Справа № 159/4430/22
Провадження № 2/159/233/23
21 лютого 2023 року Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Грідяєвої М.В.
при секретарі Бакай Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковель в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей,
ОСОБА_1 , в інтересах якої дії ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей, вказуючи на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У шлюбі народилось двоє дітей: син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13.09.2018 року шлюб між сторонами розірвано. Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.03.2018 року з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання дітей в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 04.01.2018 року і до досягнення дітьми повноліття. Відповідач, окрім аліментів в жодних додаткових витратах на дитей участі не бере, постійно прострочує сплату аліментів. Її дохід не дозволяє забезпечити дітей всім необхідним. Посилається на ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», СК України. В період з 01.03.2021 року по 31.10.2022 року нею були понесені додаткові матеріальні витрати на дітей: витрати на лікування дітей - 6944 грн. 85 коп.; витрати пов'язані з розвитком здібностей дітей - 28029 грн. 37 коп.; інші додаткові витрати на дітей - 17015 грн. 34 коп. Загальна сума 51989 грн.56 коп. : 2 = 25994 грн. 78 коп. Вважає, що з відповідача потрібно стягнути на її користь понесені нею додаткові витрати на дітей в розмірі 25994 грн.78 коп. Просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені нею додаткові витрати на дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 25994 грн.78 коп.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно письмового клопотання представника позивача просить розглянути справу за відсутністю позивача та представника позивача, позов підтримують, просять його задовольнити.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно письмової заяви представника відповідача просить розглядати справу без участі відповідача та його представника, позов не визнають з підстав зазначених у відзиві, просять в позові відмовити. Згідно письмового відзиву на позов, відповідач позов не визнає, просить в позові відмовити, стягнути з позивача на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн., вказуючи на те, що законодавцем визначено поняття додаткових витрат, до яких відносяться витрати, що викликані особливими обставинами до яких слід віднести розвиток особливих здібностей, хворобою, каліцтвом, витрати, що стосуються поточних потреб дітей, такі як придбання ліків для лікування сезонних хвороб, що не призводять до хронічних тачи тривалих наслідків, шкільного канцелярського приладдя, забезпечення дітей сезонним одягом, придбання іграшок не відноситься до додаткових витрат. Доводи позивача в частині того, що саме до компетенції суду відноситься визначення особливих обставин, не кореспондується із нормами статті 185 СК України та є виключно власним тлумаченням норм законодавства. Долучені позивачем докази підтверджують лише факт придбання ліків, іграшок, одягу та при цьому не підтверджують обставин того, що такі витрати були необхідними та пов'язаними із особливими обставинами. Позивачем не додано доказів того, що придбані ліки придбались внаслідок хвороби їх спільних дітей, не надано доказів того, що вказані лікарські засоби були необхідні за призначенням лікаря. Щодо інших товарних та фіксальних чеків (ковдри, відвідування розважальних центрів, зошитів, підставок, гарнітури і т.д., одягу) то тут мали місце витрати пов'язані із забезпеченням поточних потреб дітей, які покриваються ним за рахунок стягнутих із нього аліментів у розмірі визначеним рішенням суду, а тому не відносяться до додаткових витрат, які він має відшкодувати поза сумою сплачених аліментів. Посилається на правові висновки у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі №183/1679/17, від 12.12.2019 року у справі №756/4947/17-ц, від 01.04.2020 року у справі №521/16268/18, від 08.12.2021 року у справі №607/12170 (провадження №61-17663св21). Відповідно до правових позицій Верховного суду, не відноситься до особливих обставин: навчання дитини з метою здобуття професійної освіти (постанова від 26.08.2020 року справа №336/1488/19), витрати одного із батьків на відвідування дитиною спортивної секції та дитячого гуртка (постанова від 30.01.2019 року справа №205/4622/16-ц), витрати на відвідування дитиною приватного дитячого садка (постанова від 10.01.2019 року справа №369/11745/16ц), вартість поїздки та відпочинку на морі, придбаних медикаментів першої необхідності і харчування (постанова від 17.01.2019 справа №720/11109/170), придбання шкільного одягу, взуття та шкільного приладдя (постанова від 31.01.2020 справа №484/2230/17).
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках передбачених статтями 198, 199 СК України і своїх повнолітніх дочку, сина.
Відповідно ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Судом встановлено, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які мешкають з позивачем та знаходяться на її утриманні. З відповідача на користь позивача рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.03.2018 року на утримання синів стягнуто аліменти в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно до досягнення дітьми повноліття. Згідно розрахунку заборгованості із сплати аліментів Ковельського ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЗМУЮ (м.Львів) станом на 06.06.2021 року ОСОБА_2 має заборгованість в розмірі 13089 грн.98 коп.
З наданих позивачем чеків вбачається понесені позивачем витрати на: придбання ліків, велосипеда, боксерської груші, набору для теніса, фанери, лобзиків, оренди захисного спорядження канцелярського приладдя, іграшок, купівлю одягу, нижньої білизни, носків, рукавиць, кімнатних капць, рюкзака, меблів, додаткових занять з англійської мови.
На думку суду вищезазначені понесені позивачем витрати на придбання ліків, канцелярського приладдя, іграшок, одягу, тапців, рюкзаку, оплату занять англійською мовою, придбання спортивного спорядження, та інші витрати не є додатковими витратами на дитину в розумінні ст.185 СК України та охоплюються розміром аліментів, які стягнуті з відповідача на утримання дітей на користь позивача, як матері дітей. Оскільки мається на увазі витрати на дитину, викликані особливими обставинами, такими як розвиток здібностей дитини (схильність до музики, живопису, а тому необхідність придбання музичних інструментів, предметів живопису), хворобою (необхідність оздоровлення або лікування, яка підтверджена медичними записами про хворобу, призначення саме цих ліків лікарем), каліцтво, тобто коли окрім щоденних витрат на утримання та виховання дитини, виникла потреба в додаткових витратах, обумовлених особливими обставинами.
СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків.
Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
За частиною другою статті 185 СК розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Отже, виходячи з аналізу статті 185 Сімейного кодексу України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Сулу від 08.12.2020 року справі №607/12170.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами: витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). Не тільки факт понесення додаткових витрат на дитину має бути документально підтверджений, а й необхідність у них, а також має прослідковуватись причинно-наслідковий зв'язок між доказами понесених витрат.
В зв'язку з не доведенням у судовому засіданні понесення позивачем додаткових витрат на дитину, передбачених ст.185 СК України, розмір заявлених понесених витрат не підлягає стягненню з відповідача, а позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України в зв'язку з відмовою у позові, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. задоволенню також не підлягають, як і не підлягають задоволенню вимоги відповідача про стягнення з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн., як не доведені належними доказами, передбаченими ст.137 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.180, 185 СК України, ст.ст. 12, 81, 89, 137, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України,
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя:М. В. ГРІДЯЄВА