 000 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На позивача як учасника справи з метою розподілу судових витрат процесуальним законом покладено обов'язок підтвердити належними доказами розмір витрат на правничу допомогу, у тому числі й надати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом із тим, послуги як "правовий аналіз документів у спірних правовідносинах та вивчення судової практики з аналогічної категорії справ, надання консультаційних послуг щодо можливості оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, складання та направлення адвокатського запиту з метою отримання доказів та копії оскаржуваної постанови" фактично є складовою послуги із підготовки та подання позовної заяви до суду, а тому окремо не підлягає врахуванню до витрат на правничу допомогу.
Крім того, не підлягає відшкодування послуги з написання та подання до суду заяви на усунення недоліків, адміністративного позову у новій редакції та клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки вказані дії вчинено представником позивача у зв'язку із винесенням судом ухвали про залишення адміністративного позову без руху, що не є неминучими в даній справі, оскільки представник позивача, як суб'єкт надання професійної правничої допомоги на переконання суду мав можливість подати до суду адміністративний позов, який б одразу відповідав вимогам процесуального закону.
Слід також зазначити, що в жодному з наданих документів, які підтверджують надання правничих послуг між сторонами не узгоджено питання щодо вартості години роботи часу представника.
Суд вважає слушним зауваження відповідача, що у наданих документах на підтвердження витрат на правничу допомогу відсутні жодні уточнення щодо формування вартості витрат загалом, так і вартості конкретних робіт.
Стосовно відшкодування гонорару адвоката за супроводження справи в першій інстанції в розмірі 5000 грн., то для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
За змістом ч.3 ст.30 Закону України від 05.07.2012 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховується, серед іншого, складність справи, а гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.
Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.
Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.
Згідно до ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зазначає, що у даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки підготовка по даній справ не потребула від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Отже, беручи до уваги заяву відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що обґрунтованим і пропорційним розміром витрат на правничу допомогу є сума 2 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 241-243, 248, 252, 255, 286, 293 КАС України, суд, -
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень).
В задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень частини 4 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом десяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): 01030, місто Київ, вулиця Леонтовича, будинок 6, код ЄДРПОУ 37405284.
Повний текст рішення суду складений 07.03.2023 р.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА