Справа № 199/895/23
(3/199/634/23)
іменем України
07.03.2023 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка має паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 31.10.2011, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
12.01.2023 близько 16:00 години ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство відносно свого чоловіка ОСОБА_2 , а саме: умисно висловлювала погрози та образи, який проживає з нею разом, чим могла спричинити шкоду його психічному здоров'ю.
ОСОБА_1 до суду не з'явилася, будучи сповіщеною про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, яка направлялася поштою, тобто судом прийнято вичерпні заходи для її повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності, не з'явилася в судове засідання без поважних причин, визнано можливим розгляд справи у її відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, повністю підтверджена:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 165988 від 12.01.2023, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її підпис у протоколі;
- письмової заявою ОСОБА_2 на ім'я начальника ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 12.01.2023 з якої слідує, що потерпілий просить притягнути до адміністративної відповідальності його колишню дружину ОСОБА_1 , яка вчинила відносно нього та дітей психологічне насильство;
- письмовим поясненням ОСОБА_2 від 12.01.2023 з якого слідує, що його дружина ОСОБА_1 висловлювала на його адресу нецензурну лайку та погрожувала фізичною розправою;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства відносно кривдника ОСОБА_1 ;
- копією термінового заборонного припису серії АА № 169283.
За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і остання підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , яка не працює, ступінь її вини, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують її відповідальність, вважаю за необхідне накласти їй адміністративне стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 170 (сто сімдесят) гривень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.О.Лисенко