Справа № 168/697/22
Провадження № 3/168/5/23
28 лютого 2023 року смт. Стара Вижівка
Суддя Старовижівського районного суду Волинської області Сухоручко Ю.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 161-1 КУпАП,
До Старовижівського районного суду Волинської області надійшов матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 161-1 КУпАП.
З протоколу серії ВАБ №626812 від 22.11.2022 року вбачається, що 22.11.2022 року о 14 год. громадянин ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 здійснив роздрібну торгівлю дизельним паливом, чим порушив порядок торгівлі пальним, а саме продав 40л. ДП по ціні 52 грн. за 1л. Таким чином, вчинив правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 161-1 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, а саме телефонограмою.
Захисник Філюк С.М. у судовому засідання надав суду клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування клопотання зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 161-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за оптову або роздрібну торгівлю пальним без державної реєстрації суб'єктом господарювання або одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом. Диспозиція цієї норми є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів. Разом з тим, у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення лише зазначено що ОСОБА_1 здійснив роздрібний продаж палива, однак не розкрито суть правопорушення, тобто не зазначено посилання на відсутність дозвільного документу на торгівлю а також нормативно-правового акту, який містить вимоги до здійснення торгівлі пальним та встановлює певну заборону для здійснення такої торгівлі. Також, до матеріалів справи не додано доказів того, що ОСОБА_1 дійсно здійснював торгівлю саме пальним, дослідження для підтвердження факту, яка саме речовина була прождана не проводилося. Крім того, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП полягає у діяльності, що містить ознаки господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. Сам факт реалізації пального, як зазначено в протоколі, не може свідчити про те, що особа займається цим видом господарської діяльності, за відсутності такої ознака, як систематичність. Отже, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено жодних фактичних даних, що свідчать про наявність у діянні ОСОБА_1 об'єктивно сторони правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 161- 1 КУпАП, зокрема даних щодо суті вчинення адміністративного правопорушення, відсутні дані про систематичний характер здійснення реалізації пального, як однієї із ознак господарської діяльності, відсутнє посилання на норму чинного законодавства, яка передбачає необхідність державної реєстрації для даного виду діяльності, тому вважає вина ОСОБА_1 не доведена спосіб, визначений законодавством.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
При цьому стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, в тому числі: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним й беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 161-1 КУпАП оптова або роздрібна торгівля пальним без державної реєстрації суб'єктом господарювання або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального, транспортних засобів, ємностей та обладнання, що використовувалися для реалізації такого пального, грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів проте, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання та що він отримав прибуток (грошові кошти) від торгівлі пальним.
Вчинення діяння за ознаками ч. 1 ст. 161-1 КУпАП особою, яка не є суб'єктом господарювання, виключає притягнення такої особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не має належного викладення обставин події, а саме: за яких обставин або в який спосіб та кому саме було реалізоване дизельне пальне.
Суд враховує, що з дотриманням вимог ст.ст. 256, 264, 265 КУпАП виручка від торгівлі не вилучалася та не оглядалася. Тобто у протоколі про адміністративне правопорушення не наведені обставини та конкретні обов'язкові ознаки правопорушення, визначені диспозицією ч.1 ст.161-1 КУпАП.
Отже, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Однак, будь яких інших належних доказів, матеріали справи не містять.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи. Кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищенаведеного вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю.
Відповідно до вимог статті 283 КУпАП постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
Крім того, відповідно частини 1 статті 265 КУпАП, речі та документи, що є безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами та зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому законом порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, при оплатному вилученні речей реалізують.
Відповідно до п. 11 Порядку зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затвердженого Постановою КМУ від 16.01.2012 № 17, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення речі і документи в установленому порядку конфіскуються, повертаються володільцеві або знищуються, а у разі вилучення речей за плату реалізуються.
Як вбачається з доданих до протоколу матеріалів, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ №626812 від 22.11.2022 року, вилучено майно відповідно до квитанції №135.
З огляду на вищевикладене вилучене майно підлягає поверненню особам у яких було вилучено.
Керуючись ст. ст. 161, 245, 247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 161-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вилучене майно відповідно до квитанції №135 - повернути особі (особам), у якої (яких) було вилучено.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Старовижівського районного суду
Волинської області Ю.О. Сухоручко