печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6469/23-к
27 лютого 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 ,
володільця майна ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021000000000488 від 05.04.2021, -
16.02.2023 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_3 за погодженням прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку 02.02.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- грошові кошти, купюрами у наступних сумах: 1) 66360 доларів США; 2) 2445 ЄВРО; 3) 70 ларі (валюта Республіки Грузія); 3) 30 франків (Швейцарія); 4) 70 лір (валюта Республіки Туреччини); 5) 4000 грн; 6) 790 (Єгипетські фунти);
- мобільний телефон марки «SAMSUNG», моделі: sm-699b/dc, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що вказане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів.
З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000000488 від 05.04.2023 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи органів державної влади та місцевого самоврядування, діючи в інтересах ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», без належного погодження з Кабінетом Міністрів України затвердили проєкт землеустрою щодо відведення в оренду земельну ділянку, яка фактично розташована в акваторії морського порту Чорноморськ, межі якої визначені постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 № 1278 та землі під якою згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 № 1355-р передані у постійне користування ДП «Чорноморський морський торговельний порт».
Внаслідок зазначених злочинних дій колишнього Першого заступника Голови Державного агентства водних ресурсів України ОСОБА_5 із державної власності незаконно вибуло 0,7909 га земель, чим завдано збитків державі на суму 24 694 457,34 грн., що спричинило тяжкі наслідки для охоронюваних законом державним інтересам, які в 250 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.
Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 889 ОСОБА_5 призначено першим заступником Голови Державного агентства водних ресурсів України та згідно наказу Голови Державного агентства водних ресурсів України від 01.12.2016 № 229-ос ОСОБА_5 приступив до виконання посадових обов'язків, поки Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 638-р його не звільнено із відповідної посади.
Враховуючи положення ст. 364 КК України, згідно з якими службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням, займаючи вище зазначену посаду із відповідними функціональними обов'язками, ОСОБА_5 у період з 01.12.2016 по 10.06.2020 був службовою особою.
ОСОБА_5 , будучи Першим заступником Голови Державного агентства водних ресурсів України, який зобов'язаний відповідно до положень пункту першого частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу» дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, здійснювати свої повноваження з метою виконання завдань Держводагентства, яке у відповідності до положень статті 186-1 Земельного кодексу України здійснює погодження документації із землеустрою, що стосується морів, морських заток та лиманів, а також їх прибережних захисних смуг у випадку та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законами України «Про землеустрій» щодо відповідності зазначеній документації водному законодавству, у період часу з 09.01.2018 по 16.01.2018 (більш конкретної дати в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у приміщенні Державного агентства водних ресурсів України, що за адресою м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 8, розглянувши клопотання ПП «ГЕОЗЕМ 8» від 26.12.2017 № 252 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» з подальшою передачею в довгострокову оренду строком на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, в акваторії Сухого лиману на стику причалів № 10-11 Іллічівської філії ДП «Адміністрації морських портів України», усвідомлюючи, що земельна ділянка, про погодження проекту відведення якої заявлено в клопотання ПП «ГЕОЗЕМ8», знаходиться в акваторії морського порту Чорноморськ (Іллічівськ), межі якої визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 № 1278 та згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 № 1355-р передана у постійне користування ДП «Іллічівський морський торговельний порт», а відтак не може бути передана у користування ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», діючи умисно, за попередньою змовою із начальником відділу координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України ОСОБА_7 , з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», зловживаючи наданою законодавством владою та в супереч положень статей 1, 14 Водного кодексу України, частин першої-третьої статті 8 Закону України «Про морські порти України», частини другої статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Постанови Кабінету Міністрів України «Про межі акваторії морського порту Чорноморськ» від 31.10.2007 № 1278, Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про надання державному підприємству «Іллічівський морський торговельний порт» у постійне користування земельної ділянки» від 07.10.2009 № 1355-р, положення «Про Державне агентство водних ресурсів України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 393, положення «Про відділ координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України», затвердженого Наказом Держводагентства від 26.04.2016 № 54, особисто підписав складений за його вказівкою начальником відділу координації діяльності територіальних органів управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України ОСОБА_7 завідомо неправдивий офіційний документ ? висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що зареєстрований під № 214/9/11-18 від 16.01.2018, який містить неправдиві відомості у п. 12 вказаного документу, а саме відомості про відповідність указаного вище проекту землеустрою вимогам водного законодавства, чим видав (підписав та скерував на реєстрацію) завідомо неправдивий офіційний документ, оскільки указаний проект землеустрою не відповідає вимогам водного законодавства, так як земельна ділянка, проект відведення якої надано на погодження, фактично розташована в межах акваторії морського порту Чорноморськ, що визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 № 1278, та землі під якою згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.10.2009 № 1355-р передані у користування ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ».
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та у службовому підробленні, тобто в складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
02.02.2023 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.01.2023, проведено обшук квартири АДРЕСА_2 , яка на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_10 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), за місцем проживання ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_4 ).
В ході проведення обшуку виявлено та вилучено речі, грошові кошти, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, тобто такі вважаються тимчасово вилученим майном, зокрема:
1. Грошові кошти, купюрами у наступних сумах: 1) 66360 доларів США; 2) 2445 ЄВРО; 3) 70 ларі (валюта Республіки Грузія); 3) 30 франків (Швейцарія); 4) 70 лір (валюта Республіки Туреччини); 5) 4000 грн; 6) 790 (Єгипетські фунти).
2. Мобільний телефон марки «SAMSUNG», моделі: sm-699b/dc, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 .
Указані грошові кошти та речі вилучено із володіння ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (код РНОКПП: НОМЕР_4 ).
Слідчий зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яким завдано збитки на суму 24 694 457,34 грн., що вказує на необхідність вилучення відповідних грошових коштів з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. Також слід врахувати, що відповідні грошові кошти могли бути отриманні злочинним шляхом, зокрема під час вчинення указаного злочину, а тому є об'єктом кримінально-протиправних дій та відповідно підпадають під ознаки речового доказу, згідно ст. 98 КПК України.
Окрім цього в ході, відповідного обшуку вилучено мобільний телефон ОСОБА_5 (для огляду надано добровільно), щодо якого останній повідомив, що відповідний засіб мобільного зв'язку було придбано у грудні 2021 року.
Слідчий у клопотанні зауважує, що обставини, які досліджуються в ході досудового розслідування тривали у часовому інтервалі 2016-2018 роки (період від надання дозволу на розробку до затвердження проекту землеустрою та реєстрації права оренди на відповідну земельну ділянку). Окрім цього, в ході досудового розслідування, проводилися ряд обшуків та активних слідчих розшукових дій у 2021-2022 роках, протидія яким могла здійснюватися. Так, зокрема у підозрюваного ОСОБА_9 (міський голова Чорноморської міської ради Одеської області у період 2015-2019 років) в ході проведення обшуку 02.02.2023 виявлено проект листа Чорноморської міської ради на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.07.2022 у справі № 757/18180/22-к, що вказує про можливі дії щодо розголошення відомостей досудового розслідування без письмового дозволу слідчого, прокурора, а також того факту, що підозрюваними у кримінальному провадженні, враховуючи їх соціальний вплив органи державної влади та місцевого самоврядування, вчиняються діяння щодо протидії досудовому розслідуванню.
На основі вказаного, в органу досудового розслідування виникла необхідність у вилученні та дослідженні інформації, що міститься на мобільному телефоні ОСОБА_5 (в тому числі на месенджерах для листування) за період 2016 по 2023 роки, зокрема для перевірки факту взаємозв'язків із іншими учасниками кримінального провадження на момент вчинення злочину та під час досудового розслідування.
У ході проведення обшуку, не вбачалося за можливе здійснити копіювання відповідної інформації у повній мірі, так як відповідний мобільний телефон придбаний у грудні 2021 року, однак інформація, що має значення для кримінального провадження може міститися у месенджерах та іншому програмному забезпеченні, що встановлене та використовувалося на відповідному мобільному телефоні.
Указане свідчить про потребу в проведенні комп'ютерно-технічної експертизи, де об'єктом дослідження є мобільний телефон ОСОБА_5 , а відтак виникла необхідність у вилученні та арешті указаного мобільного телефону.
02.02.2023 постановою слідчого вище зазначені речі визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене, виникла необхідність у накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
В судовому засіданні власник майна та представник власника майна заперечували щодо задоволення клопотання у повному обсязі.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання слідчим суддею, здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення в межах заявлених вимог, приходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Під час судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000000488 від 05.04.2023 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
02.02.2023 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.01.2023, проведено обшук квартири АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_5 , під час якого вилучено речі та документі, які належать останньому.
02.02.2023 винесено постанову про визнання речовим доказом речей, вилучених під час проведення вказаного обшуку.
У ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на вилучені речі, з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Разом з тим, слідчий суддя вертає увагу на те що згідно п. 6 ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються.
Як вбачається з матеріалів клопотання, вказаними протиправними діями, державі завдано збитків на суму 24 694 457,34 грн., що спричинило тяжкі наслідки для охоронюваних законом державним інтересам, що в свою чергу підтверджується висновком експертів від 25.07.2022 №22-601.
А тому, за вказаних обставин, слідчий суддя вважає, що втручання органу досудового розслідування у право власності ОСОБА_5 , на даній стадії досудового розслідування, обумовлене законними критеріями, разом з тим, у кримінальному провадженні продовжується досудове розслідування, проводяться необхідні слідчі дії, які необхідно вчинити органу досудового розслідування для встановлення обставин кримінального правопорушення, на підтвердження або спростування причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, у якому йому повідомлено про підозру.
Тобто, на даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ОСОБА_5 , та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 167, 168, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене під час обшуку 02.02.2023 у кв. АДРЕСА_2 а майно, шляхом позбавлення права користування, володіння та розпорядження, а саме на:
- грошові кошти, купюрами у наступних сумах: 1) 66360 доларів США; 2) 2445 ЄВРО; 3) 70 ларі (валюта Республіки Грузія); 3) 30 франків (Швейцарія); 4) 70 лір (валюта Республіки Туреччини); 5) 4000 грн; 6) 790 (Єгипетські фунти);
- мобільний телефон марки «SAMSUNG», моделі: sm-699b/dc, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором/слідчим у кримінальному провадженні № 12021000000000488 від 05.04.2021.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1