Справа № 168/81/23
Провадження № 2/168/62/23
07 березня 2023 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Сухоручко Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання Таксюк О.С.,
розглянувши в смт. Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дубечненської сільської ради про надання додаткового строку для прийняття спадщини, -
Стислий виклад позиції позивача.
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Дубечненської сільської ради про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Позивачка свої вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . Ще за життя, 26.07.2002 року матір позивачки склала Заповіт на користь брата Петра, згідно якого належні їй Сертифікат на майновий пай та Сертифікат на земельну частку (пай) заповідала йому. Заповіт посвідчений секретарем Дубечненської сільської ради Старовижівського району Волинської області, зареєстрований в реєстрі № 263 від 26.07.2002 року. Її батько, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті батька ні позивачка, ні її брат спадкових прав не оформляли. Брат не бажав та не бажає приймати спадщину, тобто, він відмовляється успадковувати майно за Заповітом матері. Він наполягає на тому щоб позивачка оформляла спадщину після смерті матері, а саме: спадкові права на земельну частку (пай). Позивачка звернулась до Старовижівського державного нотаріуса та мала наміри подати заяву про прийняття спадщини за законом, як дочка після смерті матері, але нотаріус відмовила їй.
Позивачка вчасно не звернулась до нотаріуса за місцезнаходженням спадкового майна у встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України строк, так як вважала, що брат буде оформляти спадщину за Заповітом.
Оскільки на момент смерті матері, позивачка з нею спільно не проживала то подання заяви про прийняття спадщини за законом їй необхідно було протягом шести місяців з дня її смерті звернутись до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
Матір склала Заповіт на користь брата, про це позивачці було відомо, цього ніхто не приховував, більше того, позивачка вважала, що брат буде оформляти спадщину, тому вона не зверталася до нотаріуса у встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України строк.
В 2011 році захворіла цукровим діабетом, довго лікувалась, що в подальшому призвело до проблем зі здоров'ям. В 2017 році перенесла складну операцію.
Вважає, що строк пропустила з поважних причин, а саме: була впевнена, що спадщину буде оформляти брат за Заповітом, який нещодавно повідомив їй, що не бажає оформляти спадкові права на належне майно матері, а також мала проблеми зі здоров'ям.
У зв'язку з цим, просить надати додатковий строк - один місяць після набрання рішенням законної сили, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .
Рух справи в суді.
Позовна заява надійшла до суду 26.01.2023 року.
01.02.2023 ухвалою судді відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Позиція учасників провадження.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, проте подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Представник відповідача Дубечненської сільської ради у судове засідання не з'явилась, подала заяву, в якій вказує, що сільська рада просить провести судове засідання за її відсутності.
Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Враховуючи визнання відповідачем позову, суд відповідно до положень ч.4 ст.206 ЦПК України за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Правовідносини по даній цивільній справі регулюються Цивільним Кодексом України.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.05.2007 року, виданого Дубечненською сільською радою Старовижівського району Волинської області - ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 8)
Як вбачається із заповіту ОСОБА_6 , посвідченого секретарем виконавчого комітету Дубечненської сільської ради Старовижівського району Волинської області, реєстровий запис №263 від 06.07.2002 року ОСОБА_6 заповіла право власності на майновий пай відповідно із майновим сертифікатом ВЛ 0009850, сертифікат на право власності на земельну частку/пай відповідно із сертифікатом ВЛ 0097471 заповіла ОСОБА_2 . (а.с. 9)
З копії сертифіката на право власності на земельну частку (пай) ВЛ 0097471 вбачається, що ОСОБА_7 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Полісся», розміром 3,05 га. (а.с. 10)
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі батько зазначен ОСОБА_4 , мати ОСОБА_3 (а.с. 11).
Згідно з свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 07.01.1984 року ОСОБА_9 зареєстрував шлюб із ОСОБА_10 . (а.с. 11)
З довідки, виданої виконавчим комітетом Дубечненської сільської ради Ковельського району Волинської області №1071 від 10.11.2022 року вбачається, що згідно з погосподарськими книгами сільської ради по селу Залюття рахується господарство гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Гр. ОСОБА_4 був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 разом із дружиною - ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті ОСОБА_3 проживала разом із чоловіком - ОСОБА_4 , сином - ОСОБА_2 , невісткою - ОСОБА_12 та онуками - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Заповіт від ОСОБА_5 виконавчим комітетом сільської ради посвідчувався за № 263 від 26.07.2002 року. До складу спадкового майна входить право на земельну частку (пай) посвідчене сертифікатом. Спадкоємцями за законом після ОСОБА_5 є її чоловік - ОСОБА_4 та син - ОСОБА_2 , які прийняли спадщину шляхом спільного проживання на час відкриття спадщини. ОСОБА_4 не оформив своїх спадкових прав, так як помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкодавець до дня смерті проживав з сином - ОСОБА_2 , невісткою - ОСОБА_12 та онуками - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Заповіт від ОСОБА_4 виконавчим комітетом сільської ради не посвідчувався. До складу спадкового майна входить житловий будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 .
Спадкоємцем за законом після ОСОБА_4 є його син ОСОБА_2 , який прийняв спадщину шляхом спільного проживання на час відкриття спадщини. (а.с. 12)
Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові права та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №71382594 від 07.02.2023 року спадкова справа до майна померлої ОСОБА_5 станом на 07.02.2023 року відсутня.
Відповідно до вимог статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, або оголошення її померлою.
На підставі вимог статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
В силу ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. ст. 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.
Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
В той же час, відповідно до ст.ст. 1273-1275 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.
Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Виходячи з вищевикладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Це є обов'язковим для обох названих видів спадкування.
У зв'язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.
При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 року в справі № 6-167цс12.
Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.
Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Таким чином, правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 року № 6-1320цс17.
Тобто, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивачка просить встановити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця вказуючи на те, що вона була впевнена, що спадщину буде оформляти її брат, спадкоємець за заповітом - ОСОБА_2 , який нещодавно повідомив їй, що не має наміру оформлювати спадкові права на належне матері майно, а також мала проблеми зі здоров'ям.
На переконання суду дані обставини свідчать про поважність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Враховуючи викладене, у суду є підстави для задоволення позовних вимог позивачки та визначення їй додаткового, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, строку протягом одного місяця.
В зв'язку з тим, що позивачка не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1261, 1270, 1296, 1298 ЦК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дубечненської сільської ради про надання додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 додатковий строк тривалістю один місяць, починаючи з дати набрання рішення законної сили для подачі нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Волинського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )
Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Дубечненська сільська рада (юридична адреса: Волинська область, Ковельський район, с. Дубечне, вул. Незалежності, буд.20).
Суддя Старовижівського районного суду
Волинської області Ю.О. Сухоручко